- •Міністерство освіти і науки україни
- •Тема 1. Предмет і метод політичної економії 11
- •Тема 1. Предмет і метод політичної економії
- •1. Зародження і розвиток політичної економії. Розвиток економічної думки в Україні
- •2. Предмет, закони й категорії політекономії
- •3. Функції політекономії і її місце в системі економічних наук
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 2. Економічні потреби і виробничі можливості суспільства. Економічні інтереси
- •1. Суть і класифікація потреб. Межа виробничих можливостей
- •2. Корисність продукту. Закон спадної граничної корисності
- •3. Взаємозв’язок економічних інтересів і потреб
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 3. Економічна система суспільства
- •1. Сутність і структура економічної системи
- •2. Класифікація економічних систем
- •3. Типи економічних систем
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Радянський період історії України (1917 – 1991 рр) інколи називають «великим економічним експериментом», який довів помилковість соціалістичної ідеї. Чи згодні ви з цією точкою зору? Чому?
- •2. Типи, види та форми власності
- •3. Основі тенденції розвитку відносин власності на сучасному етапі
- •Реформування відносин власності в Україні
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум Вправа 1. Знайдіть правильну відповідь
- •Література
- •Тема5. Форми організації суспільного виробництва
- •Натуральна й товарна форми організації суспільного виробництва. Етапи розвитку товарного виробництва
- •2. Товар і його властивості. Двоїстий характер праці, втіленої в товарі
- •3. Вартість і ціна: альтернативні теорії
- •4.Функціонування товарного виробництва і його закони
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 6. Гроші
- •Виникнення й сутність грошей
- •2. Функції грошей
- •3. Сучасна грошова система
- •4. Грошовий обіг і його закон
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Вправа 2. Виконайте завдання:
- •Література
- •Тема 7. Витрати виробництва і прибуток
- •Витрати виробництва як передумова виробництва. Сутність витрат виробництва
- •2. Види витрат фірми в короткостроковому періоді часу
- •3. Прибуток як економічна категорія. Теорії прибутку. Норма прибутку і фактори, що на неї впливають
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 8. Ринок: суть, функції та умови формування
- •Сутність ринку. Суб’єкти й об’єкти ринкових відносин
- •Функції ринку
- •Суть попиту і пропозиції. Еластичність попиту за ціною. Ринкова рівновага
- •Конкуренція і монополія у ринковій економіці
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 9. Класифікація ринків
- •Ринок як полісистемне утворення
- •2. Основні принципи класифікації ринків
- •3. Характеристики основних видів ринків
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 10. Інфраструктура ринку і капітал сфери обігу
- •Ринок ресурсів
- •Ринок товарів та послуг
- •Інформаційні центри Юридичні контори Рекламні агентства Аудиторські фірми
- •Банки, їх роль та функції
- •Суть кредиту та його форми. Економічна природа проценту
- •Капітал у сфері торгівлі
- •Ринок цінних паперів
- •Основні поняття
- •Питання для обговорювання на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 11. Домогосподарства
- •1. Класифікація економічних суб’єктів. Місце домогосподарств в системі ринкових відносин
- •2. Доходи домогосподарства
- •3. Витрати домогосподарств
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Глава 12. Підприємство і підприємництво
- •1. Підприємство як суб’єкт ринкової економіки
- •2. Капітал та масштаби підприємства
- •3. Концентрація та централізація капіталу
- •4. Кругооборот капіталу, його стадії та функціональні форми
- •Практикум
- •Література
- •Тема 13. Капітал і наймана праця
- •1. Капітал як історична категорія. Первісне нагромадження капіталу
- •2. Капітал як економічна категорія
- •3. Трудові відносини при капіталізмі: сутність і структура
- •4. Власність на робочу силу та її вартість
- •Винагорода за працю. Заробітна плата: її форми й системи
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 14. Підприємництво в аграрній сфері
- •1. Сутність та особливості аграрних відносин
- •2. Рента та орендна плата в сільському господарстві
- •3. Ціна землі
- •Агропромисловий комплекс України. Нові форми господарювання в сільському господарстві
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 15. Держава та її економічні функції
- •Держава як суб’єкт економічних відносин
- •Державний сектор в економіці. Підприємництво в державному секторі
- •3. Економічні функції держави
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Вправа 2. Виконайте завдання.
