34 Фурфурол

(фурфураль, 2-формилфуран, 2-фурилальдегід, фуран-2-альдегід)

Молекулярна формула: С₅Н₄О₂. М=96,09.

Агрегатний стан за н. у.: рідина.

Зберігання і транспортування: Ф. зберігають у цистернах, ємкостях, резервуарах; перевозять залізничним транспортом.

Фізичні і хімічні властивості. Ф. блідо-жовта масляниста рідина, має запах свіжого житнього хліба, швидко буріє на повітрі. Т. плавл. мінус 38,7 ⁰С; т. кип. 162 ⁰С; густина 1159,4 кг/м³ (20 ⁰С). Тиск парів 0,00106 МПа (39 ⁰С). Тепл. утвор. мінус 200 кДж/моль. Розчинність у воді 8,3 % (мас.) (20 ⁰С). Добре розчиняється у спирті, органічних розчинниках. Переганяється із водяною парою. При окисненні рідкими агентами утворює малеїновий ангідрид, малеїнову або пірослизеву кислоту.

Вибухо- і пожежонебезпечність. Горюча рідина. Т. згор. 2339,3 кДж/моль; Т. спал. 64 ⁰С, т.самозайм. 298 ⁰С. Конц. межі пош. полум’я 2,1-19 % (об.): нижн. т. межа пош. полум’я 64 ⁰С. Нормальна швидкість пош. полум’я 0,87 м/с при 100 ⁰С. БЕМЗ 0,41 мм.

Засоби гасіння: вода зі змочувальниками, піна, порошок.

Основна небезпека. Горюча речовина; потрапляє крізь шкіру всередину; нервова отрута, помірно токсична; подразнює слизові оболонки очей і носа; викликає судоми, погіршення дихання, атаксію, параліч кінцівок.

Поріг сприйняття запаху: 1-1,5 мг/м³.

Поріг подразнюючої дії на очі: при хвилинному вдиханні Ф. у концентрації 3000 мг/м³ відбувається подразнення слизових оболонок очей.

Дія на шкіру. Ф. потрапляє крізь шкіру всередину і викликає зниження кількості еритроцитів, лейкоцитів, кольорового показника, вмісту фібриногену і тромбоцитів у крові, дегенеративні переродження в печінці, атрофічні зміни в нирках. При тривалому контакті з Ф. спостерігаються сильне жовтувато-коричневе забарвлення поверхні рук і ніг (в особливості підошов), іноді екземи і дерматити.

ГДК р.з.: 10 мг/м³.

ГДК м.р.: 0,05 мг/м³.

ГДК с.д.: 0,05 мг/м³.

За ступенем дії на організм людини: 3 клас - “помірнонебезпечні”.

За ступенем токсичності: 3 група - “помірнотоксичні”.

За характером токсичності: групи “нервові”, “печінкові”, “кров’яні”.

Л.Д. _{50 шл.}: 425 мг/кг (миші), 125 мг/кг (щури).

Л.К. ₅₀: 5000 мг/м³ (миші).

Токсична дія. Нервова отрута, викликає судоми і паралічі. Справляє подразнювальну дію, при гострому отруєнні спостерігається збудження, подразнення слизових оболонок очей і носа, судоми, ускладнення дихання, атаксія, параліч кінцівок, у крові - зменшення кількості еритроцитів і зниження кольорового показника, тромбоцитів і рівня фібріогену, слинотеча, сльозотеча, набряк легенів. Ф. у концентрації як 0,5-1 мг/л при щоденному 4-годинному отруєнні спричинює загибель тварин протягом місяця. 10 - хвилинне вдихання Ф. у концентрації 0,5 мг/л викликає слабке подразнення слизової оболонки носа, слинотечу, легку нудоту. У робітників гідролізного заводу при вмісті Ф. у повітрі майже на рівні ГДК змін у стані здоров’я не виявлено, але у більшості в крові і сечі визначено Ф., кількість якого до кінця зміни збільшувалася (у крові - від слідів до 0,7 мг %, в сечі - від 20 до 5,1 мг %). При концентраціях Ф. в повітрі в межах 0,0018-0,072 мг/м³ його вміст в біосередовищах вищий; у 11,5 % досліджених знайдено функціональні зміни нервової системи, а у 9 % - більш серйозні розладнання. У деяких до кінця зміни спостерігалось зниження чутливості нюху, підвищення температури тіла і збільшення секреції шлунку. Відчуття заніміння язика і ускладнення дихання, при тривалій дії Ф. у концентраціях, що перевищують ГДК у 7 і більше разів, - кон’юнктивіти, подразнення слизових оболонок і головний біль; при тривалому контакті з Ф. - хронічна нежить із послабленням нюху.

Ознаки отруєння. Збудження, подразнення слизових оболонок очей і носа, судоми, ускладнення дихання, атаксія, параліч кінцівок; слинотеча, сльозотеча.

Надходження в організм, розподілення, перетворення і виведення з організму. Потрапляє через органи дихання; метаболізується в альфа-фуранкарбонову (пірослизеву) і фурфурилакрилову кислоти. Виділяється через легені і з сечею в незміненому стані; виводиться з сечею також у виді пірослизевої кислоти.

Наслідки дії у майбутньому. Функціональні зміни у нервовій системі, кон’юнктивіти, екземи, дерматити, хронічна нежить, атрофічні зміни в крові, нирках, дегенеративні переродження в печінці.