- •Передмова
- •Опис предмета навчальної дисципліни
- •Розподіл балів, що отримує студент при поточному та підсумковому тестуванні
- •Шкала узгодження національної системи кмсонп з ects
- •1. Типова програма нормативної навчальної дисципліни „основи проектування і експлуатації технологічного обладнання”
- •1.1. Тематичний план та розподіл навчального часу
- •1.2. Програмний матеріал блоків змістових модулів
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шинноремонтних робіт
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •2. Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів та тем дисципліни
- •Тема 1. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.1.Класифікація технологічного обладнання
- •1.2.Призначення технологічного обладнання
- •1.3. Загальні відомості про підйомне обладнання. Класифікація та призначення.
- •1.4.Вимоги Держнаглядохоронпраці України
- •1.5.Основні параметри підйомних машин
- •1.6.Режими роботи і класифікація механізмів та кранів
- •1.7. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.7.1.Гнучкі підйомні органи
- •1.7.3. Поліспасти
- •1.7.4. Канатні барабани
- •1.7.5. Вантажозахватні пристрої
- •1.7.5.1. Гакові підвіски
- •1.7.5.2. Конструкція та розрахунок гака
- •1.7.6. Автоматичні вантажозахватні пристрої
- •Тема 2. Механізми підйому та крани
- •2.1. Кінематичні схеми
- •2.2. Розрахунок потужності електродвигуна механізмів підйому
- •2.3. Передачі механізмів підйому
- •2.4. Гальмівні механізми
- •2.4.1. Зупинники
- •2.4.2. Гальма
- •2.4.3. Розрахунок колодкових гальм
- •2.4.4. Шляхи удосконалення конструкцій гальм. Техніка безпеки
- •2.5. Мостові крани. Призначення та будова
- •2.6. Розрахунок головної балки мостового крана
- •2.7. Розрахунок механізмів пересування
- •2.8. Поворотні стрілові крани
- •2.9. Автомобільні крани
- •2.10. Стійкість кранів. Техніка безпеки
- •Тема 3. Підйомно-оглядове обладнання
- •3.1 Оглядові канави
- •3.2 Естакади, домкрати, перекидачі
- •3.3 Підйомники та їх класифікація
- •3.3.1 Електромеханічні підйомники
- •3.3.2 Електрогідравлічні підйомники
- •3.3.3 Визначення параметрів гідравлічного підйомника
- •Тема 4. Основи теорії транспортуючих машин
- •4.1. Призначення та класифікація транспортного обладнання
- •4.2 Режими роботи і класи використання конвеєрів
- •4.3 Тягові елементи конвеєрів
- •4.4 Зірочки
- •4.5 Ходові опорні органи
- •4.6 Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •4.7 Тяговий розрахунок конвеєрів
- •4.8 Динаміка ланцюгового конвеєра
- •Тема 5. Гаражні ланцюгові конвеєри
- •5.1 Несучі конвеє ри. Загальна будова конвеєрів
- •5.2 Натяжні пристрої
- •5.3 Приводи конвеєрів
- •5.4 Станини конвеєрів
- •5.5 Розрахунки несучих конвеєрів
- •5.6 Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова
- •5.6.1 Тяговий розрахунок конвеєра
- •5.6.2 Тягові елементи конвеєрів
- •5.6.3 Каретки
- •5.6.4 Поворотні пристрої
- •5.6.5 Підвісні напрямні
- •5.6.6 Привод підвісних конвеєрів
- •5.6.7 Натяжні пристрої
- •5.6.9 Запобіжні пристрої
- •5.6.10 Розрахунок конвеєрів
- •5.7 Ведучі наземні конвеєри
- •5.8 Штовхаючі конвеєри
- •Тема 6. Кріпильні вузли віброагрегатів
- •6.1.Розрахункова схема віброактивного агрегату
- •6.2. Математична модель взаємодії віброактивного агрегату з основою
- •6.3 Визначення зусиль в кріпильних вузлах віброагрегатів.
