- •3. Критерії жанрово-родової класифікації. Рід, жанр та жанровий різновид як принципи журналістського текстотворення
- •4. Інформаційне суспільство: основні теорії (м. Маклюєн, е. Тоффлер, м. Ракітов, і. Масуда та інші)
- •5. Журналістський твір у системі інших масово-інформаційних потоків
- •6. Варіативність тлумачення у вітчизняному і зарубіжному журналістикознавстві проблеми функцій журналістики
- •7. Осмислення журналістикознавчих проблем у новітній філософії (ф. Сіберт, т. Петерсен, у. Шрамм, м. Маклюен, а. Моль та інші)
- •8. Роль університетської освіти для формування сучасного журналіста
- •9. Журналістика та філософія, їх співвідношення
- •5. Процес написання журналістського твору
- •6. Образність журналістики і природа публіцистичного твору
- •7. Жанрові модифікації у журналістиці та індивідуально-творчий підхід до жанру
- •Основи зображальної журналістики
- •3. Тенденції розвитку сучасного радіомовлення
- •Основи телевізійної журналістики
- •3. Жанри та жанрові різновиди телебачення
- •5. Характеристика жанрів телевізійної аналітичної публіцистики
- •6. Характеристика жанрів телевізійної художньої публіцистики
- •7. Передача, програма, канал
- •1. Інтернет-журналістика в контексті конвертації змі
- •2. Найхарактерніші особливості журналістських та інших мас-медійних явищ в Інтернеті (інтернет-газети, новинарні сайти, блоги)
- •1. Реклама і журналістика: аспекти взаємодії і протидії
- •2. Переваги та обмеження різних каналів поширення рекламної інформації; особливості рекламного продукту в різних змі
- •3. Етико-правові засади сучасної рекламної діяльності: український і світовий досвід
- •Етичні нори комерційної реклами
- •Етичні норми політичної реклами
- •3. Поняття іміджу та його складові.
- •5. Основні етапи розвитку пр у світі
- •7. Особливості застосування пр-технологій політичними партіями
- •1. Подготовка
- •3. Реализация
- •4. Оценка эффективности
- •4. Основні заходи та інструменти практичного менеджменту в змі
- •7. Проблема моббінгу у творчих колективах. Джерела потенційних конфліктів, та засоби їх нейтралізації
- •5. Ієрархія потреб та сучасні підходи до мотивації праці у колективах омі (за Маслоу)
- •6. Основні завдання журналістського менеджменту
- •5. Згасання інтертекстуальності як культурно-ідеологічне в сучасній соціокультурній ситуації та журналістиці
- •7. Діалог як категорія журналістського дискурсу.
- •6. Законодавство України про діяльність змі.
- •3. Етичні кодекси як основа професійної діяльності журналіста
- •4. Історичний та сучасний аспекти формування етичних норм діяльності журналіста
- •7. Відмінність етичного і правового регулювання діяльності змі
- •2. Доходи та витрати друкованого видання. Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі.
- •Прибутки
- •Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі
- •4. Джерела фінансування періодичних видань у ринкових умовах
- •2. Загальноєвропейська парадигма становлення журналістики державних і залежних народів і український досвід
- •3.Періодизація історії української журналістики як наукова проблема
- •4. Харківська журналістика 1810-1820 рр.
- •6. Українська журналістика в Росії в добу «Великих реформ»
- •5. Особливості розвитку французької та американської пенні-прес
- •7. Газетно-видавничі монополії Великої Британії
- •8. Особливості виникнення журналістики в сша і в Росії
- •10. Розвиток супутникового телебачення
- •1. Етапи розвитку видавничої справи
- •2. Редакторський аналіз як передумова створення якісного видавничого продукту
- •Особенности редактирования произведений различных жанров
- •Редактирование эпических произведений
- •5. Методика редагування зверстаного тексту та тексту в технічному наборі
- •2. Відтворення суб’єкта та адресата в публіцистичному тексті
- •5. Мовна виразність як підґрунтя риторичної організації публіцистичного тексту (тропи та фігури мови)
- •2. Жанрові різновиди замітки
- •3. Сучасна журналістика та арт-менеджмент
- •4. Роль преси у формуванні політичного дискурсу
- •5. Особливості висвітлення політичної тематики у сучасних змі
- •6. Особливості подачі економічної проблематики для пересічного читача
- •4. Форми розміщення інформації у газеті («вікно», «підвал», «горище», «розпашка» та «газетний розворот»)
- •1. Науковий та навчальний напрямок «соціальні комунікації»: причини виникнення, предмет, завдання
- •Причини того, що журналістикознавство перейшло з дисципліни філологія до теорії та історії соціальних комунікацій
- •2. Теорія та історія соціальних комунікацій: предмет, завдання у порівнянні з теорією журналістики
- •Формування соціологічного підходу до вивчення публічного слова (до формування соціології)
- •Виникнення теоретичної соціології як науки
- •Друга половина 20 ст
- •Теорія пропаганди г. Лассуела
- •Теорія соціальних систем у. Шрамма
- •Теорія журналістської автономії Дж. Мерзіла
- •5. Комунікативна дія та її форми
- •8. Поняття про текстово-дискурсивні категорії в аспекті соціальних комунікацій
- •9. Складові інформативності тексту
- •11. Сучасні наукові концепції про походження людської мови
- •12. Сучасні наукові концепції про еволюцію соціальної комунікації у людській спільноті.
6. Законодавство України про діяльність змі.
