4.3. Знос, амортизація і відтворення основних фондів

Основні фонди протягом свого функціонування зазнають фізичного (матеріального), а також техніко-економічного старіння (морального зносу).

Під фізичним (матеріальним) зносом основних виробничих фондів розуміють поступову втрату ними своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей, тобто споживчої вартості, що призводить до зменшення їхньої реальної вартості. На швидкість і розміри фізичного зносу основних фондів впливають їх надійність та довговічність, спосіб використання (екстенсивне чи інтенсивне), особливості технологічних процесів, якість технічного догляду й ремонтного обслуговування, кваліфікація робітників, інші організаційно-технічні фактори.

З часом знос основних фондів поступово збільшується і врешті-решт стає таким, що унеможливлює подальше його використання у виробництві. При цьому основні фонди замінюють на нові або ремонтують, якщо це можливо і доцільно.

Ступінь фізичного зносу основних фондів можна визначити двома розрахунковими методами:

1) за строком експлуатації (через співставлення фактичної та нормативної величин з урахуванням ліквідаційної вартості);

2) за даними обстеження технічного стану.

Коефіцієнт економічного зносу окремого об’єкту основних фондів або групи основних фондів визначають як відношення накопиченої суми зносу, до первісної вартості.

Техніко-економічне старіння (моральний знос) — це знос основних засобів унаслідок створення нових, більш прогресивних і економічно ефективних машин та устаткування. Поява досконаліших видів устаткування з підвищеною продуктивністю робить економічно доцільною заміну діючих основних засобів іще до їх фізичного зносу.

Несвоєчасна заміна морально застарілих основних виробничих фондів призводить до того, що собівартість підвищується, а якість знижується порівняно з продукцією, виготовленою на досконаліших машинах та устаткуванні.

Ступінь техніко-економічного старіння того чи того засобу праці можна визначити за допомогою коефіцієнта К_тес, що його розраховують за формулою:

(4.1)

де В_о, В₁ — повна вартість (ціна) застосовуваного й нового основного фонду;

П_о, П₁ — відповідно продуктивність тих самих основних фондів або витрати на їхнє експлуатаційне обслуговування (інший пріоритетний техніко-експлуатаційний показник).

Безперервний процес виробництва потребує постійного відтворення фізично зношених і технічно застарілих основних фондів. Необхідною умовою відновлення засобів праці в натурі є поступове відшкодування їхньої вартості, яке здійснюється через амортизаційні відрахування (амортизацію).

4.4. Нарахування амортизації в бухгалтерському обліку

В бухгалтерському обліку амортизація нараховується відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби». Згідно з даним стандартом, зносом основних засобів називається сума амортизації об’єкта основних засобів з початку його корисного використання.

Залишкова вартість основних засобів розраховується як первісна вартість мінус знос.

Амортизація  - це систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

В Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. є таке визначення терміну «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів: поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.

Вартість, яка амортизується, — первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість — сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

Об’єктом амортизації є вартість, яка амортизується (окрім вартості землі і незавершених капітальних інвестицій).

Для відшкодування вартості зношеної частини основних фондів кожне підприємство здійснює амортизаційні відрахування, тобто встановлює певну грошову компенсацію відповідно до розмірів фізичного спрацювання й техніко-економічного старіння.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Дуже важливим є правильне визначення тривалості амортизаційного періоду (строку корисного використання) обʼєктів основних засобів. Строк корисного використання (експлуатації) — це очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати:

1. очікуване використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

2. фізичний та моральний знос, що передбачається;

3. правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори.

Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання. Амортизація об’єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання.

Для здійснення правильної амортизаційної політики важливим є знання можливих методів амортизації основних фондів. Слід відмітити, що правильний вибір методу нарахування амортизації (згідно до діючого законодавства) на повне відтворення необоротних активів спричиняє позитивний або негативний вплив на ефективність використання основних фондів, собівартість і конкурентоспроможність продукції, конкурентоздатність підприємства загалом. Так, використання прискорених методів дає змогу підприємству скоріше повертати витрати, повязані з придбанням обєктів основних фондів і своєчасно замінювати їх сучасними, більш досконалими.

Амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів;

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об’єкта, і подвоюється;

4) кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5) виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.