- •6.3.1 Зведені коефіцієнти жорсткості
- •6.3.2 Зведені коефіцієнти лінійного опору
- •6.4 Визначення раціональних параметрів кріпильних вузлів
- •6.4.1 Стандартизація деталей кріпильних вузлів
- •6.4.2 Основні фактори, що визначають міцність деталей кріпильних вузлів
- •6.4.3 Обґрунтування поєднання класів міцності болтів і гайок
- •6.4.4. Вибір раціональних параметрів з’єднань типу болт-гайка
- •6.5 Розробка раціональних конструкцій кріпильних вузлів
- •6.5.1 Навантаження витків різьби
- •6.5.2 Раціональне конструювання гайок
- •6.5.3 Болти з пружною головкою
- •6.5.4. З’єднання шпильки з корпусом
- •6.5.5. Раціональне поєднання матеріалів деталей різьбових з’єднань
- •Тема 7. Проектування складального обладнання
- •7.1 Основні напрямки розвитку збірно-розбірних операцій
- •7.2 Ручні інструменти для складання різьбових з’єднань
- •7.3 Будова та принцип роботи гайковертів
- •7.4 Автомати та напівавтомати для складання різьбових з’єднань
- •7.5 Проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.5.1 Взаємодія кулачків півмуфт гайковерта
- •Взвємодія кулачків півмуфт
- •7.5.2 Сили, що діють в кулачках та кути повороту пів муфт
- •7.5.3 Необхідне зусилля пружини
- •7.5.4 Визначення динамічного моменту інерції маховика та його розмірів
- •7.5.5 Вибір приводного двигуна
- •7.5.6 Рекомендації по вибору вихідних даних для проектування інерційно-ударних гайковертів
- •7.6 Пружні елементи. Класифікація та призначення пружних елементів
- •7.7 Матеріали та виготовлення пружин
- •7.8 Розрахунок гвинтових пружин
- •7.9 Торсіони та гумові амортизатори
- •Тема 8. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •8.1 Прибирання та миття автомобілів
- •8.2 Установки для миття автомобілів
- •8.3 Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
- •8.4 Розрахунок необхідного числа установок для миття автомобілів
- •8.5 Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання
- •8.6 Маслороздавальне обладнання
- •8.7 Обладнання для змащування пластичними мастилами
- •8.8 Комбіноване мастило-заправне обладнання
- •8.9 Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •8.10 Повітряроздавальне обладнання
- •8.11 Розрахунок необхідної продуктивності маслороздавального обладнання
- •8.12 Обладнання для нанесення антикорозійних покрить
- •8.13 Обладнання для проведення фарбувальних робіт та сушіння автомобіля
- •Камера 767
- •8.14 Обладнання для проведення робіт по ремонту кузовів
- •8.15 Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
- •Тема 9. Технічне обслуговування і ремонт технологічного обладнання
- •9.1 Планово-попереджувальна система то і ремонту
- •9.2 Організація то і ремонту обладнання
- •9.3 Трудомісткість і періодичність то і ремонту
- •9.4 Повірка технологічного обладнання
- •Норми періодичності повірок деяких моделей засобів діагностування
- •9.5 Рекомендації по оснащенню атп і сто технологічним обладнанням
- •Рекомендації для оснащення атп і сто обладнанням
- •9.6 Вибір типорозмірних рядів технологічного обладнання
- •3. Плани практичних занять
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •4. Контрольні питання
- •5.2. Оформлення звіту та захист самостійної роботи
- •6. Контрольна тестова програма Знайдіть одну правильну відповідь Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •7. Контрольні вправи Змістовний модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовний модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовний модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Картка тестування
- •Розв’язок вправ
- •Критерії та аналіз загальної оцінки
- •8. Розрахунково-графічна робота
- •8.1. Тематика і об’єм розрахунково-графічної роботи
- •8.2. Зміст розрахунково-графічної роботи
- •Проектування механізму підйому крана
- •Проектування ланцюгового конвеєра
- •Проектування інерційно-ударного гайковерта
- •8.3. Оформлення розрахунково-пояснювальної записки
- •8.4. Оформлення графічної частини
- •8.5. Захист розрахунково-графічної роботи
- •8.6. Контрольні запитання
- •Термінологічний словник Змістовий модуль 1. Підйомне обладнання
- •Змістовий модуль 2. Транспортне обладнання
- •Змістовий модуль 3. Складальне та інші види обладнання
- •Література
5.4 Станини конвеєрів
Станини (основи), на яких монтують всі вузли, деталі та механізми конвеєрів, являють собою металеві конструкції, що виготовляють із сталі кутникового профілю або із швелера. Кінцеві частини станини виготовляють у вигляді окремих рам для приводного і натяжного пристроїв, а середню частину, на яку спирається ходова частина конвеєрів, – у вигляді окремих секцій, що складаються із стійок і опорних напрямних (рис. 2.17, а).
