- •Міністерство освіти і науки україни
- •Тема 1. Предмет і метод політичної економії 11
- •Тема 1. Предмет і метод політичної економії
- •1. Зародження і розвиток політичної економії. Розвиток економічної думки в Україні
- •2. Предмет, закони й категорії політекономії
- •3. Функції політекономії і її місце в системі економічних наук
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси
- •1. Суть і класифікація потреб. Межа виробничих можливостей
- •2. Корисність продукту. Закон спадної граничної корисності
- •3. Взаємозв’язок економічних інтересів і потреб
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 3. Економічна система суспільства
- •1. Сутність і структура економічної системи
- •2. Класифікація економічних систем
- •3. Типи економічних систем
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Радянський період історії України (1917 – 1991 рр) інколи називають «великим економічним експериментом», який довів помилковість соціалістичної ідеї. Чи згодні ви з цією точкою зору? Чому?
- •2. Типи, види та форми власності
- •3. Основі тенденції розвитку відносин власності на сучасному етапі
- •Реформування відносин власності в Україні
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум Вправа 1. Знайдіть правильну відповідь
- •Література
- •Тема5. Форми організації суспільного виробництва
- •Натуральна й товарна форми організації суспільного виробництва. Етапи розвитку товарного виробництва
- •2. Товар і його властивості. Двоїстий характер праці, втіленої в товарі
- •3. Вартість і ціна: альтернативні теорії
- •4.Функціонування товарного виробництва і його закони
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 6. Гроші
- •Виникнення й сутність грошей
- •2. Функції грошей
- •3. Сучасна грошова система
- •4. Грошовий обіг і його закон
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Вправа 2. Виконайте завдання:
- •Література
- •Тема 7. Витрати виробництва і прибуток
- •Витрати виробництва як передумова виробництва. Сутність витрат виробництва
- •2. Види витрат фірми в короткостроковому періоді часу
- •3. Прибуток як економічна категорія. Теорії прибутку. Норма прибутку і фактори, що на неї впливають
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 8. Ринок: суть, функції та умови формування
- •Сутність ринку. Суб’єкти й об’єкти ринкових відносин
- •Функції ринку
- •Суть попиту і пропозиції. Еластичність попиту за ціною. Ринкова рівновага
- •Конкуренція і монополія у ринковій економіці
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 9. Класифікація ринків
- •Ринок як полісистемне утворення
- •2. Основні принципи класифікації ринків
- •3. Характеристики основних видів ринків
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 10. Інфраструктура ринку і капітал сфери обігу
- •Ринок ресурсів
- •Ринок товарів та послуг
- •Інформаційні центри Юридичні контори Рекламні агентства Аудиторські фірми
- •Банки, їх роль та функції
- •Суть кредиту та його форми. Економічна природа проценту
- •Капітал у сфері торгівлі
- •Ринок цінних паперів
- •Основні поняття
- •Питання для обговорювання на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 11. Домогосподарства
- •1. Класифікація економічних суб’єктів. Місце домогосподарств в системі ринкових відносин
- •2. Доходи домогосподарства
- •3. Витрати домогосподарств
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Глава 12. Підприємство і підприємництво
- •1. Підприємство як суб’єкт ринкової економіки
- •2. Капітал та масштаби підприємства
- •3. Концентрація та централізація капіталу
- •4. Кругооборот капіталу, його стадії та функціональні форми
- •Практикум
- •Література
- •Тема 13. Капітал і наймана праця
- •1. Капітал як історична категорія. Первісне нагромадження капіталу
- •2. Капітал як економічна категорія
- •3. Трудові відносини при капіталізмі: сутність і структура
- •4. Власність на робочу силу та її вартість
- •Винагорода за працю. Заробітна плата: її форми й системи
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 14. Підприємництво в аграрній сфері
- •1. Сутність та особливості аграрних відносин
- •2. Рента та орендна плата в сільському господарстві
- •3. Ціна землі
- •Агропромисловий комплекс України. Нові форми господарювання в сільському господарстві
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 15. Держава та її економічні функції
- •Держава як суб’єкт економічних відносин
- •Державний сектор в економіці. Підприємництво в державному секторі
- •3. Економічні функції держави
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Вправа 2. Виконайте завдання.
