8. Поняття про текстово-дискурсивні категорії в аспекті соціальних комунікацій

9. Складові інформативності тексту

1. Цілісність - відносна знакова закритість

2. Зв’язність - логіка викладу – послідовність, засоби зв’язку, структура композиції)

Типи зявзності: лінійний/переплетений, послідовний/перерваний (підзаголовки, гіпертекст), багатошарова глобальна зв’язність/однопланова

3. Інформативність - інформаційний масив тексту, який виявляє адресат – факти, емоції, цінність, підтекст.

4. Референційність – відношення тексту до дійсності

5. Модальність – відношення і комунікатора, і адресата до самого тексту

6. Інтерактивність – текст як спілкування автора з адресатом.

Цілісність – замкненість знакової системи і повна завершеність її змісту. Відкритість фіналу в реальне життя характерна для журналістського тексту. Цілісність забезпечується поєднанням образного і стилістичного ряду.

Зміст тексту конденсований, завдяки цьому текст сприймається як єдиний макросигнал.

Зв’язність. Існують два типи

- горизонтальна зв’язність – композиція

- вертикальна – образи, асоціації.

Зв’язність забезпечує цілісність і проявляється у мовних засобах, комунікативній спрямованості, смисловому плані – логічність, образність.

Інформативність – певна знакова організація несе інформативне навантаження.

Складові інформативності

1.Фактуальність

Факт фіксує реальну подію, це вибірка.

Соціальні факти – дії, вчинки окремого індивіда чи соціальної спільноти.

Певні думки виносяться у заголовок як фактуальні.

2. Концептуальність – головна думка у тексті, проведена за допомогою систематизації поглядів Об’єкт, явище і ознаки, відображені без протиріч у думанні.

3. Підтекст – збагачення змісту тексту без знакового збільшення

4. Аксіологічність - оцінність

5. Емотивність- пафос, емоції, імовірні реакції реципієнта.

Інтерактивність – часовий і просторовий континуум тексту.

10. Співвідношення понять «дійсність», «факт», «повідомлення», «текст» у комунікативному аспекті

Факт фіксує реальну подію, це вибірка.

Текст несе у собі повідомлення, і воно відображене в певній знаковій системі, проявляється у його дискурсивних категоріях.

11. Сучасні наукові концепції про походження людської мови

Усі основні елементи культури мають біологічне походження, біологічну основу. Передача інформації зародилася у біологічному світі – комунікація тварин та їх поведінка

12. Сучасні наукові концепції про еволюцію соціальної комунікації у людській спільноті.

1. Комунікація гомінід засновувалася на новому відношенні до себе і до стада – виникла стадна комунікація. Стадність – можливість вижити.

У Австралопітеків – соціальна комунікація поточного моменту, у ній були зародкові, нечленовані компоненти.

Людина уміла – трансляційно-ланцюжкова комунікація передачі досвіду (кам’яні знаряддя праці)

Людина прямо ходяча – печерна комунікація соціального дзеркала

Кроманьйонці – соціально-міфологічна комунікація

Замість біологічної революції розвивається антропосоціогенез (розвиток в середині суспільства) – між групова конкуренція. Група сильна кооперацією.

Неандертальці із втраченими кінцівками жили по 10 років, з артиритами – холод, їли м'ясо, а не фрукти. В суворих умовах старих і немічних залишали.

Комунікація – з оточуючим світом через стадо, зі стадом.

Етапи

1. Зародкова стадна нечленована комунікація поточного моменту в австралопітеків була суто звуковою (висока трава савани, не бачили жестів один одного). Головна функція – групової ідентифікації (де ти?0, ви членування звуків. Відігнати.

2. Трансляційна ланцюжкова однозначна комунікація передачі набутого досвіду через демонстрацію і наслідування – людина уміла.

Чопери – камені, виготовлені за зразком.

Домівки-бази – комунікація між статево-віковими групами.

Полювали на великих травоїдних, австралопітеків.

3. Печерна комунікація соціального дзеркала

Розвинулися центри, що відповідають за мовну діяльність і розуміння.

Пітекантроп – перші прояви нетваринної соціальної комунікації.

Був стандартний набір знарядь праці.

Людина співвідносить себе у порівнянні з іншими.

4. Неандертальці – найкращі мисливці – кооперативна суспільна комунікація.

Правиробнича комунікація – складні знаряддя.

Ритуальна комунікація – захороняли родичів. Мисливські ритуали виконували рекреативну функцію.

5. Кроманьйонці – племінна комунікація, жили великими племенами по 500 чоловік, а чим більший колектив, тим складніша комунікація.

Підсумки

1. Використання вогню і знарядь праці

2. Поява мови

Інший відбір самців у боротьбі за самку – жінка любить вухами, а чоловік очима.

Вождем може стати не самий сильний, а самий розумний.

3. Людина може себе примусити, а у тварин нема табу

4. Тяжіння до утворення груп і спільнот. Людина усвідомлює сенс спільноти, у якій живе.

Людина живе у світі, що сформований міфами. Усе існування підкорене образам. Розвиток відбувався від образно-асоціативного до логічно-поняттєвого мислення

Первісна формація містила риси подальшого розвитку суспільства. Встановлення наступної формації заперечує попередню.

Формування первісного суспільства співпадає з ґенезою соціальності.

Нова соціальна формація базується на передісторичному мисленні:

- висока міра інтегрованості індивіда і природи Анемічне мислення – наділення тваринного світу людськими якостями

- існує висока міра інтегрованості людини і природи

- висока міра інтегрованості індивіда і роду, прив’язаність до спільноти

- високий рівень образності, чітке відбиття предметів

- висока цінність знань про майбутні події

- мислення за аналогіями – усе гірке отрута

- символічне предвіщення майбутнього

Інтерпретація невідомих процесів по аналогії з відомими; ідентифікація індивіда зі звичаями народу.

Минуле головне (досвід), цінується, як освячений суспільством.

Ритуал (закріплює поведінкові традиції) і міф (пояснює, чрму так треба робити).

Вістовий час – зародження усіх релігій.

8. Поняття про текстово-дискурсивні категорії в аспекті соціальних комунікацій

Для дискурсивних категорій тексту як соціальної комунікації характерні:

• відносна знакова закритість

• цілісна конденсація змісту (текст – цілісний макросигнал)

• роздільність одного тексту та іншого, розчленованість фази сприйняття одного тексту та іншого

• зв’язність, зумовлена опосередкованістю теми (логіка викладу – послідовність, засоби зв’язку, структура композиції, план тексту – образність, логічність).

244