- •Передмова
- •Опис предмета навчальної дисципліни
- •Розподіл балів, що отримує студент при поточному та підсумковому тестуванні
- •Шкала узгодження національної системи кмсонп з ects
- •1. Типова програма нормативної навчальної дисципліни „основи проектування і експлуатації технологічного обладнання”
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шинноремонтних робіт
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.1.Класифікація технологічного обладнання
- •1.2.Призначення технологічного обладнання
- •1.3. Загальні відомості про підйомне обладнання. Класифікація та призначення.
- •1.4.Вимоги Держнаглядохоронпраці України
- •1.5.Основні параметри підйомних машин
- •1.6.Режими роботи і класифікація механізмів та кранів
- •1.7. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.7.1.Гнучкі підйомні органи
- •1.7.3. Поліспасти
- •1.7.4. Канатні барабани
- •1.7.5. Вантажозахватні пристрої
- •1.7.5.1. Гакові підвіски
- •1.7.5.2. Конструкція та розрахунок гака
- •1.7.6. Автоматичні вантажозахватні пристрої
- •Тема 2. Механізми підйому та крани
- •2.1. Кінематичні схеми
- •2.2. Розрахунок потужності електродвигуна механізмів підйому
- •2.3. Передачі механізмів підйому
- •2.4. Гальмівні механізми
- •2.4.1. Зупинники
- •2.4.2. Гальма
- •2.4.3. Розрахунок колодкових гальм
- •2.4.4. Шляхи удосконалення конструкцій гальм. Техніка безпеки
- •2.5. Мостові крани. Призначення та будова
- •2.6. Розрахунок головної балки мостового крана
- •2.7. Розрахунок механізмів пересування
- •2.8. Поворотні стрілові крани
- •2.9. Автомобільні крани
- •2.10. Стійкість кранів. Техніка безпеки
- •Тема 3. Підйомно-оглядове обладнання
- •3.1 Оглядові канави
- •3.2 Естакади, домкрати, перекидачі
- •3.3 Підйомники та їх класифікація
- •3.3.1 Електромеханічні підйомники
- •3.3.2 Електрогідравлічні підйомники
- •3.3.3 Визначення параметрів гідравлічного підйомника
- •Тема 4. Основи теорії транспортуючих машин
- •4.1. Призначення та класифікація транспортного обладнання
- •4.2 Режими роботи і класи використання конвеєрів
- •4.3 Тягові елементи конвеєрів
- •4.4 Зірочки
- •4.5 Ходові опорні органи
- •4.6 Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •4.7 Тяговий розрахунок конвеєрів
- •4.8 Динаміка ланцюгового конвеєра
- •Тема 5. Гаражні ланцюгові конвеєри
- •5.1 Несучі конвеє ри. Загальна будова конвеєрів
- •5.2 Натяжні пристрої
- •5.3 Приводи конвеєрів
- •5.4 Станини конвеєрів
- •5.5 Розрахунки несучих конвеєрів
- •5.6 Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова
- •5.6.1 Тяговий розрахунок конвеєра
- •5.6.2 Тягові елементи конвеєрів
- •5.6.3 Каретки
- •5.6.4 Поворотні пристрої
- •5.6.5 Підвісні напрямні
- •5.6.6 Привод підвісних конвеєрів
- •5.6.7 Натяжні пристрої
- •5.6.9 Запобіжні пристрої
- •5.6.10 Розрахунок конвеєрів
- •5.7 Ведучі наземні конвеєри
- •5.8 Штовхаючі конвеєри
- •Тема 6. Кріпильні вузли віброагрегатів
- •6.1.Розрахункова схема віброактивного агрегату
- •6.2. Математична модель взаємодії віброактивного агрегату з основою
- •6.3 Визначення зусиль в кріпильних вузлах віброагрегатів.
