- •Передмова
- •Опис предмета навчальної дисципліни
- •Розподіл балів, що отримує студент при поточному та підсумковому тестуванні
- •Шкала узгодження національної системи кмсонп з ects
- •1. Типова програма нормативної навчальної дисципліни „основи проектування і експлуатації технологічного обладнання”
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шинноремонтних робіт
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.1.Класифікація технологічного обладнання
- •1.2.Призначення технологічного обладнання
- •1.3. Загальні відомості про підйомне обладнання. Класифікація та призначення.
- •1.4.Вимоги Держнаглядохоронпраці України
- •1.5.Основні параметри підйомних машин
- •1.6.Режими роботи і класифікація механізмів та кранів
- •1.7. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.7.1.Гнучкі підйомні органи
- •1.7.3. Поліспасти
- •1.7.4. Канатні барабани
- •1.7.5. Вантажозахватні пристрої
- •1.7.5.1. Гакові підвіски
- •1.7.5.2. Конструкція та розрахунок гака
- •1.7.6. Автоматичні вантажозахватні пристрої
- •Тема 2. Механізми підйому та крани
- •2.1. Кінематичні схеми
- •2.2. Розрахунок потужності електродвигуна механізмів підйому
- •2.3. Передачі механізмів підйому
- •2.4. Гальмівні механізми
- •2.4.1. Зупинники
- •2.4.2. Гальма
- •2.4.3. Розрахунок колодкових гальм
- •2.4.4. Шляхи удосконалення конструкцій гальм. Техніка безпеки
- •2.5. Мостові крани. Призначення та будова
- •2.6. Розрахунок головної балки мостового крана
- •2.7. Розрахунок механізмів пересування
- •2.8. Поворотні стрілові крани
- •2.9. Автомобільні крани
- •2.10. Стійкість кранів. Техніка безпеки
- •Тема 3. Підйомно-оглядове обладнання
- •3.1 Оглядові канави
- •3.2 Естакади, домкрати, перекидачі
- •3.3 Підйомники та їх класифікація
- •3.3.1 Електромеханічні підйомники
- •3.3.2 Електрогідравлічні підйомники
- •3.3.3 Визначення параметрів гідравлічного підйомника
- •Тема 4. Основи теорії транспортуючих машин
- •4.1. Призначення та класифікація транспортного обладнання
- •4.2 Режими роботи і класи використання конвеєрів
- •4.3 Тягові елементи конвеєрів
- •4.4 Зірочки
- •4.5 Ходові опорні органи
- •4.6 Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •4.7 Тяговий розрахунок конвеєрів
- •4.8 Динаміка ланцюгового конвеєра
- •Тема 5. Гаражні ланцюгові конвеєри
- •5.1 Несучі конвеє ри. Загальна будова конвеєрів
- •5.2 Натяжні пристрої
- •5.3 Приводи конвеєрів
- •5.4 Станини конвеєрів
- •5.5 Розрахунки несучих конвеєрів
- •5.6 Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова
- •5.6.1 Тяговий розрахунок конвеєра
- •5.6.2 Тягові елементи конвеєрів
- •5.6.3 Каретки
- •5.6.4 Поворотні пристрої
- •5.6.5 Підвісні напрямні
- •5.6.6 Привод підвісних конвеєрів
- •5.6.7 Натяжні пристрої
- •5.6.9 Запобіжні пристрої
- •5.6.10 Розрахунок конвеєрів
- •5.7 Ведучі наземні конвеєри
- •5.8 Штовхаючі конвеєри
- •Тема 6. Кріпильні вузли віброагрегатів
- •6.1.Розрахункова схема віброактивного агрегату
- •6.2. Математична модель взаємодії віброактивного агрегату з основою
- •6.3 Визначення зусиль в кріпильних вузлах віброагрегатів.
