32 Фосген

(дихлорангідрид вугільної кислоти, хлороксид вуглецю, карбонілхлорид)

Молекулярна формула: СОСl₂. М=98,92.

Агрегатний стан за н. у.: газ.

Зберігання і транспортування. Ф. зберігають в ємкостях, резервуарах, цистернах; перевозять залізничним транспортом.

Фізичні і хімічні властивості. Безбарвний газ із запахом прілого сіна. Т. плавл. мінус 104 ⁰С. Т. кип. 8,3 ⁰С. Т. крит. 182 ⁰С; густина 1,392 кг/м³, густина парів за повітрям 3,43; густина крит. 520 кг/м³; тиск парів 155,85 кПа (19,7 ⁰С). Тиск крит. 57 МПа. Коеф. розч. у воді 2. Розчиняючись у воді, розкладається на діоксид вуглецю і хлороводень. Розкладається під дією холодної води досить повільно, а під дією гарячої води - значно швидше: СОСl₂+ Н₂О=СО₂+2НСl. Добре розчинний в органічних розчинниках. При нагріванні до 200 ⁰С починається термічне розкладання Ф. на оксид вуглецю і хлор. При температурі близько 800 ⁰С фосген повністю розкладається. Добре розчиняється у льодяній оцтовій кислоті, толуолі, ксилолі, нітробензолі, хлорбензолі, тетрахлоретані, хлороформі, бензолі. Рідкий Ф. - хороший розчинник для деяких хімічних речовин. Ф. сорбується і нейтралізується активованим вугіллям, пемзою, а також вапном і уротропіном. Ф. Дуже реакційноздатний, є ефективним хлоруючим агентом, під впливом світла і при нагріванні (до 200 ⁰С і вище) дисоціює на Сl₂ і СО, легко вступає в реакцію з аміаком, що використовується при виробництві азобарвників і сечовини, здатний до реакцій приєднання.

Вибухо- і пожежонебезпечність. Негорючий газ. При нагріванні до 200 ⁰С починається його термічне розкладання на СО і Сl₂. При температурі 800 ⁰С Ф. повністю розкладається.

Основна небезпека. При взаємодії із вологою повітря димить внаслідок утворення НСl. Високотоксична речовина; спричинює опіки очей і шкіри; смертельною є 2-хв. дія парів Ф. при концентрації 3200 мг/м³; майже моментальна смерть настає від задухи.

Поріг сприйняття запаху: 4,4-5,0 мг/м³ .

Поріг подразнювальної дії на очі: 16 мг/м³.

Дія на шкіру. Діє припікаюче, викликає ціаноз шкіри, підшкірну емфізему.

ГДК р.з.: 0,5 мг/м³.

ГДК м.р.: 0,003 мг/м³ (ОБРВ).

За ступенем дії на організм людини: 2 клас -“високонебезпечні”.

За ступенем токсичності: 2 група -“високотоксичні”.

За характером токсичності: групи “кров’яні”, “печінкові”.

Л.К. ₅₀: для людини смертельною 2-хвилинна дія Ф. у концентрації 3200 мг/м³. При 30-60 хв. дії небезпечна для життя концентрація - 50 мг/м³.

Токсична дія. Ф. викликає набряк легенів в результаті ураження капілярів легенів, що веде до різкого збільшення проникливості для води і білку капілярів і стінок альвеол легенів, токсичну дію пов’язують із денатурацією білка. Настає кисневе голодування організму, яке збільшується у зв’язку із затримкою кровообігу (підвищується в’язкість крові). Збільшується також здатність крові до зсідання. Подразнювальна дія на верхні дихальні шляхи незначна. Тільки досить великі концентрації діють припікаюче, що пов’язують із гідролізом Ф. і утворенням НСl. У цих випадках відбуваються гемоліз, тромбоз капілярів у легенях, порушення кровообігу у легенях і майже моментальна смерть від задухи. Інгаляція Ф. у малих і великих концентраціях призводить до подразнення слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і очей, викликає сльозотечу, кашель, нудоту. При більш високих концентраціях спостерігаються блювота, біль у грудях, відчуття задухи, потім симптоми швидко слабшають і зникають. В останньому випадку “одужання”, яке настало, є уявним - це тільки латентний період інтоксикації, тривалість якого (1-23 год.) визначається перебігом отруєння. В латентний період розвивається ураження крові, в легенях накопичується рідина від набряку, причому рентгенологічно набряк визначається раніше, ніж за клінічними ознаками. Набряк легенів і токсична пневмонія поширюються, починаючи з нижньої частини легенів, і підвищується температура. Швидко настає задуха, частішає дихання (до 50 в 1 хв.), виникає ціаноз шкіри і слизових оболонок, виділяється багато харкотиння, порушується кровообіг, кров згущена, підвищене зсідання, збільшена кількість еритроцитів (до 6-8 млн.) і лейкоцитів (більше 15 тис.). У тяжких випадках настає шок із втратою свідомості, що триває декілька днів.

