3. Характеристики основних видів ринків

Ринок споживчих товарів і послуг – це один із найважливіших компонентів товарного ринку, тому що у розвинутій ринковій економіці ведучими, вирішальними є індивідуальні потреби та інтереси особистості. А це і обумовлює стан і структуру суспільного виробництва, що призводить до рівноваги попиту і пропозиції, наповненню ринку споживчими товарами і послугами.

Ринок засобів виробництва поширює свою дію на всі матеріально-технічні об'єкти, що безпосередньо беруть участь у суспільному процесі виготовлення продукції, виконання робіт, здійснення послуг. Цей величезний по масштабах об'єктів й їхньої вартості ринок складається із двох взаємодіючих частин.

По-перше, на ринку засобів виробництва обертаються знаряддя праці у вигляді виробничих будинків і споруджень, конструкцій, машин, устаткування, приладів, апаратури. По-друге, цей ринок представлений предметами праці у вигляді сировини, матеріалів, енергії, напівфабрикатів, з яких або з використанням яких за допомогою знарядь праці випускається проміжний або кінцевий продукт виробництва. У ринковій економіці обоє цих визначальних факторів виробництва стають безпосереднім об'єктом ринкових відносин. Особливим чином стоїть питання про ринок землі й природних ресурсів як засобів виробництва.

Ринок капіталу й капітальних активів – це складова частина ринку засобів виробництва. До капітальних активів ставляться: всі різновиди будинків і споруджень, техніки й машин виробничого призначення, устаткування й інструментів; земля; сировина й матеріали; енергія й ідеї; програмне забезпечення для ЕОМ і різноманітна інформація економічного змісту.

Як видно із простого перерахування, у сучасній економіці межі поняття капіталу поширюються на фізично відчутні й невловимі об'єкти. Ринок факторів виробництва, специфіка діючих тут законів попиту та пропозиції встановлюють ціну будь-якого різновиду капітальних активів. Їхньою ціною виступає той дохід, що вони здатні принести в результаті використання, виробничого застосування.

Ринок інновацій – це широко розвинений ринок науково-технічних розробок. Провідні позиції на ньому займають дрібні й середині фірми, які першими беруть на себе ризик освоєння новітньої техніки й технології, впроваджують їх по замовленнях інших гігантських компаній і держави.

У нашій країні ринок «високих технологій» розвивається дуже повільно. У дійсний період необхідна державна допомога в розвитку фундаментальних і прикладних наук, економічно стимулювати їхнє широке освоєння й застосування. У самому складному становищі перебуває наукомістке машинобудування. Деякі заводи виживають лише за рахунок переходу на випуск технологічно відсталого встаткування, скачуючись на рівень 60-х років.

Ринок духовного і інтелектуального продукту – це у широкому розумінні слова ринок інформаційного продукту як результата розумової діяльності людини. Але під інформацією прийнято розуміти тільки відомості, повідомлення, дані. Духовний продукт набагато більш широкий, він включає ідеї. задуми, творчу інформацію, представлену не тільки у формі цифр і слів, але й у вигляді образів, звуків, зображень, моделей, зразків. Все це інтелектуальна власність.

У ринковій економіці неминуче розширення ринку духовного, інтелектуального продукту, хоча принципи його функціонування, область дії, прийоми ціноутворення, способи державного регулювання слід ще розробити. В Україні прийняті й виконуються ряд законів і нормативних актів, пов'язаних з охороною авторських прав.

Ринок праці. Ринкове господарство стало розвиватися повною мірою тоді, коли виникла наймана праця, люди одержали можливість вільно розпоряджатися своєю робочою силою. Ринок праці, як ринок будь-якого товару, припускає такі поняття, як попит, пропозиція, рівноважна ціна, рівноважний обсяг.

Попит на працю, як на будь-який фактор виробництва, є похідним від попиту на товар або послугу, у виробництві яких даний конкретний вид праці використовується. Величина попиту на працю залежить, по-перше, від рівня цін на продукцію, вироблену при його допомозі; по-друге, від продуктивності праці. Чим більш продуктивним є даний вид праці і чим вище ціна його продукту, тим більше пропонований на цей вид праці попит.

Пропозиція робочої сили на ринку праці формується під впливом сукупності наступних умов: загальна чисельність населення; чисельність активного працездатного населення; кількість відпрацьованого часу за рік; якісні параметри праці, його кваліфікації, продуктивності спеціалізації.

Ринок інвестицій входить у ринок позичкових капіталів, у якості предмету купівлі-продажу на ньому виступає особливий товар – капітал. Його особливість складається в тім, що гроші здобувають додаткову корисність – здатність зростати за вартістю й приносити прибуток. Інвестиція – це довгострокове вкладення капіталу в промисловість й інші галузі господарства заради одержання прибутку. При цьому фінансові інвестиції йдуть на закупівлю акцій, облігацій і цінних паперів, випущених корпораціями або державою. Реальні інвестиції – це вкладення грошей у виробничий основний капітал (будинку, спорудження встаткування), житлове будівництво, товарно-матеріальні запаси.

Ринок грошей та валюти – це ринок, де гроші продаються і покупаються за гроші, це особлива форма функціонування ринку інвестиційного капіталу.

Сучасний грошовий ринок надає широку можливість вільній торгівлі всіма видами грошових знаків ким завгодно і як завгодно, у тому числі по вільних ринкових цінах. Це зовсім не означає, що валютно-грошовий ринок не регулюється державою й не зв'язаний ніякими обмеженнями. Ні, обмежувальні умови, звичайно, є, але вони не обплутують підприємця по руках і ногах, а лише звужують зону його вільної дії.

Ринок грошей у принципі може існувати навіть при наявності в країні єдиної грошової одиниці. У цьому випадку він поширює свою дію на кредитування, надання коштів у борг, тобто на операції по можливому обміні «сьогоднішніх» грошей на «завтрашні» гроші. Ринок валюти, під якою розуміється вже не тільки національна, але й іноземна валюта, означає ще більшу можливість купівлі, продажу, обміну; по певному валютному курсі (світовому, державному, плаваючому, вільному) грошей однієї країни на гроші іншої. Природно, що активність валютного ринку й діапазон його дії багато в чому залежать від конвертованості валюти.

Звичайно, поділ ринку на валютний і грошовий певною мірою умовний. У загальному випадку валютний ринок одночасно є грошовим, а грошовий – валютним.

Ринок цінних паперів. Останні представляють особливий вид грошових або майнових документів, які або володіють певною, вираженою в грошових одиницях вартістю, або надають власникові майнове право, що в остаточному підсумку може бути зведене до грошового вираження, До найбільш типових видів цінних паперів відносяться акції, облігації, чеки, акредитиви, векселя, сертифікати, бонни.

Ринок цінних паперів охоплює такі операції: можливість вільної покупки, продажу, перепродажу, обміну як на гроші, так і на інші цінні папери. На ринку цінних паперів їхній курс стає мобільним, рухливим. Розвитку ринку цінних паперів сприяють комерційні банки.

Повноцінна ринкова економіка містить як складову частину ринок грошей і цінних паперів. Грошовий ринок не просто обмінний. Він покликаний обслуговувати товарні ринки й ринок послуг, формувати в єдності товарно-грошові відносини на ринковій основі.