- •3. Критерії жанрово-родової класифікації. Рід, жанр та жанровий різновид як принципи журналістського текстотворення
- •4. Інформаційне суспільство: основні теорії (м. Маклюєн, е. Тоффлер, м. Ракітов, і. Масуда та інші)
- •5. Журналістський твір у системі інших масово-інформаційних потоків
- •6. Варіативність тлумачення у вітчизняному і зарубіжному журналістикознавстві проблеми функцій журналістики
- •7. Осмислення журналістикознавчих проблем у новітній філософії (ф. Сіберт, т. Петерсен, у. Шрамм, м. Маклюен, а. Моль та інші)
- •8. Роль університетської освіти для формування сучасного журналіста
- •9. Журналістика та філософія, їх співвідношення
- •5. Процес написання журналістського твору
- •6. Образність журналістики і природа публіцистичного твору
- •7. Жанрові модифікації у журналістиці та індивідуально-творчий підхід до жанру
- •Основи зображальної журналістики
- •3. Тенденції розвитку сучасного радіомовлення
- •Основи телевізійної журналістики
- •3. Жанри та жанрові різновиди телебачення
- •5. Характеристика жанрів телевізійної аналітичної публіцистики
- •6. Характеристика жанрів телевізійної художньої публіцистики
- •7. Передача, програма, канал
- •1. Інтернет-журналістика в контексті конвертації змі
- •2. Найхарактерніші особливості журналістських та інших мас-медійних явищ в Інтернеті (інтернет-газети, новинарні сайти, блоги)
- •1. Реклама і журналістика: аспекти взаємодії і протидії
- •2. Переваги та обмеження різних каналів поширення рекламної інформації; особливості рекламного продукту в різних змі
- •3. Етико-правові засади сучасної рекламної діяльності: український і світовий досвід
- •Етичні нори комерційної реклами
- •Етичні норми політичної реклами
- •3. Поняття іміджу та його складові.
- •5. Основні етапи розвитку пр у світі
- •7. Особливості застосування пр-технологій політичними партіями
- •1. Подготовка
- •3. Реализация
- •4. Оценка эффективности
- •4. Основні заходи та інструменти практичного менеджменту в змі
- •7. Проблема моббінгу у творчих колективах. Джерела потенційних конфліктів, та засоби їх нейтралізації
- •5. Ієрархія потреб та сучасні підходи до мотивації праці у колективах омі (за Маслоу)
- •6. Основні завдання журналістського менеджменту
- •5. Згасання інтертекстуальності як культурно-ідеологічне в сучасній соціокультурній ситуації та журналістиці
- •7. Діалог як категорія журналістського дискурсу.
- •6. Законодавство України про діяльність змі.
- •3. Етичні кодекси як основа професійної діяльності журналіста
- •4. Історичний та сучасний аспекти формування етичних норм діяльності журналіста
- •7. Відмінність етичного і правового регулювання діяльності змі
- •2. Доходи та витрати друкованого видання. Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі.
- •Прибутки
- •Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі
- •4. Джерела фінансування періодичних видань у ринкових умовах
- •2. Загальноєвропейська парадигма становлення журналістики державних і залежних народів і український досвід
- •3.Періодизація історії української журналістики як наукова проблема
- •4. Харківська журналістика 1810-1820 рр.
- •6. Українська журналістика в Росії в добу «Великих реформ»
- •5. Особливості розвитку французької та американської пенні-прес
- •7. Газетно-видавничі монополії Великої Британії
- •8. Особливості виникнення журналістики в сша і в Росії
- •10. Розвиток супутникового телебачення
- •1. Етапи розвитку видавничої справи
- •2. Редакторський аналіз як передумова створення якісного видавничого продукту
- •Особенности редактирования произведений различных жанров
- •Редактирование эпических произведений
- •5. Методика редагування зверстаного тексту та тексту в технічному наборі
- •2. Відтворення суб’єкта та адресата в публіцистичному тексті
- •5. Мовна виразність як підґрунтя риторичної організації публіцистичного тексту (тропи та фігури мови)
- •2. Жанрові різновиди замітки
- •3. Сучасна журналістика та арт-менеджмент
- •4. Роль преси у формуванні політичного дискурсу
- •5. Особливості висвітлення політичної тематики у сучасних змі
- •6. Особливості подачі економічної проблематики для пересічного читача
- •4. Форми розміщення інформації у газеті («вікно», «підвал», «горище», «розпашка» та «газетний розворот»)
- •1. Науковий та навчальний напрямок «соціальні комунікації»: причини виникнення, предмет, завдання
- •Причини того, що журналістикознавство перейшло з дисципліни філологія до теорії та історії соціальних комунікацій
- •2. Теорія та історія соціальних комунікацій: предмет, завдання у порівнянні з теорією журналістики
- •Формування соціологічного підходу до вивчення публічного слова (до формування соціології)
- •Виникнення теоретичної соціології як науки
- •Друга половина 20 ст
- •Теорія пропаганди г. Лассуела
- •Теорія соціальних систем у. Шрамма
- •Теорія журналістської автономії Дж. Мерзіла
- •5. Комунікативна дія та її форми
- •8. Поняття про текстово-дискурсивні категорії в аспекті соціальних комунікацій
- •9. Складові інформативності тексту
- •11. Сучасні наукові концепції про походження людської мови
- •12. Сучасні наукові концепції про еволюцію соціальної комунікації у людській спільноті.
