Фінанси населення – це грошові кошти, які отримує населення країни в результаті трудової, господарської та інших видів діяльності.

Всі елементи фінансової системи країни взаємопов’язані і взаємозалежні. Основу цієї системи складають фінанси підприємств реального сектору економіки, оскільки саме від результатів їх діяльності залежать і надходження в держбюджет, і фінанси населення, і доходи місцевих бюджетів. Але, в свою чергу, загальнодержавні фінанси, якщо вони спрямовуються в господарство країни в вигляді капіталовкладень, субсидій і дотацій, здійснюють значний вплив на розвиток підприємств. Міцна фінансова система країни має визначальне значення для її подальшого соціально-економічного розвитку, для успіху реформ та економічних програм.

Державні фінанси концентруються в державному бюджеті, який являє собою певний баланс річних державних витрат і джерел їхнього фінансового забезпечення. В таблиці наведені дані відносно доходів, видатків та величини дефіциту держбюджету України за останні роки (див. табл. 20.1).

Таблиця 20.1 – Консолідований бюджет України у 2000-20004 роках

Роки	Доходи (млрд. грн.)	Видатки (млрд. грн.)	Дефіцит (–), профіцит (+) (млрд. грн.)
2000	49,117	48,148	+0, 969,3
2001	53,975	54,935	–0, 960
2002	61, 954	60, 318	+1, 636
2003	66,9	62,8	+4,1
2004	91,510	102,510	–11,0

Як економічна категорія державний бюджет – це сукупність грошових відносин, які складаються між державою, фізичними та юридичними особами з приводу перерозподілу національного доходу. Державний бюджет – це особлива форма державного плану, який має силу закону. Проект бюджету щорічно обговорюється і приймається вищим законодавчим органом – парламентом країни, і процес його прийняття завжди супроводжується політичною боротьбою в парламенті. Бюджетна система (консолідований бюджет) містить бюджет центрального уряду, а також бюджети всіх рівнів місцевої влади. В більшості країн найбільшу частину доходів бюджету складають податкові надходження, а частка неподаткових надходжень постійно зменшується. Але в Україні головну роль в формуванні доходів держбюджету відіграють непрямі податки, і перш за все податок на додану вартість (ПДВ). Питома вага непрямих податків в загальних податкових надходженнях в держбюджет в Україні постійно зростає. Так, в 1993 році вона становила 61,6%, в 2000 – 63,7%, в 2001 – 71, 7 %. Доля непрямих податківв загальних доходах держбюджету України перевищує 45%, тоді як в більшості країн світу вона складає 5 –10 %. Така ситуація пояснюється збитковістю майже 40% підприємств реального сектору економіки та низьким рівнем доходів фізичних осіб. В цих умовах держава не може забезпечити надходження в бюджет шляхом прямого оподаткування прибутку підприємств та доходів громадян і активне застосовує непряме оподаткування, яке є досить несправедливим, оскільки виступає формою вилучення доходів споживачів, а не виробників.

Видатки державного бюджетувиконують функції соціального, господарського та політичного регулювання і класифікуються залежно від пріоритетів даного етапу економічного розвитку. В зв’язку з цим розрізняється декілька видів бюджетної класифікації:

1. Функціональна– коли напрями розподілу державних коштів залежать від виду державної політики, яка проводиться на даний момент;

2. Цільова – коли відбувається врахування загальнонаціональних, політичних, економічних, соціальних цілей або програм;

3. Бюджетна за фінансовими ознаками– коли видатки класифікують на безповоротні, тимчасові та умовні;

4. Галузева– визначення пріоритетних витрат за галузями господарства і управління;

5. Економічна– диференціація витрат за господарськими ознаками або виробничими елементами;

6. Змішана або комбінована– поєднання відомчих та предметних ознак.

Кожна країна має свою структуру доходів та видатків державного бюджету. Це залежить від багатьох чинників: рівня економічного розвитку, економічної політики, що проводиться в даний період в країні, особливостей історичного розвитку. Але є декілька загальних моментів, характерних для більшості країн світу. Перш за все, найбільшу питому вагу в видатках бюджетів більшості країн займають соціальні статті: соціальна допомога, освіта, охорона здоров’я. Соціальні витрати покликані зменшити соціальну диференціацію, властиву ринковій економіці. Важливе значення мають видатки на розвиток народного господарства, що покликані підтримати найбільш важливі галузі економіки (частіше всього – сільське господарство, галузі інфраструктури). Видатки на озброєння визначаються потребами безпеки країни. Видатки на забезпечення проведення зовнішньоекономічної політики визначаються її пріоритетами. Так, видатки на кредитування експорту, страхування експортних кредитів та капіталу стимулюють експорт і поліпшують платіжний баланс. В цілому структура видатків держбюджету здійснює регулюючий вплив на економіку і, перш за все, на розмір сукупного попиту та інвестиції, а також на її структуру і конкурентоспроможність країни на світовому ринку.

В структурі видатків держбюджету України велику частку становлять витрати на покриття взаємозаборгованості, підтримку збиткових підприємств. Такі витрати неможливі в країнах з ринковою економікою, але в умовах українських реалій вони є цілком необхідними на даному етапі. З точки зору співвідношення доходів та видатків держбюджет може бути: збалансованим– коли доходи дорівнюють видаткам;профіцитним– доходи перевищують видатки; тадефіцитним – коли видатки перевищують доходи держбюджету.