- •Передмова
- •Опис предмета навчальної дисципліни
- •Розподіл балів, що отримує студент при поточному та підсумковому тестуванні
- •Шкала узгодження національної системи кмсонп з ects
- •1. Типова програма нормативної навчальної дисципліни „основи проектування і експлуатації технологічного обладнання”
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шинноремонтних робіт
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.1.Класифікація технологічного обладнання
- •1.2.Призначення технологічного обладнання
- •1.3. Загальні відомості про підйомне обладнання. Класифікація та призначення.
- •1.4.Вимоги Держнаглядохоронпраці України
- •1.5.Основні параметри підйомних машин
- •1.6.Режими роботи і класифікація механізмів та кранів
- •1.7. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.7.1.Гнучкі підйомні органи
- •1.7.3. Поліспасти
- •1.7.4. Канатні барабани
- •1.7.5. Вантажозахватні пристрої
- •1.7.5.1. Гакові підвіски
- •1.7.5.2. Конструкція та розрахунок гака
- •1.7.6. Автоматичні вантажозахватні пристрої
- •Тема 2. Механізми підйому та крани
- •2.1. Кінематичні схеми
- •2.2. Розрахунок потужності електродвигуна механізмів підйому
- •2.3. Передачі механізмів підйому
- •2.4. Гальмівні механізми
- •2.4.1. Зупинники
- •2.4.2. Гальма
- •2.4.3. Розрахунок колодкових гальм
- •2.4.4. Шляхи удосконалення конструкцій гальм. Техніка безпеки
- •2.5. Мостові крани. Призначення та будова
- •2.6. Розрахунок головної балки мостового крана
- •2.7. Розрахунок механізмів пересування
- •2.8. Поворотні стрілові крани
- •2.9. Автомобільні крани
- •2.10. Стійкість кранів. Техніка безпеки
- •Тема 3. Підйомно-оглядове обладнання
- •3.1 Оглядові канави
- •3.2 Естакади, домкрати, перекидачі
- •3.3 Підйомники та їх класифікація
- •3.3.1 Електромеханічні підйомники
- •3.3.2 Електрогідравлічні підйомники
- •3.3.3 Визначення параметрів гідравлічного підйомника
- •Тема 4. Основи теорії транспортуючих машин
- •4.1. Призначення та класифікація транспортного обладнання
- •4.2 Режими роботи і класи використання конвеєрів
- •4.3 Тягові елементи конвеєрів
- •4.4 Зірочки
- •4.5 Ходові опорні органи
- •4.6 Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •4.7 Тяговий розрахунок конвеєрів
- •4.8 Динаміка ланцюгового конвеєра
- •Тема 5. Гаражні ланцюгові конвеєри
- •5.1 Несучі конвеє ри. Загальна будова конвеєрів
- •5.2 Натяжні пристрої
- •5.3 Приводи конвеєрів
- •5.4 Станини конвеєрів
- •5.5 Розрахунки несучих конвеєрів
- •5.6 Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова
- •5.6.1 Тяговий розрахунок конвеєра
- •5.6.2 Тягові елементи конвеєрів
- •5.6.3 Каретки
- •5.6.4 Поворотні пристрої
- •5.6.5 Підвісні напрямні
- •5.6.6 Привод підвісних конвеєрів
- •5.6.7 Натяжні пристрої
- •5.6.9 Запобіжні пристрої
- •5.6.10 Розрахунок конвеєрів
- •5.7 Ведучі наземні конвеєри
- •5.8 Штовхаючі конвеєри
- •Тема 6. Кріпильні вузли віброагрегатів
- •6.1.Розрахункова схема віброактивного агрегату
- •6.2. Математична модель взаємодії віброактивного агрегату з основою
- •6.3 Визначення зусиль в кріпильних вузлах віброагрегатів.