Часті ускладнення - бронхопневмонія, бронхіоліти і рідкісні - підшкірна емфізема в ділянці шиї і ключиць, емболії, тромбози. У випадку одужання після тяжкого отруєння всі кінцеві проявлення зникають через 5-7 днів, але слабкість і задуха при фізичному напруженні зберігаються досить довго. При тривалій дії максимально переносима концентрація Ф. становить 0,004 мг/л, небезпечна для життя 0,005 мг/л. Мінімальні концентрації, які викликають негайне подразнення у зеві - 0,0125 мг/л, подразнення очей - 0,016 мг/л, кашель - 0,019 мг/л.

При одноразовій інгаляції Ф. у сублетальних концентраціях може розвинутися резистентність наступної його дії протягом декількох (до 10) днів. Це пов’язано із запально-набрякливою реакцією перетинок легенів і зменшенням їх проникливості до отрути.

Ознаки отруєння. Подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів і очей, сльозотеча, кашель, нудота, при високих концентраціях - блювота, біль у грудях, відчуття задухи, потім симптоми швидко слабшають і зникають.

Надходження в організм, розподілення, перетворення і виведення з організму. Затримка Ф. у верхніх дихальних шляхах становить у середньому 25 % . Ф. реагує з амінокислотами білку (NH₂, ОН, SH та іншими групами білків); виводиться з сечею, органами дихання.

Наслідки дії у майбутньому. Набряк легенів, асфіксія, зміни у серці, крові, нирках, печінці, гемоліз, тромбоз капілярів у легенях, ціаноз шкіри і слизових оболонок, порушення кровообігу, емфізема легенів, хронічні пневмонії, бронхіоліти, бронхоектазії, пневмосклероз, абсцеси легенів, бронхіальна астма, некротичний нефроз, крововиливи у кишечнику. Були смертельні випадки протягом 1-2 діб. Крім ураження органів дихання, виявляються значні крововиливи у тонкому кишечнику.

Перша домедична допомога і невідкладна терапія. Необхідна негайна госпіталізація усіх потерпілих навіть у задовільному стані. До відправки у лікарню треба змінити білизну і одяг, обмити потерпілих. Потрібні абсолютний спокій і тепло (для зменшення потреби організму в кисні). Якомога раніше слід зробити інгаляцію киснем. Штучне дихання (з обережністю) застосовують тільки у випадку загрози зупинки дихання. За показаннями вводять кофеїн (1 мл 10 % розчину), камфору (1-2 мл 20 % розчину), кордіамін (1 мл). Лобелін вводять в разі зупинки дихання, в інших випадках він протипоказаний. При подразненні дихальних шляхів потрібні содові інгаляції, гаряче молоко із содою або мінеральною водою.

Засоби індивідуального захисту. Застосовують фільтруючий промисловий протигаз марки В. За високих концентрацій Ф.- ізолюючі протигази. Потрібен контроль за справністю і придатністю протигаза, тому що навіть токсичні концентрації Ф. не визначаються органами нюху. Використовують також спецодяг із щільної тканини, засоби захисту рук і очей. Рекомендуються часта зміна і прасування одягу. Обов’язково треба митися після роботи, полоскати рот лужними розчинами. Мати на увазі про можливість утворення Ф. внаслідок термічного розкладу хлорованих вуглеводнів і особливо при використанні хладонових вогнегасників.

Дія на засоби захисту, прилади, техніку. Ф. дуже реакційноздатний. Спричинює корозію металів, особливо якщо їх поверхні зволожені, внаслідок утворення НСl від взаємодії Ф. із водою (вологою).

Нейтралізація (дегазація). Ф. сорбується і нейтралізується активованим вугіллям, пемзою, натронним вапном і уротропіном. Витрата розчину карбонату натрію або гідроксиду натрію на 1 т. Ф. становить 20 т. Застосовуються також відходи з вапна, гіпсу. Ф. розкладається при дії холодної води досить повільно, а під дією гарячої води значно швидше на СО₂ і НСl, при дії світла і при нагріванні (200 ⁰С і вище) дисоціює на Сl₂ і СО. При температурі близько 800 ⁰С Ф. повністю розкладається.