- •6.3.1 Зведені коефіцієнти жорсткості
- •6.3.2 Зведені коефіцієнти лінійного опору
- •6.4 Визначення раціональних параметрів кріпильних вузлів
- •6.4.1 Стандартизація деталей кріпильних вузлів
- •6.4.2 Основні фактори, що визначають міцність деталей кріпильних вузлів
- •6.4.3 Обґрунтування поєднання класів міцності болтів і гайок
- •6.4.4. Вибір раціональних параметрів з’єднань типу болт-гайка
- •6.5 Розробка раціональних конструкцій кріпильних вузлів
- •6.5.1 Навантаження витків різьби
- •6.5.2 Раціональне конструювання гайок
- •6.5.3 Болти з пружною головкою
- •6.5.4. З’єднання шпильки з корпусом
- •6.5.5. Раціональне поєднання матеріалів деталей різьбових з’єднань
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •7.1 Основні напрямки розвитку збірно-розбірних операцій
- •7.2 Ручні інструменти для складання різьбових з’єднань
- •7.3 Будова та принцип роботи гайковертів
- •7.4 Автомати та напівавтомати для складання різьбових з’єднань
- •7.5 Проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.5.1 Взаємодія кулачків півмуфт гайковерта
- •Взвємодія кулачків півмуфт
- •7.5.2 Сили, що діють в кулачках та кути повороту пів муфт
- •7.5.3 Необхідне зусилля пружини
- •7.5.4 Визначення динамічного моменту інерції маховика та його розмірів
- •7.5.5 Вибір приводного двигуна
- •7.5.6 Рекомендації по вибору вихідних даних для проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.6 Пружні елементи. Класифікація та призначення пружних елементів
- •7.7 Матеріали та виготовлення пружин
- •7.8 Розрахунок гвинтових пружин
- •7.9 Торсіони та гумові амортизатори
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •8.1 Прибирання та миття автомобілів
- •8.2 Установки для миття автомобілів
- •8.3 Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
- •8.4 Розрахунок необхідного числа установок для миття автомобілів
- •8.5 Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання
- •8.6 Маслороздавальне обладнання
- •8.7 Обладнання для змащування пластичними мастилами
- •8.8 Комбіноване мастило-заправне обладнання
- •8.9 Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •8.10 Повітряроздавальне обладнання
- •8.11 Розрахунок необхідної продуктивності маслороздавального обладнання
- •8.12 Обладнання для нанесення антикорозійних покрить
- •8.13 Обладнання для проведення фарбувальних робіт та сушіння автомобіля
- •Камера 767
- •8.14 Обладнання для проведення робіт по ремонту кузовів
- •8.15 Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •9.1 Планово-попереджувальна система то і ремонту
- •9.2 Організація то і ремонту обладнання
- •9.3 Трудомісткість і періодичність то і ремонту
- •9.4 Повірка технологічного обладнання
- •Норми періодичності повірок деяких моделей засобів діагностування
- •9.5 Рекомендації по оснащенню атп і сто технологічним обладнанням
- •Рекомендації для оснащення атп і сто обладнанням
- •9.6 Вибір типорозмірних рядів технологічного обладнання
- •3. Плани практичних занять
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •4. Контрольні питання
- •5.2. Оформлення звіту та захист самостійної роботи
- •6. Контрольна тестова програма Знайдіть одну правильну відповідь Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •7. Контрольні вправи Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Картка тестування
- •Розв’язок вправ
- •Критерії та аналіз загальної оцінки
- •8. Розрахунково-графічна робота
- •8.1. Тематика і об’єм розрахунково-графічної роботи
- •8.2. Зміст розрахунково-графічної роботи
- •Проектування механізму підйому крана
- •Проектування ланцюгового конвеєра
- •Проектування інерційно-ударного гайковерта
- •8.3. Оформлення розрахунково-пояснювальної записки
- •8.4. Оформлення графічної частини
- •8.5. Захист розрахунково-графічної роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •Термінологічний словник Змістовий модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Література
5.2. Оформлення звіту та захист самостійної роботи
Самостійна робота виконується студентом відповідно до завдання визначеного викладачем. Текстову частину слід писати акуратно від руки чорнилом, або кульковим зарядом (синім, фіолетовим, чорним) або самостійно на комп’ютері на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (297х210) у відповідності з вимогами ЄСКД.
Рисунки та таблиці розміщуються як в тексті, так і на окремих аркушах і нумеруються в межах розділу. Посилання на літературні джерела здійснюються шляхом зазначення у дужках номера під яким та чи інша друкована праця наведена у списку використаної літератури.
