2.6. Освітлення, опалювання, вентиляція

Освітлення виробничих приміщень повинне відповідати вимогам СНіП „Природне і штучне освітлення. Норми проектування” та санітарним вимогам до проектування підприємств молочної промисловості.

У виробничих приміщеннях найбільш прийнятне природне освітлення. Світловий коефіцієнт повинен бути в межах 1:6 - 1:8, а в побутових приміщеннях – не менше 1:10. Коефіцієнт природного освітлення встановлюють з урахуванням характеру праці і зорової напруги.

При недостатньому природному освітленні необхідно застосовувати штучне освітлення - переважно люмінісцентні лампи. У приміщеннях з важкими умовами праці або в зоні стаціонарних робочих місць (термостати, холодильники, відділення солільня, склади тощо) можна використовувати лампи розжарювання.

Штучне освітлення у цехах і приміщеннях може бути загальним, а у виробничих (при необхідності) - місцевим або комбінованим.

При виконанні виробничих операцій, що вимагають особливої зорової напруги, яка залежить від об'єму і характеру роботи необхідно використовувати комбіноване або місцеве освітлення.

Світильники з люмінесцентними лампами обладнують захисними гратами (сіткою), розсіювачами або спеціальними ламповими патронами, що виключає можливість випадання ламп із світильників, а світильники з лампами розжарювання – суцільним захисним плафоном.

У приміщеннях з відкритими технологічними процесами (виробництво сиру та інших продуктів у ваннах без кришок) світильники розміщують над технологічним обладнанням, щоб виключити можливість попадання в продукт скла.

Світлові отвори всередині і зовні будівлі забороняється захаращувати тарою, устаткуванням і т.п.. Не допускається заміна скла у світлових отворах непрозорими матеріалами.

У разі перепланування, зміни виробничого призначення приміщення, а також при перенесенні або заміні одного устаткування іншим, освітленість приміщення, у зв'язку з новими умовами, повинна бути приведена у відповідність нормам освітлення.

В приміщеннях, що вимагають особливого санітарного режиму (в заквашувальній, відділенні упаковки сиру в плівку, фасування дитячих молочних продуктів, лабораторних боксах і т.п.) передбачують встановлення бактерицидних ламп для дезінфекції повітря. Режим їх роботи повинен відповідати вимогам експлуатаційної інструкції. У медпунктах також передбачають встановлення установки ультрафіолетового випромінювання.

Підприємства забезпечують аварійним освітленням.

Система опалювання повинна відповідати вимогами СНіП „Опалювання, вентиляція і кондиціонування повітря”.

У системі опалювання виробничих і допоміжних будівель переважно використовують як теплоносій нагріту воду; допускається також застосування водяної пари.

Для опалювання будівель, віддалених від теплових мереж або розташованих за межами промплощадки (насосні, каналізаційні системи, водонапірні башти і т.п.), а також у приміщеннях розміщених в контурах холодильників і складів, допускається як джерело тепла використовувати електроенергію.

У складах опалювання доцільно влаштовувати лише в підсобних приміщеннях, де тривалий час перебуває обслуговуючий персонал (упродовж робочого дня). Опалювання складів передбачають тільки при необхідності забезпечення в них певної температури повітря, необхідної для режиму зберігання продукції або сировини.

У всіх виробничих цехах і допоміжних приміщеннях основного виробництва, як нагрівальні прилади, повинні застосовуватися радіатори (краще регістри з гладких труб), конструкція яких забезпечує доступне очищення їх від пилу.

В термостатному приміщенні для створення необхідної технологічної температури обладнують парове опалювання від системи загального виробничого теплопостачання із застосуванням нагрівальних регістрів з гладких труб.

Відповідно вимогам „Санітарних норм проектування промислових підприємств”, розділу СНіП „Опалювання, вентиляція і кондиціонування повітря”, „Санітарних вимог до проектування підприємств молочної промисловості” (ВСТП) у виробничих і допоміжних будівлях та приміщеннях повинна бути передбачена природна, механічна, комбінована система вентиляції або кондиціонування повітря

На підприємствах молокопереробної промисловості у виробничих і побутових приміщеннях, мийних, лабораторіях та інших будівлях слід передбачати встановлення приливно-витяжної загальнообмінної механічної вентиляції (або кондиціонування), при необхідності, в поєднанні, з місцевою витяжною вентиляцією.

Облаштування вентиляційної системи з природною тягою допускається в окремих приміщеннях допоміжних служб, на молокоприймальних пунктах, молокопереробних підприємствах невеликої виробничої потужності.

Побутові приміщення, туалети, відділення закваски і лабораторії обладнують незалежними системами загальнообмінної або місцевої вентиляції.

Обладнання, що є джерелом інтенсивного виділення тепла, вологи і шкідливих речовин, повинно забезпечуватися місцевими системами витяжної вентиляції.

Устаткування, що є джерелом пилу, обладнують індивідуальними спеціалізованими системами очищення повітря (фільтрами, циклонами і т.п.).

Низ приймального отвору повітрозабірного каналу вентиляції необхідно розміщувати на висоті не нижче 2 м від рівня підлоги.

Повітря, що видаляється системами витяжної вентиляції, повинно виводитися через витяжні канали висотою не менше 1 м вище за рівень даху.

Викиди в атмосферу з систем вентиляції слід розміщувати на відстані не менше 10 м по горизонталі або 6 м по вертикалі, при горизонтальній відстані менше 10 м від повітрозабірних пристроїв приливної вентиляції.