- •3. Критерії жанрово-родової класифікації. Рід, жанр та жанровий різновид як принципи журналістського текстотворення
- •4. Інформаційне суспільство: основні теорії (м. Маклюєн, е. Тоффлер, м. Ракітов, і. Масуда та інші)
- •5. Журналістський твір у системі інших масово-інформаційних потоків
- •6. Варіативність тлумачення у вітчизняному і зарубіжному журналістикознавстві проблеми функцій журналістики
- •7. Осмислення журналістикознавчих проблем у новітній філософії (ф. Сіберт, т. Петерсен, у. Шрамм, м. Маклюен, а. Моль та інші)
- •8. Роль університетської освіти для формування сучасного журналіста
- •9. Журналістика та філософія, їх співвідношення
- •5. Процес написання журналістського твору
- •6. Образність журналістики і природа публіцистичного твору
- •7. Жанрові модифікації у журналістиці та індивідуально-творчий підхід до жанру
- •Основи зображальної журналістики
- •3. Тенденції розвитку сучасного радіомовлення
- •Основи телевізійної журналістики
- •3. Жанри та жанрові різновиди телебачення
- •5. Характеристика жанрів телевізійної аналітичної публіцистики
- •6. Характеристика жанрів телевізійної художньої публіцистики
- •7. Передача, програма, канал
- •1. Інтернет-журналістика в контексті конвертації змі
- •2. Найхарактерніші особливості журналістських та інших мас-медійних явищ в Інтернеті (інтернет-газети, новинарні сайти, блоги)
- •1. Реклама і журналістика: аспекти взаємодії і протидії
- •2. Переваги та обмеження різних каналів поширення рекламної інформації; особливості рекламного продукту в різних змі
- •3. Етико-правові засади сучасної рекламної діяльності: український і світовий досвід
- •Етичні нори комерційної реклами
- •Етичні норми політичної реклами
- •3. Поняття іміджу та його складові.
- •5. Основні етапи розвитку пр у світі
- •7. Особливості застосування пр-технологій політичними партіями
- •1. Подготовка
- •3. Реализация
- •4. Оценка эффективности
- •4. Основні заходи та інструменти практичного менеджменту в змі
- •7. Проблема моббінгу у творчих колективах. Джерела потенційних конфліктів, та засоби їх нейтралізації
- •5. Ієрархія потреб та сучасні підходи до мотивації праці у колективах омі (за Маслоу)
- •6. Основні завдання журналістського менеджменту
- •5. Згасання інтертекстуальності як культурно-ідеологічне в сучасній соціокультурній ситуації та журналістиці
- •7. Діалог як категорія журналістського дискурсу.
- •6. Законодавство України про діяльність змі.
- •3. Етичні кодекси як основа професійної діяльності журналіста
- •4. Історичний та сучасний аспекти формування етичних норм діяльності журналіста
- •7. Відмінність етичного і правового регулювання діяльності змі
- •2. Доходи та витрати друкованого видання. Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі.
- •Прибутки
- •Самоокупність, прибутковість, збитковість як фактори економічної діяльності змі
- •4. Джерела фінансування періодичних видань у ринкових умовах
- •2. Загальноєвропейська парадигма становлення журналістики державних і залежних народів і український досвід
- •3.Періодизація історії української журналістики як наукова проблема
- •4. Харківська журналістика 1810-1820 рр.
- •6. Українська журналістика в Росії в добу «Великих реформ»
- •5. Особливості розвитку французької та американської пенні-прес
- •7. Газетно-видавничі монополії Великої Британії
- •8. Особливості виникнення журналістики в сша і в Росії
- •10. Розвиток супутникового телебачення
- •1. Етапи розвитку видавничої справи
- •2. Редакторський аналіз як передумова створення якісного видавничого продукту
- •Особенности редактирования произведений различных жанров
- •Редактирование эпических произведений
- •5. Методика редагування зверстаного тексту та тексту в технічному наборі
- •2. Відтворення суб’єкта та адресата в публіцистичному тексті
- •5. Мовна виразність як підґрунтя риторичної організації публіцистичного тексту (тропи та фігури мови)
- •2. Жанрові різновиди замітки
- •3. Сучасна журналістика та арт-менеджмент
- •4. Роль преси у формуванні політичного дискурсу
- •5. Особливості висвітлення політичної тематики у сучасних змі
- •6. Особливості подачі економічної проблематики для пересічного читача
- •4. Форми розміщення інформації у газеті («вікно», «підвал», «горище», «розпашка» та «газетний розворот»)
- •1. Науковий та навчальний напрямок «соціальні комунікації»: причини виникнення, предмет, завдання
- •Причини того, що журналістикознавство перейшло з дисципліни філологія до теорії та історії соціальних комунікацій
- •2. Теорія та історія соціальних комунікацій: предмет, завдання у порівнянні з теорією журналістики
- •Формування соціологічного підходу до вивчення публічного слова (до формування соціології)
- •Виникнення теоретичної соціології як науки
- •Друга половина 20 ст
- •Теорія пропаганди г. Лассуела
- •Теорія соціальних систем у. Шрамма
- •Теорія журналістської автономії Дж. Мерзіла
- •5. Комунікативна дія та її форми
- •8. Поняття про текстово-дискурсивні категорії в аспекті соціальних комунікацій
- •9. Складові інформативності тексту
- •11. Сучасні наукові концепції про походження людської мови
- •12. Сучасні наукові концепції про еволюцію соціальної комунікації у людській спільноті.
