§ 1. Закономірності становлення слова у дітей

Слово – це основна одиниця мови, її будівельний матеріал.

Змістом слова є поняття, тобто його смислове значення. За словами

Л. С. Виготського, «смислове значення слова з психологічної точки

зору є не що інше, як поняття» . Слова мають узагальнений

характер. З фізіологічної точки зору слово – це умовний рефлекс, це

«сигнал-сигналів» (І. П. Павлов).

Як же дитина засвоює слово? Коли для дитини слово стає

умовним подразником? Л. С. Виготський підкреслює, що в основі

оволодіння словом лежить вроджена реакція, безумовний рефлекс,

який проявляється протягом першого року життя у вигляді крику,

гукання, гуління, лепету. Ці безумовно-рефлекторні голосові реакції

пов'язані з емоціями і відбивають емоційний стан дитини

(позитивний чи негативний). Отже, до восьмидесяти місяців життя

слово для дитини залишається лише звуковим подразником.

А. К. Маркова накреслила певну послідовність оволодіння

словом. І етап – поява слова-складу; дитина вживає скорочене

слово у вигляді одного складу. Це відбувається у віці вісім – десять

місяців. Дитина начебто вибирає один склад слова, який є

представником всього слова: ка – качечка, ля – лампа (І. А.

Сікорський).

За даними А. К. Маркової, Г. М. Ляміної, дитина не обов'язково

виділяє наголошений склад, вона може назвати слово, виділивши з

нього будь-який склад (па – лампа), або навіть бере зовсім інший

склад (ді – телефон). Це дослідження не заперечує попереднє, а

лише доповнює його.

2 етап – поява двохскладових слів (десять – дванадцять

місяців). Спочатку це просте повторення першого складу (бо –

боляче: бо-бо; па – до побачення: па-па); пізніше з'являються слова

з двох різних складів а-па – впав, а-ді – одягатись).

III етап – поява трьохскладових слів – триває протягом другого

року життя (ма-сі-на машина, ве-лі-пет– велосипед).

На IV етапі в кінці другого року життя у дітей з'являються

чотирьохскладові слова.

А. К. Маркова описує такі особливості перших слів дитини:

багаторазове повторення складів (ба-ба-ба – лампа, дя-дя'дя –

дядя), розкладування збігу приголосних (сітіл – стіл, хіліб – хліб),

уподібнення складів (ба-ба-ка –собака), скорочення збігу

приголосних (сон – слон). Такі особливості спостерігаються до кінця

третього року життя.

58

Німецькі вчені В. Штерн і Ш. Бюлер відмітили такі дві

особливості: між словами дорослих і словами дітей існують різкі

фонетичні відмінності: багатозначність перших слів дітей.

Багатозначність перших дитячих слів виступає у віднесенні

слова до багатьох різних предметів за місцем їх знаходження

(словом ті дитина називає всі предмети, які лежать на столі), за

функціональними ознаками (фу означає все, що горить: вогонь,

сірники, лампа, ліхтар), за зовнішньою схожістю (кх – все пухнасте:

шапка., комір, кішка, кофта), за звуконаслідуванням (тік – годинник,

молоток, брязкальця).

Як бути вихователю: повторювати за дитиною автономні слова

чи говорити тільки правильною мовою? Вихователь повинен

називати полегшуюче (автономне) слово, а поряд обов'язково

називати правильне (моня – молоко]. Для виникнення перших

усвідомлених слів вирішального значення набуває потреба дитини в

спілкуванні (Ф. І. Фрадкіна), і таку потребу повинен створювати

педагог. Стимулом до активного вживання перших слів е запитання

дорослого,

Протягом молодшого дошкільного віку спостерігається

неточність у засвоєнні дітьми дієслів, прикметників, дієприкметників,

дієприслівників. І тут проявляється універсалізація слів: хороший –

це і гарний, і добрий, і красивий, і смачний, і цікавий; добре – це і

гарно, і красиво, і зручно.

У середньому дошкільному віці дітям важко дається засвоєння

значень просторових та часових понять. «Який сьогодні понеділок –

вівторок чи середа?» – запитує Галинка. А Олесь промовляє: «Я

встану так рано, що буде вже пізно».

Дітям старшого дошкільного віку важко дається засвоєння

абстрактних понять. У дитини шести років запитали, що означають

слова безліч, пильно, порядок. Ось її відповідь: безліч – це коли

немає ліків; пильно – стоїть стовп пилюки; порядок – це рядки...

Оленка шести років повідомляє батьку: «Наш дитячий садок

найкращий у світі!» А батько запитує: «А світ великий?» Дівчинка

подумала і відповіла: «Високий... ось той, що горить у лампочці».

Важко дається старшим дошкільникам і засвоєння переносного

значення слова. За даними К. Т. Патріної, діти тривалий час

пояснюють переносне значення слова з його основного (прямого)

значення. Наприклад: золота осінь – листя золотом облиті; золоті

промені – тоненькі золоті ниточки; золоте серце – зроблене з золота;

свіжі сили – людина ковтнула свіжого повітря, от і з'явилися свіжі

сили.

59