11. Ветеринарно-санітарні вимоги до відділень (утилізаційних цехів) з переробки технічних відходів

11.1. Відділення з переробки технічних відходів повинне бути ізольоване від харчових цехів. Його перегороджують на дві половини, що мають окремі входи та виходи. Одна половина - для приймання та переробки відходів виробництва (сировини), друга - для приймання та тимчасового зберігання готової продукції (кормової муки).

Дороги для вивозу готового кормового борошна та завозу відходів не повинні перехрещуватись. Контакт готового борошна із сировиною не допускається.

11.2. Вхід до відділення повинен бути обладнаний дезінфекційним килимком, який у міру забруднення потрібно піддавати механічному очищенню та зволожувати дезінфекційними розчинами.

11.3. Для виробництва кормового борошна потрібно використовувати нехарчову сировину від здорової птиці, а також трупи птиці після розтину, відходи від переробки яєць, інкубації, які допущені до переробки державною службою ветеринарної медицини. Така сировина повинна направлятися у відділення по трубопроводах, у закритих контейнерах або в бачках з кришками.

11.4. За відділенням з переробки технічних відходів повинен бути закріплений окремий обслуговуючий персонал, а також санітарний та спеціальний одяг, інвентар, контейнери, бачки тощо.

11.5. У приміщеннях відділення постійно повинен підтримуватися санітарний режим, що запобігає вторинному обсіменінню мікрофлорою та розмноженню її в готовій продукції.

11.6. Кожна партія кормової муки підлягає лабораторному дослідженню в державних лабораторіях ветеринарної медицини та супроводжується ветеринарним свідоцтвом або довідкою.

11.7. Використання кормової муки до одержання результатів лабораторних досліджень забороняється.

11.8. Дезінфекцію відділення з переробки технічних відходів потрібно проводити щоденно розчином хлорного вапна із вмістом 3 - 4 % активного хлору при експозиції 2 - 3 години або гарячим 2 %-ним розчином їдкого натру або їдкого калію.

11.9. Приміщення для приймання та переробки технічних відходів повинно бути обладнане кімнатою для миття та дезінфекції тари, інвентарю та транспортних засобів, за допомогою яких транспортується сировина.

12. Вимоги до проведення санітарної обробки приміщень та технологічного обладнання птахопереробних підприємств

12.1. Для миття та дезінфекції приміщень, обладнання, інвентарю, тари повинні використовуватись мийні та дезінфекційні речовини, дозволені Міністерством охорони здоров'я України для застосування в харчовій промисловості.

12.2. Розчини мийних та дезінфекційних препаратів потрібно готувати в хімічно й корозійностійких ємкостях.

12.3. Температура приготування гарячих мийних розчинів та води має бути 68 ± 2° C, теплої води 38 ± 2° C, холодної водопровідної води та розчинів хлорного вапна 18 ± 2° C.

12.4. Перед приготуванням робочих розчинів хлорного вапна попередньо потрібно визначати вміст активного хлору в сухому хлорному вапні.

12.5. Роботи з проведення дезінфекції, дезінсекції та дератизації повинні проводити спеціальні служби або навчені робітники під контролем лікаря державної служби ветеринарної медицини.

12.6. Фунгіциди, інсектициди, мийні, дезінфекційні та інші засоби повинні зберігатися в окремих закритих приміщеннях і перевозитися тільки робітниками, які отримали спеціальну підготовку. Застосування таких речовин дозволяється під їх наглядом з дотриманням правил техніки безпеки. Потрібно виключити можливість забруднення згаданими речовинами сировини та продуктів.

12.7. Перед проведенням дезінфекції, дезінсекції та дератизації сировину та готову продукцію потрібно видаляти з приміщення.

12.8. Санітарна обробка поверхонь повинна проводитись за схемою: механічна очистка, миття гарячою водою та мийними засобами, нанесення дезінфекційних розчинів, витримка експозиції, промивання водопровідною водою, контроль видалення мийних та дезінфекційних речовин з поверхні.

12.9. Після нанесення дезінфекційних розчинів із розрахунку 1 л/1 м² потрібно витримувати експозицію для хлорних розчинів не менше 30 хв., а для лужних - 45 хв., а потім їх змивають водою.

12.10. Контроль за видаленням мийних та дезінфекційних розчинів з оброблених поверхонь повинен проводитись за допомогою фенолфталеїну або лакмусового папірця.

12.11. Дрібний інвентар необхідно дезінфікувати шляхом занурення; великий інвентар та обладнання, цехові транспортні засоби, підлогу, стіни потрібно зрошувати за допомогою гідропульту, пересувних та стаціонарних аерозольних апаратів тощо.

12.12. Дезінфекцію попередньо очищених поверхонь, приміщень, обладнання, автотранспортних засобів дозволяється проводити водою з температурою 85° C під тиском 7 - 14 МПа.

12.13. Концентрація мийних та дезінфекційних розчинів щоденно повинна контролюватися лабораторією і в разі відхилень, доводитися до встановленої норми.

12.14. Не допускається змінення концентрації, температури мийних та дезінфекційних розчинів, графіків проведення санітарної обробки, які передбачені нормативно-правовими актами.

12.15. Начальник цеху (майстер) несе відповідальність за своєчасну та якісну організацію миття та профілактичну дезінфекцію. Контроль за правильністю проведення дезінфекції повинен здійснювати лікар державної служби ветеринарної медицини.

