- •3. Критерії жанрово-родової класифікації. Рід, жанр та жанровий різновид як принципи журналістського текстотворення
- •4. Інформаційне суспільство: основні теорії (м. Маклюєн, е. Тоффлер, м. Ракітов, і. Масуда та інші)
- •5. Журналістський твір у системі інших масово-інформаційних потоків
- •6. Варіативність тлумачення у вітчизняному і зарубіжному журналістикознавстві проблеми функцій журналістики
- •7. Осмислення журналістикознавчих проблем у новітній філософії (ф. Сіберт, т. Петерсен, у. Шрамм, м. Маклюен, а. Моль та інші)
- •8. Роль університетської освіти для формування сучасного журналіста
- •9. Журналістика та філософія, їх співвідношення
- •5. Процес написання журналістського твору
- •6. Образність журналістики і природа публіцистичного твору
- •7. Жанрові модифікації у журналістиці та індивідуально-творчий підхід до жанру
- •Основи зображальної журналістики
- •3. Тенденції розвитку сучасного радіомовлення
- •Основи телевізійної журналістики
- •3. Жанри та жанрові різновиди телебачення
- •5. Характеристика жанрів телевізійної аналітичної публіцистики
- •6. Характеристика жанрів телевізійної художньої публіцистики
- •7. Передача, програма, канал
- •1. Інтернет-журналістика в контексті конвертації змі
- •2. Найхарактерніші особливості журналістських та інших мас-медійних явищ в Інтернеті (інтернет-газети, новинарні сайти, блоги)
- •1. Реклама і журналістика: аспекти взаємодії і протидії
- •2. Переваги та обмеження різних каналів поширення рекламної інформації; особливості рекламного продукту в різних змі
- •3. Етико-правові засади сучасної рекламної діяльності: український і світовий досвід
- •Етичні нори комерційної реклами
- •Етичні норми політичної реклами
- •3. Поняття іміджу та його складові.
- •5. Основні етапи розвитку пр у світі
- •7. Особливості застосування пр-технологій політичними партіями
- •1. Подготовка
- •3. Реализация
- •4. Оценка эффективности
- •4. Основні заходи та інструменти практичного менеджменту в змі
- •7. Проблема моббінгу у творчих колективах. Джерела потенційних конфліктів, та засоби їх нейтралізації
- •5. Ієрархія потреб та сучасні підходи до мотивації праці у колективах омі (за Маслоу)
- •6. Основні завдання журналістського менеджменту
- •5. Згасання інтертекстуальності як культурно-ідеологічне в сучасній соціокультурній ситуації та журналістиці
- •7. Діалог як категорія журналістського дискурсу.
- •6. Законодавство України про діяльність змі.
- •3. Етичні кодекси як основа професійної діяльності журналіста
- •4. Історичний та сучасний аспекти формування етичних норм діяльності журналіста
- •7. Відмінність етичного і правового регулювання діяльності змі
- •2. Доходи та витрати друкованого видання. Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі.
- •Прибутки
- •Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі
- •4. Джерела фінансування періодичних видань у ринкових умовах
- •2. Загальноєвропейська парадигма становлення журналістики державних і залежних народів і український досвід
- •3.Періодизація історії української журналістики як наукова проблема
- •4. Харківська журналістика 1810-1820 рр.
- •6. Українська журналістика в Росії в добу «Великих реформ»
- •5. Особливості розвитку французької та американської пенні-прес
- •7. Газетно-видавничі монополії Великої Британії
- •8. Особливості виникнення журналістики в сша і в Росії
- •10. Розвиток супутникового телебачення
- •1. Етапи розвитку видавничої справи
- •2. Редакторський аналіз як передумова створення якісного видавничого продукту
- •Особенности редактирования произведений различных жанров
- •Редактирование эпических произведений
- •5. Методика редагування зверстаного тексту та тексту в технічному наборі
- •2. Відтворення суб’єкта та адресата в публіцистичному тексті
- •5. Мовна виразність як підґрунтя риторичної організації публіцистичного тексту (тропи та фігури мови)
- •2. Жанрові різновиди замітки
- •3. Сучасна журналістика та арт-менеджмент
- •4. Роль преси у формуванні політичного дискурсу
- •5. Особливості висвітлення політичної тематики у сучасних змі
- •6. Особливості подачі економічної проблематики для пересічного читача
- •4. Форми розміщення інформації у газеті («вікно», «підвал», «горище», «розпашка» та «газетний розворот»)
- •1. Науковий та навчальний напрямок «соціальні комунікації»: причини виникнення, предмет, завдання
- •Причини того, що журналістикознавство перейшло з дисципліни філологія до теорії та історії соціальних комунікацій
- •2. Теорія та історія соціальних комунікацій: предмет, завдання у порівнянні з теорією журналістики
- •Формування соціологічного підходу до вивчення публічного слова (до формування соціології)
- •Виникнення теоретичної соціології як науки
- •Друга половина 20 ст
- •Теорія пропаганди г. Лассуела
- •Теорія соціальних систем у. Шрамма
- •Теорія журналістської автономії Дж. Мерзіла
- •5. Комунікативна дія та її форми
- •8. Поняття про текстово-дискурсивні категорії в аспекті соціальних комунікацій
- •9. Складові інформативності тексту
- •11. Сучасні наукові концепції про походження людської мови
- •12. Сучасні наукові концепції про еволюцію соціальної комунікації у людській спільноті.
