Билет №15

1. Загальна характеристика методів, які використовуються у фізичному вихованні. Сутність методів використання слова.

Існують методи використання слова, методи наочного сприйняття, метод строго регламентованої вправи, ігровий метод, змагальний метод.

Пояснення – це послідовні виклади закономірностей і правил, які потрібно дотримувати під час вправи. На відміну від простого опису в поясненні велике місце займають докази ефективності певного способу виконання рухів. Пояснення повинне бути коротким, правильним і зрозумілим. При поясненні слід зосередити увагу що вчиться, на найголовнішому, попутно рекомендувати питання перевірити засвоєння викладеного і підвищити самостійність і активність думки учнів.Розповідь – широко застосовується при ознайомленні тих, що займаються з новою грою, з фактами спортивного життя, з епізодами спортивних змагань і тому подібне З дітьми молодшого шкільного віку заняття фізичними вправами проводяться у формі так званих рухових розповідей.Бесіда – питання-у відповідь форма навчання. Зазвичай поєднується з поясненням або розповіддю. По педагогічних завданнях можна виділити три види бесіди: ввідні, направлені на повідомлення нових знань, бесіди для перевірки засвоєних знань.

Метою ввідних бесід є підготовка учбових завдань, що займаються до розуміння, пригадування раніше засвоєного матеріалу, який пов'язаний з вправою; вирішення ряду організаційних питань (ділення тих, що займаються на підгрупи, вибір місця занять).

Бесіди пов'язані з повідомленням нових знань, застосовуються у тому випадку, коли є можливість спертися на попередні знання учнів, що дозволяють їм краще засвоїти новий учбовий матеріал. (Наприклад навчання стрибкам і метанням – на знання законів механіки і так далі).

З кваліфікованими спортсменами бесіди проводяться в цілях сумісного обговорення занять і виявлення помилок.Різновидом бесіди є розбір. Їм широко користуються з метою аналізу проведених спортивних заходів.До особливої групи відносяться методи безпосереднього керівництва практичними діями тих, що займаються. Це вказівка, команди, підрахунок, словесні оцінки,самопроговорення.Вказівка відрізняється стислістю і вимагає беззастережного виконання. Наприклад,прогнися, вище голову, відтягни шкарпетки. Це акцентує увагу на необхідності виконання завдання.Словесна оцінка – спеціальні категорії мовного схвалення або несхвалення (добре, погано, на 7 балів).Вони можуть грати роль одного із способів корекції дій, а також міри досягнутих успіхів. Самопроговорення полягає в описі з допомогою мови загальної картини майбутніх рухових дій або окремих їх сторін. Так, готуючись виконати комбінацію гімнастичних або ігрових вправ, приблизно відтворюють цю комбінацію кілька разів в думках, називаючи її елементи і висловлюючи характер зусиль. Метод самонаказів також заснований на використанні зв'язків між словом і рухом, але внутрішня мова включена в процес виконання рухів як чинник самоврядування цим процесом (сильніше, різко, тримати, вище, стояти і так далі).

2. Критерії оцінки та облік успішності з фізичної культури.

Програма

Рівні навчальних досягнень	Балі	Крітерії оцінювання
Початковій		Учень володіє знаннями, необхідними для виконання певного елементу на елементарному рівні розпізнання.
		Учень володіє матеріалом на елементарному рівні засвоєння, може виконувати окремі елементи фізичних вправ.
		Учень володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, розрізняє елементи техніки виконання фізичних вправ, може виконувати нормативний показник низького рівня.
Середній		Учень володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, розрізняє елементи техніки виконання вправ, його уміння і навички дозволяють виконувати більшість елементів фізичних вправ (з незначними помилками).
		Учень розуміє основний теоретико-методичний матеріал, може виконати техніку окремої фізичної вправи.
		Учень виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу, за допомогою вчителя може аналізувати та виправляти допущені помилки. Здатній виконати окремі контрольні нормативні показники та вправи комплексного тесту оцінки стану фізичної підготовленості.
Достатній		Учень виявляє знання і розуміння переважної більшості навчального матеріалу, здатний застосовувати теоретико-методичний матеріал для виконання фізичних вправ, визначених навчальною програмою.
		Знання учня достатньо повні, він вільно застосовує вивчений матеріал, вміє аналізувати, робити висновки. Володіє технікою виконання фізичних вправ, виконує вправи комплексного тесту оцінки стану фізичної підготовленості.
		Учень вільно володіє вивченими матеріалом та вміло застосовує його на практиці. Віконує контрольні навчальні нормативи і вимоги, вправи для обов‘язкового повторення і домашніх завдань.
Високий		Учень вміло володіє теоретико-методичним матеріалом навчальної програми, знає методику підготовки і виконання фізичних вправ. Рівень умінь і навичок дозволяє правильно і якісно виконувати нормативні показники.
		Учень володіє узагальненими, міцними знаннями з предмету, володіє техніко-тактичною підготовкою при виконання фізичних вправ, виконує фізичні вправи та контрольні навчальні нормативи на високому рівні.
		Учень має системні знання та інструктивно-методичні навички з предмету, досягає високих результатів при виконання фізичних вправ, визначених навчальною програмою та комплексним тестом оцінки стану фізичної підготовленості.