- •Література
- •Тема16. Форми суспільного продукту у процесі відтворення
- •Суть і види економічного відтворення
- •Кругообіг ресурсів, продуктів і доходів у процесі відтворення
- •Система національних рахунків
- •Основні показники систем національних рахунків
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 17. Розподіл національного доходу. Споживання і заощадження
- •1. Об’єктивні основи формування доходів населення
- •2. Диференціація доходів населення та проблема бідності
- •3. Споживання та заощадження
- •4. Державне регулювання доходів і соціальний захист населення
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 18. Економічне зростання
- •Поняття, показники та типи економічного зростання
- •Основні чинники економічного зростання
- •Модель Солоу
- •Циклічність економічного зростання
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 19. Зайнятість, відтворення робочої сили та їх державне регулювання
- •1. Зайнятість: сутність і форми. Теорії зайнятості
- •2. Види і форми безробіття. Державне регулювання зайнятості
- •3. Сутність та чинники розширеного відтворення робочої сили
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 20. Господарський механізм в системі регулювання суспільного виробництва
- •Господарський механізм, його сутність, функції і елементи
- •Необхідність, сутність і структура фінансів. Фінансова система і фінансова політика в державі
- •Фінанси населення – це грошові кошти, які отримує населення країни в результаті трудової, господарської та інших видів діяльності.
- •3.Фіскальна політика та фіскальні методи регулювання виробництва
- •Механізм грошово-кредитного регулювання та його вплив на рівень суспільного виробництва
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Литература
- •Тема 21. Закономірності й етапи розвитку капіталістичної економічної системи
- •1. Об’єктивні основи виникнення і розвитку капіталістичної системи
- •2. Роль ринку в становленні економіки капіталізму
- •3. Економічна система монополістичного капіталізму
- •4. Державно-монополістична стадія еволюції капіталістичної економічної системи
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 22. Економічна система сучасного капіталізму
- •1. Умови формування сучасного капіталізму
- •2. Структура економічної системи сучасного капіталізму
- •3. Механізм регулювання економічної системи сучасного капіталізму
- •4. Сучасні тенденції розвитку економічної системи
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 23. Соціалістична економічна система і її еволюція
- •1. Теорія й практика економічної системи соціалізму
- •2. Механізм функціонування соціалістичної командно-адміністративної економіки
- •3. Протиріччя одержавленої економічної системи і їхнє загострення. Криза й крах економічної системи соціалізму
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Литература
- •Тема 24. Закономірності та особливості розвитку перехідних економік
- •Перехідна економіка: її зміст і риси
- •Формування інституційних та економічних умов переходу до нової системи господарювання
- •Особливості ринкової трансформації економіки України
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 25. Світове господарство
- •1. Світове господарство: його суть та структура
- •Міжнародний поділ праці і спеціалізація. Міжнародні економічні відносини
- •Міжнародна економічна інтеграції. Головні інтеграційні угрупування
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Литература
- •Тема 26. Основні форми світогосподарських зв’язків
- •Міжнародна торгівля і принцип порівняльних переваг
- •Свобода торгівлі і протекціонізм
- •Переміщення факторів виробництва
- •Міжнародні валютні відносини і валютні системи
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум
- •Література
- •Тема 27. Економічні аспекти глобальних проблем
- •Сутність, причини й економічні аспекти глобальних проблем
- •2. Екологічна проблема
- •3. Бідність і продовольча проблема
- •4. Міжнародний тероризм
- •Основні поняття
- •Питання для обговорення на семінарському занятті
- •Практикум Вправа 1.Знайдіть правильну відповідь
- •Вправа 2. Виконайте завдання.
- •Література
- •Політична економія
2. Функції грошей
Як загальний еквівалент, гроші мають ліквідність, тобто негайну мобільність у виконанні всього комплексу їх функцій. Гроші виконують такі основні функції: 1) міра вартості; 2) засіб платежу; 3) засіб нагромадження.
