Загальні положення:

Виконання вироку - завершальна стадія кримінального процесу, в якій реалізуються рішення суду (про покарання, про відшкодування шкоди й ін.) і вирішуються питання, що виникають в зв'язку зі зверненням вироку до виконання і його виконанням. Здійснюється спеціальними кримінально-виконавчими й іншими органами (судовими виконавцями, МВС і ін.).

Виправдувальний вирок, як і вирок, що звільняє підсудного від покарання, приводиться у виконання негайно по проголошенні. Підсудний, що знаходиться під вартою, звільняється з-під варти в залі суду.

Обвинувальний вирок набуває законної сили після закінчення строку на касаційне оскарження (подання), якщо він не був оскаржений. Вирок, що не підлягає касаційному оскарженню, набирає сили з моменту проголошення.

Порядок звертання вироку до виконання визначений у ст.464 КПК України.

Вирок, що вступив у законну силу, звертається до виконання не пізніше трьох діб.

Підстави відстрочки виконання обвинувального вироку про засудження особи до позбавлення волі:

• важка хвороба засудженого (до видужання);

• вагітність (до одного року);

• наявність малолітніх дітей (до досягненні дитиною трирічного віку);

• особливі обставини .

Загальні рекомендації

1. Виконання вироку – стадія кримінального процесу, в якій реалізуються рішення суду (про покарання, про відшкодування шкоди й ін.) і вирішуються питання, що виникають в зв'язку зі зверненням вироку до виконання і його виконанням. Здійснюється спеціальними кримінально-виконавчими й іншими органами (судовими виконавцями, МВС і ін.).

Виправдувальний вирок, як і вирок, що звільняє підсудного від покарання, приводиться у виконання негайно по проголошенні. Підсудний, що знаходиться під вартою, звільняється з-під варти в залі суду.

Обвинувальний вирок набуває законної сили після закінчення строку на касаційне оскарження (подання), якщо він не був оскаржений. Вирок, що не підлягає касаційному оскарженню, набирає сили з моменту проголошення.

Порядок звертання вироку до виконання визначений у ст.404 КПК України.

Вирок, що вступив у законну силу, звертається до виконання не пізніше як через три доби з дня набрання ним законної сили або повернення справи з апеляційної чи касаційної інстанції.

2. Порядок вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку визначений у ст.ст.411-414-1 КПК України.

Зняття судимості здійснюється відповідно до правил ст.414 КПК України і ст.91 Кримінального кодексу України.

На постанову судді про задоволення клопотання про дострокове зняття судимості або про відмову в цьому протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду. Повторне клопотання може бути порушено не раніше, ніж через рік з дня відмовлення.

Нормативні акти

Конституція України – ст. 3, 8, 13, 19, 21 –68, 80, 121-131, 147-153.

КПК України, глави 29 – 33

Закон України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV Про виконавче провадження (Із змінами, внесеними згідно із Законом N 783-XIV від 30.06.99 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – N 24. – Ст.207

Перелік видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами. Додаток до Закону України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV.

Про застосування Судами України кримінально-процесуального законодавства, яке регламентує повернення справ на додаткове розслідування. //Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25.03.88, – №3, зі змінами внесеними Постановою Пленуму №3 від 4.06.93, №3 від 13.01.95, №12 від 03.12. 97.

Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов’язаних з виконанням вироків (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 р. №11 із змінами, внесеними постановами Пленуму від 4 червня 1993 р. №3, від 13 січня 1995 р. №3, від 3 грудня 1997 р. №12).

Постанова Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.90 “Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків” (Із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України N 3 від 04.06.93, N 3 від 13.01.95, N 12 від 03.12.97).

Постанова Пленуму Верховного Суду України N 8 від 28.09.73 “Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу” (Із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України N3від 04.06.93, N 12 від 03.12.97).

Постанова Пленуму Верховного Суду України N 7 від 30.12.77 “Про практику розгляду судами України клопотань про погашення і дострокове зняття судимості (Із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України N 3 від 04.06.93, N 12 від 03.12.97, №11 від 21.12.90).