Конституційне право визначає індивідуальні свободи, свободу преси та режими радіо і телебачення. Воно затверджує основу діяльності ЗМІ і місію журналістів
Адміністративне право регламентує запровадження прав і свобод. Завдяки йому держава забезпечує необхідний контроль, розподіляє дозволи, надає ЗМІ допомогу, робить обмеження. Положення адміністративного права визначають уадіо-візуальний режим, регламентують поширення преси, обґрунтовують за потреби, обмеження в комерційній рекламі.
Кримінальне право визначає відповідальність і перелічує порушення, що стосуються преси – наклеп, обмова, проти суспільної моралі, особистих таємниць
Цивільне право гарантує захист від протизаконних дій ЗМІ в усіх сферах.
Конституція як основоположний акт прямої дії гарантує право на свободу слова (ст.. 34), заборону цензури (ст..15).
Міжнародні документи
Загальна Декларація прав людини ООН: право на свободу переконань і їх вільне висловлювання (ст. .19)
Європейська Конвенція про права людини : свобода висловлювання і її межі (ст.. 10), інформаційна безпека держави
Міжнародний Пакт про громадянські і політичні права – ст.. 19 – свобода думки, поглядів, вільне висловлення переконань.
Цивільний Кодекс Україниправо на інформацію
Кримінальний Кодекс України – «Перешкоджання законній професійній діяльності журналіста»
Нормативно-правові акти =- Закони України «Про інформацію», «Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні), «Про телебачення і радіомовлення», «Про інформаційні агенції», «Про рекламу», «Про захист суспільної моралі», «Про порядок висвітлення органів державної влади і місцевого самоврядування», «Про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів», «Про авторське право та суміжні права», «Про державну таємницю»
3. Етичні кодекси як основа професійної діяльності журналіста
Уведення етичних кодексів завжди викликало, викликає і викликатиме опір у певних представників будь-якої професії. Адже етичні кодекси задають певні стандарти поведінки. У цьому етичні норми подібні до правових: там також задають стандарти поведінки, і держава, її спеціальні органи контролюють порушення цих норм. Проте відповідальністю за порушення норм кодексу буде лише догана від інституції, що прийняла цей кодекс і втрата поваги колег.
Більшість кодексів визначає, що неприпустимою є заангажованість журналіста, окрім тих випадків, коли журналіст працює у партійних виданнях, або коли медіа оприлюднюють матеріали під рубрикою реклама. Журналіст на Заході має чітко відокремлювати думки від коментарів. Об’єктивність, надання аудиторії можливостей ознайомитися з різними поглядами на проблему є ознакою фаховості.
Журналісти повинні перевіряти інформацію, повинні зустрічатися з особами, дії яких критикуються, аби надати їм можливість відповісти.
Презумпція невинності та право людини на приватне життя. Грубим порушенням етичних норм є прихована реклама.
У сучасній медіа-практиці етичні кодекси розробляють для себе редакції великих ЗМІ.
Міжнародні принципи журналістської етики, Міжнародна декларація принципів поведінки журналістів, Європейська декларація прав та обов’язків журналістів.
Кодекс професійної етики Товариства професійних журналістів
Товариство професійних журналістів – найбільш представницька і розгалужена журналістська організація, створена у 1909 р. Основними її цілями є:
формування середовища, у якому журналістська діяльність може здійснюватися вільно і повноцінно;
стимулювання високих професійних стандартів і дотримання етичних норм у професійній журналістській діяльності;
розвиток свободи преси.
Члени Товариства професійних журналістів вважають, що освіченість громадськості – це переумова справедливості і демократії. Обов’язок журналіста сприяти реалізації цих цілей через пошук істини і забезпечення об’єктивного і всебічного висвітлення подій і проблем. Журналісти, незалежно від їх спеціалізації і від того, які ЗМІ вони представляють, повинні сумлінно і чесно служити суспільству. Професійна чесність – це наріжний камінь довіри до журналіста.
Журналісти повинні бути чесними, безсторонніми і сміливими при зборі, викладі й коментування інформації. Серед іншого, журналісти повинні зясовувати, з яких причин джерело інформації прагне до анонімності. Змонтовані матеріали повинні позначатися відповідними позначками., уникати прихованого збирання інформації.. Бути тактовними до героїв публікацій, особливо дітей і неповнолітніх, не потурати нездоровому інтересу до сенсацій. Журналіст має бути незалежним, відмовлятися від надання особливих переваг окремим рекламодавцям. Журналісти підзвітні своїм читачам, глядачам і читачам.
Кодекс професійної етики українського журналіста.
Головний обов’язок журналіста – сприяння забезпеченню прав громадян на одержання оперативної інформації. Це зобов’язує його у своїй діяльності завжди бути чесним, об’єктивним, коректним, відповідальним за свою справу. Журналіст поширює і коментує лише ту інформацію, у правдивості якої він переконаний.
При виконанні професійних обов’язків журналіст не може вдаватися до протизаконних, некоректних способів одержання інформації, використовуючи своє службове становище в особистих цілях.
Журналіст повинен уникати передачі образ з приводу національних, расових, релігійних поглядів і почуттів людей.
Не йдеться про приховану рекламу.
Етичний кодекс українського журналіста
- Інформація та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією,
- Не допускається вибіркове цитування соціологічних досліджень, що приводить до викривлення змісту
- Плагіат не сумісний зі званням журналіста
- Журналіста не можна службовим порядком зобов’язати виконувати щось, що суперечить його власним переконанням і принципам.