4. Оценка эффективности
Систему внутреннего PR надо развивать, корректировать, используя ценный опыт, в том числе и других компаний, с которым можно ознакомиться в ходе отраслевых конференций, где HR-специалисты рассказывают о внедренных технологиях и применяемом инструментарии, об успешных проектах и неудачах.
Журналістський менеджмент
1.Харектеристика базових елементів ОМІ: бізнес, відділ новин, рекламний підрозділ, виробництво, дистрибуція.
Загальну концепцію газети можна уявити у формі колеса, центр якого видавець і читачі. Колесо має 5 спиць – бізнес, збут, відділ новин, технології і реклама, якщо хоч одна з цих спиць коротша чи довша за інші, то нормально функціонувати видання не буде.
Якщо погано працює відділ новин, можливі такі вирішення проблеми:
змінити редактора
навчити людей працювати краще чи змінити колектив
Якщо погано працює рекламний відділ, то можливо, слід зменшити рекламні розцінки і збільшити оплату труда працівників – чим більше замовлень, тим вищий процент отримують.
Технології: потрібно вчасно змінювати науково-технічну базу, знаходити найвигідніші умови оренди
Збут – переглянути канали розповсюдження.
Зміни в одному відділі тягнуть за собою зміни і в іншому відділі.
Кількісні (опитування) та якісні (фокус-групи) дослідження ринку
Існує декілька методів визначення читацької аудиторії.
Кількісні методи виконуються професійними агенціями
Якісні дослідження проводяться самим редакційним колективом:
фокус-групи
зустрічі з читачами і рекламодавцями
телефонне опитування
поштові розсилки
газетне анкетування
індивідуальне опитування.
Одне з головних завдань дослідника громадської думки – визначити, кого саме слід опитувати. Тобто йдеться про вибірку, яка являє собою спеціально відібрану групу одиниць опитування, що повинна репрезентувати ту генеральну сукупність людей, думку яких прагне довідатися дослідник. Вибірка може формуватися на основі випадкового і не випадкового методу
Вибірка може бути
Випадковий відбір
проста випадкова – із загального списку населення навмання обирається певна кількість людей
схематизована випадкова – відрізняється лише тим, що обирається початкова точка від якої крок за кроком і буде сформована вибірка
стратифікована – точно відображає у процентному співвідношенні групу громадськості
кластерна – поділ респондентів на групи а потім спілкування з певною частиною людей з окремої групи.
Невипадковий
придатні вибірки – до такого роду вибірок належать фокус-групи, придатними вибірками користуються і журналісти, коли беруть у громадян розширене інтерв’ю.
квотні вибірки – відповідно до кількості населення опитують певну частину населення з групи.
Вимоги до анкет:
Прості і зрозумілі питання, чим їх менше і вони коротші, тим більше респондентів погоджуються співпрацювати
Вступ, у якому пояснюється, хто звертається і чому
Запитання з готовими відповідями, але не так або ні
Не формуйте упереджених запитань
Завжди опробуйте анкети – радьтесь з колегами.
Групові фокусовані інтерв’ю використовуються для того, щоб дослідити звички споживачів або вплив тих чи інших подій, пропагандистських кампаній, можна дослідити загальне ставлення людей до певного об’єкту. Жива й емоційна розмова в фокус-групі інколи дозволяє проникнути у глибші пласти проблеми. Фокус-група має включати 6-12 представників цільової групи
Метод фокус-групи полягає в тому, що з аудиторії обирається декілька чоловік. Цим методом користуються якщо:
Хочуть відкрити нову рубрику, випробувати новий дизайн
Розширити аудиторію
Газета хоче дізнатися, як вона сприймається
Зустрічі з читачами і рекламодавцями
Відкриті, по оголошенню в газеті – інформація отримує широкий розголос, що позитивно впливає на імідж видання, беруть участі усі, хто зацікавлений. Але не можна знати, скільки людей прийде, можуть прийти неврівноважені, широке коло людей не дозволить сконцентрувати увагу на 1 питанні.
2. Запрошують конкретних людей для обговорення конкретних питань, для чого розсилають запрошення.
Телефонне опитування
Письмове анкетування
Усі ці дослідження проводять, аби збільшити кількість реклами, визначити ступінь задоволеності читачів газетою, дізнатися, який вид реклами приносить кращий результат, що може зробити газета для покращення обслуговування.
Анкети для читачів, подаються у газеті для налагодження контакту і для можливої реформації газети.
Можуть бути індивідуальні інтерв’ю з читачами, продавцями. Вони особливо продуктивні якщо планується рестарт видання.
Дуалізм медійного продукту як основа сучасного підходу у медіамеркетингу.
Журналістські твори і реклама, і вже писалося в економіці ЗМІ.