Гроші не тільки виражають вартість товару, але й вимірюють її величину, у чому чітко проявляється їхня нормативно-економічна природа. Тому, насамперед, вони служать мірою вартості. Грошове вираження вартості товару є ціна цього товару. З виникненням грошей досить подумки дорівняти будь-який товар до відповідної вагової кількості золота, щоб представити вартість товару в суспільно-значимій формі й виміряти її величину. Конкуренція й покупка товару остаточно засвідчують і реальну значимість форми вартості, і її величину. У ціні виміряється величина СРНЧ, що представляє базис економічної нормативності. Отже, гроші тут виступають як міра праці, тобто міра того відрізка життєдіяльності людини, що втілена в цьому товарі.
Для того, щоб золото, як грошовий матеріал, виконувало функцію міри вартості, воно само повинно бути обмірюване у вагових одиницях, які в розгорнутому виді представляють масштаб цін. Практика обміну з використанням спочатку злитків благородних металів згодом породила грошово-монетарну форму. Монета - це розвинена форма злитка. У монеті укладена не тільки певна кількість золота, але воно суспільно позначено державою, засвідчене й узаконено, здобуває по його волі певну номінальну назву, одержує державну символіку. Монета відтепер є базовою грошовою одиницею й стає законними платіжними засобами, одиницею виміру кількісної сторони соціально-економічних явищ. В Україні в якості грошової одиниці функціонує гривня, яка дорівнює 100 копійкам і є законним платіжним засобом.
Гроші – це певна сукупність виробничих економічних відносин. Стихійний процес виникнення й затвердження товарних золотих (срібних) грошей означає процес матеріалізації цих відносин. Навпроти, з моменту затвердження державою номіналу грошової одиниці, карбування монет, зменшення їхньої ваги, випуску замінників товарних грошей (векселів, паперових грошей) пішов процес символізації економічних відносин, концентрованим вираженням яких є гроші. Держава, за нашою думкою, персоніфікує суспільно-свідомий початок у регулюванні життєво-важливих процесів суспільства. Тому посилення її ролі в становленні й функціонуванні грошової системи повинно означати, з одного боку, обмеження стихійності у функціонуванні грошової системи, що знаходить своє вираження в різкому зниженні частки готівки в їхній загальній масі (у США, наприклад, ця частка не перевищує 3–5 %, у нас в Україні вона не менше 40%), а з іншого боку, у підвищенні наукової обґрунтованості грошово-кредитної політики держави й підвищенні ефективності в боротьбі з інфляцією.
Повернемося, однак, до ціни, до цієї економічної категорії, породженої грішми. Ціна є грошовою назвою упредметненого в товарі СНРЧ і вона покликана, в остаточному підсумку, відображати, виражати й реалізовувати цю економічну норму. Однак на ціну впливає не тільки величина вартості даного товару, але й той плюс або мінус у порівнянні з СНРЧ, яким супроводжується реалізація товарів. Можливість кількісної розбіжності ціни з величиною вартості укладена вже в самій формі ціни, що не є її недоліком. Навпаки, саме ця риса перетворює її в адекватний механізм дії закону вартості, що проявляється як закон цін.
Закон цін служить, насамперед, стихійним регулятором ринкової економіки. Ціна є дороговказною зіркою, що стає орієнтиром усякої підприємницької діяльності. Відхиляючись від величини вартості, ціна регулює суспільні пропорції, впливаючи на перерозподіл виробничих ресурсів відповідно до особистих потреб членів суспільства, підвищуючи ефективність їхнього використання. Вона також стимулює НТП, трудову й підприємницьку активність, сприяє економії ресурсів у виробництві благ й у їхньому споживанні, нарешті, вона диференціює товаровиробників.
Особливу значимість має розподільна функція ціни. У цій якості вона функціонує як пульсуюча серцевина конкурентного механізму ринкової саморегуляції, у процесі якої здійснюється розподіл первинних і перерозподіл вагомої частки доходів суб'єктів ринкової економіки.
