5. Основні етапи розвитку пр у світі

ПР будується на зусиллях переконання людей, впливу на їх поведінку. А тому говорять, що він такий же давній, як і сама цивілізація. Пам’ятники, інші форми монументального мистецтва стародавнього світу є першими спробами вплинути на людей. Піраміди, статуї, храми, могильники, живопис і стародавні пам’ятники писемності – приклад увічнення, обожнювання правителів. Стародавні мистецтво та література, що прославляли подвиги вождів сприяли тому, що вони подавалися як богоподібні герої. Промови готувалися з використанням риторики, як засобу переконання.

Великий мислитель античності Аристотель вважав, що переконати людей можна лише тоді, коли доб’єшся їх симпатії до себе.

Цицерон особливого значення надавав інтерасам, смакам публіки. На його думку, завдання оратора – естетично втішати публіку, впливати на волю і поведінку людей, спонукати їх до активної діяльності.

Крім риторики ПР використовує символіку, гасла. Варто згадати і про два інших відібраних і перевірених історією методів як скульптура і монети, які широко використовувалися і використовуються в політичних цілях.

Інструментарій впливу на громадськість широко використовувалася при підготовці воєн, організації підтримки політичних партій, поширенні релігійних вірувань, популяризації людей і подій, просуванні товарів на ринок.

У Давній Греції високо цінувалося вміння спілкуватися, вести суперечки, переконувати співбесідника. Щоб досягти кращого визнання політичні діячі зверталися до софістів з проханням допомогти їм у словесних баталіях.

Мистецтво діалогу у його словесній формі повязують з іменем давньогрецького філософа і вихователя Сократа. Саме він і його учні виробили комплекс засад діалогічної форми обговорення, при якій визнається рівність і унікальність кожного з партнерів, можлива розбіжність та оригінальність точок зору.

Великим майстром впливу на маси був Юлій Цезар, кожного разу перед воєнними битвами він домагався підтримки мас. Уже в ті часи використовувалися засоби психологічної. На них же ґрунтувалися і хрестові походи, коли їх учасникам обіцялося не лише відпущення гріхів, а й багатрства.

Своєрідний та унікальний досвід демократичних зязків з громадськістю мала й Київська Русь, у якій були поширені народні віча, які користувалися правом звертатися до князя. Згодом, побідним демократичним інститутом стала козацька рада.

Із винайденням друкарського верстату почалася нова епоха у розвитку ПР. Тепер впливати на поведінку населення стало можливо і через друковане слово.

Засади ж ПР як професії зародилися у США в епоху боротьби американських патріотів за незалежність і впровадження демократичних норм правління. Серцевину американської революції склала апеляція до громадської думки і вплив на неї, цілеспрямоване використання каналів комунікації і прагнення переконати кожного. Цій меті слугувала преса, зустрічі з героями визвольної боротьби, гасла, символи, риторика, пісні.

Вони організовували псевдоподії, як приклад можна навести Бостонське чаювання.

Але виокремився і набув специфічних рис ПР лише у 19 ст. Безпосередній попередник ПР – це прес-агент, така людина була при президенті Джексоні, людині яка вийшла з народу, не вміла готувати промов і пояснювати сенс свої політичних рішень.

Наступним кроком до сучасного ПР став конфлікт великих корпорацій і робітників. Газети критично налаштовували громадськість по відношенню до гігантів, підкупи, погрози і реклама не давали бажаного ефект. Виходом стала пропаганда на сторінках газет.

Першою фірмою, що надавала необхідну корпораціям інформацію, стала «Пабліситі бюро», що була створена 1900 р.

Батьком ПР називають Айві Лі, він був одним з перших, хто зрозумів, що важливо надавати інформацію пресі. Так він передав ЗМІ усі заяви шахтарів, коли ЗМІ не були допущені на конференцію.

Перший курс з ПР читав племінник Фрейда Едуард Бернайз, який у своїй дисципліні поєднів висновки дядька ученого з досвідом праці в прес-аненстві у Нью-Йорку.

У 20 рр 20 ст в Америці швидко зростає кількість фірм ПР, які обслуговують великий бізнес

Широко користувався прийомами ПР і Франклін Рузвельт при впровадженні механізму регулювання у ринкові відносини., великий бізнес проводив свої ПР-акції, щоб зашкодити плану Рузвельта

Найголовнішою умовою становлення ПР було формування демократичних засад суспільства, зміцнення прав людини і громадянина.

Надалі створюються обєднання фахівців з ПР. Зокрема Товариство ПР Америки веде свій родовід з 1936 р.

6. Структура ПР-діяльності, загальні принципи її побудови і оцінки.

