28 Соляна кислота

(хлороводень, хлористий водень, хлороводнева кислота,

хлоридна кислота, водний розчин хлороводню)

Молекулярна формула: HCl. М=36,46.

Агрегатний стан за н. у.: хлороводень (Х.в.) - газ, соляна кислота (С.к.) - рідина.

Зберігання і транспортування: зберігаються у залізничних цистернах, антикорозійних футерованих ємкостях, скляних бутлях; транспортується залізничним транспортом.

Фізичні і хімічні властивості. Хлороводень – безбарвний газ з різким запахом. Т. плавл. мінус 114,5 ⁰С, т. кип. мінус 85,1 ⁰С. Т. крит. 51,4 ⁰С, густина 1,639 кг/м³ при 20 ⁰С, густина крит. 420 кг/м³, тиск парів 2,5 МПа (0 ⁰С), 4,5 МПа (20 ⁰С), тиск крит. 82,7 МПа. Коеф. розчинності у воді 485,6 (20 ⁰С), 477,2 (30 ⁰С). У повітрі утворює білий туман хлороводневої (соляної) кислоти.

Соляна кислота (С.к.) - розчин Х.в. у воді, безбарвна рідина з різким запахом. Концентрована С.к. містить 37-38 % HСl. Розчиняє більшість металів, крім Au, Aq, Pt, Ta, Nb і деякі інші. Сухий Х.в. на метали майже не діє.Сильні окисники окиснюють С.к. до хлору. Технічна С.к. містить домішки As в кількості до 0,01 % і більше; інгибована - 0,8-1 % інгібітора ПБ-5 (полімер бутиліміну) і 0,01-0,015 % As; в С.к. для харчової промисловості не більше 0,00002 % As.

При нагріванні концентрованої С.к. спочатку випаровується Х.в. з невеликою кількістю води. Це відбувається до тих пір, поки в залишку не утвориться 20,2 % розчин Х.в., останній переганяється без зміни складу при постійній температурі 110 ⁰С. Навпаки, якщо нагрівати розведену С.к., то спочатку відганяється вода. Коли концентрація Х.в. в залишку досягає 20,2 %, рідина починає переганятися без зміни складу. Такі рідини називаються постійнокиплячими або азеотропними розчинами. С.к. енергійно взаємодіє з багатьма оксидами металів. Солі С.к. утворюють хлориди, більшість їх добре розчиняються у воді. Погано розчиняється AqCl, PbCl_2, CuCl, Hq₂Cl₂.

Вибухо- і пожежонебезпечність. Негорюча рідина. Реагує з металами з виділенням Н₂.

Основна небезпека: високотоксична, речовина викликає опіки очей і шкіри.

Дія на шкіру. Туман С.к. викликає різку хворобливість шкіри обличчя. Опіки в більшості випадків не такі важкі, як при дії сульфатної і нітратної кислот. Виникає чисто серозне запалення з пухирями. Виразки виникають тільки при більш тривалій дії (якщо кислота при потраплянні на шкіру не змита). Різку гіперемію обличчя викликає туман С.к.

ГДК р.з.: 5 мг/м³;

ГДК м.р.: 0,2 мг/м³.

ГДК с.д.: 0,2 мг/м³.

За ступенем дії на організм людини: 2 клас небезпеки - “високонебезпечні”.

За ступенем токсичності: 2 група - димлячі речовини, “високотоксичні”.

За характером токсичності: групи “подразнюючі”, “припікаючі”.

Л.К. ₅₀: 60938 мг/м³ (5 хв., щури). Х.в. у концентрації 75-150 мг/м³ людина не переносить.

Токсична дія. Причиною отруєнь є не газоподібний Х.в., а туман С.к., який утворюється при взаємодії газу з водяною парою повітря. Слід також ураховувати забрудненість С.к. і можливість утворення при роботі з нею інших отруйних речовин, особливо AsH₃. Х.в. у концентраціях 75-150 мг/м³ не переноситься, у концентраціях 50-75 мг/м³ переносяться важко. Гостре отруєння супроводжується охриплістю голосу, задухою, нежиттю, кашлем. Спостерігаються подразнення слизових оболонок, особливо носа, кон’юнктивіт, помутніння рогівки, коліки в грудях, кров у харкотинні.

