- •3. Критерії жанрово-родової класифікації. Рід, жанр та жанровий різновид як принципи журналістського текстотворення
- •4. Інформаційне суспільство: основні теорії (м. Маклюєн, е. Тоффлер, м. Ракітов, і. Масуда та інші)
- •5. Журналістський твір у системі інших масово-інформаційних потоків
- •6. Варіативність тлумачення у вітчизняному і зарубіжному журналістикознавстві проблеми функцій журналістики
- •7. Осмислення журналістикознавчих проблем у новітній філософії (ф. Сіберт, т. Петерсен, у. Шрамм, м. Маклюен, а. Моль та інші)
- •8. Роль університетської освіти для формування сучасного журналіста
- •9. Журналістика та філософія, їх співвідношення
- •5. Процес написання журналістського твору
- •6. Образність журналістики і природа публіцистичного твору
- •7. Жанрові модифікації у журналістиці та індивідуально-творчий підхід до жанру
- •Основи зображальної журналістики
- •3. Тенденції розвитку сучасного радіомовлення
- •Основи телевізійної журналістики
- •3. Жанри та жанрові різновиди телебачення
- •5. Характеристика жанрів телевізійної аналітичної публіцистики
- •6. Характеристика жанрів телевізійної художньої публіцистики
- •7. Передача, програма, канал
- •1. Інтернет-журналістика в контексті конвертації змі
- •2. Найхарактерніші особливості журналістських та інших мас-медійних явищ в Інтернеті (інтернет-газети, новинарні сайти, блоги)
- •1. Реклама і журналістика: аспекти взаємодії і протидії
- •2. Переваги та обмеження різних каналів поширення рекламної інформації; особливості рекламного продукту в різних змі
- •3. Етико-правові засади сучасної рекламної діяльності: український і світовий досвід
- •Етичні нори комерційної реклами
- •Етичні норми політичної реклами
- •3. Поняття іміджу та його складові.
- •5. Основні етапи розвитку пр у світі
- •7. Особливості застосування пр-технологій політичними партіями
- •1. Подготовка
- •3. Реализация
- •4. Оценка эффективности
- •4. Основні заходи та інструменти практичного менеджменту в змі
- •7. Проблема моббінгу у творчих колективах. Джерела потенційних конфліктів, та засоби їх нейтралізації
- •5. Ієрархія потреб та сучасні підходи до мотивації праці у колективах омі (за Маслоу)
- •6. Основні завдання журналістського менеджменту
- •5. Згасання інтертекстуальності як культурно-ідеологічне в сучасній соціокультурній ситуації та журналістиці
- •7. Діалог як категорія журналістського дискурсу.
- •6. Законодавство України про діяльність змі.
- •3. Етичні кодекси як основа професійної діяльності журналіста
- •4. Історичний та сучасний аспекти формування етичних норм діяльності журналіста
- •7. Відмінність етичного і правового регулювання діяльності змі
- •2. Доходи та витрати друкованого видання. Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі.
- •Прибутки
- •Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі
- •4. Джерела фінансування періодичних видань у ринкових умовах
- •2. Загальноєвропейська парадигма становлення журналістики державних і залежних народів і український досвід
- •3.Періодизація історії української журналістики як наукова проблема
- •4. Харківська журналістика 1810-1820 рр.
- •6. Українська журналістика в Росії в добу «Великих реформ»
- •5. Особливості розвитку французької та американської пенні-прес
- •7. Газетно-видавничі монополії Великої Британії
- •8. Особливості виникнення журналістики в сша і в Росії
- •10. Розвиток супутникового телебачення
- •1. Етапи розвитку видавничої справи
- •2. Редакторський аналіз як передумова створення якісного видавничого продукту
- •Особенности редактирования произведений различных жанров
- •Редактирование эпических произведений
- •5. Методика редагування зверстаного тексту та тексту в технічному наборі
- •2. Відтворення суб’єкта та адресата в публіцистичному тексті
- •5. Мовна виразність як підґрунтя риторичної організації публіцистичного тексту (тропи та фігури мови)
- •2. Жанрові різновиди замітки
- •3. Сучасна журналістика та арт-менеджмент
- •4. Роль преси у формуванні політичного дискурсу
- •5. Особливості висвітлення політичної тематики у сучасних змі
- •6. Особливості подачі економічної проблематики для пересічного читача
- •4. Форми розміщення інформації у газеті («вікно», «підвал», «горище», «розпашка» та «газетний розворот»)
- •1. Науковий та навчальний напрямок «соціальні комунікації»: причини виникнення, предмет, завдання
- •Причини того, що журналістикознавство перейшло з дисципліни філологія до теорії та історії соціальних комунікацій
- •2. Теорія та історія соціальних комунікацій: предмет, завдання у порівнянні з теорією журналістики
- •Формування соціологічного підходу до вивчення публічного слова (до формування соціології)
- •Виникнення теоретичної соціології як науки
- •Друга половина 20 ст
- •Теорія пропаганди г. Лассуела
- •Теорія соціальних систем у. Шрамма
- •Теорія журналістської автономії Дж. Мерзіла
- •5. Комунікативна дія та її форми
- •8. Поняття про текстово-дискурсивні категорії в аспекті соціальних комунікацій
- •9. Складові інформативності тексту
- •11. Сучасні наукові концепції про походження людської мови
- •12. Сучасні наукові концепції про еволюцію соціальної комунікації у людській спільноті.
