7.9 Торсіони та гумові амортизатори

Торсіони (пружини кручення) являють собою циліндричні стержні, защемлені кінцями в деталях, які зазнають пружного кутового зміщення. Защемлення виконується, наприклад, за допомогою шліцевого з’єднання.

Стержні виготовляють із пружних сталей. Торсіони часто застосовують для з’єднання двох деталей, що обертаються. Вони компенсують перекоси та неспіввісності.

Типові конструкції торсіонів зображені на рис. 3.12.

Кут закручування циліндричного торсіона (рис. 3.12, а) дорівнює:

,

(3.84)

де – довжина торсіона;

– зовнішній момент;

– полярний момент інерції перерізу прутка, .

Торсіони

Рис. 3.12

Враховуючи значення запишемо:

,

(3.85)

або:

(3.86)

Максимальне напруження кручення буде:

.

(3.87)

Момент, який сприймається торсіоном, дорівнює

.

(3.88)

Підставимо значення із (3.52) в (3.49), тоді отримаємо:

(3.89)

Допустиме напруження кручення в торсіонах, які виготовлені із пружних сталей .

Як видно із виразу (3.53), кут закручування при заданому повністю визначається відношенням .

Торсіони застосовують також як замінювачі пружин стиску та листових ресор для сприймання поперечних навантажень. Для цього один кінець торсіона закріпляють безпосередньо в корпусі, а другий кінець обладнують важелем, який сприймає поперечну силу (рис. 3.12, б).

Такі конструкції застосовують, наприклад, для пружної підвіски коліс автомобілів.

Упруге переміщення кінця важіля за напрямом дії робочого зусилля визначається:

.

(3.90)

Гумові амортизатори застосовують для пружної підвіски агрегатів, для сприймання поштовхів і ударів в ходових механізмах транспортних машин (рис. 3.13, а). В транспортному машинобудуванні широко застосовують циліндричні амортизатори, які складаються із гумової втулки, привулканізованої до зовнішньої і внутрішньої металічних обойм. Їх ще називають сайленд-блоками (безшумними блоками) (рис. 3.15, б). Сайленд-блоки встановлюють, наприклад, на осях колісних важелів.

Гумові амортизатори

Рис. 3.13

Гума має цінні властивості, як амортизаційний матеріал: велике внутрішнє тертя, яке дозволяє ефективно гасити коливання. Модуль пружності гуми низький 8...10 МПа, що приблизно в раз менше, ніж для сталі. Міцність на розрив в середньому складає 10...20 МПа.

Розширюється застосування пневматичних гумокордних амортизаторів в підвісках автомобіля. Зміною тиску повітря може регулюватися їх жорсткість під час руху в залежності від навантаження і дорожних умов.

Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт

8.1 Прибирання та миття автомобілів

У процесі експлуатації автомобілів під впливом атмосферних дій, сонячного проміння, навколишнього середовища лакова плівка пофарбування автомобіля поступово тьмяніє і стає матовою. Внутрішня оббивка кузова, подушки сидінь, спинки і підлога забруднюється пилом, сміттям, а платформи вантажних автомобілів – рештками вантажів. Під дією сірчистих сполук, що є в повітрі, і солей, якими посипають узимку дороги, хромовані деталі кузова втрачають блиск. Особливо забруднюється знизу шасі автомобіля.

Щоб підтримувати належний зовнішній вигляд автомобіля, видаляти з поверхні його деталей бруд, солі й хімікати, якісно виконувати контрольно-діагностичні роботи, після повернення автомобіля з лінії треба проводити прибирально-мийні роботи. До групи цих робіт входять: прибирання, попереднє ополіскування, миття спеціальною сумішшю і водою, остаточне ополіскування, сушіння або протирання, нанесення захисного шару воску, полірування пофарбованих поверхонь, нанесення антикорозійного покриття, дезинфекція автомобілів загального користування і спеціального призначення. Під час прибирання автомобілів видаляють пил і сміття з кузова легкових автомобілів і автобусів, кабін і платформ вантажних автомобілів, протирають двигун, щитки приладів, а також очищають шасі від грудок бруду і снігу. Для прибирання автомобілів використовують: пилосмоки, волосяні щітки, мітли та обтиральні матеріали. Кузови автобусів і автомобілів спеціального призначення періодично дезинфікують згідно з вимогами санітарної інспекції. Пил із оббивки видаляють пилосмоками або щітками. Жирні і масляні плями видаляють чистою ганчіркою, намоченою в ефірі або авіаційному бензині. З метою видалення забруднень із зовнішніх частин шасі і кузова автомобілів їх старанно миють. Автомобілі миють холодною і теплою водою (40…60˚С). Для легкових автомобілів широко застосовують різні автошампуні.

За способом використання робіт розрізняють миття ручне, механізоване й комбіноване. Ручне миття проводять із шланга з брандспойтом або мийним пістолетом, а механізоване – спеціальними установками. Комбіноване миття полягає в тому, що одну частину автомобіля обмивають ручним способом, а іншу – механізованим.

Конструктивно мийні установки поділяють на такі типи: струминні, щіткові, комбіновані.

Струминні установки найбільш часто використовують для миття вантажних автомобілів, а щіткові – для миття легкових автомобілів та автобусів. Комбіновані струминно-щіткові установки використовуються для миття всіх типів автомобілів.

Залежно від робочого тиску води, або спеціальної мийної рідини розрізняють миття при високому (2,5…8,0 МПа), середньому (0,4…2,5 МПа) і низькому (0,2…0,4 МПа) тиску.