Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Довідник СДОР УНДІ ПБ 1999 р..doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
20.11.2019
Размер:
4.88 Mб
Скачать

36 Хлорбензол

(фенілхлорид)

Молекулярна формула: С6Н5Сl. М=112,56.

Агрегатний стан за н. у.: рідина.

Зберігання і транспортування: Зберігають в ємкостях, цистернах, резервуарах; транспортується залізничним транспортом.

Фізичні і хімічні властивості. Летка безбарвна рідина з характерним запахом. Т. пл. мінус 45,2 0С, т. кип. 132,1 0С; т. крит. 359,2 0С. Густина технічного продукту 1107 кг/м3. Густина крит. 365 кг/м3. Густина парів за повітрям 3,88. Тиск крит. 4,52 МПа. Коеф. розч. парів у воді 9,04 (розр). Коеф. диф. парів 0,0628 см2/с при 0 0С; теплота утворення 51,4 кДж/моль. Пари Х. важчі за повітря, тому накопичуються в низинах, підвалах, тунелях тощо. Х. добре розчиняється в органічних розчинниках.

Вибухо- і пожежонебезпечність. Легкозаймиста речовина. Рідина, що розлилася, виділяє займисті пари. Пари утворюють із повітрям вибухонебезпечні суміші. Тепл. згор. 3074,6 кДж/моль. Т. спал. 29 0С; т. займ. 57 0С; т. самозайм. 637 0С; конц. межі пош. полум’я 1,4-9,8 % (об.); т. межі пош. полум’я: нижн. 28 0С, верхн. 62 0С; макс. тиск вибуху 558 кПа; т. гор. 1530 К; швидкість вигоряння 9,48 . 10-2 кг/(м2 . с); МВВК 16,3 % (об.).

Засоби гасіння. При значних витіканнях слід використовувати піну, порошок. У приміщеннях застосовують об’ємне гасіння. Невеликі вогнища можна гасити порошком, СО2.

Основна небезпека. Легкозаймиста речовина. Пари утворюють із повітрям вибухонебезпечні суміші. Помірно токсична речовина; наркотик, небезпечний при вдиханні парів, діє яко отрута в разі вживання. Можлива смерть від вдихання парів.

Поріг сприйняття запаху: 0,41-1,5 мг/м3.

Дія на шкіру. Діє подібно до бензолу, але слабше. Може викликати екземи, при частому контакті рук із Х. виникає сухість шкіри, тріщини, свербіння, почервоніння (частіше між пальцями), набряклість, пухирчаті висипи. Х. може потрапляти в організм крізь шкіру, викликаючи характерні зміни в крові. Існує реальна небезпека токсичної дії Х. при інтенсивному контакті зі шкірою.

ГДК р.з.: 50 мг/м3.

ГДК м.р.: 0,1 мг/м3.

ГДК с.д.: 0,1 мг/м3.

За ступенем дії на організм людини: 3 клас - “помірнонебезпечні”.

За ступенем токсичності: 3 група - “помірнотоксичні”.

За характером токсичності : групи “кров’яні”, “подразнюючі”, “нервові”.

Л.К. 50: 1825 мг/м3 (миші).

Токсична дія. Х. - наркотик, який діє також на кровотворення подібно до бензолу, але значна дія проявляється крізь непошкоджену шкіру. Пари діють сильно подразнююче на слизові оболонки і шкіру; уражають рогівку очей. Можлива смерть від вдихання. При контакті Х. з вогнем утворюються отруйні гази.

Х. викликає запаморочення, головний біль, сонливість, відчуття сп’яніння, розладнання координації рухів, судоми, біль у шлунку, нудоту, блювоту, задуху, кашель, сльозотечу. При постійній роботі з хлорбензолом (Х.б.) і концентрації його в повітрі 0,034-1,28 мг/л виникають головний біль, запаморочення, сонливість, розладнання травлення. Об’єктивно спостерігаються зниження чутливості шкіри кінцівок рук, контрактура м’язів пальців рук і м’язів ніг, вегетативна лабільність, низька кількість лейкоцитів; у деяких випадках кількість тромбоцитів менше 100000; кровотеча із ясен і носом. Х. в концентрації 1,8 мг/л може викликати отруєння протягом години.

Ознаки отруєння: запаморочення, головний біль, сонливість, відчуття сп’янін-ня, розладнання координації рухів, судоми, біль у шлунку, нудота, задуха, блювота, сльозотеча.

Надходження в організм, розподілення, перетворення і виведення з організму. Х. накопичується в жировій тканині, головному мозку, в печінці і легенях. Приблизно 20 % дози, яка введена, виділяється з організму собак і кролів у незмінному вигляді з повітрям, що видихається. Приблизно половина Х. окиснюється у феноли і виводиться з сечею у вигляді хлорфенилмеркаптурової кислоти.

Наслідки дії у майбутньому: екземи, лімфоцитоз, еозинопенія, тенденція до лейкопенії.

Перша домедична допомога і невідкладна терапія. Необхідно винести потерпілого на свіже повітря, шкіру промити водою протягом 15 хв., дати кисень, п/ш ввести 5 % розчин ефедрину 1 мл, 10 % розчин кофеїну 1 мл, при нудоті і блювоті - 2,5 % розчин аміназину 1 мл у м’язи. Госпіталізація обов’язкова.

Засоби індивідуального захисту. За помірних концентрацій парів Х. застосовується фільтруючий протигаз марки А. Тривалість його захисної дії від пари Х. при концентрації 0,5 мг/л - від 13 до 14 год., при 1 мг/л - біля 6 год., при 2 мг/л - 3,5 год., при 3 мг/л - 2,3 год. і при 5 мг/л -1 год. 15 хв. За наявності протигаза марки А з фільтром (коричнева коробка з білою смугою) тривалість захисної дії зменшується удвічі. За високих концентрацій Х. потрібні шлангові ізолюючі протигази з примусовим подаванням повітря ПШ-1, ПШ-2, РМП-62. Рекомендується шолом з примусовим подаванням повітря, виготовлений з полівінілхлориду або неопренового каучуку, нейлону, з маскою з ацетатної пластмаси. Необхідно додержуватися заходів особистої гігієни, користуватися спецодягом із бавовняної тканини з хлорвініловим або силікатно-казеіновим покриттям або зі з’ємними накладками з непроникного матеріалу для Хт.; рекомендується ізолюючий костюм КІ -АУ “Ікар”. Для захисту шкіри придатні жирні і захисні мазі, звичайні косметичні креми, захисні креми, наприклад ІЕР, “Миколан”, “Ялот”, ХІОТ, ПМ-1, мазь Селиського.

Дія на засоби захисту, прилади, техніку: як розчинник пошкоджує пофарбовані поверхні, розчиняє вироби з каучуку.

Нейтралізація (дегазація): за допомогою води, яка розпилюється технічними засобами.