- •Розділ 1. Підприємництво. Підприємство як суб’єкт господарювання
- •Підприємництво: теорії розвитку та сучасний економічний зміст
- •Принципи та функції підприємництва
- •Принципи підприємницької діяльності:
- •Типи та моделі підприємницької діяльності
- •Організаційні форми підприємницької діяльності
- •Договірні взаємовідносини в підприємницькій діяльності
- •Підприємство як економічний суб’єкт господарської діяльності
- •Нормативно-правові засади функціонування підприємств
- •1.8. Класифікація підприємств
- •1.9. Види об’єднань підприємств
- •Література до розділу 1
- •Розділ 2. Структура та управління підприємством
- •2.1. Поняття та функції управління підприємством
- •2.2. Методи управління підприємством
- •2.3. Організаційні структури управління підприємствами
- •Президент
- •Керівник підприємства
- •Розробка і створення організаційних структур управління проектами
- •Формування організаційної структури Принциповий вибір організаційної структури Детальне проектування організаційної структури
- •Розробка організаційної і методичної документації
- •2.4. Сучасні тенденції в розвитку організаційних форм управління
- •Література до розділу 2
- •Розділ 3. Персонал підприємства. Продуктивність, мотивація та оплата праці
- •3.1. Поняття трудових ресурсів
- •3.2 Трудовий потенціал підприємства та його оцінка
- •3.3. Персонал підприємства. Структура і класифікація
- •3.4. Визначення чисельності окремих категорій працівників
- •3.5. Фонд робочого часу працівників підприємства
- •3.6. Кадрова політика підприємства
- •3.7. Продуктивність праці
- •3.8. Мотивація персоналу
- •3.9. Заробітна плата: сутність та структура
- •3.10.Тарифна система
- •3.11.Форми та системи оплати праці
- •Список літератури до розділу 3
- •Розділ 4. Основні виробничі фонди
- •4.1. Загальна характеристика матеріальних активів
- •4.2. Оцінка, класифікація і структура основних фондів
- •4.3. Знос, амортизація і відтворення основних фондів
- •4.4. Нарахування амортизації в бухгалтерському обліку
- •4.5. Нарахування амортизації в податковому обліку
- •4.6. Ремонт, модернізація і заміна основних засобів
- •4.7. Ефективність відтворення та використання основних фондів
- •Шляхи підвищення ефективності використання основних фондів
- •Література до розділу 4
- •Розділ 5. Оборотні кошти підприємства
- •5.1. Загальна характеристика й нормування
- •Середній запас (Зсер) Максимальний запас (Зmax)
- •5.2. Ефективність використання оборотних коштів
- •Показники ефективності використання мр
- •Узагальнюючі Часткові
- •5.3. Управління запасами
- •Концепція тв
- •Система «зробив-передай»
- •Література до розділу 5
- •Розділ 6. Інвестиційні ресурси
- •6.1. Економічна сутність та класифікація інвестицій
- •Реальні Фінансові
- •6.2 Інвестиційний менеджмент
- •6.3. Визначення необхідного обсягу і джерел фінансування виробничих інвестицій
- •6.4. Формування й регулювання фінансових інвестицій
- •6.5. Залучення іноземних інвестицій для розвитку й посилення ефективності діяльності суб’єктів господарювання
- •6.6. Оцінка ефективності виробничих і фінансових інвестицій. Інвестиційні проекти
- •Методологія управління інвестиціями
- •Зміна кількості робочих місць у регіоні
- •Соціальні результати проекту
- •Зміна рівня здоров’я робітників і населення
- •Класифікація критеріїв інвестиційного вибору
- •Пріоритети інвестування
- •Критерії якості проекту
- •6.7. Інтегральна оцінка інвестиційної привабливості підприємств
- •6.8. Прийняття інвестиційних рішень в умовах ризику
- •Література до розділу 6
- •Розділ 7. Інноваційні процеси
- •7.1. Загальна характеристика інноваційних процесів
- •Об’єкти інноваційної діяльності
- •Стадії зміни виробництва і ринку
- •7.2. Науково-технічний прогрес, його загальні та пріоритетні напрями
- •Змістовне наповнення науково-технічної революції
- •7.3. Оцінка ефективності інновацій
- •7.4. Визначення етапів життєвого циклу інновацій з урахуванням ефекту дифузії
- •7.5. Управління інноваційним розвитком
- •7.6. Державні пріоритети в інноваційній сфері
- •Принципи державної інноваційної політики
- •Особливості створення та формування попиту на інновації
- •Загальні
- •Маркетингові
- •Виробничі
- •Критерії
- •7.8. Нематеріальні ресурси підприємства
- •7.8.1. Визнання і оцінка нематеріальних активів
- •7.8.2. Амортизація нематеріальних активів
- •Список літератури до розділу 7
- •Розділ 8. Техніко-технологічна база виробництва. Інфраструктура підприємства
- •8.1. Характеристика техніко-технологічної бази виробництва
- •8.2. Формування й використання виробничої потужності підприємства
- •8.3. Поняття, види і значення інфраструктури підприємства
- •8.4. Система технічного обслуговування
- •Рівень конкурентоспроможності підприємства
- •8.5. Соціальна інфраструктура й соціальна діяльність підприємства
- •8.6. Відтворення й розвиток інфраструктури
- •Список літератури до розділу 8
- •Розділ 9. Організація виробництва
- •9.1. Структура і принципи організації виробничого процесу
- •9.2. Організаційні типи виробництва
- •9.3. Організація виробничого процесу в часі
- •9.4. Методи організації виробництва
- •9.5. Підготовка виробництва
- •9.6. Організація трудових процесів і робочих місць
- •Список літератури до розділу 9
- •Розділ 10. Регулювання, планування і прогнозування діяльності
- •10.1. Державне регулювання діяльності суб’єктів господарювання
- •10.2. Роль планування у забезпеченні інноваційного розвитку
- •1 Року
- •10.3. Методологічні основи планування
- •10.4. Бізнес-планування
- •10.5. Сітьове і календарне планування
- •10.6. Прогнозування розвитку підприємств
- •Список літератури до розділу 10
- •Розділ 11. Виробництво, якість і конкурентоспроможність продукції
- •11.1. Загальна характеристика продукції (послуг)
- •11.2. Маркетингова діяльність і формування програми випуску продукції
- •11.3. Якість і конкурентоспроможність продукції
