§ 2. Розвиток методики навчання дітей рідної мови

В КІНЦІ XIX– НА ПОЧАТКУ XX СТОЛІТЬ

Послідовниця К.Д.Ушинського в питаннях розвитку мови дітей

дошкільного віку Є.М.Водовозова (1844-1923). Педагогічні погляди

Є.М.Водовозової в основній праці «Розумовий і моральний розвиток

дітей від першого прояву свідомості до шкільного віку» (1871).

Основою розвитку мови дітей Є.М.Водовозова вважала розвиток

органів чуття і на цій основі ознайомлення дітей з предметами та

явищами навколишнього світу, збагачення дітей знаннями, щоб їм

було про що говорити.

Вправи розробленні Є.М. Водовозовою для розвитку органів

чуття.

Книга А.С.Симонович (1840-1933) «Дитячий садок» (1907) –

перше практичне керівництво у роботі дошкільних закладів у Росії.

Вимоги до методики ознайомлення дітей з навколишнім. у розділі

«Краєзнавство». Методичні розробки стосовно проведення занять з

краєзнавства (ознайомлення з явищами суспільного життя),

навчання дітей розповіданню та грамоти.

Посібник Л.К.Шлегер (1863-1942) «Матеріали для бесід з

маленькими дітьми» (1913-1914).

Роботи Є.М.Водовозової, А.С.Симонович, Л.К.Шлегер перша

сходинка у створенні методики розвитку мови дітей дошкільного віку

як самостійної галузі дошкільної педагогіки.

22

§ 3. Є.І.Тихєєва — основоположник методики

РОЗВИТКУ МОВИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Є.І.Тихєєва (1867-1949) основоположник методики розвитку

мови дітей дошкільного віку.

Книга«Развитие речи дошкольника» (1937, 1948, 1967, 1971).

Місце в педагогічній спадщині Є.І.Тихєєвої вчення про значення

рідної мови в житті дитини, в її розумовому розвитку.

Основні завдання з розвитку мови маленьких в розділі

«Розвиток мови в перші роки життя дитини».

Методику розвитку мови дітей раннього віку викладено в книзі

«Ігри і заняття маленьких дітей» (1935, 1965). Книга складається з

чотирьох розділів: «Вірші для дітей», «Казки», «Рухливі ігри»,

«Заняття з піском, водою, глиною, деревом, папером». Методичні

поради вихователям стосовно художніх творів для маленьких.

Методи навчання дітей рідної мови, сформульовані

Є.І.Тихєєвою: спостереження, екскурсії, екскурсії-огляди та екскурсії

за межі дитячого садка, навчання дітей розповіданню, розповіді з

власного досвіду на певну тему, за картинкою, за заголовками,

перекази, розповіді-описи, розповіді-загадки, сюжетні розповіді про

іграшку, придумування кінцівки розповіді, складання листів.

Види занять у розділі «Заняття по живому слову» : а) розмови з

дітьми, б) доручення та завдання, в) бесіди, г) розповідання, д)

читання, ж) листи, з) заучування віршів.

Методичні вказівки Є.І.Тихєєвої щодо використання усної

народної творчості та художньої літератури в розвитку мови дітей.

§ 4. Внесок в.О.Сухомлинського в розвиток

ІДЕЙ МЕТОДИКИ КАВЧАННЯ ДІТЕЙ РІДНОЇ МОВИ

Педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського стосовно розвитку

та навчання дітей рідної мови. Досвід роботи з дітьми шести років в

книзі «Серце віддаю дітям». Любов до слова рідної мови в

педагогічних працях В.О.Сухомлинського.

Ідея В.О.Сухомлинського про значення природи в розвитку

мови дітей і збагаченні їх знань.

Накресленні В.О.Сухомлинським шляхи розвитку мови дітей в

природі .Чудодійним методом розвитку мови дітей – є казка. Казка –

невичерпне джерело патріотичного виховання . Самостійне

створення казок – дійовий шлях розвитку дитячого мовлення.

Поетична творчість, за В.О.Сухомлинським, – найвища ступінь

мовної культури, яка виражає саму суть людської культури.

Підхід В.О.Сухомлинського до початкових етапів навчання дітей

грамоти.

23