- •Тема 1. Теоретико-методичні основи формування мовної
- •Тема 1.
- •§ 1. Лінгводидактичні основи методики
- •§ 2. Філософські основи методики
- •§ 3. Природничі основи методики
- •§ 4. Психологічні основи методики
- •§ 5. Предмет та завдання курсу
- •§ 6. Закономірності та принципи навчання дітей рідної
- •Тема 2.
- •§1.Становлення методики в пожовтневий період.
- •§ 2. Розвиток методики навчання дітей рідної мови
- •§ 3. Є.І.Тихєєва — основоположник методики
- •§ 4. Внесок в.О.Сухомлинського в розвиток
- •Тема 3.
- •§ 1. Завдання з розвитку мови дітей
- •§ 2. Зміст і завдання роботи з розвитку мовлення
- •§ 3. Засоби навчання дітей рідної мови
- •§ 4. Мова вихователя – засіб навчання дітей рідної
- •Тема 4.
- •§ 1. Заняття як основна форма навчання дітей рідної
- •§ 2. Класифікація занять залежно від дидактичної
- •Тема 5.
- •§ 1. Характеристика методів розвитку та
- •§ 2. Прийоми розвитку мови у дітей
- •§ 3. Умови успішного розвитку мови дітей
- •Тема 6.
- •§ 1. Поняття зв'язного мовлення і розвиток
- •§ 2. Розмова вихователя з дітьми
- •§ 3. Методика проведення
- •§ 4. Види дитячих розповідей
- •§ 5. Методика навчання дітей
- •§ 6. Методика роботи дидактичною картиною
- •§ 7. Методика навчання розповідей з власного
- •§ 1. Закономірності становлення слова у дітей
- •§ 2. Особливості словника дітей 1 завдання
- •§ 3. Принципи словникової роботи
- •§ 5. Бесіда за картинами
- •§ 6. Методи опосередкованого ознайомлення
- •§ 7. Дидактичні ігри та вправи
- •Тема 8.
- •§ 1. Становлення граматичної будови мови у дітей раннього віку.
- •§ 2. Закономірності засвоєння граматичних
- •§ 3. Типові помилки в мовленні дітей
- •§ 4. Дитяче словотворення
- •§ 5. Шляхи формування граматичної правильності
- •§ 6. Методи формування граматичної правильності
- •Тема 9.
- •§ 1 Поняття звукової культури мови.
- •§ 2. Поняття звукової культури мови
- •§ 3. Методика виховання звукової
- •Тема 10.
- •§ 1. Особливості сприймання дітьми художніх
- •§ 2. Методика художнього читання і розповідання
- •§ 3. Методика проведення бесід на морально-етичні
- •§ 4. Методика роботи з поетичними творами
- •Тема 11.
- •§ 1. Методика роботи з ілюстраціями в дитячому садку
- •§ 2. Методика показу діафільмів і кінофільмів .
- •§ 3. Драматизація та інсценування художніх творів.
- •§ 1. Методика роботи з ілюстраціями в дитячому
- •§ 2 Методика показу діафільмів і кінофільмів
- •§ 3. Драматизація та інсценування художніх творів
- •Тема 12.
- •§ 2. Роль завідуючого та методиста в організації
- •§ 3. Робота з розвитку мови у відділах народної
- •Тема 13.
- •§ 1. Методика навчання дітей звуковому аналізу слів.
- •§ 2. Методика навчання читання.
- •§ 3.Новітні методики навчання грамоти дітей на сучасному
- •§ 1. Методика навчання дітей звуковому аналізу слів
- •§ 2. Методика навчання читання
- •§ 3.Новітні методики навчання грамоти дітей на
§ 2. Класифікація занять залежно від дидактичної
МЕТИ ТА СТРУКТУРИ
Заняття з розвитку мови та ознайомлення з навколишнім, з
художньою літературою класифікуються залежно від дидактичної
мети та структури.