Реалізація ціни здійснюється за допомогою чергової функції грошей. На основі міри вартості гроші виконують функцію засоба обігу, при цьому вони опосередковують рух товарів і прямий бартер (Т1-Т2) перетворюють в обіг товарів (Т1-Д-Т2). У цій формулі обмін товарами розпадається на два акти: продаж Т1-Д і покупку Д-Т2. Тут криється можливість економічних криз.
Дану функцію виконують матеріально відчутні гроші (дзвінка монета, банкноти, паперові купюри). Гроші у формулі Т-Д-Т представляють скороминущу роль посередника. Тому дану роль здатні виконувати неповновагі монети, її знаки й символи у вигляді паперових грошей, у яких символізація грошових економічних відносин досягає своєї межі.
Довіра покупців і продавців всіх видів і рангів до грошових знаків і символів споконвічно базувалася на одночасному паралельному функціонуванні золотих і паперових грошей і закріплювалося вільним обміном останніх на перші. Крім того, у затвердженні паперових купюр у ролі грошей істотного значення набуває довіра населення до своєї держави, вона переноситься на грошові знаки й символи, випуском й узаконенням яких займається ця держава.
При покупці будь-якого товару власник грошей далеко не завжди усвідомлюючи свою роль, на ділі вирішує цілий комплекс фундаментальних для ринкової економіки проблем. Насамперед, всебічний більш-менш об'єктивний контроль за економічною діяльністю в умовах конкуренції здійснюють покупці. По-друге, гроші тут виступають у ролі своєрідного затвердженого державою «мандата», що дає їхньому власникові широкі «права» контролювати результати діяльності виробників товарів і послуг, оцінювати їх і, відповідно до оцінки, винагороджувати власників товарів. По-третє, покупець, опираючись на свій життєвий досвід, у першу чергу оцінює якість і визначає потрібну йому кількість споживчої вартості, зіставляючи її корисність із потребами свого домашнього господарства. По-четверте, купуючи товар, він зводить індивідуальну працю виробника, втілену у товарі, у ранг суспільної праці. По-п'яте, ця суспільна праця покупцем виміряється суспільно визнаним економічним засобом - грошовою одиницею, що по своїй глибинній суті є одиницею виміру відрізків життєдіяльності виробників, що втілюють свою працю в товарах і послугах. По-шосте, відповідно до цієї комплексної оцінки, покупець винагороджує власника товару, оплачуючи ціну останнього. По-сьоме, товар і його ціна в цьому випадку виявилися реалізованими, а споживча вартість, корисність перемістилася в сферу споживання домашнього господарства, для чого вона й була призначена споконвічно. Нарешті, передаючи гроші за товар покупець, як естафету, вручає його колишньому власникові зазначений вище «мандат», а разом з ним і широкі повноваження на всебічний економічний контроль нових виробників, у яких він буде купляти для свого домашнього господарства товари (послуги).
Тут описана роль лише одного покупця, однак у ринковому суспільстві статус покупця властивий всьому населенню. З іншого боку, майже все економічно активне населення по черзі виступає то в ролі покупців товарів або ресурсів, то в ролі продавців тих або інших. Так що контроль у розкритому вище змісті здобуває взаємно загального характеру. Століттями накопичений досвід, переданий від покоління до покоління, робить такий контроль досить об'єктивним, що становить одне з найважливіших переваг ринкової економіки.
Розкривши зміст ролі тільки одного статусу людини, тобто покупця, ми тим самим як би піднімаємо завісу в більш глибокому філософському розумінні дійсної ролі й виробників, й продавців, й споживачів, не говорячи вже про покупців як активних творців і функціонерів людської історії. Здавалося б, що може втримуватися в простому акті покупки, коли з рук у руки переміщаються назустріч товар і гроші, однак, аналіз показав, що тут закладено справжню нормативно-регулюючу природу феномена грошей.