В залежності від навантаження стійки встановлюють на відстані 1000...1500 мм одна від другої і закріплюють до підлоги.
Напрямні, по яким рухаються ходові ролики, виготовляють із кутникової сталі; їх прокладають вздовж всієї траси тягового органа, за виключенням ділянок, де ланцюг огинає зірочку. В місцях, де ходові ролики набігають і збігають з напрямних, останні трохи відгинають.
На криволінійних частинах траси конвеєрів поряд з опорними напрямними 1 встановлюють також напрямні контршини 2 (рис. 2.17, б).
Окремі секції конвеєра виготовляють довжиною 4...6 м, а затим з’єднують одну з другою болтами. Привод і натяжний пристрій виконують самостійними зварними металоконструкціями.
Основні вимоги до станини: висока міцність і жорсткість при мінімальній металомісткості, зручність, безпека монтажу і обслуговування конвеєра.
Станини конвеєрів
а – прямолінійна частина; б – криволінійна частина Рис. 2.17 |
5.5 Розрахунки несучих конвеєрів
Для розрахунків несучого конвеєра повинні бути задані схема його траси, маса і розміри вантажів, що транспортуються, продуктивність і характеристика умов роботи. Основними розрахунковими параметрами конвеєра є його продуктивність (шт./год.), швидкість (м/с), крок робочих органів (м) і число вантажів (автомобілів, агрегатів) на конвеєрі (штук).
Крок робочих органів повинен забезпечити вільне встановлення на конвеєрі вантажів найбільшої довжини і мати необхідний зазор між вантажами: при транспортуванні агрегатів і вузлів – 0,5...1 м; при транспортуванні автомобілів – 1...4 м. Крок робочих органів має бути кратним подвоєному кроку ланцюга.
Швидкість конвеєра вибирають в залежності від маси вантажів, заданої продуктивності і способів завантаження і розвантаження конвеєрів. Характерні швидкості конвеєрів наведені в літературних джерелах, вони лежать в межах 0,05...0,5 м/с.
Для технологічних конвеєрів, на яких виконуються виробничі операції, швидкість транспортування визначається ритмом виробництва.
Ритм випуску, тобто час (с), за який один готовий виріб (автомобіль, агрегат) сходить з конвеєра, визначається:
, |
(2.43) |
де T – число робочих годин в зміні;
– число робочих змін на добу;
– коефіцієнт використання конвеєра за часом, який враховує можливі простої, ;
– коефіцієнт завантаження конвеєра, ;
– число виробів, що випускаються за добу (добова продуктивність), шт./добу.
Час виконання операції на робочому місці при безперервному русі конвеєра:
. |
(2.44) |
При пульсуючому русі конвеєра, коли технологічні операції виконуються під час його зупинки, буде:
, |
(2.45) |
де – час, необхідний для пересування конвеєра на одну позицію.
Швидкість безперервного руху конвеєра:
. |
(2.46) |
Складальні конвеєри мають швидкість 0,01...0,1 м/с, а при пульсуючому русі 0,1...0,15 м/c.
Тяговий розрахунок несучого конвеєра виконується звичайним методом, шляхом послідовного обходу траси конвеєра по контуру, викладеним в п. 2.1.7.
Колову силу на приводній зірочці, потрібну потужність електродвигуна та необхідну силу натягу ланцюгів конвеєра визначаємо відповідно за формулами (2.34), (2.35) та (2.37).
Для конвеєра з двома ланцюгами колова сила на приводній зірочці буде:
. |
(2.47) |
Розрахункова розривна сила ланцюга визначається за формулою (2.4).
Затим із каталогу вибирають номер ланцюга і його конструкцію. Для вибраного ланцюга виконуються перевірочні розрахунки, викладені в п. 2.1.3.
Конструкції та основні параметри зірочок визначають згідно п. 2.1.4.
Ходові опорні органи (ролики) конструюють та розраховують згідно п. 2.1.5.
Затим вибирають конструкції приводної та натяжної станції і виконують їх розрахунки.
На завершення розрахунків розробляють конструкцію станини (основи) конвеєра і компонують станину з приводною та натяжною станціями.