- •6.3.1 Зведені коефіцієнти жорсткості
- •6.3.2 Зведені коефіцієнти лінійного опору
- •6.4 Визначення раціональних параметрів кріпильних вузлів
- •6.4.1 Стандартизація деталей кріпильних вузлів
- •6.4.2 Основні фактори, що визначають міцність деталей кріпильних вузлів
- •6.4.3 Обґрунтування поєднання класів міцності болтів і гайок
- •6.4.4. Вибір раціональних параметрів з’єднань типу болт-гайка
- •6.5 Розробка раціональних конструкцій кріпильних вузлів
- •6.5.1 Навантаження витків різьби
- •6.5.2 Раціональне конструювання гайок
- •6.5.3 Болти з пружною головкою
- •6.5.4. З’єднання шпильки з корпусом
- •6.5.5. Раціональне поєднання матеріалів деталей різьбових з’єднань
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •7.1 Основні напрямки розвитку збірно-розбірних операцій
- •7.2 Ручні інструменти для складання різьбових з’єднань
- •7.3 Будова та принцип роботи гайковертів
- •7.4 Автомати та напівавтомати для складання різьбових з’єднань
- •7.5 Проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.5.1 Взаємодія кулачків півмуфт гайковерта
- •Взвємодія кулачків півмуфт
- •7.5.2 Сили, що діють в кулачках та кути повороту пів муфт
- •7.5.3 Необхідне зусилля пружини
- •7.5.4 Визначення динамічного моменту інерції маховика та його розмірів
- •7.5.5 Вибір приводного двигуна
- •7.5.6 Рекомендації по вибору вихідних даних для проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.6 Пружні елементи. Класифікація та призначення пружних елементів
- •7.7 Матеріали та виготовлення пружин
- •7.8 Розрахунок гвинтових пружин
- •7.9 Торсіони та гумові амортизатори
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •8.1 Прибирання та миття автомобілів
- •8.2 Установки для миття автомобілів
- •8.3 Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
- •8.4 Розрахунок необхідного числа установок для миття автомобілів
- •8.5 Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання
- •8.6 Маслороздавальне обладнання
- •8.7 Обладнання для змащування пластичними мастилами
- •8.8 Комбіноване мастило-заправне обладнання
- •8.9 Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •8.10 Повітряроздавальне обладнання
- •8.11 Розрахунок необхідної продуктивності маслороздавального обладнання
- •8.12 Обладнання для нанесення антикорозійних покрить
- •8.13 Обладнання для проведення фарбувальних робіт та сушіння автомобіля
- •Камера 767
- •8.14 Обладнання для проведення робіт по ремонту кузовів
- •8.15 Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •9.1 Планово-попереджувальна система то і ремонту
- •9.2 Організація то і ремонту обладнання
- •9.3 Трудомісткість і періодичність то і ремонту
- •9.4 Повірка технологічного обладнання
- •Норми періодичності повірок деяких моделей засобів діагностування
- •9.5 Рекомендації по оснащенню атп і сто технологічним обладнанням
- •Рекомендації для оснащення атп і сто обладнанням
- •9.6 Вибір типорозмірних рядів технологічного обладнання
- •3. Плани практичних занять
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •4. Контрольні питання
- •5.2. Оформлення звіту та захист самостійної роботи
- •6. Контрольна тестова програма Знайдіть одну правильну відповідь Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •7. Контрольні вправи Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Картка тестування
- •Розв’язок вправ
- •Критерії та аналіз загальної оцінки
- •8. Розрахунково-графічна робота
- •8.1. Тематика і об’єм розрахунково-графічної роботи
- •8.2. Зміст розрахунково-графічної роботи
- •Проектування механізму підйому крана
- •Проектування ланцюгового конвеєра
- •Проектування інерційно-ударного гайковерта
- •8.3. Оформлення розрахунково-пояснювальної записки
- •8.4. Оформлення графічної частини
- •8.5. Захист розрахунково-графічної роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •Термінологічний словник Змістовий модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Література
1.5.Основні параметри підйомних машин
Основні параметри розглянемо на прикладах мостового (рис.1.3, а) і стрілового (рис.1.3, б) кранів.
Мостовий кран складається з металоконструкції 1 та кранового візка 2, який рухається по мосту на ходових колесах 3 за допомогою механізмів 6 по рейках 4, укладених на підкрановій балці 5, уздовж цеху.
Основні параметри кранів:
номінальна маса вантажу (вантажопідйомність );
маса крана ;
сила тяжіння (гравітаційна сила) маси ;
проліт крана або виліт стріли ;
висота підйому вантажу ;
швидкості механізмів ( – підйому вантажу; – пересування візка; – пересування крана), м/c; – кутова швидкість повороту стрілового крана, ;
найбільший вантажопідйомний момент ( – для мостових кранів; – для стрілових);
загальна потужність двигунів ;
режими роботи та класифікація механізмів (ТВ, %; М1...М8);
продуктивність .