Раніше були наступні види обліку:

• попередній облік рівня фізичної підготовленості що вчаться перед оволодінням новим матеріалом. Перевірка здійснювалася по спеціально розроблених вправах, учбових нормативах, тестах;

• поточний – в процесі проходження змісту конкретної чверті;

• контрольний – для перевірки знань, умінь і навиків на якомусь закінченому етапі вивчення програмного матеріалу, теми, розділу;

• підсумковий – визначає успішність за чверть, півріччя, рік.

На сучасному етапі основний вид обліку – це тематична атестація по якій-небудь темі.

У вчителя є два документи:

1. класний журнал (у нім виставляються оцінки за тематичну атестацію, предусмо-тренные домашні завдання;

2. зошит вчителя (фіксуються всі етапи роботи школярів, облік наявності спортивної форми, облік відношення школярів до уроку, виставляються оцінки).

3. Основні цілі, завдання, принципи та форми взаємодії школи та сім’ї. Майстерність вчителя у роботі з батьками. А.Макаренко та В.Сухомлинський про сімейне виховання.

Сім’я є моделлю суспільства на конкретному історичному етапі розвитку, відображає його моральні та духовні особливості.У ній дитина отримує перший особистий і соц.досвід, від сім’ї знач.мірою залежить її майбутнє.

Методи роботи з батьками

Педагогічний лекторій передбачає надання батькам систематизованих знань з теорії виховання, привернення їх уваги до актуальних проблем виховання з допомогою лекцій, бесід.

Позакласний педагогічний всеобуч спрямований на ознайомлення батьків з проблемами виховання дітей різних вікових груп, починаючи з першого класу. Заняття проводять керівники школи.

Університет педагогічних знань передбачає більш серйозну підготовку з теорії виховання. Заняття відбуваються у формі лекцій та семінарів. Батьки беруть участь в обгово ренні проблем.

Учасники підсумкової річної науково-практичної конференції

батьків з проблем виховання визначають найактуальнішу проблему сімейного виховання («Трудове виховання », «Найкоротший шлях до добра — через прекрасне» тощо), протягом року вивчають її. У виступах батьки підбивають підсумки теоретичних і практичних досліджень, діляться особистим досвідом.

День відкритих дверей покликаний показати роботу школи, привернути увагу батьків до проблем виховання. Захід вимагає серйозної підготовки: оформлення школи, організації

програми свята (концерту, зустрічей у класах, відвідання виставок, спортивних змагань).

Класні батьківські збори є традиційною формою роботи. Один з варіантів — формування проблемної тематики

(«Чи можна спізнитися з вихованням у дитини доброти, чуйності?» тощо). Проведенню зборів допомагає заздалегідь складений питальник («Пригадайте, я к і життєві труднощі загартовували Ваш характер, зміцнювали волю», «Охарактеризуйте стан Вашої дитини (мовлення, вчинки, почуття, настрій, результати дій), коли вона зустрілася зі

справжньою трудністю », « Чи часто Ви спостерігаєте за дитиною під час подолання нею труднощів?», «Які труднощі найчастіше вдається подолати дитині, а які їй не під силу?») Відвідування батьків вдома сприяє налагодженню контактів із сім’єю, з’ясуванню її загальної та пед. культури, умов життя учня, консультуванню щодо єдиних вимог додитини, обговоренню відхилень в її поведінці, вжиттю необхідних заходів щодо їх запобігання, залученню батьків до участі в роботі школи.

На батьківських зборах аналізуються навчальні досягнення учнів, характеризуються їхні можливості, ступінь просування класу в навчальній діяльності. Батьківські збори - це можливість демонстрації досягнутих дитиною успіхів. Розмова на зборах повинна йти не про оцінки, а про якість знань і рівень інтелектуальних зусиль, що відповідають пізнавальній та моральній мотивації. До батьківських зборів необхідно готувати виставки творчих робіт учнів, їхніх досягнень, і не тільки в навчальній діяльності.