- •3. Критерії жанрово-родової класифікації. Рід, жанр та жанровий різновид як принципи журналістського текстотворення
- •4. Інформаційне суспільство: основні теорії (м. Маклюєн, е. Тоффлер, м. Ракітов, і. Масуда та інші)
- •5. Журналістський твір у системі інших масово-інформаційних потоків
- •6. Варіативність тлумачення у вітчизняному і зарубіжному журналістикознавстві проблеми функцій журналістики
- •7. Осмислення журналістикознавчих проблем у новітній філософії (ф. Сіберт, т. Петерсен, у. Шрамм, м. Маклюен, а. Моль та інші)
- •8. Роль університетської освіти для формування сучасного журналіста
- •9. Журналістика та філософія, їх співвідношення
- •5. Процес написання журналістського твору
- •6. Образність журналістики і природа публіцистичного твору
- •7. Жанрові модифікації у журналістиці та індивідуально-творчий підхід до жанру
- •Основи зображальної журналістики
- •3. Тенденції розвитку сучасного радіомовлення
- •Основи телевізійної журналістики
- •3. Жанри та жанрові різновиди телебачення
- •5. Характеристика жанрів телевізійної аналітичної публіцистики
- •6. Характеристика жанрів телевізійної художньої публіцистики
- •7. Передача, програма, канал
- •1. Інтернет-журналістика в контексті конвертації змі
- •2. Найхарактерніші особливості журналістських та інших мас-медійних явищ в Інтернеті (інтернет-газети, новинарні сайти, блоги)
- •1. Реклама і журналістика: аспекти взаємодії і протидії
- •2. Переваги та обмеження різних каналів поширення рекламної інформації; особливості рекламного продукту в різних змі
- •3. Етико-правові засади сучасної рекламної діяльності: український і світовий досвід
- •Етичні нори комерційної реклами
- •Етичні норми політичної реклами
- •3. Поняття іміджу та його складові.
- •5. Основні етапи розвитку пр у світі
- •7. Особливості застосування пр-технологій політичними партіями
- •1. Подготовка
- •3. Реализация
- •4. Оценка эффективности
- •4. Основні заходи та інструменти практичного менеджменту в змі
- •7. Проблема моббінгу у творчих колективах. Джерела потенційних конфліктів, та засоби їх нейтралізації
- •5. Ієрархія потреб та сучасні підходи до мотивації праці у колективах омі (за Маслоу)
- •6. Основні завдання журналістського менеджменту
- •5. Згасання інтертекстуальності як культурно-ідеологічне в сучасній соціокультурній ситуації та журналістиці
- •7. Діалог як категорія журналістського дискурсу.
- •6. Законодавство України про діяльність змі.
- •3. Етичні кодекси як основа професійної діяльності журналіста
- •4. Історичний та сучасний аспекти формування етичних норм діяльності журналіста
- •7. Відмінність етичного і правового регулювання діяльності змі
- •2. Доходи та витрати друкованого видання. Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі.
- •Прибутки
- •Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі
- •4. Джерела фінансування періодичних видань у ринкових умовах
- •2. Загальноєвропейська парадигма становлення журналістики державних і залежних народів і український досвід
- •3.Періодизація історії української журналістики як наукова проблема
- •4. Харківська журналістика 1810-1820 рр.
- •6. Українська журналістика в Росії в добу «Великих реформ»
- •5. Особливості розвитку французької та американської пенні-прес
- •7. Газетно-видавничі монополії Великої Британії
- •8. Особливості виникнення журналістики в сша і в Росії
- •10. Розвиток супутникового телебачення
- •1. Етапи розвитку видавничої справи
- •2. Редакторський аналіз як передумова створення якісного видавничого продукту
- •Особенности редактирования произведений различных жанров
- •Редактирование эпических произведений
- •5. Методика редагування зверстаного тексту та тексту в технічному наборі
- •2. Відтворення суб’єкта та адресата в публіцистичному тексті
- •5. Мовна виразність як підґрунтя риторичної організації публіцистичного тексту (тропи та фігури мови)
- •2. Жанрові різновиди замітки
- •3. Сучасна журналістика та арт-менеджмент
- •4. Роль преси у формуванні політичного дискурсу
- •5. Особливості висвітлення політичної тематики у сучасних змі
- •6. Особливості подачі економічної проблематики для пересічного читача
- •4. Форми розміщення інформації у газеті («вікно», «підвал», «горище», «розпашка» та «газетний розворот»)
- •1. Науковий та навчальний напрямок «соціальні комунікації»: причини виникнення, предмет, завдання
- •Причини того, що журналістикознавство перейшло з дисципліни філологія до теорії та історії соціальних комунікацій
- •2. Теорія та історія соціальних комунікацій: предмет, завдання у порівнянні з теорією журналістики
- •Формування соціологічного підходу до вивчення публічного слова (до формування соціології)
- •Виникнення теоретичної соціології як науки
- •Друга половина 20 ст
- •Теорія пропаганди г. Лассуела
- •Теорія соціальних систем у. Шрамма
- •Теорія журналістської автономії Дж. Мерзіла
- •5. Комунікативна дія та її форми
- •8. Поняття про текстово-дискурсивні категорії в аспекті соціальних комунікацій
- •9. Складові інформативності тексту
- •11. Сучасні наукові концепції про походження людської мови
- •12. Сучасні наукові концепції про еволюцію соціальної комунікації у людській спільноті.
