Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Вторая версия ответов на гос(1).doc
Скачиваний:
146
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
1.23 Mб
Скачать

6. Особливості подачі економічної проблематики для пересічного читача

Боротьба за ефективність преси починається з точного визначення найактуальніших проблем суспільного і господарського життя.

Вдячним полем щодо цього є економічна тема, оскільки вона міцно пов’язана з проблемами прибутків і збитків, податків і матеріальної допомоги, цінами на все, що життєво необхідне людині.

Не бракує в нашому суспільстві і приводів для журналістського розслідування: банкрутство потужних фірм чи відомих банків, економічні злочини, раптовий спалах цін на той чи інший товар, миттєве збагачення певного політичного діяча.

Проте якою б актуальною чи значущою не була ця тема, сама по собі вона ще не вирішує успішного виступу у газеті. Для цього потрібні кваліфіковано і цікаво написані матеріали. Їхня сила і вагомість перебувають у прямій залежності від компетенції, глибини та гостроти публіцистичної розробки життєво важливих проблем. Предметом виступів мають бути конкретні факти і люди, події і явища. Необхідний принцип – усебічне дослідження проблеми. Успіху досягають ті газети, які ведуть тему планомірно і послідовно.

Однією з важливих вимог до публікації, зокрема на виробничі теми, є глибина економічного і економіко-статистичного аналізу. Це особливо актуально сьогодні, коли оперативне інформування дедалі більше бере на себе телебачення і радіо. Мобільність газети полягає в прискоренні оцінки, аналізу, осмислення, узагальнення економічних фактів, явищ та процесів.

Корисним для журналіста-економіста методом роботи є порівняльний аналіз діяльності підприємств і окремих трудівників. Глибокий аналіз собівартості, прибутку, рентабельності, виконання норм виробітку та інших даних дозволить порівнювати, як розв’язано ті чи інші економічні, організаційні й технологічні питання на підприємствах різних форм власності та господарювання.

Метод порівняння допомагає журналістові і тоді, коли йому доручається підготовка критичного матеріалу про роботу відсталого підприємства. Ознайомившись у передовому підприємстві з технологією та організацією виробництва, надто ж із нововведеннями, що себе виправдали, кореспондент краще зуміє краще оцінити і все те, що потім побачить на основному об’єкті свого матеріалу.

Завжди слід пам’ятати, що перевантаження матеріалу цифрами ускладнює його сприйняття. Для публікації варто дібрати лише ті цифри, які справді характеризують діяльність підприємства і обґрунтовують висловлену автором думку, його практичні рекомендації. Якщо ж цифр багато, і всі вони важливі краще винести їх з тексту у довідкові вставки.

Боротьба за підвищення ефективності виробництва та якості роботи висуває перед пресою вимоги щодо узагальнення, пропаганди і запровадження передового виробничого досвіду та найновіших науково-технічних досягнень. Якщо в газеті йдеться про успіхи, то слід показати, як їх було досягнуто, висвітлити умови і смпосіб застосування наявного досвіду. Важливо також простежити за тим, чи знаходимо повторення у інших виробничих колективах, який ефект досягнуто.

Однією з найважливіших передумов підвищення ефективності висвітлення економічної проблематики в пресі є розвиток аргументованої та вимогливої критики недоліків і упещень у господарському будівництві. У критичних матеріалах слід робити наголос не на смакуванні бездарності і зловживань, а на змістовному аналізі певних причин, умов, за яких вони стали можливими.

У ефективності публікацій надзвичайно велике значення має форма втілення змісту. Рубрика, заголовок, перший абзац і навіть перше слово виступу повинні привертати увагу читача змістовністю, інтонацією, постановкою цікавих питань, народженням нових думок, суджень, оцінок. Заголовок має бути гранично ясним і зрозумілим, бути максимально коротким і точно окреслювати тему. Він повинен заінтригувати читача.

Газетні виступи дедалі частіше супроводжуються уточнюючими заголовками, врубами, в яких вкладається суть питання, проблеми. Якщо тема надто технічна і до статті не можна дібрати яскравої назви, треба якнайбільше олюднити початок тексту, вмістити тут найжиттєвіше моменти.

Варто відзначити і вміння редакції розташовувати матеріали на шпальті. Оформлювати їх. Більше привертають увагу і краще сприймаються ілюстровані матеріали.

Результатом підвищення ефективності публікації є жанрова дефініція.

Виробничо-економічна інформація потребує доступного викладу. Вона має свої терміни, поняття, формули, які гарантують точність і достовірність аргументів, але зрозумілі лише вузькому колу спеціалістів. Адресуючи свої публікації пересічному читачеві, газети повинні вживати максимально чітку мову, турбуватися про те, щоб матеріали відзначалися конкретністю і простотою, були жвавими і цікавими. Короткі, прості фрази. Якщо інформації, коментарів, важливих цифр багато, краще зробити добірку статей.