- •11.4. Основні положення сучасної концепції управління якістю проекту
- •11.5. Планування якості проекту
- •11.6. Конкуренція в системі ринкової економіки
- •Оцінка ринкової долі та інтенсивності конкуренції
- •11.8. Стандартизація і сертифікація продукції (послуг)
- •Список літератури до розділу 11
- •Розділ 12. Витрати й ціни на продукцію
- •12.1. Загальна характеристика витрат на виробництво продукції (надання послуг)
- •12.2. Управління витратами на підприємстві
- •12.3. Сукупні витрати і собівартість продукції (послуг)
- •12.4. Собівартість окремих виробів
- •12.5. Ціни на продукцію (послуги). Види, методи встановлення та регулювання
- •Література до розділу 12
- •Розділ 13. Фінансово-економічні результати та ефективність діяльності
- •13.1. Зміст і форми фінансової діяльності підприємства
- •13.2. Аналіз діяльності підприємства
- •13.3. Формування й використання прибутку
- •13.4. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства
- •Класифікація ефективності діяльності за окремими ознаками
- •Література до розділу 13
- •Розділ 14. Економічна безпека підприємства
- •14.1. Сутність економічної безпеки підприємства
- •14.2. Інтегральна оцінка рівня економічної безпеки підприємства
- •Література до розділу 14
- •Розділ 15. Реструктуризація і санація підприємств
- •15.1. Загальна характеристика процесу реструктуризації підприємств
- •15.2. Практика здійснення та визначення ефективності реструктуризації підприємств
- •15.3. Санація (фінансове оздоровлення) підприємств
- •15.4. Менеджмент фінансової санації підприємства
- •Література до розділу 15
- •Практикум Розділ 1. Підприємництво. Підприємство як суб’єкт господарювання Тема семінарського заняття
- •Глосарій
- •Теми рефератів
- •Питання для самостійного поглибленого вивчення
- •Тестові завдання
- •1. Найбільш поширеними організаційно-правовими формами підприємницької діяльності в Україні є:
- •2. Індикативне регулювання банківської сфери передбачає:
- •3. Адміністративне регулювання банківської сфери передбачає:
- •До зовнішнього середовища підприємства відносяться:
- •10. Агентська діяльність – це:
- •11. Товарна біржа - це:
- •12. Фондова біржа - це:
- •13. Валютна біржа – це:
- •14. Доход, що може отримати акціонер за рахунок частини чистого прибутку звітного року, називається:
- •15. За індивідуальної форми підприємництва підприємець…
- •Розділ 2. Управління підприємствами План семінарського заняття
- •Глосарій
- •Теми рефератів
- •Питання для самостійного поглибленого вивчення
- •Тестові завдання
- •1.Організаційна структура – це:
- •Загальні принципи побудови організаційних структур управління проектами припускають їхню відповідність:
- •3. Основними формами зовнішніх організаційних структур є:
- •4. Формами внутрішньої організаційної структури є:
- •А) принциповий вибір організаційної структури;
- •Практичні завдання
- •Розділ 3. Персонал підприємства. Продуктивність і мотивація праці. План семінарського заняття
- •Глосарій
- •Теми рефератів
- •Питання для самостійного поглибленого вивчення
- •Тестові завдання
- •6. Трудові ресурси — це:
- •7. Персонал підприємства — це:
- •8. Спеціальність це:
- •31. Тарифна ставка:
- •32. До доплат, що мають водночас стимулюючий і компенсуючий характер відносять такі:
- •33. До доплат компенсаційного характеру за умови праці, що відхиляються від нормальних відносять такі:
- •34. До доплат, зв’язаних з особливим характером виконуваних робіт (сезонністю, віддаленістю, невизначеністю об’єкта роботи тощо) відносять наступні:
- •42. Почасова оплата праці керівників, спеціалістів і службовців здійснюється:
- •43. Відрядно-прогресивна оплата праці передбачає:
- •Практичні завдання
- •Розділ 4. Основні виробничі фонди Тема семінарського заняття
- •Глосарій
- •Теми рефератів
- •Питання для самостійного поглибленого вивчення
- •Тестові завдання
- •1. Основні фонди це:
- •10. За методом зменшення залишкової вартості амортизація розраховується:
- •11. За методом прискореного зменшення залишкової вартості амортизація розраховується:
- •12. За кумулятивним методом амортизація розраховується:
- •13. За виробничим методом амортизація розраховується:
- •30. Що представляє собою ліквідаційна вартість основних фондів?
- •31. Яке з наведених нижче тверджень є вірним?
- •32. Які з наведених нижче елементів не включаються до первісної вартості основних виробничих фондів?
- •Практичні завдання
- •Розділ 5. Оборотні кошти підприємства План семінарського заняття
- •Глосарій
- •Питання для самостійного поглибленого вивчення
- •Теми рефератів
- •Тестові завдання
- •5. Тривалість одного обороту в днях (або швидкість обороту) оборотних коштів визначається як:
- •6. Рентабельність оборотних коштів це:
- •7. Оборотні кошти це:
- •8. Коефіцієнт завантаження визначається шляхом:
- •Практичні завдання
- •Розділ 6. Інвестиційні ресурси План семінарського заняття
- •Глосарій
- •Теми рефератів
- •Питання для самостійного поглибленого вивчення
- •Тестові завдання
- •7. Емітент цінних паперів це:
- •15. Строк окупності інвестицій це:
- •16. Яке з наведених визначень поняття "проект" є базовим з погляду системного підходу:
- •25. Статичні методи оцінки ефективності інвестицій ґрунтуються на:
- •26. Методами оцінки ефективності інвестиційних проектів без урахування дисконтування є:
- •Практичні завдання
- •Розділ 7. Інноваційні процеси План семінарського заняття
- •Глосарій
- •Теми рефератів
- •Питання для самостійного поглибленого вивчення
- •Тестові завдання
- •1. Продуктові інновації – це:
- •2. Радикальні інновації – це:
- •3. Технологічні інновації – це:
- •4. Управлінські інновації – це:
- •5. Комплексні інновації – це:
- •6. Інкрементні інновації – це:
- •7. Синергія – це:
- •8. Зміна техніко-економічної парадигми – це:
- •25. Які з наведених категорій не визнаються нематеріальним активом?