- •Література
- •Тема16. Форми суспільного продукту у процесі відтворення
- •Суть і види економічного відтворення
- •Кругообіг ресурсів, продуктів і доходів у процесі відтворення
- •Система національних рахунків
- •Основні показники систем національних рахунків
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 17. Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження
- •1. Об’єктивні основи формування доходів населення
- •2. Диференціація доходів населення та проблема бідності
- •3. Споживання та заощадження
- •4. Державне регулювання доходів і соціальний захист населення
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 18. Економічне зростання
- •Поняття, показники та типи економічного зростання
- •Основні чинники економічного зростання
- •Модель Солоу
- •Циклічність економічного зростання
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 19. Зайнятість, відтворення робочої сили та їх державне регулювання
- •1. Зайнятість: сутність і форми. Теорії зайнятості
- •2. Види і форми безробіття. Державне регулювання зайнятості
- •3. Сутність та чинники розширеного відтворення робочої сили
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 20. Господарський механізм в системі регулювання суспільного виробництва
- •Господарський механізм, його сутність, функції і елементи
- •Необхідність, сутність і структура фінансів. Фінансова система і фінансова політика в державі
- •Фінанси населення – це грошові кошти, які отримує населення країни в результаті трудової, господарської та інших видів діяльності.
- •3.Фіскальна політика та фіскальні методи регулювання виробництва
- •Механізм грошово-кредитного регулювання та його вплив на рівень суспільного виробництва
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Литература
- •Тема 21. Закономірності й етапи розвитку капіталістичної економічної системи
- •1. Об’єктивні основи виникнення і розвитку капіталістичної системи
- •2. Роль ринку в становленні економіки капіталізму
- •3. Економічна система монополістичного капіталізму
- •4. Державно-монополістична стадія еволюції капіталістичної економічної системи
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 22. Економічна система сучасного капіталізму
- •1. Умови формування сучасного капіталізму
- •2. Структура економічної системи сучасного капіталізму
- •3. Механізм регулювання економічної системи сучасного капіталізму
- •4. Сучасні тенденції розвитку економічної системи
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 23. Соціалістична економічна система і її еволюція
- •1. Теорія й практика економічної системи соціалізму
- •2. Механізм функціонування соціалістичної командно-адміністративної економіки
- •3. Протиріччя одержавленої економічної системи і їхнє загострення. Криза й крах економічної системи соціалізму
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Литература
- •Тема 24. Закономірності та особливості розвитку перехідних економік
- •Перехідна економіка: її зміст і риси
- •Формування інституційних та економічних умов переходу до нової системи господарювання
- •Особливості ринкової трансформації економіки України
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 25. Світове господарство
- •1. Світове господарство: його суть та структура
- •Міжнародний поділ праці і спеціалізація. Міжнародні економічні відносини
- •Міжнародна економічна інтеграції. Головні інтеграційні угрупування
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Литература
- •Тема 26. Основні форми світогосподарських зв’язків
- •Міжнародна торгівля і принцип порівняльних переваг
- •Свобода торгівлі і протекціонізм
- •Переміщення факторів виробництва
- •Міжнародні валютні відносини і валютні системи
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 27. Економічні аспекти глобальних проблем
- •Сутність, причини й економічні аспекти глобальних проблем
- •2. Екологічна проблема
- •3. Бідність і продовольча проблема
- •4. Міжнародний тероризм
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум Вправа 1.Знайдіть правильну відповідь
- •Вправа 2. Виконайте завдання.
- •Література
- •Політична економія
Тема 1. Предмет і метод політичної економії
1. Зародження і розвиток політичної економії. Розвиток економічної думки в Україні
Економічна думка виникла у давнину як відображення у свідомості людини економічних явищ. Вперше сліди економічної думки можна виявити в «Кодексі царя Хаммурапі» – пам’ятці часів Вавилону (ХVІІІ ст. до н.е.), давньоіндийських Ведах (VІ ст. до н.е.), трактатах вчених давнього Китаю, християнській «Біблії». У цих та більш пізних працях, що відносяться до епох античності та середньовіччя, вже проводиться економічний аналіз (факти систематизуються, вивчаються сталі залежності між ними).
Перші уявлення про економіку як науку пов’язані з іменами Конфуція, Ксенофонта (430–355 рр. до н.е.), Аристотеля (364–322 рр. до н.е.), Платона (428–348 рр. до н.е.). Так, Аристотель визначив економіку як науку про багатство, а Ксенофонта вважають автором самого терміну «економіка».
