- •Міністерство освіти і науки україни
- •Тема 1. Предмет і метод політичної економії 11
- •Тема 1. Предмет і метод політичної економії
- •1. Зародження і розвиток політичної економії. Розвиток економічної думки в Україні
- •2. Предмет, закони й категорії політекономії
- •3. Функції політекономії і її місце в системі економічних наук
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси
- •1. Суть і класифікація потреб. Межа виробничих можливостей
- •2. Корисність продукту. Закон спадної граничної корисності
- •3. Взаємозв’язок економічних інтересів і потреб
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 3. Економічна система суспільства
- •1. Сутність і структура економічної системи
- •2. Класифікація економічних систем
- •3. Типи економічних систем
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Радянський період історії України (1917 – 1991 рр) інколи називають «великим економічним експериментом», який довів помилковість соціалістичної ідеї. Чи згодні ви з цією точкою зору? Чому?
- •2. Типи, види та форми власності
- •3. Основі тенденції розвитку відносин власності на сучасному етапі
- •Реформування відносин власності в Україні
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум Вправа 1. Знайдіть правильну відповідь
- •Література
- •Тема5. Форми організації суспільного виробництва
- •Натуральна й товарна форми організації суспільного виробництва. Етапи розвитку товарного виробництва
- •2. Товар і його властивості. Двоїстий характер праці, втіленої в товарі
- •3. Вартість і ціна: альтернативні теорії
- •4.Функціонування товарного виробництва і його закони
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 6. Гроші
- •Виникнення й сутність грошей
- •2. Функції грошей
- •3. Сучасна грошова система
- •4. Грошовий обіг і його закон
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Вправа 2. Виконайте завдання:
- •Література
- •Тема 7. Витрати виробництва і прибуток
- •Витрати виробництва як передумова виробництва. Сутність витрат виробництва
- •2. Види витрат фірми в короткостроковому періоді часу
- •3. Прибуток як економічна категорія. Теорії прибутку. Норма прибутку і фактори, що на неї впливають
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 8. Ринок: суть, функції та умови формування
- •Сутність ринку. Суб’єкти й об’єкти ринкових відносин
- •Функції ринку
- •Суть попиту і пропозиції. Еластичність попиту за ціною. Ринкова рівновага
- •Конкуренція і монополія у ринковій економіці
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 9. Класифікація ринків
- •Ринок як полісистемне утворення
- •2. Основні принципи класифікації ринків
- •3. Характеристики основних видів ринків
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 10. Інфраструктура ринку і капітал сфери обігу
- •Ринок ресурсів
- •Ринок товарів та послуг
- •Інформаційні центри Юридичні контори Рекламні агентства Аудиторські фірми
- •Банки, їх роль та функції
- •Суть кредиту та його форми. Економічна природа проценту
- •Капітал у сфері торгівлі
- •Ринок цінних паперів
- •Основні поняття
- •Питання для обговорювання на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 11. Домогосподарства
- •1. Класифікація економічних суб’єктів. Місце домогосподарств в системі ринкових відносин
- •2. Доходи домогосподарства
- •3. Витрати домогосподарств
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Глава 12. Підприємство і підприємництво
- •1. Підприємство як суб’єкт ринкової економіки
- •2. Капітал та масштаби підприємства
- •3. Концентрація та централізація капіталу
- •4. Кругооборот капіталу, його стадії та функціональні форми
- •Практикум
- •Література
- •Тема 13. Капітал і наймана праця
- •1. Капітал як історична категорія. Первісне нагромадження капіталу
- •2. Капітал як економічна категорія
- •3. Трудові відносини при капіталізмі: сутність і структура
- •4. Власність на робочу силу та її вартість
- •Винагорода за працю. Заробітна плата: її форми й системи
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 14. Підприємництво в аграрній сфері
- •1. Сутність та особливості аграрних відносин
- •2. Рента та орендна плата в сільському господарстві
- •3. Ціна землі
- •Агропромисловий комплекс України. Нові форми господарювання в сільському господарстві
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 15. Держава та її економічні функції
- •Держава як суб’єкт економічних відносин
- •Державний сектор в економіці. Підприємництво в державному секторі
- •3. Економічні функції держави
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Вправа 2. Виконайте завдання.