- •26. Як визначити первісну вартість придбаного підприємством нематеріального активу?
- •27. Які фактори не враховуються при визначенні строку корисного використання об'єкта нематеріальних активів?
- •28. Які з наведених нижче витрат щодо створення (придбання) нематеріальних активів не підлягають амортизації?
- •Практичні завдання
- •Розділ 8. Техніко-технологічна база виробництва. Інфраструктура підприємства План семінарського заняття
- •Глосарій
- •Теми рефератів
- •Питання для самостійного поглибленого вивчення
- •Тестові завдання
- •1. Коефіцієнт фізичного зносу устаткування - це:
- •2. Коефіцієнт технологічної оснащеності виробництва - це:
- •3. До чинників, що характеризують виробничу потужність підприємства відносять:
- •16. До соціальної інфраструктури промислового підприємства відносяться:
- •17. Характерними рисами ремонтно-механічного цеху є наступні:
- •18. Характерними рисами інструментального цеху є наступні:
- •Практичні завдання
- •Розділ 9. Організація виробництва План семінарського заняття
- •Глосарій
- •Теми рефератів:
- •Питання для самостійного поглибленого вивчення
- •Тестові завдання
- •Розділ 10. Регулювання, планування і прогнозування діяльності підприємства План семінарського заняття
- •Глосарій
- •Теми рефератів
- •Питання для самостійного поглибленого вивчення
- •Тестові завдання
- •6.Календарне планування проекту – це:
- •7.Критичні роботи за проектом – це:
- •8. Пізні дати робіт – це:
- •9. Ранні дати проектних робіт – це:
- •10. Повний резерв часу – це:
- •11.Використання інструментів сітьового і календарного графіків у плануванні має такі переваги:
- •Розділ 11. Виробництво, якість і конкурентоспроможність продукції План семінарського заняття
- •Глосарій
- •Теми рефератів
- •Питання для самостійного поглибленого вивчення
- •Тестові завдання
- •7. Чиста продукція - це:
- •8. Валова продукція - це:
- •9. Для обчислення потреби виробництва в певному матеріалі на плановий період слід враховувати:
- •10. Для обчислення максимального поточного запасу слід врахувати:
- •11. Для обчислення підготовчого запасу слід врахувати:
- •12. Для обчислення страхового запасу слід врахувати:
- •13. Об’єктивний метод оцінювання рівня якості продукції:
- •14. Органолептичний метод оцінювання рівня якості продукції:
- •15. Диференційований метод оцінювання рівня якості продукції:
- •16. Комплексний метод оцінювання рівня якості продукції:
- •17. Поняття «якість» розглядається як:
- •18. Перерахуйте чотири основні аспекти якості:
- •19. Аудит якості – це:
- •20. Основними принципами концепції загального управління якістю є:
- •Розділ 12. Витрати й ціни на продукцію План семінарського заняття
- •Глосарій
- •Теми рефератів
- •Питання для самостійного поглибленого вивчення
- •Тестові завдання
- •Розділ 13. Фінансово-економічні результати та ефективність діяльності підприємства План семінарського заняття
- •Глосарій
- •Теми рефератів
- •Питання для самостійного поглибленого вивчення
- •Тестові завдання
- •Практична частина
- •Розділ 14. Економічна безпека підприємства План семінарського заняття
- •Глосарій
- •Теми рефератів
- •Питання для самостійного поглибленого вивчення
- •Тестові завдання
- •13. До вхідних грошових потоків підприємства можна віднести:
- •14. Збільшення суми грошових активів за рахунок внутрішніх фінансових джерел можна досягти:
- •15. До вихідних грошових потоків підприємства можна віднести:
- •Розділ 15. Реструктуризація, санація, банкрутство і ліквідація підприємств План семінарського заняття
- •Глосарій
- •Теми рефератів
- •Питання для самостійного поглибленого вивчення
- •Тестові завдання
- •7. Вимоги щодо умов переведення боргу в разі реорганізації підприємства такі:
- •8. Які з наведених далі висловлювань правильні?
- •9. Реорганізація виокремленням характеризується такими особливостями:
- •10. Які з наведених висловлювань правильні?
- •Додатки Додаток а Провідні світові компанії різних галузей економіки
- •36,6 (Аптечна мережа)
- •Продовження дод. А Google (компанія)
- •Google - 7 місце в списку найдорожчих брендів у світі (вересень 2009 року).
- •Історія
- •Оксфордський університет
- •Манчестер Юнайтед
- •Початковий період (1878—1945)
- •Продовження дод. А Епоха Басби (1945—1969)
- •Ера Алекса Фергюсона (з 1986 року)
- •Стадіон Олд Таффорд
- •Додаток б Найуспішніші підприємці Генрі Форд - кращий бізнесмен XX століття.