1. Реклама і журналістика: аспекти взаємодії і протидії
Історія комерційної журналістики веде свій початок від того самого моменту, коли люди здогадалися, що новинами можна торгувати; це відбулося ще за часів Римської імперії. Але ж, продаючи новину, можна помістити там же й інформацію іншого, зокрема рекламного, характеру. Чим більшою ставала у суспільстві кількість грамотних хоч і як-не-як освічених людей, тим вигідніше було використовувати ЗМІ для реклами; це й призвело до суцільної комерціоналізації журналістики, до виникнення жовтої преси і сучасної надпотужної рекламної журналістики.
Ставлення журналіста до матеріалів, які зачіпають комерційні інтереси, повинно бути вивадженим, відповідальним, адже він виконує суспільні, а не рекламні функції. Необхідно чітко розмежовувати рекламні та редакційні матеріали і рекламодавці не повинні мати жодних переваг при висвітленні їхньої діяльності. Редакційна політика не може залежати від інтересів рекламодавців. Це – одна з найбільших проблем медіа в демократичних країнах, де вільно критикуються будь-які політичні сили і водночас із пересторогою ставляться до матеріалів, що зачіпають комерційні інтереси. Великі газети, теле- і радіокомпанії навіть намагаються розмістити відділи реклами в інших приміщеннях, аби мінімалізувати їх вплив на рекламну політику.
В процесі продажу і розміщення реклами виникає чимало етичних колізій. З одного боку, медіа задовольняють інформаційні потреби аудиторії (суспільний аспект діяльності медіа), з іншого – для власників медіа є засобом заробляння грошей, отримання прибутку.
Рекламодавець прагне до найефективнішого представництва своєї марки продукції, причому він прагне, щоб реклама сприймалася як журналістська інформація, якій населення більше довіряє (саме тому реклама на телебаченні часто стилізується під випуски новин). Проте це знижує довіру аудиторії до медіа, а рекламодавцеві важливо розміщувати свій продукт у тих медіа, які мають високий рейтинг та довіру аудиторії.
Журналістика – це соціально відповідальний бізнес, і розв’язувати ці суперечності можна лише дотриманням певних етичних принципів. Рекламодавець не має права зловживати довірою аудиторії, а медіа не повинні розміщувати недостовірну рекламу. Існує пряма залежність між рівнем насиченості рекламними оголошеннями та рівнем довіри з боку аудиторії. В багатьох країнах існують платні канали, на яких зовсім відсутня реклама (наприклад, канал Прем’єр у Німеччині). Глядачі згодні платити гроші аби лише не дивитися рекламу.
Неприпустиме використання реклами, що діє на підсвідомість.
Порушенням журналістської етики є також участь журналістів у рекламних кампаніях. Рекламодавці намагаються залучати відомих осіб, щоб використати їх авторитет у своїх цілях.
Ще одна проблема, з якою стикаються медіа, це неетична поведінка рекламних персонажів.
Реклама має бути чітко відділена від читацької частини. Аудиторія повинна чітко усвідомлювати, де реклама, а де журналістські матеріали.
Неабиякою етичною проблемою є спонсорство, адже спонсори частково або повністю фінансують підготовку і вихід програм. Проблеми виникають, коли спонсор втручається у сценарій передачі. Спонсори мають допомагати виходу передач, а не вирішувати, чи вийдуть вони взагалі.