У роботі необхідно стисло і чітко викласти всі етапи розрахунків з аргументацією вибору тих чи інших параметрів та стандатних деталей та механізмів, а також виконати докладні мотивовані розрахунки.
Порядок записів при проведені розрахунків:
записується кінцева формула;
підставляються числові значення велечин без проміжних обчислень;
записується кінцевий результат обчислень і проставляється розмірність.
Кожен аркуш записки повинен мати основний напис: перший аркуш кожного розділу за формою 3, а всі наступні – за формою 3а.
Після закінчення розрахунків всі аркуші записки скріплюються в загальну обкладинку із титульним аркушем (форма1).
Завдання на самостійну роботу розміщується на початку розрахунково–пояснювальної записки.
Графічні побудови виконуються вручну олівцем, або на комп’ютері, дотримуючись вимог ЄСКД.
Захист самостійної роботи відбувається згідно графіка.
6. Контрольна тестова програма Знайдіть одну правильну відповідь Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
1. Мастильно-заправне обладнання відноситься до:
допоміжного;
основного;
спеціального.
2. До вантажопідйомного обладнання відносяться:
естакади;
підйомники;
талі.
3. Підйомне обладнання циклічної дії зі зворотно-поступальним рухом вантажозахоплювального органу називається:
машиною вантажопідйомною;
машиною зворотньо-поступальною;
машиною вантажною.
4. Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів поширюються на:
вантажопідйомні крани;
підйомно-оглядові крани;
крани всіх типів.
5. Річна продуктивність крана визначається за формулою:
;
;
.
6. Комплексна характеристика механізму або машини, яка враховує характер навантажень та їх тривалість це:
графік роботи;
режим роботи;
порядок роботи.
7. Скільки режимів роботи кранових механізмів передбачено нормами Держнаглядохоронпраці:
п’ять;
шість;
чотири.
8. Для середнього режиму роботи механізму тривалість включення дорівнює:
15%;
25%;
40%.
9. Словосполучення в марці каната ЛК означає:
канат з лінійним контактом дротів суміжних шарів;
канат з лівим контактом дротів суміжних шарів;
канат з лівобічним контактом дротів суміжних шарів.
10. Розрахункове розривне зусилля в канаті визначається:
;
;
.
11. Робочий діаметр блока по дну жолоба визначається
;
;
.
12. Коефіцієнт вибору діаметра зрівняльного блока, приймається згідно:
норм техніки безпеки;
норм Держнаглядохоронпраці;
норм ДСТУ.
13. Якщо швидкість каната в два рази більша швидкості підйому вантажу, то:
зусилля в канаті буде в два рази більше сили тяжіння вантажу;
зусилля в канаті буде в два рази менше сили тяжіння вантажу;
зусилля в канаті буде дорівнювати силі тяжіння вантажу.
14. Поліспасти призначені:
для виграшу в силі;
для виграшу в швидкості;
для виграшу в силі або в швидкості.
15. Кратність поліспаста визначається
;
;
.
16. Стінки коротких барабанів розраховують на:
стиск;
згин;
розтяг.
17. Вертикальний переріз зігнутої частини гака перевіряють на:
зминання та кручення;
стиск та розтяг;
згин та зріз.
18. Необхідна потужність двигуна механізму підйому визначається:
;
;
.
19. При роботі гальм з електромагнітом типу МО струм подається на катушку при:
замиканні гальм;
розмиканні гальм;
взагалі не подається.
20. Діаметр гальмівного барабана визначають із умови:
зносостійкості;
зминання;
згину.
21. Транспортна швидкість автомобільного крана становить:
менше 50 км/год;
50...70 км/год;
більше 70 км/год.
22. Розрахунок автомобільних кранів на стійкість слід проводити:
для робочого положення крана з вантажем;
для неробочого стану крана без вантажу;
в обох випадках.
23. Вантажопідйомність гаражних домкратів:
від 1,0 до 20,0т;
від 2,0 до 30т;
від 5,0 до 10т.
24. Вантажопідйомність електромеханічних підйомників:
до 10т;
до 24т;
до 28т.
25. Тиск в системі електрогідравлічного підйомника, в середньому, складає:
0,5МПа;
1,0МПа;
1,5МПа.