10. Розвиток супутникового телебачення
Сьогодні в усіх сферах життя відбувається глобалізація. У сфері інформації – це формування единого інформаційного простору під дією комунікативних технологій. Глобалізація новин – це активне розповсюдження ново стійних програм і обмін інформацією між світовими регіонами, що здійснюється через супутникове, кабельне і комп’ютеризовані комунікації.
Літературне редагування
1. Етапи розвитку видавничої справи
Різну ефективність впливу повідомлень люди знали здавна, ще в дописемний період. Уже тоді існували прислів’я, приказки та повчання, що встановлювали правила, як слід говорити.
З появою писемності, коли виникла можливість передавати повідомлення у часі й просторі, проблема редагування стала значно актуальнішою. Тепер автори повинні були дбати, щоб їх повідомлення були зрозумілими і за десятки тисяч років. Це вимагало від авторів уміння користуватися одними і тими ж нормами. На початку 3 ст. до н. е. була заснована Олександрійська бібліотека. До обов’язків хранителів входило коментування і виправлення помилок в текстах. А у 2 ст. до н. е. з’явилося саме слово редагування. ( з лат. Упорядковувати).
Раніше для того щоб надрукувати сторінку виготовляли для неї окрему гранку, Гутенберг винайшов набірну дошку. Точна дата не відома. Традиційно відкриття приписують німецькому винахіднику Погану (Генсфляйш) Гутенбергу. Але історики розшукали свідчення про, книгодрукування у Авінйоні (1444-46), також існувала друкарня у голанському місті Гарлем між 1426 і 1440 рр. книжки збереглися лише у фрагментах. Найбільш документально підтверджена версія Гутецберга Першу друкарню заснував у Стразбурсі 1438 р. Винайшов спосіб виготовлення друкарських форм із застосуванням рухомих літер, створив ручний словоскладальний пристрій, для виготовлення відбитків використав виноградний прес. Відкрив рецепт і гарт шрифтів (70 частин свинцю 25 олова, 5 сурми), також-хімічний склад друкарської фарби, на відміну від попередників розчиняв барвники не у воді, а у олії. Втікає від кредиторів кілька років у поневіряннях. 1448 засновує друкарню у Майнці. Спершу випускав невеликі навчальні та популярні книжки - астрономічні календарі. Згодом почав друкувати 42-рядкову Біблію, над нею працював 5 років. Виготовлялася як мистецький твір: візерунки навколо тексту портрети святих та інше. Нові кредитори виграли суд і стали власниками друкарні. Гутенберг утрете взявся за створення друкарні. Швидко налагодив справу і почав випускати книжки. Притистояння між місцевим архієпископом і графом прихильником папи викликали заворушення у місті, друкарню було знищено. Книгодрукування швидко поширилося в інші країни Європи. Італія 1464, Швейцарія близько - 1468, Франція -1470 Польща - 1474. на 1500 рік друкарні були у 250 містах і випустили близькі 40 тис, видань, рецепт друкарського шрифт використовувався до 20 ст.
Після винайдення кинодрукування потреба у видавничих працівниках значно зросла. Спершу в їх ролі виступали самі друкарі. Проте з часом у зв’язку зі збільшенням випуску книг коректори виділилися в окрему професію.
Потім почали не кожного разу виливати форму, а складати окремі слова.
Друкарська машинка.