Особливий етап розвитку економічної науки пов’язаний з християнством. Вся господарча діяльність розглядалась з точки зору відповідності християнським нормам, головними з яких є:
участь всіх працездатних членів родини в трудовій діяльності, в тому числі власника господарства;
рівноправність фізичної та розумової праці та любов до праці;
принцип «хто не працює, той не їсть» (вперше заявлений в Новому Завіті);
необхідність задоволення насущних потреб населення як мета господарської політики держави;
осуд несправедливо нажитого багатства;
визнання аморальним розкішного життя одних та тяжкого становища інших;
рівноправність всіх форм власності;
справедливе винагородження за працю;
необхідність еквівалентного обміну;
засудження обману в торгівлі та в господарській діяльності і т.ін.
Становлення та вдосконалення економічної системи обумовлює виникнення певних економічних шкіл. Політична економія як наука зародилася в першій у світі школі економічної науки – меркантилізмі (від італійського «мерканте» – купець), ХІV–ХVІІІ ст. На думку меркантилістів:
ціль суспільної системи – збагачення держави і населення;
багатство створюється у зовнішній торгівлі, а втілення багатства – золото й срібло. Їх накопичення є основою національного процвітання;
конкуренція шкідлива, тому її необхідно уникати;
роль держави заключається у підтримці монополії вітчизняних комерсантів на внутрішньому та зовнішньому ринках.
До числа найвизначніших меркантилістів можна віднести французьких економістів А. Монкретьєна (1575–1621), Ж.-Б. Кольбера (1619–1683), англійських – Т. Мена (1571–1641), В. Петті (1623–1687), російського економіста І.Т. Посошкова (1652–1726) та ін.
Оскільки меркантилізм відображав, головним чином, інтереси торгової буржуазії, то на рубежі ХVІ–ХVІІ ст. його ідеї вступили в протиріччя з інтересами промислової буржуазії. Це обумовило появу нової економічної школи – класичної політичної економії, яка відповідала мануфактурному періоду розвитку капіталізму.
Фізіократи Франсуа Кене (1694–1774) та Анн Тюрго (1727–1781) створили цілісну систему поглядів на економічну структурі суспільства, вважаючи основою його життя землеробство. Їм також належить перша спроба створити модель суспільного відтворення («Економічна таблиця», 1758 р.). Та найвищі досягнення в класичній політичній економії пов’язані з іменами англійських економістів Адама Сміта (1723–1790) і Давида Рікардо (1772–1823). Саме в їх працях зроблено цілий ряд найважливіших наукових відкриттів. Їх увага була зосереджена на аналізі відносин у сфері виробництва.
Класики були родоначальниками теорії трудової вартості, згідно якої трудова діяльність являє собою єдине джерело вартості. Предметом їх дослідження були аналіз капіталу, процес виробництва, основні виді доходів в буржуазному суспільстві, конкуренція, кредит, грошовий обмін. Класики першими почали досліджувати механізм дії економічних законів, їх об’єктивний характер, необхідність їх використання у господарській практиці. Представники класичної школи вважали, що економічний лад встановлюється в суспільстві стихійно, незалежно від волі та бажання економічних суб’єктів і цей лад найкращим чином задовольняє запити суспільства та громадян. Тому втручання держави в економіку повинно бути зведене до мінімуму.
Але вже в другій половині ХІХ ст. класична школа піддається серйозній критиці у зв’язку з тим, що описана нею як ідеальна економічна система породжує нерівність в розподілі благ, розділ суспільства на багатих та бідних, періодичні кризи. Саме тоді починає домінувати соціалістична ідея. Німецький економіст і соціолог Карл Маркс (1818–1883) взяв за основу трудову теорію вартості та створив вчення про додану вартість, поставивши у голову кута питання про експлуатацію в капіталістичному суспільстві та наростаючий антагонізм між класом капіталістів та найманих працівників. Маркс з економічної точки зору обґрунтував об’єктивну невідворотність соціалістичної революції, що обумовлена, перш за все, прогресом виробничих сил, усуспільненням виробництва та праці.
Він доводив переваги колективних форм власності над індивідуальними, приватними формами, обґрунтовував неминуче зростання ролі великих підприємств і виникнення монополій. Маркс створив навчання про суспільно-економічні формації, сформулював теорію ціни виробництва, дав загальну характеристику капіталістичної експлуатації.
Але, незважаючи на значний прогрес у розвитку політичної економії, привнесений марксистською політичною економією, практика розвитку капіталізму показала, що багато положень і прогнозів К. Маркса і його послідовників не підтвердилися, а економічний експеримент з побудови соціалістичного суспільства в СРСР й інших країнах (ґрунтується на навчанні Маркса-Леніна) привів до глибокої кризи, деформаціям в економіці й довів, що ігнорування економічних закономірностей неприпустимо.
