33 Фтороводень

(фтористий водень)

Молекулярна формула: НF. М=20,01.

Агрегатний стан за н. у.: газ.

Зберігання і транспортування: Ф. зберігають в цистернах, ємкостях, які не кородують; перевозиться в зрідженому стані під тиском залізничним транспортом.

Фізичні і хімічні властивості. Безбарвний газ з різким запахом, у зрідженому стані - рухома рідина. Т. плавл. мінус 83,36 ⁰С; т. кип. 19,52 ⁰С. Т. крит. 230,2 ⁰С. Густина 998,5 кг/м³ при 13 ⁰С. Добре розчиняється у воді, утворює при цьому фтороводневу (плавікову) кислоту. На повітрі димить. Важче за повітря. Кородує метали, безводний Ф. миттєво звуглює фільтрувальний папір.

Вибухо- і пожежонебезпечність. при взаємодії Ф. із металами виділяється горючий водень; безводний Ф. миттєво звуглює фільтрувальний папір.

Основна небезпека. На повітрі димить, пари Ф. важчі за повітря. Високотоксична речовина; спричинює опіки слизових оболонок і шкіри; діє крізь шкіру. Можлива смерть при вдиханні від крововиливу і набряку легенів;

Поріг сприйняття запаху: 0,03 мг/м³.

Дія на шкіру. Ф. викликає опіки слизових оболонок і шкіри. Частіше опік має вигляд невеликих колоподібних вогнищ, які локалізовані в ділянках передніх кінцівок середніх і нижніх раковин носа. Слизова оболонка на ділянках опіку нерідко піддається некрозу, після якого залишається спочатку поверхнева, а потім глибока виразка, яка доходить до хряща. У подальшому можливе прободіння перетинки носа. У розвитку професійного ураження верхніх дихальних шляхів виділяють 4 періоди: 1) запалення слизової оболонки з вогнищами опіків; 2) поверхневі виразки слизової оболонки; 3) утворення глибокої глибокі виразки; 4) прободіння перетинки носу.

Фтороводнева кислота припікає шкіру, спричинює розвиток везикульозних дерматитів, які важко лікуються, некрози і виразки; особливо уражається спітніла шкіра.

ГДК р.з.: 0,05 мг/м³.

ГДК м.р.: 0,02 мг/м³.

ГДК с.д.: 0,005 мг/м³.

За ступенем дії на організм людини: 2 клас - “високонебезпечні”.

За ступенем токсичності: 2 група - “високотоксичні”.

За характером токсичності: групи “мутагени”, “припікаючі”, “нервові”, “кров’яні”,”печінкові”.

Л.К. ₅₀: 200-400 мг/м³ (людина), 100 мг/м³ (щури, 1 год.), 5000 мг/м³ (миші, 5 хв.).

Токсична дія. Ф. діє як отрута при потраплянні всередину, діє крізь непошкоджена шкіру, пари Ф. сильно пошкоджують слизові оболонки і шкіру, рідина викликає опіки шкіри і очей. Спостерігається подразнення і сухість слизової оболонки носа, чхання, кашель, задуха, нудота, блювота, втрата свідомості, почервоніння і свербіння шкіри. Ф. діє на Ц.Н.С., викликає при цьому тетанію. Можлива смерть від крововиливу і набряку легенів; смертельна концентрація для людини при експозиції протягом декількох годин становить 200-400 мг/м³ . Спостерігалися серйозні отруєння при 5-10 хв. вдиханні Ф. в концентрації 400-430 мг/м³. Максимальна концентрація, яка переноситься не більше 1 хв., дорівнює 100 мг/м³; за концентрації 50 мг/м³ відбувається значне подразнення слизових оболонок; подразнення помітно і за концентрації 25 мг/м³, але в таких умовах вдихання може тривати без особливої шкоди протягом декількох хвилин. За концентрацій 0,1-1,0 мг/м³ не виникає рефлекторну реакцію, яка оцінюється по світловій чутливості ока. За запахом Ф. відчувається в концентрації 0,03 мг/м³. Відзначаються різка хворобливість у носі, відчуття стиснення у грудях, подразнення оболонка очей і верхніх дихальних шляхів, сльозотечія, кон’юнктивіт, потім - виразки слизової очей, носа, порожнини рота, що погано загоюються, кровотеча носом, хрипота, сухий кашель. При виразних явищах інтоксикації спостерігаються підвищення температури, посилення кашлю, задуха, гострий риніт, ларингіт, трахеїт, бронхіт, вміст Ф. у сечі підвищується у декілька разів. Важкі форми проявляються токсичним набряком легенів, колаптоїдним, судомним і коматозним станом, який виникає в зв’язку зі зміною паренхіматозних органів. Явища хронічної інтоксикації (флюороз зубів, зміни функціонально-морфологічних показників, накопичення фтору у тканинах кісток і виділення з сечею) різного ступеня формуються у щурів при інгаляції Ф. в концентраціях 0,5-3,0 мг/м³ протягом 4-8 місяців і 42,3 мг/м³ протягом 1,5 місяців. Відбуваються процеси збудження Ц.Н.С., зміни в складі крові, посилення антитоксичної функції печінки, збільшення рівня вживання кисню, активності деяких ферментів, вмісту АТФ і сумарної кількості аденілових кислот в еритроцитах; у легенях - розвиток інфільтративно-проліферативних процесів; у печінці і головному мозку - дистрофічні процеси; у нирках - вакуольна і зерниста дистрофія, атрофія канальців і клубочків; у ниркових залозах - розширення капілярів; у селезінці - гіпертрофія ретикулярних клітинок. У тканині кісток відзначено нерівномірне потовщення кортикального шару. Виявлено остеосклероз, що виражається у збільшенні густини і ширини кортикального шару; звуження кістково-мозкового каналу.