- •Уолт дісней
- •Додаток в Найкращі менеджери
- •Альфред Слоун - видатний менеджер хх століття
- •Розвиток
- •Міжтерминальний транспорт
- •Біржовий фондовий ринок
- •Кока-Кола
- •2.Національна Баскетбольна Ліга
- •3.Цілеспрямовані інновації
- •Вплив досвіду Громадянської війни в Іспанії
- •Інженерні та спеціалізовані машини
- •Додаток д Техніко-технологічна база та організація виробництва. Інфраструктура
- •Додаток е Банкрутсво, санація, реструктуризація
- •Додаток ж Первинні документи підприємства
- •Уклали Даний Договір про наступне:
- •1. Предмет договору
- •3. Асортимент
- •5. Комплектність
- •6. Строки та порядок постачання
- •8. Порядок розрахунків
- •8.3. Порядок оплати_______________________________________________ (поштовий, телеграфний)
- •9. Умови поставки
- •10. Пункт поставки
- •11. Тара та пакування
- •12. Маркірування
- •13. Відвантаження та транспортування
- •14. Передача товару
- •15. Термін дії даного договору
- •16. Відповідальність сторін
- •17. Забезпечення зобов’язань за даним договором
- •18. Розв’язання спорів
- •19. Зміна умов даного договору
- •20. Умови узгодження зв’язку між сторонами
- •21. Особливі умови
- •22. Інші умови
- •23. Юридичні адреси, банківські та відвантажувальні реквізити сторін на момент укладення даного договору
- •24. Додатки до даного договору
- •Уклали Даний Договір про наступне:
- •1. Предмет договору
- •2. Мета оренди
- •3. Порядок передачі об’єкта в оренду
- •4. Термін оренди
- •5. Орендна плата та порядок розрахунків
- •6. Права та обов’язки орендодавця
- •7. Права та обов’язки орендаря
- •8. Порядок повернення орендодавцю об’єкта‚ що орендується
- •9. Відповідальність сторін
- •10. Підстави дострокового розірвання даного договору
- •11. Особливі умови даного договору
- •12. Інші умови
- •20.01.20__Р. М. Вінниця
- •Уклали Даний Договір про наступне:
- •1. Предмет і мета договору
- •2. Взаємні обов’язки сторін
- •3. Обов’язки сторони-1
- •4. Обов’язки сторони-2
- •5. Ведення спільних справ
- •6. Внески і паї сторін
- •7. Спільне майно сторін за даним договором
- •8. Розподіл результатів сумісної діяльності
- •9. Витрати і збитки сторін за даним договором
- •10. Термін дії даного договору
- •11. Відповідальність сторін
- •12. Порядок розв’язання суперечок (арбітражне застереження)
- •17. Додатки до даного договору
- •Юридичні адреси, банківські реквізити і підписи сторін
- •Уклали Даний Договір про наступне:
- •Юридичні адреси, банківські реквізити і підписи сторін
- •Договір комісії
- •I. Предмет договору та інші загальні умови
- •II. Права і обов'язки Комісіонера
- •III. Обов'язки Комітента
- •IV. Відповідальність Сторін
- •V. Заключні положення
- •Юридичні адреси і реквізити Сторін
- •4. Інструмент, матеріали та умови виконання робіт
- •5. Винагорода підрядчика
- •6. Доплати
- •7. Порядок розрахунків
- •8. Термін виконання робіт
- •9. Контроль замовника за перебігом виконання робіт
- •10. Порядок здачі-приймання робіт предмету підряду
- •11. Гарантійні терміни
- •12. Термін дії даного договору
- •13. Відповідальність сторін
- •14. Забезпечення зобов’язань за даним договором
- •15. Порядок розв’язання суперечок
- •Загальні положення
- •2. Права науково-педагогічного працівника
- •3. Обов’язки науково-педагогічного працівника
- •4. Оплата праці та соціально-побутове забезпечення науково-педагогічного працівника
- •5. Обов’язки інституту
- •6. Зміна змісту та розірвання контракту
- •7. Адреси сторін. Інші відомості
- •Кредитний договір
- •1. Предмет договору
- •2. Умови кредитування
- •3. Відповідальність сторін
- •4. Термін і умови дії договору
- •4.2. Інші умови договору:
- •Лізингова угода
- •Колективний договір Прийнятий загальними зборами трудового колективу _____________
- •1. Загальні положення
- •2. Організація виробництва, праці, забезпечення продуктивної зайнятості
- •3. Нормування та оплата праці, встановлення системи, форм, розмірів заробітної плати, інших видів трудових виплат
- •4. Встановлення гарантій, компенсацій та соціальних пільг
- •5. Режим роботи, тривалість робочого часу та відпочинку
- •6.Умови та охорона праці
- •7. Забезпечення культурного та медичного обслуговування, організація оздоровлення та відпочинку працівників
- •8. Гарантії діяльності представницьких організацій працівників
- •9. Відповідальність осіб, вирішення спорів
- •10. Заключні положення
- •Звіт з праці
- •Розділ I. Кількість працівників і фонд оплати праці
- •Розділ II. Заборгованість перед працівниками із заробітної плати та виплатах із соціального страхування
- •Пояснення
- •Наказ № __________ (розпорядження) про надання відпустки
- •Наказ (розпорядження)
- •Про прийняття на роботу
- •Наказ № __________ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)
- •IV . Призначення і переведення
- •V. Відпустки
- •Загальні положення
- •2. Функціональні обов'язки
- •3. Права
- •4. Відповідальність
- •5. Умови роботи
- •6. Сфера діяльності. Право підпису
- •7. Взаємовідносини (зв'язки) за професією, посадою.
