- •Передмова
- •Опис предмета навчальної дисципліни
- •Розподіл балів, що отримує студент при поточному та підсумковому тестуванні
- •Шкала узгодження національної системи кмсонп з ects
- •1. Типова програма нормативної навчальної дисципліни „основи проектування і експлуатації технологічного обладнання”
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шинноремонтних робіт
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.1.Класифікація технологічного обладнання
- •1.2.Призначення технологічного обладнання
- •1.3. Загальні відомості про підйомне обладнання. Класифікація та призначення.
- •1.4.Вимоги Держнаглядохоронпраці України
- •1.5.Основні параметри підйомних машин
- •1.6.Режими роботи і класифікація механізмів та кранів
- •1.7. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.7.1.Гнучкі підйомні органи
- •1.7.3. Поліспасти
- •1.7.4. Канатні барабани
- •1.7.5. Вантажозахватні пристрої
- •1.7.5.1. Гакові підвіски
- •1.7.5.2. Конструкція та розрахунок гака
- •1.7.6. Автоматичні вантажозахватні пристрої
- •Тема 2. Механізми підйому та крани
- •2.1. Кінематичні схеми
- •2.2. Розрахунок потужності електродвигуна механізмів підйому
- •2.3. Передачі механізмів підйому
- •2.4. Гальмівні механізми
- •2.4.1. Зупинники
- •2.4.2. Гальма
- •2.4.3. Розрахунок колодкових гальм
- •2.4.4. Шляхи удосконалення конструкцій гальм. Техніка безпеки
- •2.5. Мостові крани. Призначення та будова
- •2.6. Розрахунок головної балки мостового крана
- •2.7. Розрахунок механізмів пересування
- •2.8. Поворотні стрілові крани
- •2.9. Автомобільні крани
- •2.10. Стійкість кранів. Техніка безпеки
- •Тема 3. Підйомно-оглядове обладнання
- •3.1 Оглядові канави
- •3.2 Естакади, домкрати, перекидачі
- •3.3 Підйомники та їх класифікація
- •3.3.1 Електромеханічні підйомники
- •3.3.2 Електрогідравлічні підйомники
- •3.3.3 Визначення параметрів гідравлічного підйомника
- •Тема 4. Основи теорії транспортуючих машин
- •4.1. Призначення та класифікація транспортного обладнання
- •4.2 Режими роботи і класи використання конвеєрів
- •4.3 Тягові елементи конвеєрів
- •4.4 Зірочки
- •4.5 Ходові опорні органи
- •4.6 Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •4.7 Тяговий розрахунок конвеєрів
- •4.8 Динаміка ланцюгового конвеєра
- •Тема 5. Гаражні ланцюгові конвеєри
- •5.1 Несучі конвеє ри. Загальна будова конвеєрів
- •5.2 Натяжні пристрої
- •5.3 Приводи конвеєрів
- •5.4 Станини конвеєрів
- •5.5 Розрахунки несучих конвеєрів
- •5.6 Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова
- •5.6.1 Тяговий розрахунок конвеєра
- •5.6.2 Тягові елементи конвеєрів
- •5.6.3 Каретки
- •5.6.4 Поворотні пристрої
- •5.6.5 Підвісні напрямні
- •5.6.6 Привод підвісних конвеєрів
- •5.6.7 Натяжні пристрої
- •5.6.9 Запобіжні пристрої
- •5.6.10 Розрахунок конвеєрів
- •5.7 Ведучі наземні конвеєри
- •5.8 Штовхаючі конвеєри
- •Тема 6. Кріпильні вузли віброагрегатів
- •6.1.Розрахункова схема віброактивного агрегату
- •6.2. Математична модель взаємодії віброактивного агрегату з основою
- •6.3 Визначення зусиль в кріпильних вузлах віброагрегатів.