За дидактичною метою можна виділити такі типи занять:
- виклад нового матеріалу (екскурсія на будівництво,
спостереження за працею лікаря, огляд кабінету завідуючого,
читання нових творів, пізнавальна розповідь вихователя з
використанням ілюстративного матеріалу, перше заняття з навчання
розповідання);
- закріплення знань, умінь і навичок (розповіді або бесіди про
побачене на екскурсії, розглядання знайомих іграшок або предметів,
повторне читання, вправляння з розповідання тощо). Вихователь
може на таких заняттях застосовувати відтворююче, буквальне
повторення матеріалу (переказ, повторення віршів), тренувальні
32
вправи (звуковимова, закріплення нового слова в одній і тій самій
граматичній формі), творче закріплення (гра-драматизація, бесіда за
матеріалами спостережень). Для досягнення позитивних результатів
важливо вносити елементи новизни, творчої активності в процес
повторення матеріалу;
- систематизація й узагальнення пройденого матеріалу (окремі
дидактичні ігри, наприклад «Кому що потрібно», узагальнюючі
бесіди);
- комбіновані заняття, на яких здійснюється засвоєння нового
матеріалу, повторення його і практичне застосування;
- контрольні заняття, метою яких є перевірка засвоєння
дошкільниками програмних вимог. Вони проводяться для виявлення
рівня знань, умінь і навичок, здобутих за певний період часу (місяць,
квартал, півріччя). На одному контрольному занятті можуть
перевірятися знання: з різних розділів програми (наприклад, у
старшій і підготовчій групах – з розвитку мовлення, ознайомлення з
навколишнім світом, з математики; ознайомлення з навколишнім,
природою, з грамоти); з різних тем будь-якого розділу («Фізична
культура», «Розвиток мовлення» тощо); з однієї теми певного
розділу.
Залежно і тематичні. від структури заняття поділяються на ком-
плексні, комбіновані
Комплексні заняття характеризуються тим, що для повнішого і
глибшого розкриття тем, успішного розв'язання поставлених завдань
педагог використовує комплекс навчально-виховних впливів, що
включають, зокрема, різні види мистецтва (образотворче, музичне,
художнє слово). Тут у тісному взаємозв'язку може подаватися
матеріал з різних розділів програми, можуть поєднуватись і кілька
видів діяльності дітей. Тому комплексне заняття, як правило,
складається з кількох взаємопов'язаних частин. Усі вони
підпорядковані певній меті, доповнюють одна одну і разом
утворюють єдине ціле. Залежно від того, завдання якого розділу
програми є провідними, комплексні заняття можуть бути музичними,
з образотворчого мистецтва, ознайомлення з навколишнім тощо.
Вони проводяться в час, призначений для занять з відповідного
розділу, приблизно раз у квартал.
Комбіновані заняття, на відміну від комплексних, складаються з
окремих частин, майже не пов'язаних між собою. У кожній частині
розв'язуються свої завдання з одного або кількох розділів програми.
Так, заняття з фізкультури, музичні, а часом і з розвитку мовлення
мають комбінований характер. Починаючи з першої молодшої групи
можна організувати також комбіновані заняття з ознайомлення дітей
з навколишнім світом, я образотворчим мистецтвом.
33
Тематичні заняття присвячуються також визначним подіям і
датам у житті нашої країни. Тому їх можна назвати урочистими, або
святковими. Вони проводяться у святково оформленій груповій
кімнаті чи в залі в супроводі музики, різних видів музичної діяльності
дітей. Спеціальних репетицій такі заняття не потребують:
використовується матеріал вивчений при попередній роботі з
музичного виховання, ознайомлення з явищами суспільного життя,
художнього літературою. А для того щоб вони були цікавими, треба
урізноманітнити форми їх організації. Так, тематичне святкове
заняття можна провести як урочисту зустріч, наприклад, з
ветеранами, учасниками Великої Вітчизняної війни (на честь
відзначення Свята Перемоги), з жінками-трудівницями (до Восьмого
березня), для яких діти підготували концерт тощо.