§ 4. Мова вихователя – засіб навчання дітей рідної

МОВИ

Розвиток мови у дітей можливий лише за умови правильної

літературно досконалої мови оточуючих. «Мова найкраще служить

людині тоді, коли той, хто користується нею, найповніше володіє її

скарбами. А для цього треба вивчати будову мови, словник, норми

вимови, треба виховувати любов до мови, до рідного слова». Діти,

наслідуючи мову оточуючих, переймають усі тонкощі вимови,

слововживання, побудови фраз. Вчити дітей треба на кращих

зразках рідної мови, і в цьому провідна роль належить вихователю,

29

який постійно контактує з дітьми, від якого діти повинні переймати

зразок культури мовлення.

Постійне піднесення культури мови є професійним і суспільним

обов'язком кожного педагога.

Під культурою мови розуміють її правильність, тобто

відповідність нормам орфоепії, стилістики, граматики, лексики,

встановленим для літературної мови традиціям та вміння

користуватися ними в різних умовах спілкування відповідно до мети і

змісту мовлення. Опанування культурою мови – довготривалий

процес. Вихователь повинен самокритично ставитись до власного

мовлення, збагачувати знання дітей та забезпечувати активну мовну

практику.

Тема 4.

ФОРМИ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ РІДНОЇ МОВИ.

План

1. Заняття як основна форма навчання дітей рідної мови.

2. Види занять, особливості занять з розвитку мови.

Література:

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. - -К.,1998.

2. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у

Світі» / Наук. ред. та упоряд. О. Л. Кононко. – 2-ге вид., –К.: Світич,

2008.-430.

3. Богуш А.М., Орланова Н.П., Зеленко Н.І., Лихолетова В.К.

Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у

дошкільному закладі. – К.: Вища школа, 1992.- С. 69 – 99.

4. Богуш А.М.Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7

років. Монографія. – К.: Видавничий Дім „Слово‖, 2004.С.153 – 194.

5. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Укл.

А.М. Богуш. – Одеса :Маяк , 1999.

6. Гавриш Н.В. Розвиток мовлення та навчання дітей рідної

мови : Мета і завдання. Дошкільне вихов., 2003, №7.

7. Дитина. Програма виховання і навчання дітей дошкільного

віку / Наук. кер. О.В.Проскура.- К.: Освіта, 1993. - 270 с.

8. Дитина в дошкільні роки / Наук. кер. К.Л.Крутій. - Запоріжжя:

ЛІПС. Лтд, 2000. -268 с.

9. Дошкільна лінгводидактика. Хрестоматія. Навчальний

посібник. Упорядник Богуш Ф.М. Частина 1 та 2.-К.: Видавничий Дім „

Слово‖, 2005. – 214-270.

30

§ 1. Заняття як основна форма навчання дітей рідної

МОВИ

Форми роботи з розвитку мовлення в дошкільному закладі:

навчання на заняттях, навчання і розвиток мовлення дітей у

повсякденному житті.

Заняття як основна форма навчання дітей рідної мови. Види

занять, особливості занять з розвитку мовлення. Специфіка занять у

різновікових і цілодобових групах дошкільного закладу. Форма

навчання – це спеціально організована діяльність вихователя і

дітей, яка протікає в установленому порядку і в певному режимі.

Розвиток мови дітей в дошкільному закладі здійснюється в двох

формах – на організованих заняттях і в повсякденному житті.

Навчання рідної мови на заняттях – планомірний,

цілеспрямований процес розвитку пізнавальних здібностей дітей,

засвоєння ними системи елементарних знань про навколишнє і

відповідного словника, формування мовних умінь і навичок.

Навчання на заняттях є ведучим засобом розвитку мови дітей. На

них здійснюються найскладніші завдання з розвитку мови

(формування вмінь зв'язно розповідати, виразно передавати зміст

художнього твору, правильно вимовляти звуки тощо).

Відповідно до програми виховання у дошкільному закладі

проводяться такі заняття з розвитку мови:

Крім фронтальних занять вихователі планують і проводять

групові (10 – 12 дітей), індивідуально-групові (4 – 6 дітей) та

індивідуальні заняття (1 – 4 дітей).

Науковці запропонували виділити заняття, на яких навчання

дітей рідної мови було б домінуючим завданням. Це викликано тим,

що певні мовні вміння (інтонаційна виразність, темп, сила голосу,

використання в мові порівнянь, означень, утворення ступенів

порівняння прикметників, оволодіння узгодженістю слів у реченнях

різних конструкцій, уміння складати сюжетну розповідь тощо), які

потрібні дітям для спілкування і підготовки до школи, важко

сформувати поза спеціально організованими заняттями.

Заняття з розвитку мови проводяться один раз на тиждень з

підгрупами дітей (10 – 12 чол.). Вони можуть бути комплексними та

тематичними. На комплексному занятті крім обов'язкового завдання

з розвитку зв'язного мовлення даються ще два завдання: з розвитку

словника, звукової культури, граматичної будови мови. Варіанти

завдань можуть бути такі:

I. Зв'язна мова, словник, звукова культура мови.

II. Зв'язна мова, словник, граматична будова мови.

31

III. Зв'язна мова, граматична будова мови, звукова культура.

Враховуючи рівень підготовки дітей, вихователь може сам

визначити, яку частину заняття (зв'язне мовлення, словник чи

граматику) проводити першою. В окремих випадках доцільно

починати заняття з розвитку словника чи граматики, а потім

переходити до розвитку зв'язного мовлення. Четверте заняття

кожного місяця – тематичне, присвячене одному з розділів мовної

роботи: словнику, звуковій культурі чи граматиці. Навчання

зв'язному мовленню як самостійне заняття не планується, оскільки

входить до складу перших трьох занять.

Один раз на тиждень в усіх вікових групах проводиться заняття

по ознайомленню з суспільними явищами.

Систематично в усіх вікових групах проводяться заняття по

ознайомленню з художньою літературою. Крім формування у дітей

уявлень про явища суспільного життя, природи, про морально-етичні

норми на них вирішується ряд спеціальних завдань: дітей вчать

сприймати художнє слово як засіб мистецтва, розуміти його красу,

поетичну образність, одержувати естетичне задоволення від

сприймання, розрізняти жанри та художні засоби виразності,

відтворювати зміст твору відповідно до його характеру.

У старшій групі виділені заняття з навчання дітей грамоти.

Оволодіти звуковим аналізом слів, усвідомити на елементарному

рівні свою мовну діяльність, ознайомитись з такими мовними

одиницями, як звук, слово, речення, склад, оволодіти механізмом

читання дитина може лише в процесі організованого навчання.