Література

1. Бутук А.И. Економічна теорія: Навч. посібник. – 2-е вид., перероб. і доповн. – К.: Вікар, 2003. – 668 с.

2. Курс экономической теории: учебник. – 5-е испр., дополн. и перераб. изд. – Киров: «АСА», 2004. – 832 с.

3. Макконнелл К., Брю С. Экономикс: Принципы, проблемы, политика. Т. 2. – М.: Республика, 1992. – 400 с.

4. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 23.

5. С.В. Мочерний. Політична економія: Навч. Посібник. – К.: «Знання-Прес», 2002.

6. Ю.В. Ніколенко. Політекономія. Підручник / За заг. ред. Ю.В. Ніколенко. – К.: ЦУЛ, 2003.

7. Основы экономической теории: Учебник / С.В. Мочерный, В.К. Симоненко, В.В. Секретарюк, А.А. Устенко; под общ. ред. С.В. Мочерного. – К.: О-во «Знання», 2000. – 667 с.

7. Экономическая теория (политэкономия): Учебник / Под общ. Ред. Акад. В.И. Видяпина, акад. Г.П. Журавлевой. – 4-е изд. – М.: ИНФРА-М, 2004. – 640 с.

Тема 14. Підприємництво в аграрній сфері

1. Сутність та особливості аграрних відносин

Аграрніаборентні відносини– це система виробничих відносин, що складаються в сільському господарстві. У відмінності від інших галузей народного господарства, де земля є основною умовою виробництва, у сільському господарстві земля є основним засобом виробництва, що й спричиняє багато особливостей дії виробничих відносин у системі аграрного ринку, а отже й функціонування механізму аграрного виробництва й ринку.

До таких основних особливостей можна віднести:

• обумовленість виробничого циклу біологічним або природним циклом. Якщо в промисловості людина може впливати на швидкість процесу виробництва, то в сільському господарстві виробничий цикл вимагає пристосування його до природного проходження. При цьому процес праці переривається на час, необхідний для проходження біологічних процесів у предметах праці. А це спричиняє сезонність виробництва, використання трудових ресурсів і техніки, тим самим і швидкість обігу капіталу;

• диференціація природно-кліматичних умов, тобто родючість земель та їхнє географічне розташування, річних перепадів температури, тривалість виробничого сезону. Якщо в Україні грунто-кліматичні зони умовно можна розділити на Полісся лісостеп, степ, а вони, у свою чергу, мають особливості по областях і районах, то це багато в чому й визначає спеціалізацію й структуру сільськогосподарчого виробництва по регіонах і господарствах;

• частина виробленої в сільському господарстві продукції може не здобувати товарну форму, а використовується тут же як засоби виробництва;

• система виробничих відносин охоплює три суб'єкти: власника землі, підприємця орендаря землі й найманого сільгосппрацівника, а це породжує особливості в дії як соціально-економічних, так й організаційно-економічних відносин. Розмаїття видів власності на землю породжує два види специфічної монополії, тобто а) монополію на землю як об'єкт господарства, б) монополію приватної власності на землю, а це обумовлює особливості ціноутворення на сільськогосподарську продукцію.

1. Монополія на землю як об'єкт господарювання базується на тім, що в сільгоспобороті використовуються різні по родючості й віддаленості від ринків збуту ділянки землі і це спричиняє те, що суспільна вартість або ринкова ціна на сільгосппродукцію встановлюється не так, як у промисловості по середніх умовах виробництва, а по гіршим – найвищій вартості. А це спричиняє те, що надлишковий прибуток, одержуваний при кращих умовах виробництва, носить постійний, а не тимчасовий характер як у промисловості.

2. Монополія приватної власності на землю обумовлена тим, що певна частина сільгоспугідь перебуває в приватному володінні й власник не передає їх у користування без винагороди, тобто оплати. Все це унеможливлює вільний перелив капіталу. Тобто сільське господарство практично не бере участь у міжгалузевій конкуренції, і надлишковий прибуток, створений в ньому, не надходить у міжгалузевий перерозподіл.