- •3. Критерії жанрово-родової класифікації. Рід, жанр та жанровий різновид як принципи журналістського текстотворення
- •4. Інформаційне суспільство: основні теорії (м. Маклюєн, е. Тоффлер, м. Ракітов, і. Масуда та інші)
- •5. Журналістський твір у системі інших масово-інформаційних потоків
- •6. Варіативність тлумачення у вітчизняному і зарубіжному журналістикознавстві проблеми функцій журналістики
- •7. Осмислення журналістикознавчих проблем у новітній філософії (ф. Сіберт, т. Петерсен, у. Шрамм, м. Маклюен, а. Моль та інші)
- •8. Роль університетської освіти для формування сучасного журналіста
- •9. Журналістика та філософія, їх співвідношення
- •5. Процес написання журналістського твору
- •6. Образність журналістики і природа публіцистичного твору
- •7. Жанрові модифікації у журналістиці та індивідуально-творчий підхід до жанру
- •Основи зображальної журналістики
- •3. Тенденції розвитку сучасного радіомовлення
- •Основи телевізійної журналістики
- •3. Жанри та жанрові різновиди телебачення
- •5. Характеристика жанрів телевізійної аналітичної публіцистики
- •6. Характеристика жанрів телевізійної художньої публіцистики
- •7. Передача, програма, канал
- •1. Інтернет-журналістика в контексті конвертації змі
- •2. Найхарактерніші особливості журналістських та інших мас-медійних явищ в Інтернеті (інтернет-газети, новинарні сайти, блоги)
- •1. Реклама і журналістика: аспекти взаємодії і протидії
- •2. Переваги та обмеження різних каналів поширення рекламної інформації; особливості рекламного продукту в різних змі
- •3. Етико-правові засади сучасної рекламної діяльності: український і світовий досвід
- •Етичні нори комерційної реклами
- •Етичні норми політичної реклами
- •3. Поняття іміджу та його складові.
- •5. Основні етапи розвитку пр у світі
- •7. Особливості застосування пр-технологій політичними партіями
- •1. Подготовка
- •3. Реализация
- •4. Оценка эффективности
- •4. Основні заходи та інструменти практичного менеджменту в змі
- •7. Проблема моббінгу у творчих колективах. Джерела потенційних конфліктів, та засоби їх нейтралізації
- •5. Ієрархія потреб та сучасні підходи до мотивації праці у колективах омі (за Маслоу)
- •6. Основні завдання журналістського менеджменту
- •5. Згасання інтертекстуальності як культурно-ідеологічне в сучасній соціокультурній ситуації та журналістиці
- •7. Діалог як категорія журналістського дискурсу.
- •6. Законодавство України про діяльність змі.
- •3. Етичні кодекси як основа професійної діяльності журналіста
- •4. Історичний та сучасний аспекти формування етичних норм діяльності журналіста
- •7. Відмінність етичного і правового регулювання діяльності змі
- •2. Доходи та витрати друкованого видання. Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі.
- •Прибутки
- •Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі
- •4. Джерела фінансування періодичних видань у ринкових умовах
- •2. Загальноєвропейська парадигма становлення журналістики державних і залежних народів і український досвід
- •3.Періодизація історії української журналістики як наукова проблема
- •4. Харківська журналістика 1810-1820 рр.
- •6. Українська журналістика в Росії в добу «Великих реформ»
- •5. Особливості розвитку французької та американської пенні-прес
- •7. Газетно-видавничі монополії Великої Британії
- •8. Особливості виникнення журналістики в сша і в Росії
- •10. Розвиток супутникового телебачення
- •1. Етапи розвитку видавничої справи
- •2. Редакторський аналіз як передумова створення якісного видавничого продукту
- •Особенности редактирования произведений различных жанров
- •Редактирование эпических произведений
- •5. Методика редагування зверстаного тексту та тексту в технічному наборі
- •2. Відтворення суб’єкта та адресата в публіцистичному тексті
- •5. Мовна виразність як підґрунтя риторичної організації публіцистичного тексту (тропи та фігури мови)
- •2. Жанрові різновиди замітки
- •3. Сучасна журналістика та арт-менеджмент
- •4. Роль преси у формуванні політичного дискурсу
- •5. Особливості висвітлення політичної тематики у сучасних змі
- •6. Особливості подачі економічної проблематики для пересічного читача
- •4. Форми розміщення інформації у газеті («вікно», «підвал», «горище», «розпашка» та «газетний розворот»)
- •1. Науковий та навчальний напрямок «соціальні комунікації»: причини виникнення, предмет, завдання
- •Причини того, що журналістикознавство перейшло з дисципліни філологія до теорії та історії соціальних комунікацій
- •2. Теорія та історія соціальних комунікацій: предмет, завдання у порівнянні з теорією журналістики
- •Формування соціологічного підходу до вивчення публічного слова (до формування соціології)
- •Виникнення теоретичної соціології як науки
- •Друга половина 20 ст
- •Теорія пропаганди г. Лассуела
- •Теорія соціальних систем у. Шрамма
- •Теорія журналістської автономії Дж. Мерзіла
- •5. Комунікативна дія та її форми
- •8. Поняття про текстово-дискурсивні категорії в аспекті соціальних комунікацій
- •9. Складові інформативності тексту
- •11. Сучасні наукові концепції про походження людської мови
- •12. Сучасні наукові концепції про еволюцію соціальної комунікації у людській спільноті.
