IV. Оцінка организаторскіх, інструкторських навичок

Ставиться за уміння учнів організовувати місця занять, будувати школярів, здавати рапорт, проводити фізичні вправи, надавати допомогу, страховку і так далі

V. Оцінка домашніх завданьПроводиться перевірка якості виконання теоретичних і практичних завдань.VІ. Оцінка професійно-прикладної фіз.підготовкиПроводиться перевірка рівня сформованості тих якостей, які необхідні для оволодіння професією.

З цією метою розробляються контрольні вправи і учбові нормативи по професійно-прикладній фізичній підготовці

Вимоги до оцінки згідно концепції і інструктивно-методичних матеріалів

- Оцінювання йде комплексно:

– оцінюються знання;

– техніка виконання і визначається рівень знань, умінь і навиків відповідно до вимог учбової програми.

- Нормативний показник:

– при оцінюванні враховується рівень досягнень і освоєння школярами вивченого матеріалу.

- Забезпечується:

- і ндивідуальний підхід;

- гласність оцінки, її інформування.

- Конкретність оцінки:- Об'єктивність оцінки- Систематичність оцінки.

3. Ідея народності виховання в історії вітчизняної педагогіки (Г.С.Сковорода, К.Д.Ушинський). Боротьба з офіційною теорією народності російського самодержавства.

Принцип народності в педагогіці, як відомо , вперше обґрунтовано Я.А. Коменським, який обстоював ідею навчання дітей рідною мовою. Однак Сковорода значно ширше трактує поняття «народності». Вона, на думку педагога, зумовлюється всім укладом життя, історичними умовами. Мовою, культурою, кажучи сучасною мовою, ментальністю народу. На відміну від своїх попередників. Сковорода висуває ідею "спорідненого", тобто природовідповідного виховання. Природні задатки у людей неоднакові. Але кожна людина, на його думку, має можливість, спираючись на них, розгорнути успішну діяль­ність у тій чи іншій галузі. Мислитель вдається до такого образу. Природа, писав він, подібна до багатого фонтана, що наповнює різні посудини до повної місткості.

На думку Ушинського, народне виховання – таке виховання, яке проникає в побут, характер , поведінку й усе життя народу. В освіті і надавав перевагу гуманітарному напряму, вивчення рідної мови ставив на чолі гуманної освіти та називав її великим народним вчителем. У. опублікував статті « Про народність у суспільному вихованні».

Принципи: 1.Для всіх соціальних слоїв, вероісповідань. Общепартійная, общеобов"язкова.2. Рідна мова. Українські діти в Українських школах (Ушинський) »Краса світу відкривається через красу слова.» (Ушинський) 3.Сковорода і Ушинський.: Мова має бути головною синтетичною мовою в початковій школі. 4.В навчальний план обов'язково повинні входити предмети, в яких розповідається про життя та історичні досягнення свого народу, про умови їх проживання, про його відмінності та схожість з іншими народами (історія, етнографія, географія, культура, мистецтво) 5. Народна школа не має ізолювати дитину від других народів, а має формувати уявлення про спільний світ і народ як сім'ю народів. »Мова - засіб умиротворення, гармонізації, досягнення общечоловічності.» Ушинський.6.Нар. школа - школа співпраці дітей і школи, особистості і школи, дитини та вчителя.