В економічних публікаціях повинні бути люди – і показувати їх необхідно в дії, в процесі роботи, в досягненні найкращих результатів. Інтерес до економічних матеріалів зростає, якщо в них доля виробництва пов’язана з життям людини.

Техніка оформлення видання

    1. Стандартні формати газетних шпальт

Формат – розмір газети, журналу, книги.

Розрізняють формати:

А 2 – найбільший газетний формат, у ньому газетна сторінка становить ¼ частину друкованого аркуша (420 * 594 мм)

Рейнський формат (365*510)

Середньоєвропейський 315*470 мм

А 3 – середній формат, що становить 1/8 частину друкованого аркуша

А4 – найменший формат, газетна сторінка становить 1/16 частину друкованого аруша.

Середньоєвропейський формат

Стандартні формати стали офіційними у 1928 році.

Часто змінювати формат не рекомендується, формат тісно зв’язаний з характером видання – солідні газети А 2, жовта преса – А 4.

Малий формат не солідний – веде до зменшення розмірів матеріалів, хоча малий формат зручніший для читача.

2. Композиційно-графічні моделі газет

Композиція – це побудова розміщення матеріалів у газеті.

Композиція видання складають:

- гармонія текстових колонок

- ілюстрації

- заголовки та інші розмірні елементи.

Графічна композиція газети має такі властивості:

1. Цілісність

- упорядкованість розташування частин

- гармонійність

- образність – особливий вигляд шпальти.

2. Стильова єдність – необхідно відібрати те, що відповідає стилю видання

3. Сталість і універсальність – встановлюється за багатьма номерами.

Необхідно співвідносити розміри колонок, матеріалів і заголовків.

Усі видання верстаються асиметричнор:

- рівновага – необхідний повтор аналогічних елементів

- контраст

- ритм

-пропорції.

Види конструкцій:

1. З одним домінуючим матеріалом

2. З 2 і більше домінуючими матеріалами

3. Мозаїчний – різнопланові матеріали.

Матеріали членують полосу на прямокутники – каркас полоси.

Кожна газета має свою особливу композицію номера, яка складається з шрифтів, колонок, рубрик.

Виділяють 4 властивості на основі яких відбувається моделювання ЗМІ

1. Стабільність тематики і її організація

2. Стабільність графічних засобів оформлення

3. Відбиття у графіці особливостей видання

4. Індивідуальність композиції.

Типи моделей

1. Описова – є набір правил оформлення газети (цифри, прізвища).

2. Фізична – система компютерно-графічних характеристик, закріплених у графіці (лінійки, заголовки).

Модель не народжується раз і назавжди. Діюча модель з часом змінюється на нову.

3. Прийоми шрифтового виділення матеріалів: форматний, композиційний, графічний, комбінований.

Засоби виділення матеріалів:

1. Шрифтовий

2. За допомогою формату

3. Композиційний

4. Графічний

5. Комбінований

Шрифти можуть бути світлими, напівжирними, прямі, курсив.

Шрифтові прийоми

- набір частини тексту курсивом

- набір чужим світлим

- набір своїм напівжирним

- своїм у розрядку

- чужим напівжирним

- своїм світлим, але курсивом

- чужим курсивом

- своїм напівжирним курсивом

- чужим напівжирним курсивом.

Виділення за допомогою формату – набір тексту колонками (вужчими чи ширшими) – один з найсильніших прийомів.

Широка колонка краще привертає увагу. Може бути боковий відступ, втяжка.

Композиційне виділення – де і як розверстати на шпальті матеріал.

Найвигідніше місце – шпігель (над заголовком газети), але використовується рідко.

Друга сторінка привертає найменше уваги, тому тут розміщують про анонсовані матеріали.

Найвигідніше місце – лівий верхній кут, центр.

Найменше – правий нижній кут.

Ліва внутрішня сторона

1. Центр

2. Верхній правий

3. Верхній лівий

4. Нижній правий.

Принципи композиційного виділення:

1. Найактуальніші матеріали розміщуються у лівому верхньому кутку.

2. На відліт – у правий верхній кут

3. У центр.

Графічні методи виділення:

- матеріали виділяють лінійками справа, зліва, зверху, кутом, рамкою(закрита, напівзакрита, ламана, розірвана)

Комбінований метод виділення – поєднання різних методів виділення:

- інший шрифт, інший формат

- звичайний шрифт, інший формат, виділений лінійкою

- інший шрифт, інший формат виділений лінійкою

- частина тексту набирається у зменшеному форматі, зліва лінійка.

Інші засоби виділення:

- заголовок – він може стояти де завгодно, лише не знизу матеріалу

- колір

- врізки

- аншлаг – коротка анотація основного матеріалу

- рубрики.