5. Процес написання журналістського твору
Журналістика – це діяльність по збиранню, обробці і передачі інформації через канали масової комунікації масовій аудиторії. А отже саме процесу написання журналістського твору передує робота по збиранню інформації.
Професіональні обов’язки журналіста у справі виготовлення інформації можуть бути зведені до наступного:
Журналіст має приймати участь в плануванні: у суспільстві існує величезна кількість прогнозованих подій іновин. Так, раз на два місяці проходить сесія обласної ради, завчасно планується візит президента чи когось із високо посадовців, у певний час починається учбовий рік, тестування, футбольний чемпіонат.
Також журналіст повинен налагоджувати контакти з людьми, які в майбутньому можуть стати для нього джерелом інформації.
Існує 3 методи збирання інформації:
спостереження
інтерв’ю
робота з документами
Створення власного інформаційного тексту починається після завершення збирання інформації, тоді коли журналіст уже ознайомився з усіма можливими версіями подій, інтерпретаціями фактів спеціалістами.
Журналістська робота вимагає вміння писати у будь-яких умовах, швидко, лаконічно і максимально просто, доступно. Успіх справи вирішується тут не тим, хто краще напише, а тим, хто перший повідомить новину.
Також корисний для журналістського твору аналіз діяльності. Журналіст має уважно перечитати нову публікацію, задуматися, чи усі інформаційні джерела він використав, чи правильно композиційно побудував свій текст, чи всі аргументи привів для того, аби довести свою позицію.
6. Образність журналістики і природа публіцистичного твору
Публіцистика – це своєрідний тип творчості, предмет якого складають актуальні явища і важливі питання суспільного життя, а метод їх засвоєння характеризується поєднанням логічно-абстрактного і конкретно-образного мислення, внаслідок чого створюється нова духовно-інтелектуальна цінність – публіцистичний твір, спрямований на дослідження, узагальнення і пояснення явищ дійсності, з метою вплинути на суспільну свідомість і суспільну думку.
Публіцистика є вершинним явищем у журналістиці, її серцевиною, стрижнем. Вона потребує особливо високого рівня оволодіння професіональним мистецтвом, найбільш повно втілює в собі таку функцію журналістики як бути історією сучасності, впливати на практику суспільно-політичного життя. Далеко не кожен робітник мас-медіа може стати публіцистом. Для цього необхідний особливо яскравий талант, великий власний досвід, глибокі знання у різноманітних сферах життя, блискучий стиль.
Публіцист повинен глибоко знати предмет дослідження, часто на рівні спеціаліста, але найголовніше – він повинен вміти повернути предмет суспільним боком, показати його соціальну, політичну значимість, розкрити філософський, загальнолюдський зміст.
Між літературою, як явищем мистецтва і публіцистикою, як явищем журналістики, нема непробивної стіни. Література може бути публіцистичною, а публіцистика літературною.
Саме тому публіцистичний образ, хоча він і оточений конкретизуючи ми вказівками і фактами, він усе ж залишається художнім образом. При цьому в публіцистичному образі відображена авторська ідея, певний естетичний ідеал. Художні образи в публіцистичних текстах відіграють не менш важливу роль, ніж факти. Саме художні образи викликають найглибші ідейно-емоційні переживання, і здійснюють найсильніший вплив на читача.
У художньо-публіцистичних творах провідна роль належить образу автора, який розповідає, описує, роздумує, веде читача від факту до факту.
Відрізняється від художньої літератури і тема та ідея публіцистичного твору. Якщо в літературі під темою розуміється предмет відображення, то в публіцистиці – це не лише предмет відображення, а й проблема, яку автор у ній побачив, його оцінка та концепція.
Ідея у публіцистичному творі має бути сформована максимально чітко, тут недопустима двозначність розуміння.