Новий етап у розвитку політичної економії пов'язаний з ім'ям англійського економіста, засновник неокласичного напрямку А. Маршалла (1848–1924). У своїй книзі «Принципи економічної науки» (1890 р.) він відзначив необхідність дослідження економічного вибору й аналізу факторів виробництва, вважаючи, що економічна наука повинна бути відбиттям життєвої логіки, узагальненням поводження суб'єктів ринку.
А. Курно (1801–1877), Т. Госсен (1810–1858), У. Джевонс (1835–1882), Л. Вальрас (1834–1910), В. Парето (1848–1923) і ін. були прихильниками вільної конкуренції, вивчали проблему економічної рівноваги на мікрорівні, заклали основи раціонального використання обмежених ресурсів. Саме в роботах неокласиків К. Менгера (1840–1921), Ф. Візера (1851–1926), Е. Бем-Баверка (1851–1919) були сформульовані основні принципи маржиналізма (від англ. marginal – граничний), або теорії граничної корисності. Маржиналісти вважали вихідним принципом дослідження суб'єктивно-психологічний підхід до економічних процесів і принцип раціонального поводження суб'єктів ринку.
В 30-х роках ХХ століття, всупереч прогнозам неокласиків, вибухнула світова економічна криза й тоді ж виникає новий напрямок економічної думки – кейнсіанство, що поставило в центр уваги проблеми макроекономіки. Джон Мейнард Кейнс (1883–1946) вплинув на еволюцію економічної науки й не тільки створив макроекономічну теорію раціонального використання обмежених ресурсів, але й позначив реальні протиріччя капіталістичної системи. У своїй книзі «Загальна теорія зайнятості, відсотка й грошей» він обґрунтував необхідність державного регулювання сучасної економіки через створення ефективного попиту.
У цей же період часу виникає ще один напрямок економічної думки – інституціоналізм. Його представники – Т. Веблен, Дж. Гелбрейт вважали, що економіка розвивається паралельно з розвитком суспільства і його інститутів (держави, профспілок, приватної власності, конкуренції, корпорації, технічного прогресу, родини, звичаїв). Інституціоналізм заперечував обумовленість розвитку людського суспільства виробничими відносинами (відносинами власності), вважаючи рушійною силою психологічні, соціально-правові фактори.
У післявоєнний період одержали розвиток концепції сучасного лібералізму, в яких здійснюється пошук шляхів стимулювання ринкової економіки. Так, монетаристи на чолі з М. Фрідменом основним параметром регулювання економіки вважають гроші; прихильники економіки пропозиції (А. Лаффер, М. Еванс) звертають особливу увагу на необхідність стимулювання діяльності корпорацій; теорія раціональних очікувань (Р. Лукас) апелює до здатності суб'єктів ринку адаптуватися до реалій, що змінюються; представники теорії суспільного вибору (Дж. Бьюкенен, Н. Олсон), що ставляться до сучасного неоінституціоналізму, вважають, що перебороти недоліки державного регулювання можна на основі прийняття суспільних рішень.
В становленні економічної думки в Україні в ХІХ – на початку ХХ століття найбільший внесок внесли В. І. Вернадський, І. В. Вернадський, М. Драгоманов, С. Подолинський, Е. Слуцький, І. Франко, М. Туган-Барановський.
Так, М. Драгоманов (1848–1895) був прихильником інтересів дрібної буржуазії, але в якості майбутнього суспільного устрою бачив соціалізм, при якому засобу виробництва й результати праці в містах будуть належати об'єднанням робітників, а на селі – селянам. Перехід до соціалізму відбудеться в далекому майбутньому еволюційним шляхом.
І.В. Вернадський був одним з основоположників теорії потреб, а В.І. Вернадський – автором концепції ноосфери.
С. Подолинський (1850–1891) був супротивником приватної власності й прихильником соціалізму. Вважав капіталізм несправедливим суспільством, тому що капіталісти привласнюють продукт неоплаченої праці, розтрачують природні ресурси.
Ідею становлення суспільної власності на засоби виробництва нереволюційним шляхом відстоював також І. Франко (1856–1916). Він був прихильником теорії трудової вартості й соціалістичних поглядів.
М. Туган-Барановський (1865–1919) вперше у світовій літературі обґрунтував положення, що пояснює фази промислового циклу законами інвестування, погоджував причини криз із непропорційним нагромадженням, почав спробу синтезу теорії трудової вартості й граничної корисності, поглиблював теорію кооперації й соціалізму.
Е. Слуцький (1880–1948) розкрив взаємозв'язок між функцією корисності й рухом цін і грошових доходів населення, збагативши неокласичну теорію.