2. Відтворення суб’єкта та адресата в публіцистичному тексті

5. Мовна виразність як підґрунтя риторичної організації публіцистичного тексту (тропи та фігури мови)

Фігури – це засоби емоційної виразності і впливу на читача, створені за принципом відхилення мовних норм від стандарту (логічного чи семантичного).

Риторичні фігури поділяються на:

1. Фігури думки

• фігури звертання до читача :

риторичне звертання – спосіб фіксування уваги слухачів на предметі (згадайте)

риторичне запитання - запитання, яке містить відповідь чи не потребує відповіді

гіпофора – запитання оратора самого до себе, яке спрямовує виклад теми і концентрує увагу аудиторії.

Дублітація – демонстрування сумніву із приводу складного питання у невизначеній ситуації.

Регресія – автор спочатку називає головні елементи свого викладу, а потім розгортає їх окремими блоками.

• Діалектичні фігури

Концесія – удава згода з аргументами опонента з метою їх подальшого викриття, ніби створює нові аргументи за логікою супротивника.

Пролепсис – заперечування ніби то відомих закидів супротивника.

• Семантичні фігури

Антитеза - протиставлення

Діафона або дистинкція – протиставлення різних значень одного і того ж слова.

Антиметабола – протиставлення двох частин фрази, із яких друга частина повторює в оберненому порядку семантично наголошені елементи першої, цей прийом використовує парадоксальні зв’язки між об’єктами – внутрішню єдність і взаємозалежність при їх зовнішній окремішності.

Корекція – фігура уточнення формулювань з метою посилення бажаних компонентів її змісту.

Оксиморон - абсурдне, нелогічне поєднання слів, що демонструє внутрішню суперечність

Плеоназм

Градація – фігура нанизування змістових елементів, із яких кожний наступний посилює інтенсивність характеристик, вирізняє окремі контекстуальні відтінки основного значення.

Амплікація – нагромадження односпрямованих характеристик явища.

• Афективні фігури

Апосіопеза – раптово обірване формулювання

Просіопеза – висловлювання почате не з початку

• Композиційні фігури

Дигресія – зміна тематичного і емоційного плану дискурсу, подання додаткових характеристик у відступі

Парантеза – вставка, що розділяє речення, надає тексту ритму.

Мовчання.

Серед словесних фігур вирізняють декілька класів

• фігури додавання: лексичний повтор

полісиндетон – повтор сполучників.

Гомеологія – повтор окремих префіксів, суфіксів, закінчень. Однотипні морфеми наголошують потрібну інформацію

Гомеотелевтон

Анафора – повторення повнозначних слів на початку кожної із кількох однорідних частин тексту чи речення

хіазм – дзеркальний принцип розташування повторюваних елементів: в одній частині вони подаються у прямому порядку, в іншій – у зворотньому.

• фігури скорочення

еліпсис – фігура, заснована на пропуску одного із членів речення, найчастіше присудка.

Антисиндетон – пропуск сполучників при однорідних членах речення для посилення інтенсивності переліку

• Фігури розташування

Інверсія

Парцеляція – поділ висловлювання на інтонаційно самостійні і структурно відокремлені частини.

Ізоколон – поділ висловлювання на фрагменти, які є синтаксично однорідними, які є синтаксично однорідними, рівновеликими частинами.

Тропи – це звороти, засновані на вживанні слів у переносному значенні

• Тропи подібності – метафора (символ, уособлення, персоніфікація, алегорія)

• Тропи суміжності – метонімія – зображення об’єкта на вказівку на належність до виду або роду, перенос за суміжністю (Локативна – Київ приймає гостей, інституційна – Верховна Рада вирішила, темпоральна – тридцяті роки принесли на Вкраїну голод, статусного атрибуту – портфелі, авторства – читаємо Шевченка, матеріального носія – підписати папери, кольористична – помаранчеві і біло-блакитні.

• Контрасту

Антифразис

Іронія

Гіпербола – зображення великого і важливого.

Літота

• Тропи тотожності – перефраз

Каламбур.

Філософія журналістики

1. Українська журналістика як передумова становлення української класичної філософії

2. Перші філософські журнали в Україні

3. Журналістика і філософія, їх співвідношення

На лекціях ми розглядали роботу Л. Пенто «Філософська журналістика», зокрема у ній йдеться про те, що сучасні мас-медіа вторгаються у поле філософії, це відбувається уже тоді, коли певна річ, предмет називаються філософськими. При цьому академічні видання і видання популярні практично не звертаються до одних і тих же авторів-філософів. Спрощена філософська мова - це відповідь на запит професійних груп, завдяки цьому відбувається певна змичка між професіоналами і широким загалом. При цьому перевага віддається широким, невизначеним темам, а також тим повідомленням, які доступні непосвяченій публіці.

Інформаційні жанри

1. Загальна характеристика інформаційних жанрів

Питання уже були.

До журналістського інформаційного роду належать замітка, звіт, репортаж, інтерв’ю. Характерними рисами інформаційного роду є:

1. головний предмет зображення – новина;

2. необхідність оперативності

3. відсутність коментарів та авторських оцінок, аналізу.

Замітка – це найпростіший жанр оперативного газетного повідомлення. Головними рисами є стислість тексту при подачі новини.

Виділяють тверду і м’яку замітку. Тверда замітка передбачає суворе дотримання жорстких вимог до подачі новин, тобто вона має містити відповідь на 6 головних запитань: Хто? Що? Де? Коли? Чому? Для чого? Об’єм тексту не має перевищувати 35-40 рядків.

М’яка замітка передбачає ще й присутність у тексті подробиць, цитат, супроводжуючих деталей.

Звіт – це інформаційне повідомлення про роботу і хід заходу, у якому приймала участь певна група осіб, які вирішували важливі питання (сесія парламенту). Він включає коментарі журналіста, елементи аналізу, оцінки.

Репортаж – це жанр, який передбачає оперативну і яскраву розповідь про подію. Новина тут доповнюється суб’єктивними враженнями

Інтерв’ю – це жанр, який подає суспільно вагому новину у вигляді відповідей особи на питання журналіста. Сучасна журналістика усе ширше використовує жанр бесіди. Це такий різновид інтерв’ю, при якому журналіст не обмежується короткими відповідями співрозмовника, а сперечається з ним, коментуючи його оцінку і надаючи свій погляд на події.

Аналітичне інтерв’ю – не лише повідомляє про подію, але й наводить роздуми з цього приводу.