Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Вторая версия ответов на гос(1).doc
Скачиваний:
146
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
1.23 Mб
Скачать

4. Основні заходи та інструменти практичного менеджменту в змі

Головне рівняння в журналістському бізнесі – це твердження про те, що прибутки мають перевищувати видатки.

План отримання прибутків такий

1. Скласти бюджет – необхідно правильно розподілити ресурси (фінанси, час, транспорт, фотоапаратура, телефони, контакти, кадри).

2. Потрібно включити у роботу увесь колектив, разом з ними обговорювати розподілення ресурсів

3. Сформулювати основну мету нашого видання

- об’єктивне висвітлення фактів – незалежне джерело фінансування

- проведення чіткої межі між думкою редакції і фактами

- виконання роботи ЗМІ для місцевого населення

- скласти конкретні ідеали та ідеї

- Створити необхідні умови для робітників і виплати їм платні

4. Розрізняють короткострокове і довгострокове планування – чим коротший срок планування, тим конкретніші цілі (наприклад, покращити якість фото)

При довгостроковому плануванні потрібно враховувати ряд таких факторів, як:

- конкуренція з боку інших ЗМІ

- політичні міркування

- стан економіки

- рівень життя населення, його тенденції

- мова і тенденції культури

- нові технології.

Для планування використовують СВОТ-аналіз: ціль-проблема-вихід.

Виділяють різні типи менеджменту:

- Генеральний менеджер – відповідає за реалізацію довгострокових програм розвитку кампанії, успішну конкуренцію на ринку, зв’язки з владою, кадрову політику. Він підкорюється лише господарю.

- Бізнес-менеджер

Директор новин – відповідає за щоденні випуски новин, забезпечує і підтримує рейтинг передачі.

Менеджер з продажу – слідкує, щоб рейтинг програм був високий.

Директор програми – займається підготовкою і випуском програм

Менеджер по маркетингу – досліджує ринок, головне для нього – дати правильний прогноз зміни смаків аудиторії.

Промоушн-менеджер – відповідає за імідж компанії

3 головні фактори, які мають враховувати менеджери:

- Конкуренція

- Необхідність надавати аудиторії повну і достовірну інформацію

- Раціональне використання ресурсів.

Особливість газетного менеджменту в тому, що необхідно поєднувати адміністративний менеджмент і креативний менеджмент, як заходи, що спрямовані на покращення роботи творчих колективів

Головний принцип тут: управління творчим колективом має бути гнучким за організацією, але жорстким відносно якості і часу на виконання.

Недоліки менеджменту в медіа:

- чимало непотрібних нарад

- поспіх в рішенні питань, що потребують глибокої розробки

- небажання ризикувати і експериментувати

- творчі рішення при створені продукту

Керівник передає рішення виконавцю, контролює і корегує його дії, оцінює якість виконання завдання

7. Проблема моббінгу у творчих колективах. Джерела потенційних конфліктів, та засоби їх нейтралізації

Моббінг можуе бути

- вертикальний – з боку тих, хто вище в ієрархії

- горизонтальний – з боку рівних

Причини цього:

1. Самоствердження

2. Імітація ефективного начальствування

3. Підліткова – свій-чужий, жіночий колектив

4. Спосіб піти.

Необхідно протидіяти – виявити причину, іноді необхідно проявити зустрічну агресію.

5. Ієрархія потреб та сучасні підходи до мотивації праці у колективах омі (за Маслоу)

Маслоу розробив теорію мотивації, згідно з якою людиною рухає сила незадоволених потреб, незадоволені потреби домінують над задоволеними.

Також він сказав, що потреби розміщені у послідовності від нижчих (фізичних) до духовних, у вигляді піраміди.

Духовні - самореалізація

Престижні – признання, самоповага, кар’єрний ріст

Соціальні потреби – потреби в належності до групи і в любові

Потреби у безпеці: довгострокове проживання і стабільність

Фізіологічні потреби - їжа, сон і т. д.

Потреби кожного з наступних рівнів стають актуальними після задоволення потреб попереднього.

На відношення працівника до роботи впливає сам зміст роботи, а також умови праці, такі як оплата і системний контроль.

Збільшення зарплати, забезпечення помешканням закріплює кадри, але не призводить до збільшення виробництва праці.