3. Сучасна журналістика та арт-менеджмент
4. Роль преси у формуванні політичного дискурсу
З боку влади головне призначення ЗМІ – включити до влади маси, аби вони визнавали діяльність певних політиків легітимною
Знаки політики це:
вербальні – слова, вирази, великі тексти
невербальні – прапори, емблеми, портрети, пам’ятники, будівлі, символічні дії, сакральні місця, головні убори, мантії.
Вихідні поняття для політики – влада, політик, нація. Ці слова і вживаються у політичному мовленні. Також часто використовують свобода, рівність, патріотизм.
Одиниці ідеології називають ідеологемами, це абстрактні слова. З ними можливі різноманітні спекуляції, як приклад ототожнення слів держава, Батьківщина, місце проживання.
Окремі вирази стають ідеологемами, тобто наповнюються новим змістом: помаранчеві, ці руки нічого не крали.
Широко використовуються у політичному дискурсі і метафори: брат, розлучення
Основні функції метафор:
Сконденсувати інформацію, відкинути другорядне
Розставити сигнали про найголовніше і тим ідеологічно спрямувати інформацію
Активізувати увагу і полегшити сприйняття
Спростити виклад, зробивши інформацію доступною
Створити спільну базу знань суспільства
Переконати, підвівши до висновків найкоротшим шляхом
Основу будь-якого дискурсу складають міфи, і політичного також. Політика – це така сфера, де важко мати власну думку, тому люди дотримуються тієї ж думки, що і всі, тобто тієї ж думки, що і ЗМІ. До таких міфів можна віднести вислови моя країна найкраща.
В політичному дискурсі широке розповсюдження знайшли і стереотипи – стійкі образи соціального колективу, звернені до окремого представника групи.
Ритуальність політичного дискурсу – політик постає як борець із силами хаосу: Кравчув врятував країну від коми. У мові ЗМІ нерідко окрем політики зображуються як герої/антигерої.
Змі проводять історичні аналогії, нерідко виступають як зброя у закиданні брудом, наклеюють ярлики, осміюють політиків.
5. Особливості висвітлення політичної тематики у сучасних змі
Незалежно від того, цікавиться даний громадянин політичними подіями чи ні, політика є першоосновою суспільного життя. Стан економіки, культури, соціальної сфери, рівень життя проявляють якість політики, що проводиться. Взаємовідносини політиків та громадян забезпечують чимало соціальних інститутів, серед них і ЗМІ.
У тоталітарному суспільстві ЗМІ – засіб пропаганди. Існує інститут цензури, оскільки в рамках недемократичних режимів політика не публічна. У такому суспільстві своєчасне оперативне інформування про положення соціально-економічної, культурної сфери, аналіз проблем державного масштабу взагалі не входять до пріоритетних для ЗМІ функцій. Поступово народ перестає чути докази влади і втрачає довіру до неї.
Інші відносини складаються між владою та інформованими громадянами. Вони підтримають владу навіть в час непопулярних дій, якщо будуть розуміти суть проблеми.
У процесі реалізації інформаційної функції формується подієва картина політичного життя. Освітня функція надзвичайно важлива у період кризи, конфліктів, тому що в такі періоди зростає потреба у роз’ясненні.
Аналітична функція дозволяє виділити причинно-наслідкові зв’язки політичних феноменів і явищ, прогнозувати майбутній розвиток ситуації і висунути ініціативи.
ЗМІ можуть активізувати пошук інновацій та альтернатив , звертаючись до професіоналів у галузі соціально-політичних процесів.
Необхідно виділити також функцію критики і контролю – ЗМІ можуть виступати як партнер чи опозиція до влади.
Висвітлюючи політичне життя, усі ЗМІ у першу чергу працюють з інформаційною повісткою денною, тобто працюють на інформаційних приводах. Новинарний ряд пов'язаний з діяльністю державних інститутів, Президента, партій та їх лідерів.
У газетах часто зустрічаються політичний треш – замітки про епатажну поведінку політиків. Завжди у повістку денну входить тема міжнародних відносин.