21 Оксид пропілену

(пропіленоксид, 1,2-епоксипропан)

Молекулярна формула: С₃Н₆О. М=58,08.

Агрегатний стан за н. у.: рідина.

Зберігання і транспортування: О.п. зберігається в балонах, цистернах, ємкостях; перевозиться залізничним транспортом у зрідженому стані під тиском.

Фізичні і хімічні властивості. Безбарвна рідина з ефірним запахом. Т. кип. 35 ⁰С, густина 831 кг/м³, тиск парів 0,059 МПа (19,6 ⁰С). Змішується з водою, спиртом, ефіром. При нагріванні з водою утворює пропіленгліколь.

Вибухо- і пожежонебезпечність. Легкозаймиста рідина. Пари утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші, які можуть розповсюдитися далеко від місця витікання. Т. спал. мінус 37 ⁰С (в.т.); т. займ. мінус 30 ⁰С; т. самозайм. 430 ⁰С; конц. межі пош. полум’я 2,7-27,4 % (об.); макс. тиск вибуху 820 кПа; нормальна швидкість пош. полум’я 0,67 м/с ; мін. енергія запалювання 0,13 мДж; БЕМЗ 0,7 мм.

Засоби гасіння. При значних виливах слід використовувати піну, порошок, у приміщеннях застосовувати об’ємне гасіння. Невеликі вогнища можна гасити СО₂, водою.

Основна небезпека. Легкозаймиста рідина. Пари утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші; високотоксична речовина; викликає опіки очей і шкіри.

Поріг сприйняття запаху: 360 мг/м³ .

Дія на шкіру: діє припікаючи.

ГДК р.з.: 1мг/м³.

ГДК м.р.: 0,08 мг/м³.

За ступенем дії на організм людини: 2 клас - “високонебезпечні”.

За ступенем токсичності: 2 група - “високотоксичні”.

За характером токсичності: групи “припікаючі”; “подразнюючі”; “мутагени”; “печінкові”; “нервові”.

Л.Д. _{50 шл.}: 580 мг/кг (миші); 750 мг/кг (щури).

Л.К. ₅₀: 3600-6200 мг/м³ (миші, за різними даними), 10000 мг/м³ (щури).

Токсична дія. Викликає гемодинамічні розладнання, можливо внаслідок підвищення концентрації гістаміну та інших біологічно активних речовин. Оксид пропілену має цитотоксичну, а також мутагенну дію.

Описано гостре отруєння під час аварії, коли потерпілий протягом 10 - 15 хв. вдихав (без усякого захисту) О.п. в концентрації 1400-1500 мг/л. Негайно з’явилось відчуття стискання у грудях, подразнення слизових оболонок, пізніше різкий головний біль, слабкість, пронос, непритомний стан, колапс. Після відповідної терапії залишилися загальмованість, крайня слабкість, пронос, блювота, блідість, ціаноз, пульс слабкого наповнення, жорстке дихання, судоми м’язів гомілки. Після приймання антигістамінних препаратів і тіосульфату натрію настало швидке покращання. Через 10 днів залишилася ще слабкість.

Відзначено лімфоцитоз з відповідною нейтропенією. Фазно змінювалася і адренокортікотропна функція гіпофізу. Мікроскопічно засвідчено подразнення лімфоїдного апарату, бронхіти, бронхопневмонії.

Ознаки отруєння: відчуття стискання у грудях, подразнення слизових оболонок, пізніше різкий головний біль, слабкість, пронос, непритомний стан, колапс.

Надходження в організм, розподілення, перетворення і виведення з організму. Після введення О.п. в шлунок у перші години у повітрі, що видихається, визначається 18-20 % дози, яку вводили. У повітрі, що видихається, у крові отруєних тварин виявляється формальдегід.

Наслідки дії у майбутньому. У тварин, які загинули від отруєння, знайдено білкове і жирове переродження клітин печінки, порушення структури у головному мозку, застійне повнокров’я нирок, селезінки, бронхіти, пневмонія. Виявляються лімфоцитоз із відповідною нейтропенією, зміни адренокортикотропної функції гіпофізу; бронхіти, бронхопневмонії.

Перша домедична допомога і невідкладна терапія. При інгаляційному отруєнні негайно потрібні свіже повітря, спокій, серцеві і інші засоби за показаннями, крапельне вливання глюкози, вітамінів, антигістамінні засоби (димедрол, піпольфен). Рекомендовано негайне використання тіосульфату натрію як антидот (сприяє, крім того, дегідратації тканин, збільшує масу крові, яка циркулює). При тяжких отруєннях потрібні обов’язкова госпіталізація, зволожений кисень. Очі, шкіру і слизові оболонки слід промити під струменем води протягом не менше як 15 хв. В очі треба закапати 30 % розчин альбуциду по 2-3 краплі, ввести в/в 30% розчин тіосульфату натрію 30 мл, п/ш - 10 % розчин кордіаміну або кофеїну 2 мл. Рекомендовано робити інгаляцію із димедролом і 0,5 % розчином новокаїну, шлунок промити водою через зонд.

Засоби індивідуального захисту. Застосовують фільтруючий промисловий протигаз марок А; М; БКФ. Для надійного захисту органів дихання, шкіри, очей застосовують ізолюючий протигаз, захисний костюм типу ТоЯж. Треба мати на увазі сорбцію О.п. тканиною одягу. У випадку потрапляння О.п. на одяг слід швидко змінити одяг і білизну.

Нейтралізація (дегазація): осадження газу розпиленою водою.