- •Передмова
- •Опис предмета навчальної дисципліни
- •Розподіл балів, що отримує студент при поточному та підсумковому тестуванні
- •Шкала узгодження національної системи кмсонп з ects
- •1. Типова програма нормативної навчальної дисципліни „основи проектування і експлуатації технологічного обладнання”
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шинноремонтних робіт
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.1.Класифікація технологічного обладнання
- •1.2.Призначення технологічного обладнання
- •1.3. Загальні відомості про підйомне обладнання. Класифікація та призначення.
- •1.4.Вимоги Держнаглядохоронпраці України
- •1.5.Основні параметри підйомних машин
- •1.6.Режими роботи і класифікація механізмів та кранів
- •1.7. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.7.1.Гнучкі підйомні органи
- •1.7.3. Поліспасти
- •1.7.4. Канатні барабани
- •1.7.5. Вантажозахватні пристрої
- •1.7.5.1. Гакові підвіски
- •1.7.5.2. Конструкція та розрахунок гака
- •1.7.6. Автоматичні вантажозахватні пристрої
- •Тема 2. Механізми підйому та крани
- •2.1. Кінематичні схеми
- •2.2. Розрахунок потужності електродвигуна механізмів підйому
- •2.3. Передачі механізмів підйому
- •2.4. Гальмівні механізми
- •2.4.1. Зупинники
- •2.4.2. Гальма
- •2.4.3. Розрахунок колодкових гальм
- •2.4.4. Шляхи удосконалення конструкцій гальм. Техніка безпеки
- •2.5. Мостові крани. Призначення та будова
- •2.6. Розрахунок головної балки мостового крана
- •2.7. Розрахунок механізмів пересування
- •2.8. Поворотні стрілові крани
- •2.9. Автомобільні крани
- •2.10. Стійкість кранів. Техніка безпеки
- •Тема 3. Підйомно-оглядове обладнання
- •3.1 Оглядові канави
- •3.2 Естакади, домкрати, перекидачі
- •3.3 Підйомники та їх класифікація
- •3.3.1 Електромеханічні підйомники
- •3.3.2 Електрогідравлічні підйомники
- •3.3.3 Визначення параметрів гідравлічного підйомника
- •Тема 4. Основи теорії транспортуючих машин
- •4.1. Призначення та класифікація транспортного обладнання
- •4.2 Режими роботи і класи використання конвеєрів
- •4.3 Тягові елементи конвеєрів
- •4.4 Зірочки
- •4.5 Ходові опорні органи
- •4.6 Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •4.7 Тяговий розрахунок конвеєрів
- •4.8 Динаміка ланцюгового конвеєра
- •Тема 5. Гаражні ланцюгові конвеєри
- •5.1 Несучі конвеє ри. Загальна будова конвеєрів
- •5.2 Натяжні пристрої
- •5.3 Приводи конвеєрів
- •5.4 Станини конвеєрів
- •5.5 Розрахунки несучих конвеєрів
- •5.6 Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова
- •5.6.1 Тяговий розрахунок конвеєра
- •5.6.2 Тягові елементи конвеєрів
- •5.6.3 Каретки
- •5.6.4 Поворотні пристрої
- •5.6.5 Підвісні напрямні
- •5.6.6 Привод підвісних конвеєрів
- •5.6.7 Натяжні пристрої
- •5.6.9 Запобіжні пристрої
- •5.6.10 Розрахунок конвеєрів
- •5.7 Ведучі наземні конвеєри
- •5.8 Штовхаючі конвеєри
- •Тема 6. Кріпильні вузли віброагрегатів
- •6.1.Розрахункова схема віброактивного агрегату
- •6.2. Математична модель взаємодії віброактивного агрегату з основою
- •6.3 Визначення зусиль в кріпильних вузлах віброагрегатів.