- •3. Персонал підприємства. Продуктивність, мотивація та оплата праці 70
- •Розділ 10. Регулювання, планування і прогнозування діяльності 374
- •Розділ 11. Виробництво, якість і конкурентоспроможність продукції 413
- •Розділ 12. Витрати й ціни на продукцію 461
- •Розділ 13. Фінансово-економічні результатита ефективність діяльності 492
Додаток д Техніко-технологічна база та організація виробництва. Інфраструктура
Стенфордський університет |
||||||
Університет заснований в 1891 каліфорнійським губернатором і залізничним підприємцем Леландом Стенфордом, і названий ім'ям його померлого в підлітковому віці сина, Леланда Стэнфорда-молодшого. Лиланд Стэнфорд - залізничний магнат, в 1861-1863 - губернатор штату Каліфорнія; у 1885 році був обраний в Сенат. Стенфорд відомий переважно як місце здобуття престижної бізнес-освіти - MBA, а також як зосередження великої кількості високотехнологічних виробництв - Силіконова долина. Річ у тому, що півстоліття назад університет зазнавав фінансові труднощі, а заповіт Леланда Стенфорда забороняв продавати великі землі університету. Проте про оренду нічого сказано не було, і тоді народилася ідея здати площі в довгострокову оренду високотехнологічним компаніям - на 99 років. Так був закладений Продовження дод. Д фундамент Стенфордского індустріального парку - знаменитої Силіконової долини. У 1951 році Varian Associates підписала контракт, і в 1953 компанія переїхала в першу будівлю в "парку". Услід за нею послідували компанії Eastman Kodak, General Electric, Preformed Line Products, Admiral Corporation, Shockley Transistor Laboratory of Beckman Instruments, Lockheed, Hewlett - Packard та ін. Це виявилося геніальним рішенням - університет роздобув необхідні гроші і створив союз технічних компаній і своїх науково-дослідних лабораторій. У Стэнфорде ведуться дослідження в самих різних галузях науки - від генетики до культурної антропології, серед викладачів - декілька нобелівських лауреатів. Через своє місце розташування Стенфорд має в розпорядженні унікальний кампус - не затиснутий серед міських вулиць, а розташований на рівнині між пагорбів. Загальна концепція кампусу була розроблена ландшафтним дизайнером Фредеріком Ло Олмстедом, творцем досить відомого нью-йоркського Центрального парку. Р ектор Стенфорда - Джон Хенесси. Число викладачів - більше 1700 чоловік. У Стенфорде вчиться більше 6,5 тисяч студентів, число аспірантів - 8 тисяч. 51% усіх студентів - жінки. Серед студентів-американців найбільше уродженців Каліфорнії (43%). Білих - 46%, американців азіатського походження - 25%, латиноамериканського, - 12%, афроамериканцев - 10%, індіанців і ескімосів - 2%. Сьогодні Стенфорд перетворився на один з найбільших міжнародних освітніх центрів в Азіатсько-тихоокеанському регіоні, що енергійно розвивається. Тому недивно, що більшість іноземних студентів (55%) – Продовження дод. Д представники країн Азії (21% - Латинської Америки, 12% - Європи, 7% - Африки, 3% - Близького Сходу, 2% - Австралії і Океанії). Стенфордский університет здійснює підготовку фахівців з основних напрямів, розширену увагу приділяючи медичним і гуманітарним наукам. Серед знаменитих випускників і співробітників Стенфорда - Джон МакКарти, видатний фахівець в області штучного інтелекту, Сергій Брин і Ларри Пейдж - засновники Google, Лен Босак і Сенди Лернер - засновники Cisco Systems. Історія у фактах: 2003 рік Проведене співробітниками медичного центру при університеті Стенфорда дослідження показує, що люди, які сплять вночі, можуть ефективніше чинити опір раку, ніж "сови". В першу чергу, це стосується жінок. Як з'ясувалося, від того, як люди сплять, залежить баланс гормонів, які так чи інакше можуть впливати на розвиток ракових захворювань. Передбачається, що порушення ритму вироблення гормону кортизолу робить людину більше уразливою для раку. Інший гормон, мелатонин - антиокисник, також що бере участь в захисті організму проти раку і що перешкоджає ушкодженню ДНК. Він уповільнює виділення естрогену, гормону, що підхльостує розвиток раку грудей і яєчників у жінок. Статистика підтверджує ці дослідження - у жінок, працюючих ночами, частіше зустрічається рак грудей. 2 003 рік Учені Стенфордського університету розробили мікрочіп, здатний стимулювати нейрони за допомогою хімічних сполук, а не електричних імпульсів. У живому організмі саме електричні Продовження дод. Д заряди використовуються для трансляції сигналів з мозку, проте між собою і з іншими клітинами, у тому числі, м'язовими, нейрони взаємодіють за допомогою молекул. Ці речовини випускаються з одного боку синапсу і захоплюються рецепторами на іншій його стороні, викликаючи новий електричний імпульс. Співробітники Стэнфорда Марк Питерман і Харви Фишман змогли створити чотири "штучних синапсу" на кремнієвому чіпі в один квадратний сантиметр. Хімічні нейростимулятори дозволять чинити різну дію на різні типи клітин. 2006 рік Марк Каткоски і його команда із Стэнфорда побудували StickyBot - дослідний зразок робота-альпініста, що дереться по стінах за рахунок чотирьох липких ніг. Як пояснюють дослідники, StickyBot повинен рухатися по вертикальних площинах за рахунок так званого "сухого прилипання", причому - керованого. Робот намагається наслідувати ящірку-гекона: на його ногах є синтетичні щетини, зроблені з еластомера; кожен з цих волосків "притягується" до стіни міжмолекулярною силою, відомою як сила Ван дер Ваальса. StickyBot доки рухається дуже повільно і зривається, але дослідники сподіваються, що роботи такого типу в майбутньому зможуть служити в якості планетарних роверов або рятувальних ботів.
|
Організація виробництва на сучасному автомобілебудівному підприємстві
ТОВ «Івеко-уралаз» - спільне російський-італійське підприємство, з 1994 року провідне виробництво великовантажних автомобілів за ліцензією транснаціонального концерну “IVECO”.
Сьогодні це сучасне підприємство, що динамічно розвивається, що випускають продукцію європейського рівня - автомобілі “IVECO TRAKKER”, адаптовані для важких умов експлуатації (до -45°С), зібрані з урахуванням індивідуальних вимог Замовника.
Продовження дод. Д
Самоскиди, сідельні тягачі, сортіментовози, трубовози, контейнеровози, спеціальні шасі - автомобілі повною масою до 38 тонн, з колісними формулами 6х6 і 6х4, а також 4х2, 4х4, 8х4 і 8х8.
Специфіка діяльності «Івеко-уралаз» в Росії полягає не просто в збірці вантажівок з європейських машино-комплектов (CKD), а саме в їх виробництві з урахуванням вимог замовника.
Тут повністю збираються рами, кабіни і кузови самоскидів машин. Всі необхідні заготовки і ті, що комплектують поставляються із заводів з Італії, Іспанії, Німеччини. Виготовлення кузова самоскид, включаючи його підрамник, ведеться самостійно - «із заготівки».
В даний час виробничі потужності «Івеко-уралаз» включають:
ділянка зварки кабін,
комплекс забарвлення з лінією катафорезної ґрунтовки,
ділянка збірки платформ самоскидів,
комплекс для збірки автомобілів площею 9500 м. кв.
Спільне виробництво автомобілів в Росії дозволяє надавати споживачам коротші терміни і умови постачання і обслуговування техніки, а головне - здійснювати індивідуальну комплектацію автомобіля.
До основних достоїнств СП належить здатність випускати абсолютно унікальні зразки техніки. При цьому важливо, що «Івеко-уралаз» не вносить ніяких змін до силового агрегату і трансмісії і без того хорошого європейського автомобіля.