12.16. Щоденний контроль ветеринарно-санітарного стану приміщення, обладнання, інвентарю, робочих місць повинна здійснювати служба ветеринарної медицини підприємства.

12.17. Мікробіологічний контроль вимитого та продезінфікованого обладнання в цехах птахопереробного підприємства повинен проводитися за графіком. Результати досліджень змивів, що свідчать про незадовільну санітарну обробку, потрібно вивішувати на дошці показників, із зазначенням прізвища особи, відповідальної за санітарний стан цієї ділянки.

У разі виявлення кишкової палички із змивів з обладнання лабораторією надається рекомендація начальнику цеху про негайне проведення повторного миття та дезінфекції устаткування, після чого повторно беруться змиви. У разі повторного виявлення кишкової палички у змивах з одного і того самого обладнання суб'єкт господарювання повинен зупинити роботу цехів для проведення генерального прибирання, миття та дезінфекції всього обладнання, після чого лабораторія проводить мікробіологічне дослідження і, якщо знову виявляє кишкову паличку, то обов'язково повідомляє про це територіальну санітарно-епідеміологічну службу.

12.18. Санітарну обробку холодильних камер потрібно здійснювати відповідно до інструкції з їх дезінфекції. Побілку стін, стелі необхідно проводити з додаванням 2 % оксідефеноляту натрію.

12.19. Дезінфекція холодильних камер уважається задовільною, якщо при дослідженні кількість зародків плісняви на 1 см² поверхні складає не більше 10 одиниць.

12.20. Щоденно в перервах між змінами та після закінчення роботи потрібно прибирати виробничі приміщення.

12.21. Підлогу, панелі, стіни в цеху щоденно, перед початком роботи, необхідно мити водопровідною водою, а в обідню перерву, в процесі роботи у міру забруднення і після закінчення роботи необхідно чистити, мити теплою водою або мийним розчином та промивати теплою водою.

12.22. Сходи потрібно мити у міру їх забруднення, але не рідше одного разу на добу, а поручні щоденно протирати освітленим розчином хлорного вапна, який містить 0,5 % активного хлору.

12.23. Двері необхідно мити гарячою водою та дезінфікувати не рідше одного разу на тиждень. Кожну зміну необхідно протирати ручки дверей, поверхні під ними та нижні частини дверей.

12.24. Внутрішнє, віконне, ліхтарне скло та рами в приміщеннях потрібно протирати та промивати не рідше 1 разу на місяць, із зовнішнього боку - не рідше 2 разів на рік, у теплий період року - у міру забруднення. Простір між рамами необхідно очищати від пилу, павутиння, а за необхідності - мити.

Спеціально підготовлений персонал повинен мити електроосвітлювальну апаратуру у міру її забруднення, але не рідше 1 разу на місяць.

12.25. З метою проведення заходів з дезінсекції необхідно:

- прибирати територію;

- попереджувати виплід мух, для чого своєчасно видаляти сміття та нечистоти, не залишати технічні відходи від переробки птиці та конфіскати в цехах;

- закривати дрібною сіткою вікна та кватирки;

- не рідше 2-х разів на тиждень проводити дезінфекцію смітників, вигрібних ям, санітарних вузлів дезінфектантами, інсектицидами, дозволеними Міністерством охорони здоров'я України для використання на підприємствах харчової промисловості відповідно до інструкцій, настанов з їх застосування.

12.26. Для боротьби з тарганами використовуються: свіжоперепалена бура у суміші з картопляною або гороховою мукою у співвідношенні 1:1, розчин борної кислоти з цукром або хлібом. Місця розмноження тарганів потрібно обпалювати паяльною лампою.

12.27. Для захисту сировини та готових продуктів від забруднення та псування гризунами необхідно:

- оббивати пороги та двері приміщення на висоту 40 - 50 см листовим залізом або металевою сіткою;

- закривати вікна в підвальних приміщеннях та отвори вентиляційних каналів захисними сітками;

- заливати отвори в стінах, підлозі, біля трубопроводів та радіаторів цементом з металевою стружкою;

- своєчасно очищати цехи від відходів виробництва та конфіскатів. Після закінчення роботи сировину та готову продукцію розміщувати в місцях їх зберігання.

12.28. Знищення гризунів потрібно проводити механічним (капкани) та хімічним способами. Хімічний спосіб дератизації застосовують лише спеціалісти-дератизатори. Для проведення дератизації цим способом використовують: зоокумарін, крисид, вуглекислий барій, ратіндан, вуглекислий газ тощо.

12.29. Забороняється використовувати бактеріальні засоби боротьби з гризунами.

12.30. Суб'єкт господарювання за погодженням з державним лікарем ветеринарної медицини підприємства та санітарно-епідеміологічної служби на підпорядкованій їм території повинен складати графік проведення санітарних днів та профілактичних перерв у цехах і передбачати виконання робіт, що направлені на поліпшення санітарно-гігієнічного стану виробничих, побутових та підсобних приміщень, території, обладнання, робочих місць, інвентарю, спеціального та санітарного одягу, та проведення дезінфекції та дератизації.

12.31. Обов'язково, не рідше 1 разу на рік, роботу цехів необхідно зупиняти на профілактику. Один раз на рік дослідження повинна проводити санітарно-епідеміологічна служба.

12.32. На підприємстві повинен бути передбачений один санітарний день на місяць. При цьому повністю зупиняється приймання сировини (птиці, яєць) та її переробка.