- •6.3.1 Зведені коефіцієнти жорсткості
- •6.3.2 Зведені коефіцієнти лінійного опору
- •6.4 Визначення раціональних параметрів кріпильних вузлів
- •6.4.1 Стандартизація деталей кріпильних вузлів
- •6.4.2 Основні фактори, що визначають міцність деталей кріпильних вузлів
- •6.4.3 Обґрунтування поєднання класів міцності болтів і гайок
- •6.4.4. Вибір раціональних параметрів з’єднань типу болт-гайка
- •6.5 Розробка раціональних конструкцій кріпильних вузлів
- •6.5.1 Навантаження витків різьби
- •6.5.2 Раціональне конструювання гайок
- •6.5.3 Болти з пружною головкою
- •6.5.4. З’єднання шпильки з корпусом
- •6.5.5. Раціональне поєднання матеріалів деталей різьбових з’єднань
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •7.1 Основні напрямки розвитку збірно-розбірних операцій
- •7.2 Ручні інструменти для складання різьбових з’єднань
- •7.3 Будова та принцип роботи гайковертів
- •7.4 Автомати та напівавтомати для складання різьбових з’єднань
- •7.5 Проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.5.1 Взаємодія кулачків півмуфт гайковерта
- •Взвємодія кулачків півмуфт
- •7.5.2 Сили, що діють в кулачках та кути повороту пів муфт
- •7.5.3 Необхідне зусилля пружини
- •7.5.4 Визначення динамічного моменту інерції маховика та його розмірів
- •7.5.5 Вибір приводного двигуна
- •7.5.6 Рекомендації по вибору вихідних даних для проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.6 Пружні елементи. Класифікація та призначення пружних елементів
- •7.7 Матеріали та виготовлення пружин
- •7.8 Розрахунок гвинтових пружин
- •7.9 Торсіони та гумові амортизатори
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •8.1 Прибирання та миття автомобілів
- •8.2 Установки для миття автомобілів
- •8.3 Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
- •8.4 Розрахунок необхідного числа установок для миття автомобілів
- •8.5 Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання
- •8.6 Маслороздавальне обладнання
- •8.7 Обладнання для змащування пластичними мастилами
- •8.8 Комбіноване мастило-заправне обладнання
- •8.9 Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •8.10 Повітряроздавальне обладнання
- •8.11 Розрахунок необхідної продуктивності маслороздавального обладнання
- •8.12 Обладнання для нанесення антикорозійних покрить
- •8.13 Обладнання для проведення фарбувальних робіт та сушіння автомобіля
- •Камера 767
- •8.14 Обладнання для проведення робіт по ремонту кузовів
- •8.15 Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •9.1 Планово-попереджувальна система то і ремонту
- •9.2 Організація то і ремонту обладнання
- •9.3 Трудомісткість і періодичність то і ремонту
- •9.4 Повірка технологічного обладнання
- •Норми періодичності повірок деяких моделей засобів діагностування
- •9.5 Рекомендації по оснащенню атп і сто технологічним обладнанням
- •Рекомендації для оснащення атп і сто обладнанням
- •9.6 Вибір типорозмірних рядів технологічного обладнання
- •3. Плани практичних занять
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •4. Контрольні питання
- •5.2. Оформлення звіту та захист самостійної роботи
- •6. Контрольна тестова програма Знайдіть одну правильну відповідь Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •7. Контрольні вправи Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Картка тестування
- •Розв’язок вправ
- •Критерії та аналіз загальної оцінки
- •8. Розрахунково-графічна робота
- •8.1. Тематика і об’єм розрахунково-графічної роботи
- •8.2. Зміст розрахунково-графічної роботи
- •Проектування механізму підйому крана
- •Проектування ланцюгового конвеєра
- •Проектування інерційно-ударного гайковерта
- •8.3. Оформлення розрахунково-пояснювальної записки
- •8.4. Оформлення графічної частини
- •8.5. Захист розрахунково-графічної роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •Термінологічний словник Змістовий модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Література
8.15 Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
Шиномонтажне обладнання – це конструкції ряду спеціалізованих стендів для монтажу шин коліс легкових автомобілів масового виробництва. Стенди забезпечують виконання всіх необхідних операцій з різною ступінню механізації.
Шиноремонтне обладнання включає в себе вироби, які призначені для огляду шин, інструмент для очищення пошкоджених ділянок, вулканізатор для ремонту камер і місцевих пошкоджень шин.
В окрему групу виділяють стенди для ошипування шин.
Стенд Ш-514 для монтажу і демонтажу шин служить для виконання монтажу і демонтажу камерних і безкамерних шин з розмірами посадочного діаметра 330...405 мм, які встановлюються на глубокий нерозбірний обід, а також для накачки шин. Стенд стаціонарний без кріплення і спеціального фундаменту, з пневмоприводом віджиму борта шини і фіксації диска, механічним приводом обертання коліс. Стенд комплектується також двома монтажними важілями, кінцевиком з манометром для накачування шин, бачком з кисточкою для мильного розчину, який застосовується для змочування бортів шини.
