§ 2. Зміст і завдання роботи з розвитку мовлення

Завдання та зміст роботи з розвитку мови визначаються

програмами виховання та навчання в дитячому садку. Існує кілька

варіантів програм, але кожна з них враховує, що в основі роботи з

розвитку мови дітей лежить збагачення чуттєвого досвіду, якого

набуває дитина шляхом ознайомлення з явищами навколишнього

життя.. Тому в програмах визначено самостійний розділ, в якому

матеріал подається за тематичним принципом. У цьому розділі чітко

виділено два напрями: формування знань про навколишній

27

предметний світ і про явища суспільного життя. Дітям

повідомляються упорядковані відомості про доступні їхньому

розумінню явища побуту, праці і суспільного життя. Взяті також до

уваги особливості природних умов України, її суспільного та

культурного життя. В розділі «Художня література» передбачене

ознайомлення дітей з творами українського фольклору, художньої

літератури (як класичної, так і сучасної).

Зміст роботи з розвитку мови дітей на заняттях виділено в

спеціальні розділи, оскільки формування власне мовленнєвих

навичок і вмінь (вибір потрібного слова із синонімічного ряду,

використання засобів, порівнянь, визначень, оволодіння елементами

словотворення і словозміни, розвиток фонематичного слуху та ін.)

не можна забезпечити тільки в процесі ознайомлення дітей з

навколишнім світом.

У цьому розділі конкретизоване завдання з формування

правильної звуковимови дітей. Значну увагу звернено на розкриття

змісту слів і ознайомлення дітей з їх багатозначністю, виділено

завдання з розвитку вмінь і навичок словотворення і формування

синтаксичної будови мови. До змісту роботи з розвитку мови

включено і підготовчу роботу до навчання грамоти протягом

чотирьох – семи років життя.

Програми побудовані з урахуванням основних положень

мовознавства, дитячої психології. У ній знайшли відображення нові

наукові дані про розвиток мови і мислення дітей дошкільного віку,

про особливості усного літературного мовлення.

§ 3. Засоби навчання дітей рідної мови

Засоби реалізації програми. Мовлення вихователя як засіб

розвитку мовлення дітей. Значення мовлення вихователя й вимоги

до нього: змістовність, точність, логічність, доступність, багатство

словника, чиста звуковимова, виразність, образність, відповідність

нормам літературної вимови. Вимоги до мовлення дітей.

Основними засобами здійснення програми з розвитку мови дітей

є: організація спілкування дітей у різних видах діяльності;

сприймання різних видів зображувального мистецтва; використання

технічних засобів; ознайомлення дітей з художньою літературою;

мова вихователя як педагогічний фактор впливу на мову дітей.

Значні можливості для розвитку мовлення дітей закладені в грі.

Так, рольові ігри сприяють самостійним висловлюванням дітей,

активізують певну групу словника, пов'язану із змістом гри:

професійний словник вихователя, лікаря, моряка і т. ін. Будівельні

ігри збагачують й активізують словник дітей словами, що означають

28

якості, величину, просторове розташування предметів (важкий,

довгий, зверху, в середині), професійними термінами (перекриття,

арка, фанера і т. ін.). Рухливі ігри з текстом, ігри-драматизації

сприяють формуванню правильного темпу, мовного дихання, дикції,

виразності дитячого мовлення. Дидактичні ігри закріплюють й

активізують словник, сприяють формуванню мовних умінь і навичок

(побудувати речення, пригадати вірш, щось описати, відгадати і т.

ін.). Завдання вихователя – допомогти в разі необхідності створити

умови для гри, навчити поясняти товаришам незнайому гру, сприяти

встановленню мовних контактів з однолітками.

Різні види праці дітей – господарсько-побутова, ручна, праця в

природі – теж є ефективним засобом розвитку словника та

формування мовних навичок. У даному випадку мова поєднується з

активними діями дітей, що сприяє швидкому утворенню тимчасових

нервових зв'язків. Побутова діяльність має свою специфіку і з точки

зору педагогіки цінна тим, що розвиток мови проходить у природній,

невимушеній обстановці: підчас одягання, їжі, туалету, прогулянки,

гімнастики, підготовки до сну збагачується й активізується словник

дітей, формуються навички розмовної мови, йде засвоєння норм і

правил мовного етикету, широко використовується художнє слово,

фольклор. Тут діти легко вступають у розмову, зміст мовлення

поєднується з реальними відношеннями. У вихователя є більше

часу і більше можливості поговорити з кожною дитиною на різні

теми, стимулювати і підтримувати розмови між дітьми.

Сприймання різних видів зображувального мистецтва, різних

видів театрів, діафільмів, кінофільмів, діапозитивів, змісту дитячої

книги є важливим засобом розширення уявлень, знань про

навколишню дійсність і розвитку мови дітей. Цей вплив посилюється

тими почуттями, емоціями, переживаннями, які супроводжують

сприймання будь-якого виду мистецтва.