- •6.3.1 Зведені коефіцієнти жорсткості
- •6.3.2 Зведені коефіцієнти лінійного опору
- •6.4 Визначення раціональних параметрів кріпильних вузлів
- •6.4.1 Стандартизація деталей кріпильних вузлів
- •6.4.2 Основні фактори, що визначають міцність деталей кріпильних вузлів
- •6.4.3 Обґрунтування поєднання класів міцності болтів і гайок
- •6.4.4. Вибір раціональних параметрів з’єднань типу болт-гайка
- •6.5 Розробка раціональних конструкцій кріпильних вузлів
- •6.5.1 Навантаження витків різьби
- •6.5.2 Раціональне конструювання гайок
- •6.5.3 Болти з пружною головкою
- •6.5.4. З’єднання шпильки з корпусом
- •6.5.5. Раціональне поєднання матеріалів деталей різьбових з’єднань
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •7.1 Основні напрямки розвитку збірно-розбірних операцій
- •7.2 Ручні інструменти для складання різьбових з’єднань
- •7.3 Будова та принцип роботи гайковертів
- •7.4 Автомати та напівавтомати для складання різьбових з’єднань
- •7.5 Проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.5.1 Взаємодія кулачків півмуфт гайковерта
- •Взвємодія кулачків півмуфт
- •7.5.2 Сили, що діють в кулачках та кути повороту пів муфт
- •7.5.3 Необхідне зусилля пружини
- •7.5.4 Визначення динамічного моменту інерції маховика та його розмірів
- •7.5.5 Вибір приводного двигуна
- •7.5.6 Рекомендації по вибору вихідних даних для проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.6 Пружні елементи. Класифікація та призначення пружних елементів
- •7.7 Матеріали та виготовлення пружин
- •7.8 Розрахунок гвинтових пружин
- •7.9 Торсіони та гумові амортизатори
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •8.1 Прибирання та миття автомобілів
- •8.2 Установки для миття автомобілів
- •8.3 Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
- •8.4 Розрахунок необхідного числа установок для миття автомобілів
- •8.5 Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання
- •8.6 Маслороздавальне обладнання
- •8.7 Обладнання для змащування пластичними мастилами
- •8.8 Комбіноване мастило-заправне обладнання
- •8.9 Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •8.10 Повітряроздавальне обладнання
- •8.11 Розрахунок необхідної продуктивності маслороздавального обладнання
- •8.12 Обладнання для нанесення антикорозійних покрить
- •8.13 Обладнання для проведення фарбувальних робіт та сушіння автомобіля
- •Камера 767
- •8.14 Обладнання для проведення робіт по ремонту кузовів
- •8.15 Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •9.1 Планово-попереджувальна система то і ремонту
- •9.2 Організація то і ремонту обладнання
- •9.3 Трудомісткість і періодичність то і ремонту
- •9.4 Повірка технологічного обладнання
- •Норми періодичності повірок деяких моделей засобів діагностування
- •9.5 Рекомендації по оснащенню атп і сто технологічним обладнанням
- •Рекомендації для оснащення атп і сто обладнанням
- •9.6 Вибір типорозмірних рядів технологічного обладнання
- •3. Плани практичних занять
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •4. Контрольні питання
- •5.2. Оформлення звіту та захист самостійної роботи
- •6. Контрольна тестова програма Знайдіть одну правильну відповідь Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •7. Контрольні вправи Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Картка тестування
- •Розв’язок вправ
- •Критерії та аналіз загальної оцінки
- •8. Розрахунково-графічна робота
- •8.1. Тематика і об’єм розрахунково-графічної роботи
- •8.2. Зміст розрахунково-графічної роботи
- •Проектування механізму підйому крана
- •Проектування ланцюгового конвеєра
- •Проектування інерційно-ударного гайковерта
- •8.3. Оформлення розрахунково-пояснювальної записки
- •8.4. Оформлення графічної частини
- •8.5. Захист розрахунково-графічної роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •Термінологічний словник Змістовий модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Література
3.3.3 Визначення параметрів гідравлічного підйомника
Розглянемо методику розрахунку окремих елементів гідравлічного підйомника, яка може також використовуватися при розрахунках гідравлічних виконавчих елементів різноманітного обладнання, що використовується при обслуговуванні і ремонті автомобілів.
