- •Тема 1. Теоретико-методичні основи формування мовної
- •Тема 1.
- •§ 1. Лінгводидактичні основи методики
- •§ 2. Філософські основи методики
- •§ 3. Природничі основи методики
- •§ 4. Психологічні основи методики
- •§ 5. Предмет та завдання курсу
- •§ 6. Закономірності та принципи навчання дітей рідної
- •Тема 2.
- •§1.Становлення методики в пожовтневий період.
- •§ 2. Розвиток методики навчання дітей рідної мови
- •§ 3. Є.І.Тихєєва — основоположник методики
- •§ 4. Внесок в.О.Сухомлинського в розвиток
- •Тема 3.
- •§ 1. Завдання з розвитку мови дітей
- •§ 2. Зміст і завдання роботи з розвитку мовлення
- •§ 3. Засоби навчання дітей рідної мови
- •§ 4. Мова вихователя – засіб навчання дітей рідної
- •Тема 4.
- •§ 1. Заняття як основна форма навчання дітей рідної
- •§ 2. Класифікація занять залежно від дидактичної
- •Тема 5.
- •§ 1. Характеристика методів розвитку та
- •§ 2. Прийоми розвитку мови у дітей
- •§ 3. Умови успішного розвитку мови дітей
- •Тема 6.
- •§ 1. Поняття зв'язного мовлення і розвиток
- •§ 2. Розмова вихователя з дітьми
- •§ 3. Методика проведення
- •§ 4. Види дитячих розповідей
- •§ 5. Методика навчання дітей
- •§ 6. Методика роботи дидактичною картиною
- •§ 7. Методика навчання розповідей з власного
- •§ 1. Закономірності становлення слова у дітей
- •§ 2. Особливості словника дітей 1 завдання
- •§ 3. Принципи словникової роботи
- •§ 5. Бесіда за картинами
- •§ 6. Методи опосередкованого ознайомлення
- •§ 7. Дидактичні ігри та вправи
- •Тема 8.
- •§ 1. Становлення граматичної будови мови у дітей раннього віку.
- •§ 2. Закономірності засвоєння граматичних
- •§ 3. Типові помилки в мовленні дітей
- •§ 4. Дитяче словотворення
- •§ 5. Шляхи формування граматичної правильності
- •§ 6. Методи формування граматичної правильності
- •Тема 9.
- •§ 1 Поняття звукової культури мови.
- •§ 2. Поняття звукової культури мови
- •§ 3. Методика виховання звукової
- •Тема 10.
- •§ 1. Особливості сприймання дітьми художніх
- •§ 2. Методика художнього читання і розповідання
- •§ 3. Методика проведення бесід на морально-етичні
- •§ 4. Методика роботи з поетичними творами
- •Тема 11.
- •§ 1. Методика роботи з ілюстраціями в дитячому садку
- •§ 2. Методика показу діафільмів і кінофільмів .
- •§ 3. Драматизація та інсценування художніх творів.
- •§ 1. Методика роботи з ілюстраціями в дитячому
- •§ 2 Методика показу діафільмів і кінофільмів
- •§ 3. Драматизація та інсценування художніх творів
- •Тема 12.
- •§ 2. Роль завідуючого та методиста в організації
- •§ 3. Робота з розвитку мови у відділах народної
- •Тема 13.
- •§ 1. Методика навчання дітей звуковому аналізу слів.
- •§ 2. Методика навчання читання.
- •§ 3.Новітні методики навчання грамоти дітей на сучасному
- •§ 1. Методика навчання дітей звуковому аналізу слів
- •§ 2. Методика навчання читання
- •§ 3.Новітні методики навчання грамоти дітей на
§ 3. Принципи словникової роботи
В основі словникової роботи лежать чуттєвий досвід дитини,
процеси відчуття й сприймання. Відчуття е первинною формою
61
відображення об'єктивної дійсності в мозку людини, це відправний
пункт пізнання. Відчуття і сприймання е єдиним джерелом наших
знань про навколишній світ. Для того щоб засвоїти значення слова,
дитина повинна відчути якості, властивості, ознаки, побачити їх,
«покуштувати», «доторкнутись».