Приклади застосування кожного методу нарахування амортизації наведено нижче:

Задача. Підприємство придбало верстат токарний за 19250 грн. Наладчики здійснили установку цього верстата, вартість якої склала 500 грн. Витрати на доставку верстата становлять 250 грн. Термін корисного використання верстата – 5 років. По закінченні терміну корисного використання верстату підприємство планує його продати й очікує отримати за нього 2000 грн. Розрахувати амортизацію, результати навести в таблиці.

Розв’язання

Прямолінійний метод

Первісна вартість = 19250+500+250=20000 (грн.)

Ліквідаційна вартість = 2000 грн.

Період використання	Річна сума амортизації	Сума зносу	Залишкова вартість
1 рік	(20000-2000)/5= 3600	3600	20000-3600=16400
2 рік	(20000-2000)/5= 3600	7200	20000-7200=12800
3 рік	(20000-2000)/5= 3600	10800	20000-10800=9200
4 рік	(20000-2000)/5= 3600	14400	20000-14400=5600
5 рік	(20000-2000)/5= 3600	18000	20000-18000=2000

Метод зменшення залишкової вартості

Річна сума амортизації = Залишкова (первісна) вартість * Норма амортизації

Норма амортизації = 1-

Норма амортизації = 1- =0,369

Період використання	Річна сума амортизації	Сума зносу	Залишкова вартість
1 рік	20000*0,369=7380,85	7380,85	20000-7380,85= =12619,15
2 рік	12619,15*0,369=4657,00	12037,86	20000-12037,86= =7962,14
3 рік	7962,14*0,369=2938,37	14976,23	20000-14976,23= =5023,77
4 рік	5023,77*0,369=1853,99	16830,21	20000-16830,21= =3169,79
5 рік	3169,79*0,369=1169,79	18000,00	20000-18000,00= =2000,00

Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Річна сума амортизації = Залишкова (первісна) вартість * Норма амортизації

Норма амортизації =100%/5*2=40%

Період використання	Річна сума амортизації	Сума зносу	Залишкова вартість
1 рік	20000*0,4= 8000	8000	20000-8000=12000
2 рік	12000*0,4= 4800	12800	20000-12800=7200
3 рік	7200*0,4= 2880	15680	20000-15680=4320
4рік	4320*0,4= 1728	17408	20000-17408=2592
5 рік	2592-2000=592	18000	20000-18000=2000

Кумулятивний метод

Річна сума амортизації = Вартість, що амортизується * Кумулятивний коефіцієнт (Кк)

Вартість, що амортизується = 20000 - 2000=18000 (грн.)

Кк1=5/(1+2+3+4+5)=0,33; Кк2=4//(1+2+3+4+5)=0,26…

Період використання	Річна сума амортизації	Сума зносу	Залишкова вартість
1 рік	18000*0,33 = 6000	6000	20000- 6000= 14000
2 рік	18000* 0,26= 4800	10800	20000- 10800= 9200
3 рік	18000* 0,2= 3600	14400	20000- 14400= 5600
4 рік	18000* 0,13= 2400	16800	20000-16800 = 3200
5 рік	18000* 0,07= 1200	18000	20000-18000 = 2000

Виробничий метод

Та сама задача, але доповнена даними: техніко-експлуатаційною характеристикою обладнання вказано, що ним можна обробити 6000 деталей. В перший місяць експлуатації було оброблено 50 деталей, в наступний – 70 деталей.

Тоді виробнича ставка амортизації =18000/6000=3

Сума амортизації першого місяця = 50*3=150 (грн.)

Сума амортизації другого місяця = 70*3=210 (грн.)

У бухгалтерському обліку користуються вищеописаними методами нарахування амортизації, але є такий виняток: амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися такими способами:

1) у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 % його вартості, яка амортизується, та решта 50 % вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів внаслідок невідповідності критеріям визнання активом;

2) в першому місяці використання об’єкта амортизується 100 % його вартості.

Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання та може переглядаєтися. В бухгалтерському обліку нарахування амортизації проводиться щомісячно.

Так, місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12. Місячна сума амортизації при застосуванні методів зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивного визначається діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації при застосуванні виробничого методу починається з дати, що настає за датою, на яку об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію

Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу основних засобів.