Тема 5.

МЕТОДИ І ПРИЙОМИ РОЗВИТКУ ТА НАВЧАННЯ ДІТЕЙ

РІДНОЇ МОВИ

План

1. Характеристика методів розвитку та навчання дітей рідної

мови

2. Прийоми розвитку мови у дітей

3. Умови успішного розвитку мови дітей

Література

1. Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у

Світі» / Наук. ред. та упоряд. О. Л. Кононко. – 2-ге вид., –К.: Світич,

2008.-430.

2. Богуш А.М., Орланова Н.П., Зеленко Н.І., Лихолетова В.К.

Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у

дошкільному закладі. – К.: Вища школа, 1992. - С. 104-112.

3. Богуш А.М.Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7

років. Монографія. – К.: Видавничий Дім „Слово‖, 2004.С.153 – 194.

4. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Укл.

А.М. Богуш. – Одеса :Маяк , 1999.

5. Гавриш Н.В. Розвиток мовлення та навчання дітей рідної

мови : Мета і завдання. Дошкільне вихов., 2003, №7. - С.12-14.

6. Дитина. Програма виховання і навчання дітей дошкільного

віку / Наук. кер. О.В.Проскура.- К.: Освіта, 1993. - 270 с.

7. Дитина в дошкільні роки / Наук. кер. К.Л.Крутій.- Запоріжжя:

ЛІПС. Лтд, 2000. -268 с.

34

8. Дошкільна лінгводидактика.Хрестоматія. Навчальний

посібник. Упорядник Богуш Ф.М. Частина 1 та 2.-К.: Видавничий Дім „

Слово‖, 2005. – 214-270.

9. Закон України ―Про дошкільну освіту‖.- К.// Ред. Журналу

―Дошкільне виховання‖, 2001.- С.4-33.

10. Піроженко Т.Сучасні підходи до мовленнєвого розвитку

дітей //Дошкільне виховання. – 2001. - №1, - С.10-11.

§ 1. Характеристика методів розвитку та

НАВЧАННЯ ДІТЕЙ РІДНОЇ МОВИ

Методи навчання – це способи спільної діяльності вихователя і

дітей, спрямовані на розв'язання завдань розвитку мови. У

дошкільній педагогіці методи навчання класифікуються переважно

за джерелом знань.

Наочні методи: спостереження, екскурсії, огляди-екскурсії,

розглядання предметів, картин, перегляд діафільмів, кінофільмів,

телепередач, дидактичні ігри з наочністю. Використання цих методів

відповідає дидактичному принципу наочності і наочно-дійовому та

наочно-образному характеру мислення дошкільників. Ефективність

засвоєння дітьми знань, формування повноцінних уявлень, розвиток

таких психічних процесів, як сприймання, пам'ять, мислення і на цій

основі розвиток мови, великою мірою залежить від того, наскільки

широко в пізнавальну діяльність включаються різні форми чуттєвого

сприймання, якщо об'єкти доступні безпосередньому сприйманню ді-

тей, вихователь використовує метод спостереження або його

різновидності: огляд приміщення, розглядання натуральних

предметів, іграшок.

Словесні методи. Значення цієї групи методів полягає в тому,

що вони дають можливість здійснювати в єдності розширення та

закріплення знань дітей про навколишнє і формувати їхні мовні

вміння і навич творів, заучування віршів, бесіди, розповіді дітей,

переказ. Словесні методи дають можливість розвивати в дітей

уміння розуміти зміст мови, застосовувати знання без опори на

наочність.

Ефективним і доступним для дітей методом є розповідь

вихователя, його мета – сформувати яскраві і точні уявлення про

події чи явища. Ясність і простота опису об'єкта чи викладу події,

лаконічність розповіді, яскравість образів, близькість досвіду

вихователя інтересам дітей необхідні умови успішного сприймання

дітьми змісту розповіді.

35

Розповіді дітей є методом, спрямованим на вдосконалення

розумової діяльності, глибше усвідомлення знань і формування

мовних умінь. У навчанні дошкільників використовують розповіді

різного характеру: переказ, опис, сюжетна розповідь з досвіду,

творча розповідь, розповідь-міркування, розповідь-пояснення.

Розповідь дитини передбачає її спрямованість на слухача. Бажання

бути зрозумілим спонукає до вибору мовних засобів, що найточніше

передають зміст думки. Відображення в мовленні раніше

сформованих уявлень і знань сприяє уточненню і закріпленню їх.

До словесних методів належить бесіда. За дидактичною метою

бесіди поділяють на вступні, супроводжуючі та заключні (Є. О.

Фльоріна). Вступні бесіди проводяться тоді, коли вихователь

знайомить дітей з новими явищами, формує нові навички, способи

дії. Під час вступної бесіди він виявляє знання, досвід дітей з даної

теми, уточнює їх, активізує і на цій основі ставить перед дітьми

пізнавальні і практичні завдання, викликає до них інтерес.

Супроводжуюча бесіда використовується під час спостережень,

екскурсій, розглядання картин.

Заключна, або узагальнююча, бесіда проводиться з метою

систематизації знань, їх дальшого поглиблення й усвідомлення.

Вона планується як самостійне заняття. За допомогою спеціально

підібраних запитань вихователь активізує пізнавальну діяльність,

виправляє і розвиває думку, доповнює знання, вчить простим

міркуванням. Такий пожвавлений обмін думками сприяє розвитку

мислення і пізнавальних інтересів, розвитку мови.

Практичні методи. Мета цих методів – навчити дітей на практиці

застосовувати одержані знання, допомогти набути й удосконалити

мовні вміння і навички. До практичних методів відносяться словесні

дидактичні вправи, ігрові методи, елементарні досліди і

моделювання.

Вправи – це багаторазове повторення дітьми розумових і

практичних дій. Вправи можуть бути різного характеру: імітаційного

(просте повторення важкого слова для його запам'ятовування, звуку

для оволодіння вимовою), конструктивного (вправляння в оволодінні

розумовою дією – підбір узагальнюючих слів до групи прикметників

чи іменників, підбір протилежного за значенням слова тощо),

творчого (використання засвоєних способів в нових умовах,

наприклад, самостійна постановка запитань у бесіді).

У дитячому садку практичні методи часто мають ігровий

характер. До них належать дидактичні ігри, наочні ігри-заняття, ігри-

інсценівки (С. В. Петєріна). Одним із компонентів ігрового методу є

уявлювана ігрова ситуація (при наявності сюжету, ролей, ігрових і

операційних дій).

36

Одним із видів ігрового методу є дидактична гра, в якій усі дії

дітей можна регулювати ігровими завданнями й ігровими правилами.

Роботу із знайомим літературним текстом можна проводити за

допомогою гри-драматизації, інсценування.

На заняттях з розвитку мови та ознайомлення з навколишнім,

при ознайомленні з деякими предметами і явищами побуту, природи

можуть бути використані методи трудового характеру (наприклад,

приготування їжі), обстежуючі (пошукові) дії з метою виділення

якостей і властивостей предметів.