- •Довідник основних сдор, які обертаються на хімічнонебезпечних об’єктах україни
- •2 Ангідрид оцтовий
- •3 Ангідрид сірчистий
- •5 Ацетонціангідрин
- •6 Бензил хлористий
- •7 Бензол
- •9 Бромбензол
- •10 Бромистий гептил
- •11 Гідрат гідразину
- •12 Диметиламін
- •13 Дихлоретан
- •14 Метанол
- •15 Метилакрилат
- •16 Метилбромід
- •17 Метилхлорид
- •18 Нітратна кислота
- •19 Нітрил акрилової кислоти
- •20 Оксид етилену
- •21 Оксид пропілену
- •22 Олеум
- •23 Оцтова кислота
- •24 Пероксид водню
- •25 Перхлоретилен
- •26 Сірководень
- •27 Сірковуглець
- •28 Соляна кислота
- •29 Толуол
- •30 Трихлоретилен
- •31 Трихлорсилан
- •32 Фосген
- •33 Фтороводень
- •34 Фурфурол
- •35 Хлор
- •36 Хлорбензол
- •37 Хлороформ
- •38 Хлорсульфонова кислота
- •39 Хлорпікрин
- •Передмова
- •Небезпека для здоров’я
- •Символи експрес-інформації про сдор у картках
- •Небезпека для здоров’я
20 Оксид етилену
(окис етилену, 1,2-епокисетан, оксиран)
Молекулярна формула: С2Н4О. М= 44,05.
Агрегатний стан за н. у.: газ.
Зберігання і транспортування. Для транспортування і зберігання ємкості виготовлені із нержавіючої сталі марки 1Х18Н10Т. Резервуари і арматура не повинні включати деталі з міді та її сплавів, срібла, магнію та їх сплавів, чавуну, ртуті та її сплавів. Зберігається під азотною подушкою під тиском 2,5-3,5 кгс/см2 при температурі не вище 5 0С. Резервуари фарбують алюмінієвою фарбою. Термін зберігання оксиду етилену - не більше 6 місяців від дня виготовлення; перевозять О.е. залізничним транспортом.
Фізичні і хімічні властивості. Безбарвний газ; при низьких температурах - безбарвна рухома рідина з ефірним запахом. Т. пл. мінус 111, 0С. Т. кип. 10,4 0С. Т. крит. 192 0С. Густина 887 кг/м3 при 7 0С. Залежність тиску (кПа) насичених парів від температури: 20 0С (30); 0 0С (73); 20 0С (150); 40 0С (290). Добре розчиняється у воді, спирті, ефірі. Схильний до полімеризації, до взаємодії з багатьма органічними і неорганічними речовинами, стійкий до підвищення температури. При нагріванні до 400 0С перетворюється в ізомерний ацетальдегід; при нагріванні з водою утворює етиленгліколь. Для О.е. характерні реакції приєднання з розривом циклу.
Вибухо- і пожежонебезпечність. Легкозаймиста речовина. Пари утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші, які можуть розповсюдитися далеко від місця витоку. Тепл. утвор. мінус 53,9 кДж/моль; тепл. згор. 1220 кДж/моль; у воді розчиняється. Т. спал. мінус 18 0С; т. самозайм. 430 0С; конц. межі пош. полум’я 3,2-100 % (об.); макс. тиск вибуху може в 16 разів перевищувати початковий тиск в залежності від умов протікання вибуху; нормальна швидкість пош. полум’я 0,895 м/с; мін. енергія запалювання 0,06 мДж МВВК 11,7 % (об.) при розведенні діоксидом вуглецю; БЕМЗ 0,59 мм. О.е. може розкладатися або полімеризуватися при контакті з активними каталізаторами, такими як безводні хлориди алюмінію, заліза і олова, оксиди алюмінію та заліза, металевий калій, гідроксиди лужних металів, кислоти, органічні основи і аміак. Швидке розкладання або полімеризація завжди супроводжуються виділенням тепла, що може призвести до вибуху. Реакція прискорюється навіть за помірних температур і може призвести до вибуху за температури вище 30 0С.
Засоби гасіння: об’ємне гасіння, охолодження водою.
Основна небезпека. Легкозаймиста речовина, пари утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші; високотоксична; наркотик, сильна специфічна отрута; спричинює опіки очей і шкіри.
Поріг сприйняття запаху: від 1,5 до 1600 мг/м3.
Поріг подразнювальної дії на очі. 1100 мг/м3; при потраплянні в очі рідкого О.е. відбувається опік рогівки, подразнює кон’юнктиву, зміни світлової чутливості ока реєструється за концентрацією О.е. 1 мг/м3.
Дія на шкіру. Різко подразнює шкіру, добре проходить крізь одяг, рукавички, взуття. Звичайно при потраплянні на шкіру після прихованого періоду утворюються пухирі. Через 1-5 год. після хвилинного контакту зі шкірою 50 % розчину О.е. спостерігаються набряк, дрібні пухирці, які через 6-12 год. зникають. Часто на виробництві О.е викликає дерматит з утворенням пухирів на ступнях і в ділянці статевих органів. Ураження шкіри інколи супроводжується підвищенням температури і лейкоцитозом. У теплий період року кількість дерматитів збільшується.
