2 Ангідрид оцтовий

Молекулярна формула: (СН₃СО)₂О. М = 102,9.

Агрегатний стан за н. у.: рідина.

Зберігання і транспортування: А.о. зберігається в ємкостях, резервуарах, цистернах; транспортується у цистернах.

Фізичні і хімічні властивості. Безбарвна рідина, з різким запахом. Т. плавл. мінус 73 ⁰С; т. кип. 139,6 ⁰С, т. крит. 296 ⁰С, тиск крит. 4,68 МПа, густина 1082 кг/м³ (20 ⁰С). Густина пари за повітрям 3,5; розчинність у воді 2,7 % мас. (при 15 ⁰С); легко гідролізує. З водяною парою повітря утворює оцтову кислоту. Активний ацилюючий агент.

Вибухо- і пожежонебезпечність. Легкозаймиста рідина. Т. спал. 40 ⁰С; т. самозайм. 360 ⁰С;концентраційні межі поширення полум’я 1,21-9,9 % (об.); т. межі пош. пол.: нижн. 37 ⁰С, верхн. 75 ⁰С.

Засоби гасіння: вогнегасні порошки, піноутворювачі.

Основна небезпека. Легкозаймиста рідина, діє припікаюче. Сильно токсичний. Небезпечний при вдиханні, потраплянні в шлунок, на шкіру і слизові оболонки очей.

Поріг сприйняття запаху: 0,49 мг/м³.

Дія на шкіру: рідкий А.о. діє припікаюче.

ГДК р.з.: 3 мг/м³.

ГДК м.р.: 0,1 мг/м³.

ГДКс.д.: 0,03 мг/м³.

За ступенем дії на організм людини: 3 клас небезпеки - “помірно небезпечні”.

За ступенем токсичності: 3 група - “сильно токсичні”.

За характером токсичності: групи - “проникаючі”, “подразнюючі”.

Токсична дія. Діє подібно до оцтової кислоти. Місцева дія А.о. сильніша від дії оцтової кислоти, що пояснюється втратою води тканинами. Небезпечний при вдиханні, потраплянні в шлунок, на шкіру і слизову оболонку очей. Викликає першіння у горлі, погіршення дихання, задуху, сухий кашель. Можливі опіки губ, шкіри шиї, слизової оболонки рота, стравоходу, шлунку, різкий біль у шлунку, сильна блювота з кров’ю, хрипкість голосу, набряк гортані. Відомі випадки смертельного отруєння внаслідок вдихання парів А.о.

Ознаки отруєння. У робітників, які хронічно піддавалися дії парів А.о., виявлялися: кон’юнктивіт, подразнення верхніх дихальних шляхів, шлунково-кишкові розладнання; задуха, сухий кашель, сильна блювота кров’ю, різкий біль у шлунку.

Надходження в організм, розподілення, перетворення і виведення з організму. Всмоктування А.о. із шлунка досить активне. Частково в організмі перетворюється на мурашину кислоту; виводиться з сечею.

Наслідки від дії у майбутньому. Важкі пошкодження рогівки очей, кон’юнктивіт, екзема, виразка шлунку.

Перша домедична допомога і невідкладна терапія. Необхідно винести потерпілого на свіже повітря, зняти брудний одяг, змити А.о. зі шкіри великою кількістю води, 2 % розчином харчової соди. При потраплянні А.о. в очі треба промити їх струминою води, 2 % розчином харчової соди. Негайна госпіталізація. При потраплянні всередину слід ввести п/ш - папаверину гідрохлорид 2 % - 2,0; платифілін 0,2 % - 1,0; або атропін 0,1 % -1,0; димедрол 1 % - 1,0; потім промити шлунок через зонд холодною водою (6-8 л); ввести в/в розчин глюкози 20 % натрію бікарбонат 4 % + 200,0. При шоковому стані ввести в/в поліглюкін 500,0, преднізолон 60-120 мг. При вдиханні пари А.о. рекомендуються масляні інгаляції з новокаїном 0,5 %, ефедрином 5 % -1,0, димедролом 1 % - 1,0. Протипоказано викликати блювоту штучним шляхом.

Засоби індивідуального захисту. Застосовують фільтруючий промисловий протигаз марок А і В, ізолюючий протигаз, фільтруючий протигаз марки БКФ, захисний костюм Кк, гумові чоботи, рукавички.

Нейтралізація (дегазація). Застосовують розчини гідроксиду натрію, содовий порошок, вапно, дрібний вапняк або інші суміші лугів; велика кількість води, розчин із вапна, а також луги відпрацьовані - ВХВ поліетиленполіаміну.