Хронічні отруєння викликають катари верхніх дихальних шляхів, руйнування зубів, виразки слизової оболонки носу і навіть прободіння носової перетинки, шлунково-кишкові розладнання; можливі запальні захворювання шкіри. У випадках тяжкого отруєння спостерігаються сильне схуднення, слабкість; гаряча, суха, земляниста шкіра; кашель; часте дихання, дрібнопухирчате хрипіння; харкотиння відхаркується з великими труднощами; серцева діяльність нормальна, але по декілька разів на день відбувається сильне серцебиття, спостерігаються також гострий біль у районі шлунку, блювота жовтуватим слизом. Спостерігається звикання до С.к., причина якого поки невідома. Х.в. у концентрації 15 мг/м³ уражає слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і очей, за концентрації 7 мг/м³ подібного ефекту немає.

Ознаки отруєння. Хрипота голосу, задуха, нежить, кашель, подразнення слизових оболонок, особливо носа; кон’юнктивіт, помутніння рогівки, коліки в грудях, кров у харкотинні; гострий біль у районі шлунку, блювота жовтуватим слизом.

Надходження в організм, розподілення, перетворення і виведення з організму. Велика частина (до 70-100 %) хлороводню, який вдихається, адсорбується слизовими оболонками верхніх дихальних шляхів. При контакті з тканинами тіла Х.в. швидко нейтралізується.

Наслідки дії у майбутньому. Кон’юнктивіт без тяжких наслідків; при сильних опіках кислотою утворюються виразки, рубці, можлива пневмонія при вдиханні у великих концентраціях Х.в.

Перша домедична допомога і невідкладна терапія. Необхідно швидко винести потерпілого на свіже повітря, звільнити від стискуючого дихання одягу. Зробити інгаляції киснем промивання очей, носа, полоскання 2 % розчином соди. При утрудненому диханні вводять через ніс 0,1 % розчин нафтизіну 3-4 рази на день по 4-5 крапель, п/ш атропін (1 мл 0,1 % розчину), дають тепло на шию. При кашлі застосовують кодеїн, діонін, тепловологі інгаляції 2-3 % розчину соди (2-3 рази на день по 10 хв.), у подальшому - відхаркувальні засоби, гірчичники на ділянку трахеї, тепле молоко з боржомом або содою, маслом або медом. У більш тяжких випадках для профілактики і лікування пневмонії роблять інгаляції аерозолей антибіотиків, проводять курс лікування антибіотиками і сульфаніламідами. При ураженні очей після промивання необхідно пустити в очі по 1 краплині 0,5% розчину дикаїну з адреналіном (1:1000), а потім зробити інстиляцію стерильного вазелінового мастила або персикового масла в кон’юнктивальний мішок, одягнути окуляри-консерви. У подальшому застосовувати 30 % розчин альбуциду, гідрокортизонова мазь. При потраплянні кислоти в очі слід промивати їх водою, а не нейтралізуючими (лужними) розчинами. При потраплянні концентрованої кислоти на шкіру необхідне негайне промивання її водою, краще під тиском протягом 5-10 хв. У лікарні слід покласти на опечену шкіру кашку із соди.

Засоби індивідуального захисту. Застосовують фільтруючий промисловий протигаз марки В. Захисні герметичні окуляри, спецодяг із кислотостійкої тканини (вінітронова тканина, тканина ШХВ-30-КП, бавовна з 30 % хлоринового волокна; нітрон; ШЛ; лавсан або тканина, яка оброблена латексами), ізолюючий костюм КІ-АР “Іній”, КІ-К “Юпітер”, КІ-К-3 “Юпітер-3”, КІ-ТГЗХ “Меркурій”, рукавички із стійкої гуми, чоботи з протикислотної гуми. Захисний костюм типу Кк.

Дія на засоби захисту, прилади, техніку: С.к. спричинює корозію більшість металів. Сухий Х.в. на метали майже не діє.

Нейтралізація (дегазація): застосовується каустична сода, содовий порошок, вапно, суміші лугів.