Збільшення тривалості дії Ф. приводить до формування функціонально-структурних порушень. Виявлено різке припинення біоенергетичного обміну в еритроцитах (низький рівень АТФ, коефіцієнту АТФ/АДФ і значення енергетичного заряду), білковоутворювальної функції печінки (гіпопротеінемія, гіпоальбумінемія, збільшення альбуміно-глобулінового індексу), еозіпопенія, ураження емалі зубів до 1V ступеня; зміни в легенях, бронхіт, бронхопневмонія; у залозах нирок - атрофія і склероз клубочкової зони, різка гіперемія; у головному мозку - дистрофічні явища, що охоплюють велику кількість клітин, різкий перицелюлярний набряк; у нирках - некроз канальців, атрофія клубочків; у м’язах серця - дистрофія міоцитів, помірний периваскулярний склероз і міофіброз, у тканині кісток - гістологічні і рентгенологічні зміни. Ф. справляє ембріотропні і мутагенні ефекти.

Ознаки отруєння. Опіки шкіри і очей, подразнення і сухість слизової оболонки носа, чхання, кашель, задуха, нудота, блювота, втрата свідомості, почервоніння і свербіння шкіри, різка хворобливість у носі, відчуття стиснення у грудях, подразнення очей і верхніх дихальних шляхів, сльозотеча, кон’юнктивіт, кровотеча носом, хрипота, при виразних явищах інтоксикації - підвищення температури, посилення кашлю, задуха.

Надходження в організм, розподілення, перетворення і виведення з організму. Ф. потрапляє в організм через дихальні шляхи, накопичується в тканинах кісток, зубів, виводиться з сечею. Вміст Ф. у сечі підвищується у декілька разів.

Наслідки дії у майбутньому. Бронхіти, пневмосклероз, дистрофічні зміни в печінці і міокарді, ураження зубів, виразки слизових оболонок очей, носа, порожнини рота, гнійний бронхіт, тетанія, ділотація серця. Смерть настає від крововиливу і набряку легенів.

Перша домедична допомога і невідкладна терапія. Необхідно винести потерпілого на свіже повітря, змити отруту зі шкіри водою і змастити кремом, очі і слизові оболонки промити водою протягом не менше 15 хв., в очі ввести по 2-3 краплини 30 % розчину альбуциду, при втраті свідомості - негайно відправити до лікарні.

Засоби індивідуального захисту. Застосовують фільтруючий протигаз марки В, ізолюючий протигаз, респіратори типу “Сніжок” на основі іонітної тканини або “Лепесток- В” на основі тканини ФПП-70. Захисний костюм типу ЯаКк, гумові чоботи і рукавички.

Дія на засоби захисту, прилади, техніку: Ф. спричинює корозію металів.

Нейтралізація (дегазація). Використовують розчин гідроксиду натрію, відпрацьовані луги (1-30 %) - ВХВ пігментів, лаків, барвників, хімічних реактивів; місце розливу слід залити вапняним молоком, аміачною водою або розчином карбонату натрію.