- •6.3.1 Зведені коефіцієнти жорсткості
- •6.3.2 Зведені коефіцієнти лінійного опору
- •6.4 Визначення раціональних параметрів кріпильних вузлів
- •6.4.1 Стандартизація деталей кріпильних вузлів
- •6.4.2 Основні фактори, що визначають міцність деталей кріпильних вузлів
- •6.4.3 Обґрунтування поєднання класів міцності болтів і гайок
- •6.4.4. Вибір раціональних параметрів з’єднань типу болт-гайка
- •6.5 Розробка раціональних конструкцій кріпильних вузлів
- •6.5.1 Навантаження витків різьби
- •6.5.2 Раціональне конструювання гайок
- •6.5.3 Болти з пружною головкою
- •6.5.4. З’єднання шпильки з корпусом
- •6.5.5. Раціональне поєднання матеріалів деталей різьбових з’єднань
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •7.1 Основні напрямки розвитку збірно-розбірних операцій
- •7.2 Ручні інструменти для складання різьбових з’єднань
- •7.3 Будова та принцип роботи гайковертів
- •7.4 Автомати та напівавтомати для складання різьбових з’єднань
- •7.5 Проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.5.1 Взаємодія кулачків півмуфт гайковерта
- •Взвємодія кулачків півмуфт
- •7.5.2 Сили, що діють в кулачках та кути повороту пів муфт
- •7.5.3 Необхідне зусилля пружини
- •7.5.4 Визначення динамічного моменту інерції маховика та його розмірів
- •7.5.5 Вибір приводного двигуна
- •7.5.6 Рекомендації по вибору вихідних даних для проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.6 Пружні елементи. Класифікація та призначення пружних елементів
- •7.7 Матеріали та виготовлення пружин
- •7.8 Розрахунок гвинтових пружин
- •7.9 Торсіони та гумові амортизатори
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •8.1 Прибирання та миття автомобілів
- •8.2 Установки для миття автомобілів
- •8.3 Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
- •8.4 Розрахунок необхідного числа установок для миття автомобілів
- •8.5 Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання
- •8.6 Маслороздавальне обладнання
- •8.7 Обладнання для змащування пластичними мастилами
- •8.8 Комбіноване мастило-заправне обладнання
- •8.9 Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •8.10 Повітряроздавальне обладнання
- •8.11 Розрахунок необхідної продуктивності маслороздавального обладнання
- •8.12 Обладнання для нанесення антикорозійних покрить
- •8.13 Обладнання для проведення фарбувальних робіт та сушіння автомобіля
- •Камера 767
- •8.14 Обладнання для проведення робіт по ремонту кузовів
- •8.15 Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •9.1 Планово-попереджувальна система то і ремонту
- •9.2 Організація то і ремонту обладнання
- •9.3 Трудомісткість і періодичність то і ремонту
- •9.4 Повірка технологічного обладнання
- •Норми періодичності повірок деяких моделей засобів діагностування
- •9.5 Рекомендації по оснащенню атп і сто технологічним обладнанням
- •Рекомендації для оснащення атп і сто обладнанням
- •9.6 Вибір типорозмірних рядів технологічного обладнання
- •3. Плани практичних занять
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •4. Контрольні питання
- •5.2. Оформлення звіту та захист самостійної роботи
- •6. Контрольна тестова програма Знайдіть одну правильну відповідь Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •7. Контрольні вправи Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Картка тестування
- •Розв’язок вправ
- •Критерії та аналіз загальної оцінки
- •8. Розрахунково-графічна робота
- •8.1. Тематика і об’єм розрахунково-графічної роботи
- •8.2. Зміст розрахунково-графічної роботи
- •Проектування механізму підйому крана
- •Проектування ланцюгового конвеєра
- •Проектування інерційно-ударного гайковерта
- •8.3. Оформлення розрахунково-пояснювальної записки
- •8.4. Оформлення графічної частини
- •8.5. Захист розрахунково-графічної роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •Термінологічний словник Змістовий модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Література
7.9 Торсіони та гумові амортизатори
Торсіони (пружини кручення) являють собою циліндричні стержні, защемлені кінцями в деталях, які зазнають пружного кутового зміщення. Защемлення виконується, наприклад, за допомогою шліцевого з’єднання.
Стержні виготовляють із пружних сталей. Торсіони часто застосовують для з’єднання двох деталей, що обертаються. Вони компенсують перекоси та неспіввісності.
Типові конструкції торсіонів зображені на рис. 3.12.
Кут закручування циліндричного торсіона (рис. 3.12, а) дорівнює:
, |
(3.84) |
де – довжина торсіона;
– зовнішній момент;
– полярний момент інерції перерізу прутка, .
Торсіони
Рис. 3.12 |
Враховуючи значення запишемо:
, |
(3.85) |
або:
|
(3.86) |
Максимальне напруження кручення буде:
. |
(3.87) |
Момент, який сприймається торсіоном, дорівнює
. |
(3.88) |
Підставимо значення із (3.52) в (3.49), тоді отримаємо:
|
(3.89) |
Допустиме напруження кручення в торсіонах, які виготовлені із пружних сталей .