1. Дослідницький процес – вивчення параметрів суспільства, моделювання особистості

2. Медіа-рілейшенз – інформаційний супровід економічної і політичної діяльності, написання прес-релізів та інших документів

3. Політичний консалтінг – підготовка і проведення і вборів

4. Кризова комунікація – профілактика і управління кризовими ситуаціями.

В усіх випадках програми зв’язків із громадськістю розраховані на те, щоб:

– переконати людей змінити свою думку щодо проблеми, товари, організації чи окремої особи

• кристалізувати думку, яка ще не остаточно склалася, або посилити існуючу громадську думку.

Дослідження громадської думки. Завдання фахівців ПР – спрямувати думку у конкретному напрямі, а для тому фахівці ПР цікавляться такими ознаками громадської думки як

1. Спрямованість, що вказує на загальну оцінку проблеми, повідомлює про налаштованість до неї у вигляді суджень «позитивно-негативно-байдуже», «за-проти-невизначився», «за-проти- за умови». У своїй найпростішій формі відповіді фіксуються відповіддю так або ні.

2. Інтенсивність думки, є показником того, якої сили набуває думка людей, незалежно від її спрямування. Формою виміру інтенсивності є відповіді на питання «цілком згодний – згодний – мені байдуже - не згодний – повністю не згодний»

3. Стабільність думки, аби її виявити потрібно порівняти результати декількох розведених у часі досліджень

4. Інформаційна насиченість вказує на те, яким обсягом знань володіють люди. Досвід доводить, що зі збільшенням обсягу знань люди висловлюють і чіткішу думку і їх дії легше передбачити

5. Соціальна підтримка свідчення ступеня упевненості людей у тому, що їх думка поділяється іншими.

Важко змінити позитивну чи негативну установку, але більшість людей нейтральні, і саме на них впливає ПР.

При дослідженні громадської думки піар-фахівці найчастіше користаються соціологічними методами опитування. Ще одним типом дослідження є комунікаційний аудит, мета якого у зясуванні неузгоджень, що виникають між керівництвом організацій і цільовими групами громадськості. Користуються і неформальними дослідженнями, як то накопичення фактів, контент-аналіз інформаційних матеріалів.

Процес інформування

Перший крок у розробці успішної програми спілкування зі ЗМІ розпочинається з призначення керівника, відповідального за зв’язки із громадськістю.

Другий крок полягає у тому, щоб керівництво організації приділяло час, знаходило ресурси та докладало максимум зусиль для успішного поширення інформації про компанію.

У ЗМІ потрібно висвітлювати, у першу чергу, таку інформацію як досягнення, помітна діяльність, потрібно створювати новини, тобто такі заходи, що виходять за рамки буденного, емоційність повідомлень, яка б викликала загальний інтерес. Необхідно співпрацювати з пресою. Необхідно скласти список усіх видань, поспілкуватися з найпомітнішими особами у медіа.

Процес інформування має включати такі етапи:

• привернення уваги

• забезпечення прийняття повідомлення

• інтерпретація повідомлення

• забезпечення запам’ятовування

• інструктаж

• переконання.

На ефективність повідомлення впливають такі фактори передачі повідомлення як близькість до цільової аудиторії, наміри, експертиза

Існує 5 правил формулювання повідомлення:

1. якщо цільова аудиторія не згодна з позицією комунікатора, він повинен викласти аргументи

2. Якщо цільова аудиторія початково згодна, все одно необхідні аргументи

3. Аргументи повинні відповідати цільовій аудиторії

4. Якщо комунікатор використовує повідомлення, на яке можуть бути різні точки зору, то він не має відходити від аргументації невигідної позиції.

5. Якщо аудиторія невдовзі отримає інформації з- іншої позиції, то в повідомлення потрібно закладати інформацію про іншу точку зору.

6. Ідеї в свідомості індивіда проходять такі стадії: увага – цікавість – інтерес - перевірка – адаптація – визнання.

Є 6 типів політичної комунікації

1. Спрямований на привернення уваги суспільства до події чи явища(запросити відому особистість)

2. З метою інформувати суспільство і надати факти з певної проблеми

3. Освітня комунікація у суспільстві

4. Направлена на закріплення установок і ліній поведінки тих, хто має спільну з організаторами точку зору.

5. Ціль яких змінити точку зору

6. Спрямована на модифікацію поведінки.

Умови успішної комунікації

1. Виявлення шляхом аналізу, опитування потреб, цілей і можливостей груп

2. Планування необхідних заходів

3. Слідкування і оцінка за результатами роботи

4. Використання ЗМІ з метою виходу на цільову аудиторію.