3. Концентрація та централізація капіталу

Найважливішою задачею підприємця є створення додаткового капіталу і спрямування його на розширення виробництва. Це можна зробити двояко: концентрацією і централізацією капіталу. В умовах конкуренції розвивати виробництво і перемагати своїх конкурентів можна тільки в тому випадку, якщо збільшувати інвестиції, а це можна зробити тільки за допомогою накопичення, тобто перетворення частини прибутку у додатковий капітал.

Накопичення капіталу відбувається в основному у формі концентрації капіталу і являє собою процес спрямування частини прибутку, доходу на розширення виробництва. Великий вплив на розміри накопичення роблять складові такого фактора виробництва, як «праця»: тривалість робочого дня, чисельність робітників і середня заробітна плата. Поліпшуються можливості накопичення, якщо є в наявності сприятливі фактори землі — корисні копалини, родючі ґрунти, водні і лісові ресурси. Усе більше значення для розвитку капіталу і його концентрації (накопичення) здобувають інформація, передові технології.

Концентрація капіталу, його накопичення, зростання суспільного багатства є сутністю ринкової економіки, її внутрішньою характеристикою. Концентрація капіталу — це закон його розвитку. Якщо нема концентрації капіталу, — немає і його розвитку. Тому, чим більше можливостей накопичення в економіці, чим вище норма накопичення, тим швидше і значніше темпи розвитку ринкової економіки, суспільного відтворення. Однак у концентрації капіталу, його накопиченні є свої межі і закони. Немає тільки меж зростання самого капіталу. Капітал завжди прагне перебороти власний розмір. Тому він знаходить і інші шляхи свого зростання, наприклад, централізацію.

Централізація капіталу здійснюється насамперед у вигляді приєднання до себе дрібних підприємств великими, їхнього добровільного об'єднання й утворення, наприклад, формування фінансово-промислових груп, створення холдингів, акціонерних компаній. Тут вже відкриваються великі можливості централізації через скупку контрольних пакетів акцій, систему участі і т.і.

Відтворення капіталу — це його накопичення, а саме розширення або збільшення обсягів виробництва здійснюється за допомогою концентрації і централізації капіталу. Відтворення капіталу — безперервний, повторюваний процес виробництва. Безперервність процесу виробництва забезпечується оборотом капіталу, отже, оборот капіталу є формою реалізації, забезпечення відтворення.

4. Кругооборот капіталу, його стадії та функціональні форми

Кругообіг капіталу завжди починається з грошей. Щоб почати справу, необхідно мати певну, але достатню суму грошей. Гроші — початок усякої підприємницької діяльності. Що б підприємець ні задумав робити, йому потрібні гроші, на які він отримує товар двоякого роду з погляду виробництва. По-перше, машини й устаткування, сировина і матеріали, будинки і споруди, тобто засоби виробництва. Однак зазначені засоби не можуть працювати самі по собі, їх потрібно пустити в хід, отже підприємцю треба купити ще один вид товару — робочу силу. Іншими словами, він повинен найняти робітників відповідної кваліфікації і у заданої кількості. З'єднавши обидва види товару — два фактори виробництва: капітал і працю, підприємець робить продукт, необхідний споживачеві. У процесі виробництва до вартості витрачених засобів виробництва і праці додається вартість додаткового продукту (майбутній прибуток підприємця), і в результаті у готовому товарі вже міститься вартість більша, ніж витрачена на його виробництво. Продавши товар, підприємець одержує гроші в більшій сумі, ніж витратив. Саме в такий спосіб здійснюється приріст суспільного капіталу, у цілому національного доходу, або багатства. Кругообіг капіталу визначається за формулою:

,

де Р_с — робоча сила, З_в — засоби виробництва, Т¹ — товар з вже прирощеною швидкістю, Г¹ — самозростаюча вартість у грошовій формі (більша від Г на величину прибутку).

Таким чином, аналізуючи формулу кругообігу капіталу, неважко знайти в ньому три стадії: 1) покупка ; 2) виробництво (); 3) продаж.

Саме в обороті капіталу величезного значення набуває фактор часу. Від того, як швидко обернеться спочатку авансований капітал і як швидко він окупиться і почне приносити дохід залежить розмір одержуваного прибутку, строк окупності капіталовкладень, термін амортизації і норма амортизаційних відрахувань. Різні частини капіталу обертаються по-різному. Наприклад, будинки, спорудження, машини, устаткування, інструмент беруть участь у процесі виробництва протягом багатьох кругообігів при виробництві безлічі одиниць товару, а вартість свою на готовий продукт переносять вроздріб. Ця частина капіталу називається основним капіталом. Сума зносу основного капіталу, яка призначена на відшкодування його перекладеної вартості, створює амортизаційний фонд.

Інша частина капіталу — сировина, матеріали, паливо і т.і., а також робоча сила, беруть участь у виробництві протягом одного кругообігу, але вартість свою цілком переносять на товар. Ця частина капіталу називається оборотним капіталом.

Безперервність процесу кругообігу капіталу забезпечується як послідовною зміною однієї форми капіталу іншою, так і одночасним перебуванням промислового капіталу в усіх трьох формах. Одна частина промислового капіталу знаходиться у вигляді грошового (для купівлі станків, машин, устаткування, сировини, виплати заробітної плати та ін.), друга — продуктивного (функціонуючи засоби виробництва та робоча сила), третя — товарного (готових до реалізації товарів і товарів, що реалізуються). Між ними існують певні пропорції. Внаслідок цього здійснюється відносно відокремлений кругообіг кожної із цих форм капіталу, тобто кругообіг грошового, продуктивного і товарного капіталу, які є функціональними формами капіталу, тобто формами, в яких капітал функціонує та розвивається.

Промисловий капітал — сукупність відносин економічної власності між підприємцями та найманими працівниками у сфері безпосереднього виробництва та обігу щодо виробництва, реалізації та привласнення вартості товарів і послуг, передусім, втіленої в них додаткової вартості.

У випадку купівлі робочої сили та засобів виробництва рух промислового капіталу охоплює першу стадію і починається у грошовій формі, яка виражається формулою: .

На другій стадії розпочинається процес виробництва товарів і абсолютно переважаючою формою руху промислового капіталу стає продуктивний капітал. Рух промислового капіталу у формі продуктивного капіталу виражається формулою “”, де— означає втілену в товарах і послугах додаткову вартість.

На третій, заключній стадії руху промислового капіталу продуктивний капітал перетворюється на товарний, а товарний — на грошовий, що здійснюється у сфері обігу і передбачає реалізацію втіленої у товарі вартості (в тому числі додаткової вартості) і виражається формулою: .

До економічної власності на цій стадії належать відносини, що виникають між різними суб’єктами з приводу реалізації створених товарів і послуг і виражаються в цінах на них, робочому дні торгових працівників та інших категоріях.

Основні поняття

Підприємництво, підприємство, підприємець, статут підприємства, колективний договір, асоціація, корпорація, консорціум, концерн, холдинг, капітал підприємства, концентрація та централізація капіталу, кругооборот капіталу, амортизаційний фонд, функціональні форми капіталу.

Питання для обговорення на семінарському занятті

1. Економічний зміст понять підприємства та підприємництва. Основні форми об’єднання підприємств.

2. Мотиви створення приватного підприємства.

3. Ризик підприємця на етапі оцінки перспективності нової ідеї.

4. Позитивні і негативні сторони кооперації малих і великих підприємств.

5. Концентрація і централізація капіталу.

6. Економічне значення амортизаційного фонду.

7. Кругообіг капіталу, його стадії та функціональні форми.