§ 2. Особливості словника дітей 1 завдання

СЛОВНИКОВОЇ РОБОТИ

Словник поділяють на активний і пасивний. Пасивний словник –

це слова, які людина розуміє, але сама ними в активному мовленні

не користується. Активний словник – це слова, які мовець не тільки

розуміє, а й використовує в своєму мовленні. Багатство й культура

мови визначаються характеристикою активного словника. У людини

пасивний словник завжди більший, ніж активний.

Методику цікавить насамперед особливість розвитку і

становлення активного словника на різних вікових етапах.

Розгляньмо специфіку активного словника дітей різного віку.

Словник дітей раннього віку розвивається нерівномірно. За

даними Ф. І. Фрадкіної, у 10 міс. 1 – 5 слів, у 11 міс. – 3–8 слів, у 12

міс. – 7–16 слів, в 1 рік 6 міс. – 30–40 слів. Починаючи з другого

півріччя другого року життя швидко зростають темпи збагачення

словника. Так, в 1 рік 7 міс. у словнику дитини вже 75 слів, в 1 рік

8 міс. – 100 слів, в 1 рік 9 міс.™ 175 слів, у 2 роки –300 слів.

Найбільший приріст слів в 1 рік 8 міс. – 1 рік

9 міс. – 75 слів за один місяць. Дитина раптово робить

«стрибок» і стає особою, що говорить. Це мовне явище вперше

описав німецький вчений В. Штерн у монографії «Дитяче мовлення»

ще в 20-х роках XX ст.

У три роки в словнику дитини нараховується 1000 – 1200 слів. З

таким запасом дитина вступає в дошкільний вік. До чотирьох років

словник збільшується до 1500 – 1600 слів. У словнику дітей

четвертого року життя переважають іменники (вони становлять 50 %

всіх слів), дієслова (28—30 %). Прикметники становлять лише 12 %,

прислівники – 6 %, а числівники – лише 1,5 % слів. У словнику дітей

ще багато полегшуючих слів (типу моня, киця, ляля, коко),

універсалізмів. Іменники замінюють займенники ось, цей. Для

чотирирічних дітей характерна неточність у вживанні слів. За даними

В. І. Коник, 33 % помилок – це неточне вживання різних частин мови.

Пасивний словник значно перебільшує активний.

У середній групі продовжується зростання словника. До п'яти

років активний словник дитини зростає до 2 – 2,5 тис. слів.

Характерною особливістю слів (просторових, часових, абстрактних

понять), діти рідко користуються прислівниками, дієприслівниками,

числівниками. В той же час слід відмітити, що дітей середнього

дошкільного віку називають «чомучками». Діти надзвичайно балакучі

та допитливі. Ось два приклади:

Мама прийшла з роботи, готує обід на кухні. Сашко (4 роки 3

міс.) поруч, його все цікавить.

60

- Мамо, а чому ніж зветься ножем? А хто зробив картоплю? А

чому її назвали картоплею? А якби не було ножа, чим бн ти різала?

А чому буряк – це буряк, а не морква? А хто його пофарбував? А в

космосі є буряки? А ножі? А чи можуть побудувати таку драбину,

щоб без ракети в космос піднятись?

На середній дошкільний вік припадає розквіт дитячого

словотворення (див. К. І. Чуковського «От двух до пяти»).

На кінець старшого дошкільного віку словник дітей збагачується

до 4 – 4,5 тис. У словнику є вже всі частини мови. Швидкими

темпами зростає вживання простих прикметників, прислівників,

числівників.

Завдання словникової роботи визначають, виходячи з

особливостей словника дітей. Виділяють загальні і спеціальні

завдання словникової роботи. До загальних завдань відносяться:

збагачення, розширення словника різними частинами мови;

активізація словника, перехід слів із пасивного словника в активний,

уточнення словника, заміна діалектизмів, місцевих говорів словами

літературної вимови.

Спеціальні завдання: збагачення словника дітей народними

образними виразами, прислів'ями, приказками, антонімами,

синонімами, метафорами, епітетами, засвоєння дітьми узагальнень,

понять, основного та переносного значення слова; засвоєння

значення слова; формування навичок словотворення тощо.

Першочерговість завдання словникової роботи по-різному

визначається в кожній віковій групі. Так, у молодшій групі в першу

чергу висувається завдання збагачення й уточнення словника, в

середній – уточнення і збагачення, а в старшому дошкільному віці –

уточнення, активізація і збагачення словника.

Зміст словникової роботи в кожній віковій групі визначено

програмою виховання в дитячому садку,

Зміст словникової роботи ускладнюється від однієї вікової групи

до іншої в трьох напрямах. Це: 1) розширення словника на основі

ознайомлення з новими предметами та явищами оточуючого життя;

2) введення слів, що означають якості, властивості, відношення

предметів і явищ, на основі поглиблення знань про них; 3) введення

слів, що означають елементарні поняття, на основі розрізнення й

узагальнення предметів за суттєвими ознаками.