- •Література
- •Тема16. Форми суспільного продукту у процесі відтворення
- •Суть і види економічного відтворення
- •Кругообіг ресурсів, продуктів і доходів у процесі відтворення
- •Система національних рахунків
- •Основні показники систем національних рахунків
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 17. Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження
- •1. Об’єктивні основи формування доходів населення
- •2. Диференціація доходів населення та проблема бідності
- •3. Споживання та заощадження
- •4. Державне регулювання доходів і соціальний захист населення
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 18. Економічне зростання
- •Поняття, показники та типи економічного зростання
- •Основні чинники економічного зростання
- •Модель Солоу
- •Циклічність економічного зростання
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 19. Зайнятість, відтворення робочої сили та їх державне регулювання
- •1. Зайнятість: сутність і форми. Теорії зайнятості
- •2. Види і форми безробіття. Державне регулювання зайнятості
- •3. Сутність та чинники розширеного відтворення робочої сили
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 20. Господарський механізм в системі регулювання суспільного виробництва
- •Господарський механізм, його сутність, функції і елементи
- •Необхідність, сутність і структура фінансів. Фінансова система і фінансова політика в державі
- •Фінанси населення – це грошові кошти, які отримує населення країни в результаті трудової, господарської та інших видів діяльності.
- •3.Фіскальна політика та фіскальні методи регулювання виробництва
- •Механізм грошово-кредитного регулювання та його вплив на рівень суспільного виробництва
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Литература
- •Тема 21. Закономірності й етапи розвитку капіталістичної економічної системи
- •1. Об’єктивні основи виникнення і розвитку капіталістичної системи
- •2. Роль ринку в становленні економіки капіталізму
- •3. Економічна система монополістичного капіталізму
- •4. Державно-монополістична стадія еволюції капіталістичної економічної системи
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 22. Економічна система сучасного капіталізму
- •1. Умови формування сучасного капіталізму
- •2. Структура економічної системи сучасного капіталізму
- •3. Механізм регулювання економічної системи сучасного капіталізму
- •4. Сучасні тенденції розвитку економічної системи
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 23. Соціалістична економічна система і її еволюція
- •1. Теорія й практика економічної системи соціалізму
- •2. Механізм функціонування соціалістичної командно-адміністративної економіки
- •3. Протиріччя одержавленої економічної системи і їхнє загострення. Криза й крах економічної системи соціалізму
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Литература
- •Тема 24. Закономірності та особливості розвитку перехідних економік
- •Перехідна економіка: її зміст і риси
- •Формування інституційних та економічних умов переходу до нової системи господарювання
- •Особливості ринкової трансформації економіки України
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 25. Світове господарство
- •1. Світове господарство: його суть та структура
- •Міжнародний поділ праці і спеціалізація. Міжнародні економічні відносини
- •Міжнародна економічна інтеграції. Головні інтеграційні угрупування
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Литература
- •Тема 26. Основні форми світогосподарських зв’язків
- •Міжнародна торгівля і принцип порівняльних переваг
- •Свобода торгівлі і протекціонізм
- •Переміщення факторів виробництва
- •Міжнародні валютні відносини і валютні системи
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 27. Економічні аспекти глобальних проблем
- •Сутність, причини й економічні аспекти глобальних проблем
- •2. Екологічна проблема
- •3. Бідність і продовольча проблема
- •4. Міжнародний тероризм
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум Вправа 1.Знайдіть правильну відповідь
- •Вправа 2. Виконайте завдання.
- •Література
- •Політична економія
3. Бідність і продовольча проблема
З основних проблем сучасності варто виділити бідність, а також тісно зв'язану з нею продовольчу проблему. Відповідно до точки зору фахівців Всесвітнього банку бідність означає не тільки низький рівень доходів і споживання, але й низький рівень освіти, медичного обслуговування і, звичайно, недостатнє харчування. У доповіді Всесвітнього банку про світовий розвиток за 2000–2001 р. «Боротьба з бідністю» на основі опитування 60 країн світу більш 60 тис. людей, що живуть у бідності, дається розширене визначення цього явища, що включає і безсилля перед обставинами, і відсутність права голосу, і відчуття беззахисності і страху. Різнопланові параметри бідності тісно взаємодіють. У той же час боротьбу з нею можна вести, працюючи по окремих напрямках – у системі освіти, охорони здоров'я, соціального захисту населення і т.п. Для комплексного рішення проблеми бідності необхідна єдина концептуальна основа, що допоможе розробити власні стратегії в країнах з урахуванням місцевої специфіки.