Наступна функція грошей – кошти нагромадження. Цю функцію до виникнення банківської системи в повному обсязі здатні виконувати лише реальні гроші у вигляді повноважних і повноцінних золотих і срібних монет. Вона полягає в тому, що гроші, після продажу товару з волі продавця переривають свій обіг й осідають, тобто переходять у пасивну форму нагромадження багатства. Оскільки золото й срібло як реальні гроші не псуються, вони можуть зберігатися в будь-якій кількості тривалий час, являючи собою абстрактне багатство, здатне в будь-який момент перетворитися в його реальну форму.
В умовах металево-грошового обігу резервуари скарбів автоматично, стихійно служать відвідними й приводними каналами для кількості золотих і срібних грошей, що перебувають в обігу, які тому ніколи не переповняють сферу обігу. Внаслідок цього виключається інфляція грошей із цієї причини. Разом з тим золоті й срібні гроші в ролі скарбу служать самими надійними коштами збереження вартості, причому в такій її формі, що має абсолютну ліквідність. Що стосується паперово-кредитних грошей, то вони здатні виконувати дану функцію лише за допомогою розвинутій банківській системі, що здійснює нагромадження й заощадження вартості в активній формі, тобто це нагромадження й заощадження вартості здобуває форму самозростаючої вартості, вартість отут не тільки зберігається, але й збільшується за своїми розмірами.
Світові, міжнародні гроші - це не особлива функція грошей, а розширення області функціонування їх, перенесення цього функціонування з національного ринку на міжнародний ринок. У ролі світових грошей спочатку виступали товарні гроші у своїй натуральній формі - у вигляді злитків благородних металів. Нині цю роль виконують паперові гроші країн з високорозвиненою й стійкою економікою. Їхні національні гроші є резервними валютами. До таких відносяться долар США, ієна Японії, а так само міжнародні валютні одиниці - євро й СДР. Національні гроші в ролі світових і регіональних (євро й СДР) виконують ті ж функції міри вартості (але вже інтернаціональної вартості), засобу обігу й платежу, кошти нагромадження й заощадження скарбів, включаючи збереження інтернаціональної вартості.
Як альтернативні теорії грошей досить широке ходіння мають металістична, номіналістична й державна. Перша з них, ототожнюючи гроші з фізико-хімічними властивостями благородних металів, натуралізує природу грошей, уважаючи, що золото й срібло по природі своєї це гроші. Тим самим начисто ігнорується сутність грошей, що складає в сукупності соціально-економічні відносини, концентрованим вираженням яких служить вартість (цінність) і її всеосяжна роль у ринковій економіці.
Процес систематичного зменшення ваги благородних металів у грошовій одиниці при збереженні її назви (номіналу), подальше обмеження й нарешті припинення функціонування золота (срібла) як грошового матеріалу і заміна товарних грошей паперовими й безготівковими розрахунками послужили підставою для виникнення номіналістичної теорії грошей і посилення її позицій. Перебільшуючи значимість назви грошової одиниці, що нібито гарантує її купівельну спроможність, з одного боку, і абсолютизуючи скороминущість ролі посередника в поверхово засвоєній функції грошей як коштів обігу, - з іншої, прихильники цієї теорії зводять сутність грошей до чистій «соціальній умовності» (П.Самуельсон), символу цінності, «експериментальної конструкції» (М.Фрідмен). У цьому зв'язку, варто помітити, щоб зрозуміти значимість грошей, треба розглядати не окремі їх елементи або функції, а всю грошову систему в цілому в її історичній динаміці. Це позбавить від надмірного спрощення й доведення сутності грошей до абсурду.
Юридичний аспект номіналістичної теорії грошей породив її відгалуження - державну теорію, відповідно до якої гроші є не тільки утвором державної влади, але вона нібито встановлює й гарантує стабільність грошової одиниці. А це останнє затвердження начисто спростовується тривалою історичною практикою. Стихійно виниклі й настільки ж стихійно функціонуючі гроші, незважаючи на зростання суспільно-свідомого початку в діяльності держави й посилення її впливу на формування системи цін у суспільстві, поки не піддаються повною мірою приборканню з боку держави й, отже, воно не в змозі забезпечити надійну стабільність національної грошової одиниці.