Перш ніж запустити замовлення у виробництво з кожним покупцем індивідуально обговорюється комплектація автомобіля з урахуванням особливостей його експлуатації, визначається установка додаткових опцій (їх пропонується близько 350 найменувань). Тому всі автомобілі “IVECO TRAKKER” виробництва ООО «Івеко-уралаз» є спеціальними. Зважаючи на
Продовження дод. Д
подібну специфіку продукції, на підприємстві збудована чітка структура планування і виробництва.
Виробничий цикл на ООО «Івеко-уралаз» заснований на послідовній постовій збірці автомобіля. Кожен пост - територіально відособлена робоча зона з певною спеціалізацією робочих і устаткування. Подібна організація робочого процесу дозволяє підвищити продуктивність праці, скоротити технологічний цикл виготовлення продукції і забезпечити якість збірки.
Темп збірки на ООО «Ивеко-Уралаз» в 2008 році складає близько 60 штук в місяць.
Життя майбутнього автомобіля починається з виготовлення рами.
Раніше в Міасс вона поставлялася цілком. Зараз рами збираються тут, їх виготовлення проводиться на стапелях з урахуванням подальшої установки необхідних опцій. Рами подовжуються і посилюються на вимогу Замовника.
Готова рама переміщається на пости збірки шасі автомобіля. На монтажних стійках на раму в строгій послідовності встановлюються елементи трансмісії, двигун, електроустаткування, гальмівна система.
Далі шасі проходить фарбувальну камеру, розташовану безпосередньо на лінії збірки (технологічна особливість компанії “IVECO”). Після забарвлення
проводиться остаточна збірка шасі, встановлюються колеса і кабіна. Так автомобіль знаходить своя остаточна зовнішність.
Продовження дод. Д
Власне виробництво кузовів самоскидів з’явилося на ООО «Ивеко-Уралаз» в 2006 році. Зварка каркаса платформи самоскидів здійснюється в тому ж цеху, де і кабіни. Причому технологічне оснащення виробництва самоскидів було повністю здійснене фахівцями підприємства. Кожен кузов після зварки проходить обробку в дрібострумної камері і тільки тоді поміщається у фарбувальну камеру. Зараз на ООО «Івеко-уралаз» виготовляється два типи платформ самоскидів: прямокутна (об’єм 15 мі) і ковшова (12,8 мі).
Виробництво платформ самоскидів вдалося організувати на ООО «Івеко-уралаз» на європейському рівні. Ознайомившись з ним в 2006 році, представники італійської фірми “Cantoni” уклали ліцензійну угоду на збірку в Міассе своїх кузовів самоскидів.
Необхідно відзначити, що на СП проводиться установка надбудов не тільки на шасі “IVECO TRAKKER” власного виробництва, але і на шасі, що поставляються з Європи, - так звані “CBU”. Ці автомобілі проходять на ООО «Івеко-уралаз» і необхідній підготовці для роботи в складних дорожньо-климатичних умовах Уралу і Сибіру. На них встановлюються додаткові опції на вимогу замовників.
Виготовлення кабін ведеться в зварювальному цеху заводу. Це виробництво є гордістю підприємства. Лінія зварки кабін (технологічне оснащення) була розроблена і змонтована фахівцями «Івеко-уралаз» в 2004 році для виробництва кабіни сучасної серії “STRALIS”. Повний перехід на нову
Продовження дод. Д
кабіну, замість застарілої кабіни серії “P”, був здійснений в 2005 році. З того часу зовнішність автомобіля «Урал-івеко» повністю відповідає італійському “IVECO TRAKKER”.
Всі необхідні заготовки для виробництва кабін поставляються в Міасс із заводу компанії IVECO з італійського міста Брешиа.
Виготовлення кабін здійснюється за допомогою апаратів напівавтоматичної контактної зварки в спеціальному кондукторові. Далі кабіни прямують на антикорозійну обробку методом катафорезної ґрунтовки і подальше забарвлення.
До речі, колір кабіни Замовник може вибрати будь-якій, на свій розсуд. Якщо у клієнта немає колірних переваг, то автомобіль «Урал-івеко» фарбується у фірмовий червоний колір.
Після забарвлення вже в автоскладальному цеху облаштовується салон кабіни, встановлюється додаткове устаткування.
Зібрані шасі проходять обов’язкову обкатку. За наслідками пробігу (100 км.) проводяться останні регулювання, і шасі передається для монтажу навісного устаткування.
Виробництво надбудов ведеться паралельними потоками разом із збіркою шасі і кабін. З навісного устаткування найбільш затребувані останніми роками самоскиди. Так, з 372 автомобілів, реалізованих минулого року 172 шт. складали самоскиди, 103 шт. - сідельні тягачі, 70 шт. - сортіментовози, а також лісовози, контейнеровози і ін.
Продовження дод. Д
«Івеко-уралаз» інтенсивно розвивається і займає активну ринкову позицію. Перспективи розвитку «ІВЕКО-УРАЛАЗ» пов’язані із збільшенням випуску автомобілів і освоєнням виробництва нових модифікацій.
Всього в 2008 році запланований випуск близько 780 автомобілів “IVECO TRAKKER” (для порівняння, в 2007 році цей показник склав 379 штук, а в 2006 році - 215 автомобілів). У 2009 році з введенням в експлуатацію нового виробничого корпусу планується випустити близько 1350 штук.
Можливість створювати модифікації вантажівок “IVECO” відповідно до індивідуальних побажань Замовників дозволила СП «ІВЕКО-УРАЛАЗ» розвиватися всі ці роки і виступає основою міцного ринкового положення підприємства в майбутньому.
Автомобілі “IVECO TRAKKER” створені для роботи в тяжких умовах, для інтенсивної експлуатації протягом тривалого часу, тому при їх створенні якості приділяється підвищена увага.
ТОВ «Івеко-уралаз» забезпечує якість своєї продукції, спираючись на декілька складових:
100% вхідний контроль що поставляються з Європи тих, що комплектують;
використання сучасного устаткування і технологій, повністю відповідних європейським стандартам і вимогам “IVECO”;
Продовження дод. Д
досвідчений і навчений персонал (68 % співробітників підприємства мають вища технічна освіта), що постійно підвищує свою кваліфікацію, зокрема за кордоном.