Підвищення температури із розвитком перги, почервоніння, пухирів на фоні набряку спостерігалися при роботі із сумішшю О.е. і бромистого метилу, незважаючи на використання спецодягу, рукавичок, протигазу і роботу на відкритому повітрі. Відомо також про випадок бульозного дерматиту з дуже ускладненим і тривалим перебігом і набряку мошонки після 30 хв. роботи на дні промитого від О.е. апарату (пари потрапили крізь шкіру взуття). Відомі дерматити при використанні О.е. для стерилізації рукавичок.
ГДК р.з.: 1 мг/м3.
ГДК м.р.: 0,3 мг/м3.
ГДК с.д.: 0,03 мг/м3.
За ступенем дії на організм людини: 2 клас - “високонебезпечні”.
За ступенем токсичності: 2 група - “високотоксичні”.
За характером токсичності: групи “подразнюючі”, “припікаючі”, “мутагени”.
Л.К. 50: 1500 мг/м3 (4 год. миші), 2630 мг/м3 (щури).
Токсична дія. Наркотик, сильна специфічна отрута, що пояснюється, можливо, утворенням в організмі формальдегіду або етиленгліколю. Можливо також, що з триметиламіном О.е. реагує з аміногрупами білку. Викликає подразнювальну і сенсибілізуючу дію. О.е. алкілюючий агент і мутаген, небезпечний при вдиханні. Діє як отрута при потраплянні у шлунок. Пари викликають подразнення слизових оболонок і шкіри. Контакт із рідким О.е. призводить до опіків шкіри і очей. О.е. викликає головний біль, запаморочення, блювоту, відчуття сп’яніння, порушення руху.
Після вдихання парів О.е. протягом 1 хв. спостерігались легке серцебиття, посмикування м’язів, почервоніння обличчя, пізніше головний біль, ністагм, зниження слуху і ацидоз. Знаходження протягом 10 хв. в атмосфері, яка містить О.е., викликало сильну блювоту, запаморочення, солодкуватий присмак у роті. Порушення діяльності серця тривало декілька тижнів; підвищений вміст білірубіну у крові, уробіліну і уробіліногену в сечі виявлялись протягом 4 днів. У 22 випадках гострих отруєнь мали місце короткочасні втрати свідомості і блювота, які тривали 2 доби. При гострій токсикації основними були скарги на раптовий сильний пульсуючий головний біль, запаморочення, невпевненість руху, погіршення мови, іноді повторення блювоти, розладнання сну, біль у ногах, в’ялість.
Об’єктивно спостерігались в’яла реакція зіниць на світло, блідість обличчя, асиметрія інервації м’язів обличчя; монотонна мова, зниження або відсутність колінних і ахілових рефлексів, іноді патологічні рефлекси. Спостерігалися також акроціаноз, спітнілість, підвищена збудженість м’язів, у деяких хворих - тимчасовий спазм судин сітківки, інколи збільшення печінки, частіше порушення її антитоксичної функції; в сечі виявляли уробілін.
У випадках тривалої дії в умовах виробництва також є характерною однотипність скарг на біль у дистальних відділах кінцівок. Об’єктивно спостерігались сильне тремтіння пальців витягнутих рук при пальцевоносовій пробі, похолодання і різка спітнілість кінцівок, зниження поверхневих видів чутливості по типу “перчаток і шкарпеток”.
Ознаки отруєння. Головний біль, запаморочення, блювота, відчуття сп’яніння, порушення руху; легке серцебиття, посмикування м’язів, почервоніння обличчя, ністагм, зниження слуху і ацидоз. Знаходження протягом 10 хв. в атмосфері, яка містить О.е., викликає сильну блювоту, запаморочення, солодкуватий присмак у роті.
Надходження в організм, розподілення, перетворення і виведення з організму. О.е. потрапляє в організм людини при вдиханні, крізь шкіру і слизові оболонки. Виводиться через органи дихання і з сечею.
Наслідки дії у майбутньому. Втрата свідомості і блювота триває 2 доби, порушення діяльності серця - декілька тижнів, гіпотонія і брадикардія, зміни міокарду, дерматит, набряк мошонки.
Перша домедична допомога і невідкладна терапія. При інгаляційному отруєнні потрібно негайно дати потерпілому свіже повітря, спокій; дати зволожений кисень, серцеві та інші засоби за показаннями; рекомендуються краплинне вливання глюкози, антигістамінні засоби (димедрол, піпольфен). Пропонується швидке використання тіосульфату натрію як антидоту (сприяє, крім того, дегідратації тканин, збільшуючи масу крові, яка циркулює). У випадках тяжких отруєнь необхідна госпіталізація. Очі, шкіру і слизові оболонки треба промити проточною водою протягом не менш як 15 хв. В очі слід закапати 30 % розчин альбуциду по 2-3 краплі, ввести в/в - 30 % розчин тіосульфату натрію 30 мл, п/ш - 10% розчин кордіаміну або кофеїну 2 мл. Рекомендується робити інгаляцію з димедролом і 0,5 % розчином новокаїну, шлунок промити водою через зонд.
Засоби індивідуального захисту. Для надійного захисту органів дихання і очей застосовують ізолюючий протигаз, фільтруючі протигази марок А, М, БКФ, захисний костюм типу ТоЯж, спецодяг, рукавички, взуття з непромокальних і, по можливості, непроникних для О.е. тканин. Треба мати на увазі сорбцію О.е. тканиною одягу. У випадку потрапляння О.е. на шкіру слід негайно інтенсивно змити його водою (митися в душі), швидко змінити одяг і білизну.
Дія на засоби захисту, прилади, техніку: О.е. діє на мідь та її сплави, срібло, магній та інші сплави, чавун, ртуть та її сплави.