Механізм привода поворотного стола складається із електродвигуна, клинопасової передачі і одноступінчастого черв’ячного редуктора, на вихідному валу якого є канали для подачі повітря в пневмоциліндр і встановлюється поворотний стіл.
Механізм віджиму борта складається з пневмоциліндра, який керується двопозиційним золотником і віджимної лопатки з рукояткою, з’єднану з ним важілями.
Стенд Ш-501М
Рис.3.20 |
Блок підготовки повітря встановлюється на задній стінці каркасу і має фільтр-вологовідділювач і пневмоклапан, який регулюється на величину робочого тиску повітря 0,5…0,55 МПа.
Стенд Ш-501М для монтажу і демонтажу шин (рис.3.20) служить для виконання тих же операцій, що і стенд Ш-514.
Стенд стаціонарний з кріпленням до фундаменту, з пневмоприводом блоку роликів віджиму і забортовки шини, з механічним приводом обертання колеса. Забезпечує роботу тільки з колесами, які мають центральний отвір в ободі.
Стенд Gumatik-2 (Угорщина) за призначенням і конструкцією ідентичний стенду Ш-514.
Сучасний напівавтомат IUMBO TCS 52 NW (рис.3.21, а) призначений для монтажу і демонтажу шин вантажних автомобілів з діаметром диска 14…52”, найбільшим діаметром коліс 2300 мм, шириною коліс до 310 мм. Потужність мотор-редуктора 1,5 кВт. Має дві швидкості обертання. Реверсування і відвід лапи здійснюється вручну.
Відомий автомат IUMBO TCS 52 SA MAXI (рис.3.21, б) являється суперверстатом повністю автоматизованим, який дозволює виконувати різноманітні шиномонтажні операції. Ширина коліс до 1300 мм.
Шиномонтажні верстати типу IUMBO
Рис.3.21 |
Борторозширювач пневматичний Ш-202 – переносний, з пневматичним приводом, призначений для розведення бортів шин при їх огляді і ремонті місцевих пошкоджень.
Спредер 6184М з пневматичним підйомником призначений для розведення бортів шин за допомогою пневмопривода і обертання шини вручну при огляді і ремонті місцевих пошкоджень (рис.3.22)
Спредер стаціонарний встановлюється на спеціальному фундаменті з приямком для пневмопідйомника.
Спредер пневматичний Ш-203 призначений для розведення бортів шин за допомогою пневмопривода і обертання шини електроприводом при огляді і ремонті місцевих пошкоджень. Спредер стаціонарний встановлюється і кріпиться на фундаменті.
Технічні характеристики борторозширювачів і спредерів наведені в табл.3.6.
Таблиця 3.6.
Борторозширювачі і спредери
Параметри |
Ш-202 |
6184М |
Ш-203 |
Розміри шин, мм (діаметр) |
(155…330) |
(370…508) |
|
Зусилля, Н |
300 |
2000 |
600 |
Тиск повітря, МПа |
0,5 |
0,6 |
0,8 |
Вантажопідйомність механізму підйому, кг |
- |
220 |
150 |
Маса, кг |
5 |
170 |
180 |
Спредер 6184М Мульда Ш-120
Рис.3.22 Рис.3.23 |
Мульда Ш-120 призначена для ремонту наскрізних місцевих пошкоджень протекторної і бокової частини шин методом гарячої вулканізації (рис.3.23).
Електровулканізатор Ш-133 призначений для ремонту камер, виготовлення фланців, вентилів і з’єднання вентилів з камерами методом гарячої вулканізації (рис.3.24).
Стенд Ш-816 для ошипування шин призначений для виконання технологічних операцій по ошипуванню шин за допомогою ручного пневматичного інструменту, сверлильної машини і пістолета Ш-305 з віброживильником (рис.3.25).
Стенд стаціонарний кріпиться до фундаменту.
Електровулканізатор Ш113 Стенд Ш-816
Рис.3.24. Рис.3.25. |
Живлення пістолета і сверлильної машини здійснюється від повітряної магістралі тиском 0,6…0,8 МПа, а віброживильника – від електромережі з напругою 220 В і частотою 50 Гц.