Годинна продуктивність крана, т/год
, |
(1.1) |
де – номінальна вантажопідйомність, т; z – число циклів роботи крана за год.;
– середній коефіцієнт використання машини за вантажопідйомністю;
– середній коефіцієнт використання крана за часом.
Число циклів за годину
, |
(1.2) |
де – тривалість одного циклу, с.
Середній коефіцієнт використання крана: за вантажопідйомністю ; за часом при хорошій організації робіт і раціональному використанні крана.
Річна продуктивність крана, т/р
, |
(1.3) |
де t – число робочих годин на добу; D – число робочих днів за рік.
Схеми кранів а) б)
а – мостового; б – стрілового Рис. 1.3 |
1.6.Режими роботи і класифікація механізмів та кранів
Підйомні механізми характеризуються циклічним режимом роботи механізмів з частими пусками, зупинками і реверсами. Режим роботи – це комплексна характеристика механізму або машини, яка враховує характер навантажень та їх тривалість. Він є основою для розрахунків енергосилових параметрів і елементів машин на міцність та опір втомленості. Залежно від режиму роботи механізму визначають навантаження, потужність двигуна, розраховують гальма, вибирають запаси міцності для канатів, захватних пристроїв, редукторів, визначають строк служби елементів крана.
Режими роботи визначаються сукупністю таких основних коефіцієнтів: використання механізму за вантажопідйомністю, добового та річного використання механізму, а також відносної тривалості вмикання механізму.
Коефіцієнт використання механізму за вантажопідйомністю
, |
(1.4) |
де – середня маса вантажу, який підіймається за зміну;
– номінальна вантажопідйомність.
Коефіцієнт річного використання механізму
, |
(1.5) |
де – число днів роботи механізму за рік.
Коефіцієнт добового використання механізму
|
(1.6) |
де – число годин роботи механізму за добу.
Відносна тривалість вмикання механізму, %
, |
(1.7) |
де – тривалість роботи механізму за весь цикл, с;
– тривалість циклу.
Тривалість циклу
, |
(1.8) |
де – сумарний час пуску (розгону двигуна);
– сумарний час встановленого руху;
– сумарний час гальмування;
– сумарний час зупинок (пауз).
Тривалість роботи механізму за цикл
. |
(1.9) |
За сукупністю значень усіх коефіцієнтів визначають режим роботи механізмів.
За нормами Держгіртехнагляду передбачено п’ять режимів роботи кранових механізмів: – ручний; – легкий, ; – середній, ; – важкий, ; – дуже важкий, .
Наведена класифікація режимів має вади: вона не пов’язана з дійсною довговічністю елементів крана, вираженою в годинах роботи, що треба знати для розрахунку деталей на опір втомленості.
Згідно з ДЕСТ 25835-83 установлено нову класифікацію кранових механізмів і кранів з групами режимів роботи, які визначаються залежно від класу використання та класу навантаження.
Міжнародний стандарт ISO 4301/1 установлює класифікацію кранів на підставі кількості робочих циклів, що здійснюються протягом сподіваного строку їх служби та коефіцієнта розподілу навантаження, що репрезентує номінальний режим роботи кранів. Ця класифікація є системною, котру використовують як апарат установлення раціональної основи проектування конструкцій та механізмів і основою взаємовідносин між споживачем і виготівником. За допомогою такої класифікації можна підібрати конкретний кран для потрібного виду робіт.
Наведемо наближене співвідношення групи режимів роботи механізмів кранів за різними класифікаціями (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Групи режимів роботи і класифікація механізмів та кранів
За нормами Держгіртехнагляду |
За ДЕСТ 25835-83 |
За ISO 4301/1 |
|
1М |
М1 |
і |
1М |
М2 |
і |
1М |
М3 |
і |
2М |
М4 |
і |
3М |
М5 |
; |
4М |
М6 |
і |
5М |
М7 |
і |
6М |
М8 |
Для механізмів вибирають не більше однієї години; для двигунів повторно-короткочасного режиму допустима тривалість циклу становить 10 хв. Якщо , то режим роботи двигуна вважається тривалим, .