Багато в чому завдяки цим чинникам, якість автомобілів «Івеко-уралаз» забезпечується виробничим процесом і свідомо гарантується в ході проведення всіх складальних операцій.
На кожен автомобіль заводиться «Контрольний журнал збірки і випробувань», в якому на всіх етапах виробничого процесу фіксуються дотримання відповідностей технічній документації і вимогам Замовника. Цей документ зберігається на підприємстві протягом всього гарантійного періоду.
Приймання готової продукції включає декілька етапів: вихідний контроль, обов’язкові пробігові випробування автомобіля близько 80-100 км. і фінального огляду «очима покупця» співробітниками комерційної служби підприємства.
Аудитори “IVECO” регулярно проводять на СП в місті Міассе перевірки на дотримання технології збірки автомобілів і відзначають високу якість продукції «Івеко-уралаз».
Тисячі російських споживачів на особистому досвіді переконалися, що автомобілі збірки «Івеко-уралаз» ні чим не поступаються європейським аналогам, а в тяжких умовах експлуатації, особливо при низьких температурах, навіть перевершують їх.
Продовження дод. Д
Тому кожен другий “IVECO TRAKKER”, що експлуатується в Росії, проведений на ТОВ «Івеко-уралаз».
Джерело: iveco-uralaz.ru
Бережливе виробництво
(Матеріал із Википедии — вільної енциклопедії)
Бережливе виробництво (lean production, lean manufacturing — англ. lean — «худий, стрункий, без жиру») – концепція менеджменту, створена на Toyota і заснована на не уклінному бажанні до усунення усіх видів витрат. Воно передбачає залучення до процесу оптимізації бізнесу кожного співробітника й максимальну орієнтацію на споживача.
Цілі бережливого виробництва:
скорочення витрат, у тому числі трудових ;
скорочення строків розробки нової продукції;
скорочення строків створення продукції;
скорочення виробничих й складських площ;
гарантія поставки продукції замовнику;
максимальна якість за визначеної вартості або мінімальна вартість за визначеної якості.
Бережливе виробництво – це інтерпретація ідей виробничої системи Toyota американськими вченими. «Батько» виробничої системи Toyota й бережливого виробництва Таїті Оно почав перші спроби оптимізації виробництва ще у 1950-х роках. У ті післявоєнні часи Японія була в руїнах і країні потрібні були нові авто. Але попит був не таким великим, щоб виправдати закупівлю потужної виробничої лінії, на кшталт Ford. Потрібно було багато різних автомобілів, але попит на визначений вид машини був невеликим. Японцям прийшлось учитись ефективно працювати, створюючи безліч різних моделей в умовах незначного попиту на кожну з них. Таку задачу
Продовження дод. Д
перед ними ніхто не вирішував, бо ефективність розумілась виключно в термінах масового виробництва.
Стрижнем бережливого виробництва є процес усунення втрат (японською – муда). Згідно до концепції бережливого виробництва всю діяльність підприємства можна класифікувати в такий спосіб: операції і процеси, що додають цінність для споживача й операції і процеси, що не додають цінність для споживача. Таким чином, все, що не додає цінності для споживача, класифікується як втрати, та має бути усуненим.
Таїті Оно виокремлював сім видів втрат:
через перевиробництво;
часу через очікування;
під час непотрібного транспортування;
через зайві етапи обробки;
через зайві запаси;
через непотрібні переміщення;
через випуск дефектної продукції.
Джефрі Лайкер, який поряд зі Дж. Вумеком і Д. Джонсом активно досліджував виробничий досвід Toyota вказав восьмий вид втрат:
нереалізований творчій потенціал співробітників. Втрати часу, ідей, навичок, можливостей удосконалення та набуття досвіду через неуважне відношення до працівників, яких вам нема коли почути.
Також заведено виокремлювати ще два джерела втрат – мурі та мура, що означають відповідно «перенавантаження» і «нерівномірність».
Мура – нерівномірність виконання роботи, наприклад, графік робіт, що коливається, викликаний не коливаннями попиту кінцевого споживача, а скоріше особливостями виробничої системи, або нерівномірний темп робіт по виконанню операції, який змушує операторів спочатку поспішати, а потім чекати. В багатьох випадках менеджери в змозі усунути нерівномірність шляхом вирівнювання планування та уважного відношення до темпу роботи.
Продовження дод. Д
Мурі – перенавантаження обладнання або операторів, яка виникає під час роботи з великою швидкістю або темпом і з великими зусиллями протягом великого періоду часу – у порівнянні з розрахунковим навантаженням.
Джим Вумек і Дэниел Джонс в книзі "Бережливе виробництво: Як позбавитися від втрат і добитися процвітання вашої компанії" викладають суть бережливого виробництва у вигляді п'яти принципів:
Визначити цінність конкретного продукту.
Визначити потік створення цінності для цього продукту.
Забезпечити безперервну течію потоку створення цінності продукту.
Дозволити споживачеві витягати продукт.
Прагнути до досконалості.
Інші принципи:
- відмінна якість (здача з першого пред'явлення, система нуль дефектів, виявлення і рішення проблем у витоків їх виникнення);
- гнучкість;
- встановлення довготривалих стосунків із замовником (шляхом ділення ризиків, витрат і інформації).
Інструменти бережливого виробництва
Тайити Воно писав, що виробнича система компанії Toyota коштує на двох "китах": системі дзидока і "точно вчасно". Дзидока означає "витягування" тобто ідею, що наступна виробнича стадія просить потрібні вироби з попередньою, а доки цього немає, нічого не робиться. Згодом у рамках концепції бережливого виробництва було виділено безліч елементів, кожен з яких є певним методом, а деякі (наприклад кайдзен) самі претендують на статус концепція:
- Система TPM (Total Productive Maintenance) - Загальний догляд за устаткуванням.
Продовження дод. Д
- Система 5S (сортуйте, дотримуйте порядок, тримаєте в чистоті, стандартизуйте, удосконалюйте).
- Швидка переналадка SMED (Single - Minute Exchange of Dies (буквально "швидка зміна прес-форм" - переналадка/переоснащення устаткування менш ніж за 10 хвилин). Переналадка в одне торкання (One - touch setup) - варіант SMED, але час переналадки вже вимірюється одиницями хвилин, тобто не більше 9).