Бідність існувала за всіх часів. Масова бідність як соціальне явище виникла в суспільстві, коли позначилася явна нерівність у розподілі багатств. Сьогодні проблема бідності має глобальний характер. СНІД, злочинність, наркотики, руйнування навколишнього середовища не знають державних кордонів, як не знають їх тероризм, війни і голод. Тільки в 2000 р. було 20 міжнародних воєн, у результаті яких з'явилося 23 млн. біженців [5, с.57].
Бідні є як у високорозвинених, так і в країнах, що розвиваються. Майже половина населення планети – 3 млрд. осіб живуть менш ніж на 2 дол. у день. З них 1,3 млрд. живуть у крайній убогості – менш ніж на 1 дол. у день. Число бідних щороку збільшується. За прогнозами Всесвітнього банку до 2015 р. число людей, що живуть нижче офіційної межі бідності, може скласти 1,9 млрд. осіб або третина населення Землі. Причому зростаюче число бідних буде зосереджуватися в містах. Розрив між доходами населення в розвинутих і країнах, що розвиваються, збільшується [5, с.57].
Глобальна проблема бідності прямо зв'язана з рівнем економічного розвитку країн світу. Середні доходи в 20 найбільш багатих країнах у 37 разів перевищують середні доходи в 20 найбідніших. І за останні 40 років цей розрив подвоївся [5, с.58]. У країнах з високим рівнем доходу одна дитина зі ста не доживає до п'ятилітнього віку, у найбідніших – п'ятьох. У благополучних країнах менш 5 % дітей до п'яти років страждають від недоїдання, у менш благополучних – майже 50% дітей [5, с.58].
В даний час близько 800 млн. осіб, чи 14 % населення світу не одержують необхідного мінімуму продуктів і майже 0,5 млрд. хронічно недоїдають, з них третина – діти. 1,3 млрд. людей у світі (більш 22 %) не має джерел чистої питної води, 2 млрд. (34 %) проживає в антисанітарних умовах і 2 млрд. – без електрики. Сільськогосподарські ресурси виснажуються. За даними Консультативної групи міжнародних сільськогосподарських досліджень, близько 40% ріллі у світі виснажено і має потребу в рекультивації. Найближчі 25 років чверть населення світу буде страждати від недоліку води, приблизно 80 % світового споживання якої приходиться на землеробство. Світове сільське господарство є сполучною ланкою між бідністю й екологією, що погіршується.
За прогнозами Всесвітнього банку, населення планети збільшиться до 2025 р. на 3 млрд., в основному за рахунок азіатського регіону. Щоб у найближчі 15 років забезпечити населення світу продовольством, необхідно або в 3 рази збільшити врожайність, або посівні площі, що нереально – очікується збільшення врожаїв у середньому лише на 50 %. До демографічної кризи, кризі глобальних водяних ресурсів і урбанізації додасться і продовольча криза, що означає, що в найближчі 30 років виробництво продуктів харчування збільшиться тільки в 2 рази [5, с.58].
У той же час, за даними ОЭСР, у світі відбуваються позитивні процеси в справі скорочення бідності (табл. 27.1).
Таблиця 27.1 – Деякі показники скорочення бідності у світі за двадцятилітній період (осіб) [5, с. 58]
Показники |
1975 р. |
1995 р. |
Частка дітей, що навчаються в початковій школі, у загальній кількості дітей Співвідношення кількості дівчаток і хлопчиків серед учнів початкової школи Дитяча смертність Число людей, що мають доступ до питної води Середнє число дітей у родині |
8 на 10
7,3 на 10
101 на 1000 4 на 10 4,7 |
9 на 10
8,6 на 10
61 на 1000 6 на 10 3,0 |
Джерело: дані ОЕСР.
Наприкінці 90-х років для груп країн за рівнем бідності була прийнята наступна система показників: ВНП на душу населення; кількість голодуючих дітей; відсоток дітей, що одержали початкову освіту; коефіцієнт смертності дітей у віці до 5 років; коефіцієнт смертності породілей; коефіцієнт народжуваності; відсоток населення, що має доступ до питної води.
На основі цієї системи виділена група 34 найбідніших країн, в основному африканських (Всесвітній банк виділяє 70 найбідніших країн), з яких на території 12 країн відбуваються збройні конфлікти. На основі даних показників порівнюється рівень бідності в групі найбідніших і найбагатших країн світу (табл. 27.2).