Як видно із виразу (3.53), кут закручування при заданому повністю визначається відношенням .
Торсіони застосовують також як замінювачі пружин стиску та листових ресор для сприймання поперечних навантажень. Для цього один кінець торсіона закріпляють безпосередньо в корпусі, а другий кінець обладнують важелем, який сприймає поперечну силу (рис. 3.12, б).
Такі конструкції застосовують, наприклад, для пружної підвіски коліс автомобілів.
Упруге переміщення кінця важіля за напрямом дії робочого зусилля визначається:
. |
(3.90) |
Гумові амортизатори застосовують для пружної підвіски агрегатів, для сприймання поштовхів і ударів в ходових механізмах транспортних машин (рис. 3.13, а). В транспортному машинобудуванні широко застосовують циліндричні амортизатори, які складаються із гумової втулки, привулканізованої до зовнішньої і внутрішньої металічних обойм. Їх ще називають сайленд-блоками (безшумними блоками) (рис. 3.15, б). Сайленд-блоки встановлюють, наприклад, на осях колісних важелів.
Гумові амортизатори
Рис. 3.13 |
Гума має цінні властивості, як амортизаційний матеріал: велике внутрішнє тертя, яке дозволяє ефективно гасити коливання. Модуль пружності гуми низький 8...10 МПа, що приблизно в раз менше, ніж для сталі. Міцність на розрив в середньому складає 10...20 МПа.
Розширюється застосування пневматичних гумокордних амортизаторів в підвісках автомобіля. Зміною тиску повітря може регулюватися їх жорсткість під час руху в залежності від навантаження і дорожних умов.
Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
8.1 Прибирання та миття автомобілів
У процесі експлуатації автомобілів під впливом атмосферних дій, сонячного проміння, навколишнього середовища лакова плівка пофарбування автомобіля поступово тьмяніє і стає матовою. Внутрішня оббивка кузова, подушки сидінь, спинки і підлога забруднюється пилом, сміттям, а платформи вантажних автомобілів – рештками вантажів. Під дією сірчистих сполук, що є в повітрі, і солей, якими посипають узимку дороги, хромовані деталі кузова втрачають блиск. Особливо забруднюється знизу шасі автомобіля.
Щоб підтримувати належний зовнішній вигляд автомобіля, видаляти з поверхні його деталей бруд, солі й хімікати, якісно виконувати контрольно-діагностичні роботи, після повернення автомобіля з лінії треба проводити прибирально-мийні роботи. До групи цих робіт входять: прибирання, попереднє ополіскування, миття спеціальною сумішшю і водою, остаточне ополіскування, сушіння або протирання, нанесення захисного шару воску, полірування пофарбованих поверхонь, нанесення антикорозійного покриття, дезинфекція автомобілів загального користування і спеціального призначення. Під час прибирання автомобілів видаляють пил і сміття з кузова легкових автомобілів і автобусів, кабін і платформ вантажних автомобілів, протирають двигун, щитки приладів, а також очищають шасі від грудок бруду і снігу. Для прибирання автомобілів використовують: пилосмоки, волосяні щітки, мітли та обтиральні матеріали. Кузови автобусів і автомобілів спеціального призначення періодично дезинфікують згідно з вимогами санітарної інспекції. Пил із оббивки видаляють пилосмоками або щітками. Жирні і масляні плями видаляють чистою ганчіркою, намоченою в ефірі або авіаційному бензині. З метою видалення забруднень із зовнішніх частин шасі і кузова автомобілів їх старанно миють. Автомобілі миють холодною і теплою водою (40…60˚С). Для легкових автомобілів широко застосовують різні автошампуні.
За способом використання робіт розрізняють миття ручне, механізоване й комбіноване. Ручне миття проводять із шланга з брандспойтом або мийним пістолетом, а механізоване – спеціальними установками. Комбіноване миття полягає в тому, що одну частину автомобіля обмивають ручним способом, а іншу – механізованим.
Конструктивно мийні установки поділяють на такі типи: струминні, щіткові, комбіновані.
Струминні установки найбільш часто використовують для миття вантажних автомобілів, а щіткові – для миття легкових автомобілів та автобусів. Комбіновані струминно-щіткові установки використовуються для миття всіх типів автомобілів.
Залежно від робочого тиску води, або спеціальної мийної рідини розрізняють миття при високому (2,5…8,0 МПа), середньому (0,4…2,5 МПа) і низькому (0,2…0,4 МПа) тиску.