23 Оцтова кислота

(ацетатна кислота, метанкарбонова кислота, етанова кислота)

Молекулярна формула: СН₃СООН. М=60,05.

Агрегатний стан за н. у.: рідина.

Зберігання і транспортування: О.к. зберігається в цистернах, ємкостях, скляних бутлях тощо; перевозиться залізничним транспортом.

Фізичні і хімічні властивості. Безбарвна рідина з різким запахом, кисла на присмак. Т. плавл. 16,7 ⁰С, т. кип. 118,1 ⁰С, т. крит. 321,6 ⁰С. Густина 1049 кг/м³ (20 ⁰С), густина крит. 351 кг/м³. Тиск крит. 58 МПа. При охолодженні до 16,7 ⁰С утворює кристалічну масу, схожу на кригу (100 %, або “льодяна” оцтова кислота), змішується з водою у будь-яких співвідношеннях. Належить до одноосновних слабких карбонових кислот. Її солі зворотньо гідролізують. О.к. піддається електролітичній дисоціації, з основами утворює солі. О.к. утворює за рахунок водневих зв’язків стійкі до 250 ⁰С димери.

Вибухо- і пожежонебезпечність. Легкозаймиста рідина. Т. спал. 40 ⁰С (з. т.), 54 ⁰С (в.т.), т. займ. 61 ⁰С; т. самозайм. 465 ⁰С; конц. межі пош. полум’я 4,0- 19,9 % (об.); т. межі пош. полум’я: нижн. 35 ⁰С; верхн. 76 ⁰С; швидкість вигоряння 2,81 ^. 10^-2 кг/(м²с); Тепл. згор. 786,5 кДж/моль; мін. флегматизуюча конц. % (об.): азоту 43,5; водяної пари 31,8; діоксиду вуглецю 27,2; МВВК 11,7 % (об.) при розведенні азотом, 14,1 % (об.) - водяною парою, 15 % (об.) - діоксидом вуглецю. При конц. 55 % і менше розчини практично негорючі.

Засоби гасіння. При значних витіканнях слід використовувати розпилену воду, піну, порошок. У приміщеннях застосовується об’ємне гасіння. Невеликі вогнища можна гасити СО₂, водою.

Основна небезпека: легкозаймиста рідина, сильно токсична, викликає опіки очей і шкіри.

Поріг сприйняття запаху: 0,6 мг/м³.

Поріг подразнювальної дії на очі: поріг рефлекторної зміни світлової чутливості очей - на рівні 0,48 мг/м³. утворення електрокортикального рефлексу -

0,29 мг/м³.

Дія на шкіру. Небезпечними є розчини кислоти, починаючи з 2 % концентрації; опіки викликаються вже 30 % розчинами кислоти. О.к. одержана з деревини, може викликати екземи. Загоювання проходить швидко.

ГДК р.з.: 5 мг/м³.

ГДК м.р.: 0,2 мг/м³.

ГДК с.д.: 0,06 мг/м³.

За ступенем дії на організм людини: 3 клас небезпеки - “помірнонебезпечні”.

За ступенем токсичності: 3 група - “сильнотоксичні”.

За характером токсичності: група “припікаючі”.

Л.К. ₅₀: 14000 мг/м³ (1 год., морські свинки).

Токсична дія. Справляє сильну подразнювальну дію. Високі концентрації О.к. посилюють вміст лимонної кислоти у тканинах. Дії парів викликають спочатку гострі, а потім хронічні риніти (як гіпертрофічні, так і атрофічні), фарингіти, ларингіти, а також кон’юнктивіти і бронхіти. Концентрації, при яких спостерігались ці явища, близькі до 0,1 мг/л. Хронічний трахеобронхіт і кон’юнктивіт були виявлені у виробництві ацетилцелюлози при середній концентрації О.к. у повітрі 0,125 мг/л, а іноді до 0,38-0,44 мг/л. Сильніше діє оцет, одержаний з деревини - внаслідок наявності домішок, особливо метилового спирту, а також О.к., виготовлена з кетену, внаслідок наявності домішки дикетену. У випадках приймання всередину О.к. викликає опіки (виразки) стравоходу, шлунку.

Ознаки отруєння: опіки і подразнення очей і шкіри.

Надходження в організм, розподілення, перетворення і виведення з організму. Всмоктування О.к. із шлунка досить активне. Частково вона перетворюється в організмі на мурашину кислоту, виводиться з сечею, потом.

Наслідки дії у майбутньому: виразки стравоходу і шлунку, хронічні риніти (як гіпертрофічні, так і атрофічні), фарингіти, ларингіти, а також кон’юнкти-віти і бронхіти.

Перша домедична допомога і невідкладна терапія. Інтенсивне промивання водою уражених місць, а також очей (ефективніше, ніж промивання харчовою содою).

Засоби індивідуального захисту. Рекомендується застосування фільтруючого промислового протигазу марок А і В, БКФ; для захисту очей і шкіри, уникання контакту з кислотою використовують захисний костюм К.к, гумові чоботи, рукавички.

Нейтралізація (дегазація): застосовують каустичну соду, содовий порошок, вапно, дроблений вапняк, інші суміші з лугів, воду.