5. Особливості розвитку французької та американської пенні-прес
Технологічні новинки у видавничій справі, в інформаційних технологіях і введення в європейських країнах початкової освіти стимулювало появу «масових» недорогих періодичних видань, які були розраховані на смаки малограмотної, але великої читацької аудиторії. Лідером французької пенні прес був Еміль де Жирарден. Він почав з випуску журналу мод «Ля Мод». Але найуспішніший його проект – заснування нової політичної газети «Ля Пресс»., підписна ціна на яку була втричі нижча за ціну на інші видання. Жирарден вірно розрахував, що при великій кількості передплатників, рекламні оголошення друкуватимуться саме в його газеті і прибутки від реклами покриють видатки. Нова газета приваблювала читачів не лише завдяки низькій ціні, а й блискучим журналістам, наприклад Теофіля-Готьє, що вів розділ політичного фейлетону. Жирардену вдалося перетворити своє видання на незалежне, його публікації нерідко викликали незадоволення влади. З його імям повязують і винайдення прихованої реклами.
У Французькій пенні прес проявився такий феномен як роман-фейлетон. Його поява пов’язується з ім’ям Луї Верона, який був головним власником «Constitutionnel». Він зробив газету популярною, запропонувавши читачам роман з продовженням. У 1837 р. їм став роман Ежена Сю «Вечний жид». Романи-фейлетони писалися за спеціальною тактикою – спрощення психологічних мотивів, сентиментально-мелодраматичний підбір персонажів, розтягнутість ситуацій і мови.
Паралельно з жанром Роману-фейлетону з’являється і і жанр фізіології. А. Брийа-Сирен серйозні філософські сентенції перемежовував рецептами й історичними анекдотами.
Газети усе більше стають бізнесом, а не трибунами для політичної боротьби. В пресі робиться акцент на опис сенсаційних злочинів. «Мілло» завоювала аудиторію, роблячи ставку на жахливих вбивствах.
В США представниками грошової преси були газети «Сан», «Нью-Йорк Трібюн», «Нью-Йорк Геральд»
Газета «Сан» - її видання починається з 1833 р. Перші спроби були неуспішними. Але ставка на низьку ціну і сенсаційність матеріалів зробила свою справу. Газета коштувала 1 цент, її продавали галасливі хлопчаки, її зміст складали сенсації, анекдоти, кримінальна хроніка, звіти з сулових засідань.. Згодом газета найняла штатного репортера, що проводив власні розслідування.
1835 р. повідомили про те, що є життя на Місяці – попит на видання зріс, газета опублікувала серію матеріалів. Газета публікувала фантастичні розкази Е. По як новини. 1860 р. її тираж складав уже 60 тис. екземплярів. Публікувала і короткі сенсаційні матеріали зі світу політики., публікувалися зрідка і аналітичні матеріали – проти боргових тюрем.
У цій газеті зявився новий жанр – історія людської цікавості (нариси і замальовки із життя простих людей). 1837 р. її купив Мозер Біч, перейменував «Балтиморське сонце», виходить і зараз.
«Нью-Йорк Геральд», видавав Джеймс Гордон Беннет, заснована 1835 р. Газета керувалася принципом повідомляти усе найбільш цікаве, не жаліти ніяких витрат, для неї не було заборонених тем – секс (сексуальне життя католицького духовенства), спорт, мода. Часто публікувала викривальні матеріали. Журналістське розслідування – подробиці з міся вбивства 23-річної проститутки. Газета говорила, що сенсація має бути достовірною. Розвинена мережа кореспондентів. Перша в США почала виходити 7 разів на тиждень.
«Нью-Йорк Трібюн» - перша масова робітнича якісна газета, її видавав Харасс Гримм. Для неї характерна збалансована подача новин, послідовна республіканська орієнтація, антирабовласницькі погляди. Для неї писав статті філософ Д. Ріпплі, друкувалися Маркс. Енгельс. У 1851-1865 рр – Маркс і Енгельс надсилають матеріали регулярно. Газета пропагувала відміну смертної кари, пропок=нувала ввести сухий закон. Для висвітлення дебатів у Конгресі працює власний кореспондент. Публікує історії людської цікавості критичного напряму.
Газети публікували романи з продовженням, ширше використовується ілюстративний ряд. Основна мета інформаційної політики – отримати сенсацію.
Вплив політики на розвиток англійської журналістики
В 19 ст. в Англії відчутне намагання створити масову радикальну пресе. Але на ціну видання істотно впливав гербовий збір.
У. коббет видавав «Щоденний політичний журнал» у відповідь на заборону уряду читати у кав’ярнях, знизив ціну. Ли Хант 1808 р. видає «Дослідник» - висвітлював політичне, економічне, театральне життя.
Дж. Вулер видавав газету «Чорний карлик» - радикальна преса.
Існував налог на папір, на рекламу.
Існували журнал «Піонер», «Захисник бідняка».
Хантерінгтон видавав «Пенсову народну газету» - листо про політику, кримінальна хроніка. Зявилося багато дешевих видань, авторам яких загрожували штраф і тюрма. Тому був утворений «Соціальний фонд для жертв Гербового збору».
Чартиська преса – за загальне виборче право, щорічне переобрання парламенту, тайну подачу голосів при обранні депутатів.