Таблиця 27.2 – Розходження в рівні економічного розвитку найбідніших і найбагатших держав світу [5, с. 59]
Показники |
34 найбідніші країни |
33 найбагатші країни |
Населення, що живе за рисою бідності, % Рівень грамотності серед населення у віці 15-24 років, % Рівень смертності дітей у віці до 5 років на 1000 осіб Коефіцієнт народжуваності Доступ до питної води, % |
37 50
175
6,1 37 |
6 99
17
1,5 94 |
Джерело: дані ОЕСР.
Незважаючи на те, що для останніх десятиліть характерно посилене скорочення бідності, у країнах з низьким рівнем доходів відзначені низькі результати в зниженні бідності. Ці результати привели до перегляду заходів щодо скорочення бідності і продемонстрували необхідність сполучення двох напрямків: внутрішньої політики і зовнішньої допомоги.
Оцінки бідності припускають існування деякого визначеного і чітко встановленого рівня життя – межі бідності, досягнення якого необхідно, щоб людина не вважалася бідною. У загальноприйнятому розумінні в країнах СНД, визначення абсолютної бідності має на увазі можливість оцінити мінімальний рівень життя на основі фізіологічних потреб людини в їжі, воді, одязі і даху. Тут основний натиск робиться на фізіологічні, а не на більш широкі соціально-культурні потреби. Абсолютна бідність виникає тоді, коли люди опускаються нижче того рівня, тобто залишаються без даху, одягу і їжі. Для визначення абсолютної риси бідності складається кошик товарів і визначається його вартість. Відносна бідність визначається загальновизнаним рівнем життя в конкретному суспільстві в конкретний період часу, а не тільки мінімальними фізіологічними потребами. Проблема бідності властива будь-якій країні, однак це не означає, що вона в різних країнах якісно однорідна. Однозначного, загальноприйнятого, науково обґрунтованого визначення бідності, справедливого для всіх часів і народів, не існує й існувати не може. Бідність у розвинутих країнах, де боротьба з нею ведеться вже кілька десятиліть, істотно відрізняється від країн, що розвиваються, у яких такі програми знаходяться в нерозвиненому стані.
Результати порівняльного аналізу бідності в різних країнах свідчать, що межа реальної бідності буде мати тенденцію до підвищення в міру росту загального життєвого рівня населення, але для самих бідних країн темпи цього підвищення будуть повільними. Підхід, що базується на абсолютній бідності, при якому межа бідності не міняється зі зміною загального життєвого рівня, у більшому ступені застосовний до проаналізованих країн, тоді як концепція відносної бідності більш доречна для високоприбуткових країн.
Відповідно до сучасного розуміння категорії «бідність» розроблені плани скорочення бідності у світі на 2015 р. [5, с. 62]:
1. Економічний добробут з метою скорочення в 2 рази числа бідних, живучих за рисою бідності.
2. Соціальний розвиток: утворення і рівність статей (відсутність жіночої дискримінації).
3. Соціальний розвиток: здоров’я.
4. Збереження навколишнього середовища.
Таке угруповання показників відповідає методології Всесвітнього банку, на підставі якої бідність розрізняється за рівнем доходів, здоров’я, освіти і захищеності.
Проблема бідності притаманна і нашій країні. Сьогодні в Україні можна виділити наступні категорії бідних: самотні пенсіонери і непрацездатні громадяни, що не одержують матеріальної підтримки від своїх родичів; багатодітні родини; безробітні; працюючі з низькою заробітною платою.
Несприятлива картина склалася й в області охорони здоров’я. Різко упала тривалість життя чоловічого населення, а також зросла різниця між тривалістю життя чоловічого і жіночого населення.
Ще одна важлива тенденція – збільшення розшарування населення по одержуваних доходах, чи нерівність доходів. З початку 90-х років ця тенеденція підсилилась, прискорилися також темпи диференціації. Не слід упускати з виду і той факт, що бідність не тільки відбивається на життєвому рівні людей, але і є основним джерелом злочинності і соціальних конфліктів.
Незважаючи на серйозну обумовленість, не можна затверджувати, що бідність неминуча. Для її подолання необхідно, у першу чергу, проаналізувати причини збільшення її масштабів і на цій основі розробити механізм попередження її росту. Необхідно розробити програми скорочення бідності, спрямовані на досягнення не короткострокового, а довгострокового ефекту, виробити адресні механізми її реалізації.