- Кайдзен (kaizen) - безперервне вдосконалення.
- Гемба кайдзен - безперервне вдосконалення на місці створення додаткової вартості.
- Витягаюче виробництво, канбан - продукція "витягується" з боку замовника, а не "штовхається" виробником. Інформування попередньої виробничої стадії про те, що треба починати роботу;
- Точно вчасно - система синхронізації передачі продукту з однієї виробничої стадії на іншу за допомогою карток канбан. Комплектуючі повинні передаватися на наступну стадію тільки тоді, коли це треба, і ні хвилиною раніше.
- "Доки - екэ" ("захист від помилок", "захист від дурня") - метод запобігання помилкам - спеціальний пристрій або метод, завдяки якому дефекти просто не можуть з'явитися.
Алгоритм впровадження (по Джиму Вумеку)
1. Знайти провідника змін (потрібний лідер, здатний узяти на себе відповідальність);
2. Отримати необхідні знання за системою Лин (знання мають бути отримані з надійного джерела);
3. Знайти або створити кризу (хорошим мотивом впровадження Лин служить криза в організації);
4. Скласти карту усього потоку створення цінності для кожного сімейства продуктів;
Продовження дод. Д
5. Як можна швидше починати роботу по основних напрямах (інформація про результати має бути доступна персоналу організації);
6. Прагнути негайно отримати результат;
7. Здійснювати безперервні поліпшення за системою Кайдзен (переходити від процесів створення цінностей в цехах до адміністративних процесів).
Типові помилки при впровадженні бережливого виробництва
Встановлено сім видів основних помилок :
- Нерозуміння ролі керівництва при впровадженні системи Лин
- Побудова "Системи", що не має необхідної гнучкості
- Початок впровадження не з "основ"
- Змінюються робочі місця, але не міняються звички
- Усе вимірювати (збирати дані), але ні на що не реагувати
- "Паралітичний аналіз" (нескінченний аналіз ситуації, замість безперервних поліпшень)
- Обходитися без підтримки.
Lean культура
Бережливе виробництво неможливе без бережливої культури. Головне в Lean культурі - людський чинник, колективна робота. Істотну підтримку цьому робить емоційний інтелект (EQ) працівників. Lean культурі відповідає і певна корпоративна культура. Прикладом формування нової культури може служити пам'ятка для робочих ВАТ КУМЗ.
Історія
Батьком бережливого виробництва вважається Тайити Воно, що почав роботу в Toyota Motor Corporation в 1943 році, інтегруючи кращий світовий досвід. В середині 1950-х років він почав вибудовувати особливу систему організації виробництва, названу Виробнича система Toyota або Toyota Production System (TPS)[1]. Система Toyota стала відома в західній інтерпретації як Lean production, Lean manufacturing, Lean. Значний внесок у
Продовження дод. Д
розвиток теорії бережливого виробництва вніс соратник і помічник Тайити Воно - Сигео Синго, що створив в числі іншого метод SMED. Ідеї бережливого виробництва були висловлені ще Генрі Фордом, але вони не були сприйняті бізнесом, оскільки значно випереджали час. Найбільші світові компанії успішно використовують досвід Toyota : Alcoa, Boeing, United Technologies (США), Porsche (Німеччина), Инструм-ренд (Росія) і багато інших. Першим розповсюджувачем філософії Кайдзен у всьому світі став Масааки Имаи. Його перша книга "Kaizen : The Key to Japan’s Competitive Success» видана в 1986 році і перекладена 20 мов.
Спочатку концепцію бережливого виробництва застосовували в галузях з дискретним виробництвом, передусім в автомобілебудуванні. Потім концепція була адаптована до умов безперервного виробництва, а потім в торгівлі, сфері послуг, комунальному господарстві, охороні здоров'я, збройних силах і державному секторі. Поступово бережливе виробництво вийшло за рамки підприємства. Тепер за допомогою бережливого виробництва оптимізують сферу послуг і процес спілкування споживача і постачальника, процес доставки і обслуговування продукції. Сприяє поширенню ідей Лин регулярні міжнародні і регіональні конференції, багато хто з яких проводиться за ініціативою Lean Enterprise Institute (США) і Lean Enterprise Academy (Англія). У багатьох країнах поширенню бережливого виробництва виявляється державна підтримка. В період найвищої конкуренції і кризи, що загострюється, у підприємств всього світу немає іншого шляху, чим, використовуючи кращі світові технології менеджменту, створювати продукти і послуги, що максимально задовольняють клієнтів за якістю і ціні.
Приклади використання
Бережливе виробництво в медицині.
За експертними оцінками, приблизно 50 % часу у медичного персоналу не використовується прямо на пацієнта. Має відбутися перехід на медицину, що
Продовження дод. Д
персоналізується, при якій пацієнт отримує допомогу "в потрібний момент і в потрібному місці". Медичні установи повинні розташовуватися так, що пацієнтові не потрібно буде витрачати час на численні переїзди і очікування в інших місцях. Зараз це призводить до значних фінансових витрат у пацієнтів і зниження ефективності лікування. У 2006 році за ініціативою Lean Enterprise Academy (Великобританія) відбулася перша в ЄС конференція з проблеми впровадження Лин в сфері охорони здоровя.
Lean пошта. У поштовому відомстві Данії, у рамках Бережливого виробництва, проведена масштабна стандартизація усіх пропонованих послуг для підвищення продуктивності праці, прискорення поштових пересилок. Для ідентифікації і контролю поштових послуг введені "карти потокового створення їх цінності". Розроблена і впроваджена ефективна система мотивації поштових службовців.
Бережлива логістика (Лин логістика). Синтез логістики і Лин концепції дозволив створити витягаючу систему, що об'єднує усі фірми і підприємства, задіяні в потоці створення цінності, в якій відбувається часткове поповнення запасів невеликими партіями. Лин логістика використовує принцип Сукупна Логістична Вартість (Total Logistics Cost, TLC).
Бережливий офіс. Методи бережливого виробництва все ширше використовуються не лише у виробництві, але і в офісах (бережливий офіс), а також в місцевих і центральних органах державного управління.