Наступний принцип словникової роботи – введення нових слів
на основі активної пізнавальної діяльності, Центральне місце у
дошкільному віці займає ігрова та продуктивні види діяльності. В
іграх з предметами, іграшками, овочами, фруктами діти
знайомляться з їхніми властивостями, якостями, ознаками («Що
схоже,а що відмінне», «Впізнай на смак», «Чарівний мішечок»,
«Нагодуємо ляльку», «Попрасуємо ляльці одяг», «Приготуємо
лялькам печиво (обід)», «Що з чого зроблене?» тощо). організовано
не звертається увага дітей» .
Екскурсії-огляди – це невичерпне джерело збагачення знань та
поповнення словника дітей. Вони проводяться в усіх вікових групах.
Наводимо тематику екскурсій-оглядів
Молодша група: огляд групової, умивальної, роздягальної,
спальної кімнат, їдальні, ділянки, куточка для іграшок.
Середня група: огляд куточка природи, книги, вікна, кабінета
лікаря, музичного залу, кухні, квітника.
Старша група: кабінет завідуючої, педагогічний кабінет, піаніно,
телефон, холодильник, пилосос, електропраска .
До таких занять слід підібрати загадки, вірші, ігрові вправи.
Обов'язково організувати активну діяльність дітей. Наводимо
конспект екскурсії-огляду.
Молодша група: екскурсія-огляд групової кімнати. Завдання:
ознайомити дітей з груповою кімнатою, знати її назву та обладнання
(столи, стільці, книжкова полиця, книжки, куточок книжки, шафи,
килим, кімнатні рослини, куточок живої природи), її призначення.
Виховувати у дітей бережливе ставлення до суспільного майна,
повагу до праці няні, акуратність, бажання підтримувати чистоту,
порядок у групі. Розвивати у дітей уміння відповідати на запитання
простими і поширеними реченнями.
У другій молодшій групі програма вимагає в процесі
ознайомлення з навколишнім закріплювати знання про призначення
предметів домашнього вжитку, продовжувати вчити розрізняти і
називати істотні деталі предметів (у стільця – ніжки, спинка,
сидіння); вчити розрізняти подібні предмети (стілець, табуретка,
крісло) за формою, призначенням і назвою; вчити порівнювати і
групувати предмети за кольором, формою, матеріалом,
призначенням, за наявністю чи відсутністю якихось особливостей
(на кофті – ґудзики, на светрі їх немає); підводити дітей до засвоєння
62
понять «іграшки», «одяг», «взуття», «меблі», «посуд»;
удосконалювати вміння самостійно встановлювати зв'язки між
призначенням предмета і його будовою та матеріалом, з якого він
зроблений.
У середній групі від вихователя вимагається вчити дітей
називати навколишні предмети і матеріали, їхні різноманітні якості
(форму, колір); орієнтуватися в різноманітності предметів одного
виду (сукні різних кольорів, фасонів, розмірів, з різноманітного
матеріалу); вдосконалювати вміння групувати предмети за
призначенням, будовою тощо шляхом порівняння пар і груп
предметів різних видів; учити робити узагальнення (одяг, взуття,
меблі, іграшки); диференціювати предмети у межах одного роду
(посуд – чайний, столовий, кухонний); привертати увагу дітей до
естетичних якостей предметів (кольору стін, підлоги, штор, форми і
кольору іграшок, меблів, предметів мистецтва, побуту).
У старшій групі продовжують збагачувати знання дітей про
предмети, їхні характерні ознаки, вчити групувати, узагальнювати за
цими ознаками предмети (продукти, меблі, інструменти). Діти
повинні розуміти значення узагальнюючих слів, вміти пояснювати їх,
спираючись на знання істотних ознак.
Для того щоб виконати ці завдання, вихователь проводить в усіх
вікових групах заняття – розглядання предметів та бесіда про них.
Вихователь показує предмет, звертається до дітей із
запитаннями, зі словами, спонуки, щоб викликати до нього інтерес,
стимулювати активність.