4. Конкуренція і монополія у ринковій економіці

Важливою складовою механізму ринкової економіки є конкуренція, без якої ринок не може ефективно функціонувати. В перекладі з латинської мови «конкуренція» означає «зіштовхуватися», що в сучасному розумінні характеризує боротьбу між товаровиробниками за найвигідніші умови виробництва і збуту продукції.

Конкуренція – це економічне суперництво між відокремленими товаровиробниками щодо задоволення потреб споживачів з метою завоювання ринку та забезпечення сталого прибутку шляхом перемоги над своїми конкурентами.

Основними умовами виникнення конкуренції є:

• наявність на ринку великої кількості виробників будь-якого конкурентного товару;

• свобода товаровиробників щодо вибору господарської діяльності;

• відповідність між попитом і пропозицією;

• наявність на ринку засобів виробництва.

Конкуренція має як негативні, так і позитивні риси. Негативні риси конкуренції полягають у тому, що дрібні виробники витісняються великими, посилюється соціальне і майнове розшарування в суспільстві, зростають інфляція і безробіття. Але позитивними рисами конкуренції є те, що вона виступає рушійною силою ринкової економіки, спонукає товаровиробників створювати багатоасортиментну, якісну, конкурентоспроможну продукцію, використовувати новітні техніку, технологію та форми організації виробництва, стимулює економію всіх видів економічних ресурсів.

Роль конкуренції у ринковій економіці виявляється через функції, що вона виконує, а саме:

• функція регулювання – для перемоги в конкурентній боротьбі підприємець виготовляє ту продукцію, що знаходить на ринку платоспроможний попит та надає найвищий прибуток;

• функція мотивації – підприємці, які не виробляють кращу продукцію та ведуть недобросовісну (несумлінну) конкуренцію виштовхуються з ринку, і навпаки;

• функція розподілення – конкуренція сприяє розподілу доходів між підприємствами й домогосподарствами відповідно до їхнього ефективного внеску у народногосподарські результати;

• функція контролю – конкуренція обмежує і контролює ринкову силу кожного учасника.

В залежності від сфери господарської діяльності та режиму конкурентної боротьби розрізняють наступні види конкуренції:

• внутрішньогалузева конкуренція – це конкуренція між товаровиробниками, що діють в одній галузі національного господарства;

• міжгалузева конкуренція – це конкуренція між товаровиробниками, що діють в різних галузях національного господарства;

• міжнародна конкуренція – це конкуренція між товаровиробниками на світовому ринку, вона поєднує внутрішньогалузеву і міжгалузеву конкуренцію;

• цінова конкуренція – це конкуренція, при якій головним методом конкурентної боротьби є цінова політика;

• нецінова конкуренція – це конкуренція, при якій конкурентна боротьба спрямована не на зміну цінової політики, а на створення інших умов: поліпшення якості товарів, використання рекламних технологій, впровадження різних видів обслуговування тощо;

• досконала конкуренція – це конкуренція, яка існує на ринку за умов вільного доступу товаровиробників на ринок і великої кількості покупців ті продавців ідентичних товарів;

• недосконалаконкуренція виступає у формах монополістичної й олігополістичної конкуренції:

• монополістична конкуренція – діє на ринку з відносно великою кількістю економічних суб’єктів (від 10 до 100), кожен з яких має певний вплив на ціни внаслідок широкої диференціації товару, місцезнаходження продавців, особливості послуг, що супроводжують продаж товарів. В таких умовах кожен продавець специфічного товару одержує певну його монополізацію і може реалізовувати на ринку монопольну владу;

• олігополістична конкуренція – виникає, коли виробництво і збут однорідних товарів (або близьких товарів-субститутів) монополізують декілька великих фірм, які ведуть між собою нецінову конкуренцію;

• монопсонічна конкуренція – це конкуренція, при якій існує монополія одного покупця товару;

• олігопсонічна конкуренція – це конкуренція, при якій закупівлі певного товару здійснює невелика вузькоспеціалізована група покупців;

• дуополістичнаконкуренція – діє на ринку з двома постачальниками певного виду товару.

Конкурентна боротьба не виникає, якщо певний вид товару виробляє і реалізує тільки одна фірма. В даному випадку має місце монополія, яка реалізує монопольну владу. Монопольна влада полягає у здатності фірми впливати на встановлення ринкової ціни за рахунок відсутності товарів-замінників та існування високих вхідних бар’єрів в галузь (на ринок). Об’єктивним обмежувачем монопольної влади на ринку виступає лише платоспроможний попит споживачів.

Класифікація монополій:

• закрита монополія – це галузь, захищена від конкуренції за допомогою юридичних обмежень;

• природна монополія – це галузь, в якій найефективніше використання обмежених ресурсів досягається, якщо одна фірма обслуговуватиме весь ринок в цілому;

• відкрита монополія – це галузь, в якій фірма на деякий період стає єдиним постачальником певного товару, не маючи спеціального захисту від конкуренції на приклад природної та закритої монополії.

Слід зазначити, що для країн з високорозвиненою ринковою економікою характерним є існування різних видів конкуренції. І, навпаки, в економічному житті нерозвинених країн ключову роль відіграють монополії. Ринкова економіка може успішно функціонувати, якщо існують різноманітні види конкуренції, тому захист прав суб’єктів ринку та впровадження антимонопольних санкцій покладається на державу.