Електрогідравлічні підйомники а)
б)
а – чотиристійкові; б – ножичні Рис. 1.29 |
Будемо вважати, що маса вантажу , що обслуговується на підйомнику, визначається масою автомобіля . Число стояків підйомника залежить від його вантажопідйомності. Якщо автомобіль має порівняно невелику масу та розміри, то може використовуватися підйомник з одним стояком. При значних масах автомобіля число стояків збільшують і приймають два або чотири. Подамо рекомендовані значення числа стояків підйомника в залежності від маси автомобіля:
якщо , то ;
якщо , то ;
якщо , то .
Із зростанням тиску масла, що діє на плунжер, при незмінній вантажопідйомності можна зменшувати його розміри. З іншого боку, зростання тиску вимагає більш досконалих матеріалів, а також підвищує вимоги до конструкції та якості виготовлення з’єднань. В більшості випадків приймають тиск в системі .
Висота підйому плунжера h в сучасних підйомниках становить 1,7...1,8 м. Час підйому автомобіля приймають 30...120 с. Коефіцієнт запасу вантажопідйомності беруть в межах 1,1...1,3.
Доцільно конструкцію і розміри стояків приймати однаковими, що значно здешевить підйомник.
Вантажопідйомність одного стояка підйомника в кН можна визначити так:
, |
(1.77) |
де – маса автомобіля в кг; .
Діаметр плунжера (рис. 1.30) можна знайти із умови рівності вантажопідйомності стояка і сили від тиску масла на плунжер:
,
звідки маємо:
. |
(1.78) |
Рис.1.30 |
В
Розрахункова
схема плунжера
Продуктивність насоса визначається об’ємом , який звільняють плунжери підйомника при їх переміщенні h з крайнього нижнього положення до крайнього верхнього та часом , за який це переміщення здійснюється, л/хв.:
. |
(1.79) |
Коефіцієнт переводить об’єм з м3/с у об’єм в л/хв.
За відомою продуктивністю можна вибрати конкретну модель насоса. Найчастіше використовують шестеренні насоси типу НШ. Якщо існуючі насоси не задовольняють вимогам, то розраховують необхідні геометричні розміри і на їх основі розробляють конструкцію насоса.
Схема шестеренного насоса показана на рис. 1.31.
Схема
шестеренного насоса
Рис.1.31
|
Визначимо геометричні розміри шестеренного насоса.
Реальна продуктивність насоса відрізняється від геометричної завдяки перетіканню масла з областей підвищеного тиску до областей зниженого
, |
(1.80) |
де – об’ємний коефіцієнт подачі, .
Легко показати, що геометрична продуктивність насоса зв’язана з його геометричними розмірами залежністю
|
(1.81) |
де – модуль зубів, мм;
– число зубів шестерні;
– частота обертання шестерень, об/хв.;
– ширина шестерні або довжина зуба, мм.
Із курсу ТММ відомо, що діаметр початкового (ділильного) кола шестерні зв’язаний з лінійною швидкістю та числом обертів за хвилину умовою:
. |
(1.82) |
Для відсутності кавітації при роботі насоса необхідно дотримуватись умови, щоб лінійна швидкість .
Із рівняння (1.88) знайдемо діаметр початкового (ділильного) кола шестерні:
. |
(1.83) |
В шестеренних насосах рекомендується використовувати шестерні з числом зубів та модулем .
Таким чином, розв’язуючи рівняння (1.87) відносно , знайдемо ширину шестерні:
. |
(1.84) |
Вибір модуля, числа зубів та лінійної швидкості вважається вдалим з конструкторської точки зору, якщо відношення знаходиться в межах 0,8...1,5. В іншому разі перераховані параметри необхідно коригувати в межах рекомендованих значень.
Визначимо потрібну потужність двигуна для приводу насоса через роботу, що виконує підйомник та час, за який він цю роботу виконує:
|
(1.85) |
де – механічний коефіцієнт корисної дії підйомника. Рекомендується приймати .
Затим вибирають електродвигун із каталогу, приймаючи до уваги умову:
і ,
де і – паспортні потужність та частота обертання в об/хв. двигуна.
Крутний момент на валу двигуна визначається:
. |
(1.86) |
Знаючи крутний момент та діаметр вала двигуна можна вибрати потрібну муфту та виконати її перевірочні розрахунки.
При необхідності, наведений обсяг розрахунків доповнюють розрахунками на міцність елементів підйомника методами, відомими із курсу деталей машин.
Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання